В колонке для Энергореформы исполнительный директор общественного союза "Умные электросети Украины" Александр Визир высказал свое мнение о том, какие выводы должна сделать Украина после аварии на ТЭЦ-5, погрузившей ряд районов Киева во тьму почти на час (укр.).
27 липня сталась аварія на ТЕЦ-5 комунального підприємства "Київтеплоенерго". Вона є також вузлом, що живить підстанції "ДТЕК Київські електромережі", кілька районів міста і метрополітен. Орієнтовно о 19:00 почались перші відключення електроенергії у споживачів. Всього приблизно 7500 будинків та установ лишились без електропостачання.
Зрозуміло, що від аварій ми не застраховані навіть у 21 столітті.
Але, коли ми використовуємо для розподілу електричної енергії мережі 70-х років минулого століття, запроектованих, виходячи з реалій 50-60-х років 20 століття, не треба дивуватися подібним ситуаціям.
Ці події є черговим підтвердженням того, що проблеми мереж існують не тільки в Закарпатській чи Луганській областях, але й у центрі європейської столиці – Києві.
Особливо мене вразили кадри сотень людей, які в темряві йдуть у знеструмленому тунелі метро, підсвічуючи під ноги телефонами. Це щастя, що не дійшло до паніки і жертв.
Ці події – яскраве підтвердження зношеності енергетичної інфраструктури і необхідності її оновлення, а також необхідності комплексного планування електричних мереж з урахуванням сучасних реалій.
І можна говорити все, що завгодно, але, якби в енергетичну інфраструктуру вкладали більше, цього б не сталося. І чомусь лише після великих аварій починається аналіз причин таких аварій? Може, досить випробовувати на міцність енергетичне обладнання, а поговоримо про те, що і воно, і його обслуговування чогось коштує, а електрична енергія – це не соціальне благо, а товар (який, безумовно, необхідний всім споживачам)?
Стосовно аварії. Її причиною стала зношеність обладнання ТЕЦ-5. Аварію спричинив фізично застарілий масляний вимикач напругою 110 кВ, виробництва ще Радянського союзу (1982 року виробництва).
Хто міг бути додатковою підстраховкою на випадок аварії? Очевидно, що оператор системи розподілу Києва – "ДТЕК Київські електромережі", який володіє підстанціями і резервними лініями. І це нормальна практика, коли у містах існує можливість переключення живлення – причому, це має відбуватися дистанційно, а не мануально.
На сьогоднішній день є проект лінії 110 кВ між ПС "Новокиївська" та "Московська", що могла б урятувати ситуацію. Ця лінія дозволила б автоматично перемкнутися на інше джерело живлення, і десятки вулиць Києва лишилися б зі світлом.
В інвестпрограмі 2018-2019 років "ДТЕК Київські електромережі" була реалізована 1-а черга. На реалізацію 2-ої черги необхідно 405 млн грн. Проект підняв би рівень надійності електропостачання в місті Києві та наблизив би електричну інфраструктуру до вимог сучасних європейських столиць.
Чому проект не був реалізований в повній мірі? Відповідь – брак коштів. Вартість проекту фактично дорівнює вартості всієї інвестпрограми компанії на рік (тобто або одна підстанція, або всі інші капітальні інвестиції), що затверджується Регулятором за методикою "Cost+". У ній ОСР не може відносно оперативно реалізовувати такі масштабні проекти, що конче потрібні місту.
Якщо "Cost+" не дає такої можливості, то стимулююче регулювання за методологією, що відповідає європейським практикам, дає операторам систем розподілу такі можливості.
Перехід на стимулююче регулювання згідно пропозицій Громадської спілки "Розумні електромережі України" – єдина база активів, ставка доходності на рівні WACC, як у більшості країн ЄС – дозволила б забезпечити інвестиції в електромережі міста Києва в обсязі приблизно 1 млрд. грн.
А значить, проект сучасної лінії та підстанції, що забезпечила б місто надійним електропостачанням, з’явився б за пару років.
А разом з тим компанія реалізовувала б менші за обсягом, але не менш важливі для міста проекти – будівництво 20-30 кабельних ліній та десятка розподільчих пунктів на рік.
Де ще має вимкнутися світло, аби стало зрозуміло, що Україні потрібне оновлення мереж? Чому ми постійно ховаємося від проблем і сподіваємося, що вирішувати їх доведеться комусь і потім? Може варто відверто поговорити про проблеми, напрацювати шляхи їх вирішення і почати їх втілювати у життя, оскільки популізм не дає світло в оселі...
Інтерв'ю Енергореформі керівника напрямку декарбонізації Регіональної газової компанії Ігоря Гоцика.
Ексклюзивне інтерв’ю міністра енергетики України Германа Галущенка агентству "Інтерфакс-Україна" (публікується на партнерських засадах).
Інтерв'ю гендиректора ДТЕК ВДЕ Олександра Селищева EUreporter