Александр Визир: Авария на ТЭЦ-5 в Киеве – нужны срочные выводы и меры (мнение)

30 июл 2020 10:25:56
электроэнергия

В колонке для Энергореформы исполнительный директор  общественного союза "Умные электросети Украины" Александр Визир высказал свое мнение о том, какие выводы должна сделать Украина после аварии на ТЭЦ-5, погрузившей ряд районов Киева во тьму почти на час (укр.).

27 липня сталась аварія на ТЕЦ-5 комунального підприємства "Київтеплоенерго". Вона є також вузлом, що живить підстанції "ДТЕК Київські електромережі", кілька районів міста і метрополітен. Орієнтовно о 19:00 почались перші відключення електроенергії у споживачів. Всього приблизно 7500 будинків та установ лишились без електропостачання.

Зрозуміло, що від аварій ми не застраховані навіть у 21 столітті.

Але, коли ми використовуємо для розподілу електричної енергії мережі 70-х років минулого століття, запроектованих, виходячи з реалій 50-60-х років 20 століття, не треба дивуватися подібним ситуаціям.

Ці події є черговим підтвердженням того, що проблеми мереж існують не тільки в Закарпатській чи Луганській областях, але й у центрі європейської столиці – Києві.

Особливо мене вразили кадри сотень людей, які в темряві йдуть у знеструмленому тунелі метро, підсвічуючи під ноги телефонами. Це щастя, що не дійшло до паніки і жертв.

Ці події – яскраве підтвердження зношеності енергетичної інфраструктури і необхідності її оновлення, а також необхідності комплексного планування електричних мереж з урахуванням сучасних реалій.

І можна говорити все, що завгодно, але, якби в енергетичну інфраструктуру вкладали більше, цього б не сталося. І чомусь лише після великих аварій починається аналіз причин таких аварій? Може, досить випробовувати на міцність енергетичне обладнання, а поговоримо про те, що і воно, і його обслуговування чогось коштує, а електрична енергія – це не соціальне благо, а товар (який, безумовно, необхідний всім споживачам)?

Стосовно аварії. Її причиною стала зношеність обладнання ТЕЦ-5. Аварію спричинив фізично застарілий масляний вимикач напругою 110 кВ, виробництва ще Радянського союзу (1982 року виробництва).

Хто міг бути додатковою підстраховкою на випадок аварії? Очевидно, що оператор системи розподілу Києва – "ДТЕК Київські електромережі", який володіє підстанціями і резервними лініями. І це нормальна практика, коли у містах існує можливість переключення живлення – причому, це має відбуватися дистанційно, а не мануально.

На сьогоднішній день є проект лінії 110 кВ між ПС "Новокиївська" та "Московська", що могла б урятувати ситуацію. Ця лінія дозволила б автоматично перемкнутися на інше джерело живлення, і десятки вулиць Києва лишилися б зі світлом.

В інвестпрограмі 2018-2019 років "ДТЕК Київські електромережі" була реалізована 1-а черга. На реалізацію 2-ої черги необхідно 405 млн грн. Проект підняв би рівень надійності електропостачання в місті Києві та наблизив би електричну інфраструктуру до вимог сучасних європейських столиць.

Чому проект не був реалізований в повній мірі? Відповідь – брак коштів. Вартість проекту фактично дорівнює вартості всієї інвестпрограми компанії на рік (тобто або одна підстанція, або всі інші капітальні інвестиції), що затверджується Регулятором за методикою "Cost+". У ній ОСР не може відносно оперативно реалізовувати такі масштабні проекти, що конче потрібні місту.

Якщо "Cost+" не дає такої можливості, то стимулююче регулювання за методологією, що відповідає європейським практикам, дає операторам систем розподілу такі можливості.

Перехід на стимулююче регулювання згідно пропозицій Громадської спілки "Розумні електромережі України" – єдина база активів, ставка доходності на рівні WACC,  як у більшості країн ЄС –  дозволила б забезпечити інвестиції в електромережі міста Києва в обсязі приблизно 1 млрд. грн.

А значить, проект сучасної лінії та підстанції, що забезпечила б місто надійним електропостачанням, з’явився б за пару років.

А разом з тим компанія реалізовувала б менші за обсягом, але не менш важливі для міста проекти – будівництво 20-30 кабельних ліній та десятка розподільчих пунктів на рік.

Де ще має вимкнутися світло, аби стало зрозуміло, що Україні потрібне оновлення мереж? Чому ми постійно ховаємося від проблем і сподіваємося, що вирішувати їх доведеться комусь і потім? Може варто відверто поговорити про проблеми, напрацювати шляхи їх вирішення і почати їх втілювати у життя, оскільки популізм не дає світло в оселі...

Читайте также: Единая база активов при RAB-тарифе будет способствовать привлечению инвестиций

Читайте также

Главное в энергетике за 19 – 23 октября 2020 – обзор Энергореформы

"Нафтогаз Украины" отложил размещение еврооблигаций. НКРЭКУ ужесточила требования к качеству обслуживания потребителей э\э кол-центрами. Украина и Брюссель обсудят Green Deal в декабре на Совете ассоциации, - о главных новостях в энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Главное в энергетике за 12 – 16 октября 2020 – обзор Энергореформы

Ущаповского или Машляковского рекомендуют на должность члена НКРЭКУ. "Энергоатом" и "Укрэнерго" завершили очередной этап подготовки синхронизации украинской энергосистемы с ENTSO-Е. Энергорегулятор пожаловался в Энергосообщество на политическое давление. ОАСК зарегистрировал иск нардепа Волынца с требованием уволить главу НКРЭКУ Тарасюка, о главных новостях энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Национальная экономическая стратегия 2030: какие гипотезы обсуждаются в энергетическом секторе

Проектный менеджер Центра экономического восстановления Владимир Бужан в колонке для Энергореформы рассказал о работе над Национальной экономической стратегией 2030 и главных направлениях в энергетике, какие планируется в ней предусмотреть.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию