Эксклюзивное интервью Энергореформе генерального директора компании Clear Energy Group Андрея Гриненко.

• Пріоритетом вашої компанії є біоенергетика. Що зумовило вибір саме цього напрямку, які він має переваги перед іншими?

Можна сказати, що ми обрали світовий тренд, бо розвинені країни зараз націлені на переробку сміття та відходів. Вітряні та сонячні електростанції (ВЕС та СЕС) – це добре, але ринок перегрітий, йти туди було фінансово небезпечно.

В українській біоенергетиці ми стали піонерами. В 2016 році, за 9 місяців, в чистому полі, побудували перший об’єкт – Корюківську ТЕС в Чернігівській області. Керівником проекту став екс-мер Корюківки. Це саме та ТЕС, яка нас навчила, на якій формувався наш колектив. Ми самі написали програмне забезпечення під цю станцію, бо те, що нам привезли, було не досить прийнятне саме під наші потреби. Станція працює частково на українському, частково на німецькому та іспанському обладнанні. Зараз ми довели ТЕС до 8 200 годин роботи без перебоїв, тобто 342 дні на рік.

Втім, у нас є два проекти в сонячній та вітрогенерації. Це ВЕС 50 МВт та СЕС 75 МВт, які перебувають на етапі будівництва.

Але, зважаючи на нинішню ситуацію з зеленим тарифом, ми чекаємо аукціонів, щоб зрозуміти, як рухатися далі. Ми мали підписані контракти з іноземними інвесторами, які зараз, із зрозумілих причин, не виконуються.

• Якщо ж аукціони все-таки не відбудуться, як уже натякають у тому ж міністерстві енергетики?

Будемо закривати проекти. На жаль, великі інвестиції вже витрачені, особливо, у вітер. Будівництво подібних станцій – це складний технологічний процес, який ми вивчали протягом двох років. Купили обладнання, відводили землю, бо там в горах, – а це Івано-Франківщина,  – це тривала процедура, що пов’язана з громадськими слуханнями, міністерськими погодженнями.

Але ніхто не попереджав, що будуть проблеми з "зеленим" тарифом. Ми несемо збитки. Хоча, здавалося б, у тих регіонах було б непогано, аби такий проект запрацював. І ми його із задоволенням запустимо, тільки дайте аукціони!

• Чи бачите ви перспективи розвитку біоенергетики на фоні реформування вугільної галузі?

Чи зможемо ми працевлаштувати шахтарів? Так, зможемо!

Коли ми формували інженерний склад компанії, ми спілкувалися з багатьма людьми з різних напрямків. У нас працюють спеціалісти із АЕС, із ТЕЦ. У нас унікальний інженерний склад, у тому числі іноземні спеціалісти, і ми з самого початку робили ставку на персонал. Адже енергетика – це дуже структурований та складний процес.

Коли кажуть, що у нас високорентабельні проекти, то рахують валовий дохід, але не рахують затратну частину. А сьогодні, наприклад, знайти інженерний склад дуже важко. Утримати його – ще важче, бо це професіонали високого класу, які коштують великих грошей і можуть поїхати, куди завгодно.

Під час кризи неплатежів нам у цьому допомогла диверсифікація бізнесів.

• У чому саме вона полягає? Наскільки я розумію, ви взагалі приділяєте велику увагу диверсифікації бізнесу.

Ми, дійсно, приділяємо багато уваги диверсифікації, що пов’язана зі створенням самодостатніх проектів.

Одна з ключових позицій – це виробництво енергетичного обладнання, наших газифікаторів. Вони дозволяють станціям "з’їдати" вдвічі менше сировини завдяки процесу газифікації.

На прикладі Корюківської станції: без газифікаторів за годину на 1 МВт електричний йде 2 тони щепи, з ними – вдвічі менше, 0,9 тони. При цьому в Чернігові з одного МВт електричного ми робимо ще 1,6 МВт теплових. Тут тариф на 25% нижче від діючого газового тарифу, і ми подаємо тепло "в обратку" Чернігівтепломережі для підігріву. Таким чином, зменшуємо загальну вартість тарифу. Ці газифікатори – це наше виробництво з використанням європейських складових. Ми робимо ставку на те, щоб менше закуповувати іноземного обладнання.

Що ще? Нам допомогла диверсифікація в бік сміттєвих полігонів, робота у Waste-бізнесі.

Місця і сміття зараз поки що вистачає всім. В Україні майже 5,5 тис офіційних сміттєзвалищ і більше 30 тисяч несанкціонованих! Ми тільки 4-5% сміття відсортовуємо, а за кордоном – 90%.

• Чому ви прийняли рішення працювати у сфері переробки сміття?

Після того, як побудували Корюківську станцію, ми побачили, що недооціненим залишається ринок, пов’язаний з твердими побутовими відходами.

На той час в Україні було лише кілька невеличких компаній, які будували біогазові станції. Здавалося б, ну чого варте побудувати на полігоні біогазову станцію?

Але чомусь знайшлося не так багато охочих. А причина в надзвичайній складності визначення та управління біогазом, який виникає в тілі полігону. Ми не знаємо, що роками закладалося в ті полігони. Зараз 10 млн тонн побутових відходів продукується щорічно, 300-330 кг на одну людину. Це золото під ногами, яке ми не використовуємо. Воно може нам дати 1,2 млрд кВт-год електричної та 3,5 млн ГКк теплової енергії щорічно у випадку правильної утилізації. До 1 млрд куб м біогазу ми можемо виймати з цього сміття.

Тому ми й пішли цим шляхом. У регіонах до нас поставилися з недовірою, але згодом проекти дегазації почали просуватися. Сьогодні ми беремося не тільки за дегазацію, а й за управління полігонами. Бо для нас важливо правильне складування відходів. Це дозволяє управляти процесом утворення біогазу для подальшого виробництва електроенергії.

• І як вдається переконувати місцеву владу погодитися на реалізацію таких проектів?

Дегазація є обов’язковою на законодавчому рівні. Ми приходимо і показуємо в цифрах, що не треба буде витрачати кошти на ліквідацію щорічних пожеж на полігонах. Ми ж усі знаємо, яка трагедія з людськими жертвами відбулася на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом. Полігон – це біореактор, там постійно йде процес виділення звалищного газу метану, що створює парниковий ефект. А ми його забираємо, та при цьому виплачуємо 5-13% доходу комунальному підприємству.

• А як відбувається прогнозування обсягів виробництва електро- чи теплової енергії при дегазації?

Можемо розрахувати динаміку зростання чи спаду виробництва електроенергії, бо бачимо схему завозу сміття. Але сьогодні ми навчилися управляти рівнем концентрації метану, чого в країні ще ніхто не робив. Ми створюємо правильні закладки, пересипки. Біологію відокремлюємо, і звідти швидше забираємо газ. У результаті зменшується кількість сміття.

Коли ми заходили на полігон, "трава не росла", по 90 га пустелі. А вже наступного року – з’явилися рослини, зник неприємний запах, а з ним і ризик неконтрольованих пожеж. До речі, за кордоном уже є приклади, коли на полігонах влаштовують розважальні локації.

Для порівняння: станція на сміттєвому полігоні в Одесі – це 3 МВт потужностей, Корюківська ТЕС – 4 МВт. Майже однакова потужність, але Корюківці для роботи потрібно більше людей та закупівля деревини. В Одесі кількість персоналу значно менша, а сировина – вже під ногами.

Полігонних станцій на звалищному газу ми збудували 14. Це Харків, Біла Церква, Кривий Ріг, Херсон, Івано-Франківськ, Кременчук, Луцьк, Чернігів, Полтава та інші. У березні запускаємо біогазову станцію у Тернополі потужністю 659 КВт.

Таким чином, сумарна потужність всіх біогазових станцій групи складає 15,1 МВт. Це, за нашими підрахунками, 75% всього ринку виробництва електроенергії із звалищного газу в Україні.

• Які перспективи у сміттєпереробці ви для компанії бачите у подальшому?

Зараз ми активно працюємо над процесом енергетичної утилізації. Чому інвестори, які хочуть вкладати у сміттєпереробку, йдуть з країни? Історія дуже проста. Будь-якому інвестору потрібна залізна гарантія, що це сміття буде йти на нього протягом 25 років. Окупність проектів – 15 років. Наша група розробила законопроект про енергетичну утилізацію сміття. Він відкриває широкий спектр можливостей, і в ньому не йдеться про зелені тарифи.

• Перше – ми хочемо добитися такої ж захищеної статті витрат комунальних підприємств на оплату тепла, виробленого із сміття, яку вони мають на оплату за газ. Тоді люди будуть розуміти, що є потік доходу.
• Друге – ми не просимо якихось завищених тарифів. Кажемо, що будемо продавати електроенергію за ціною РДН. Але дайте базові правила.

Давайте введемо поняття RDF-палива, отриманого з твердих побутових відходів, яке є у всьому світі. Проте у нас на законодавчому рівні питання і виготовлення, і використання відновлюваного палива RDF (а також SRF, що складається переважно з біологічних відходів) залишається неврегульованим.

Нам пропонують вести це паливо з Польщі. Але навіщо? Якщо ми можемо його виробляти в Україні. Насправді, це великі перспективи, це замкнений цикл виробництва.

Ми намагаємося провести такий законопроект через Раду. Спочатку ми пішли через мерів міст, презентуватимемо їм. Сьогодні децентралізація влади відбулася, вона неминуча, незворотня. І сьогодні від настроїв мерів багато чого залежить. Вони – господарники на місцях. І коли вони нас підтримають – будемо виходити на депутатів. Але я ще не зустрічав жодну людину, яка б мала стереотипний супротив цьому закону.

• З якими фінансовими установами є можливість працювати?

Ми працюємо з усіма. У свій час нас дуже підтримав "Укргазбанк", а за кризи неплатежів він з великим розумінням поставився до кредиту, зробив реструктуризацію. Для нас, як для групи компаній, це не така значна сума, але вона була досить відчутна. То банк створив нам всі можливості, щоб ми працювали далі.

Також ми працюємо з інвестфондами, зокрема, з іноземними. Наприклад, з ЄББР працюємо, з ЄІБ починаємо. Але, я вже говорив, низку проектів ми призупинили до аукціонів. Втім, ми розглядаємо можливість розширити діяльність за межи країни.

• Це будуть біоТЕС? Чи можна детальніше?

Трохи згодом. Зробимо – розкажемо!

• Як ви плануєте свою діяльність, враховуючи, що досі немає джерел для забезпечення стабільних платежів зараз і в майбутньому? Принаймні, у тариф "Укренерго" не включено 20% річного виробітку зеленої електроенергії з розрахунку на їх компенсацію з бюджету?

Після п’яти місяців без платежів сьогодні це вже майже ідеальні умови. Тому що платять, з відстрочкою місяць-півтора. Але платять і закривають всі об’єми.

Наразі ніхто не знає, з чого будуть формуватися ті виплати. Ні ми, ні "ГарПок" не може спрогнозувати, яка частка розрахунків за електрику буде виплачена.  Ми розраховуємо хоч на 80%, а 20% у власній стратегії ставимо під сумнів. Десь подібні прогнози роблять і банки. Тож і ми плануємо свою діяльність винятково з огляду на диверсифікацію ризиків.

Але від держави потрібно проведення обіцяних аукціонів. Треба стабілізувати галузь, а не змінювати кожні 2-3 місяці керівників. При прозорих та незмінних правилах гри галузь альтернативної енергетики зможе заробляти сама для себе. У 2019 році 49 млрд грн виплатили "зеленим", і не з бюджету. Натомість енергогенеруючими компаніями було сплачено 19 млрд грн ПДВ.

Зараз розпочали новий тренд – давайте розвивати атом. Але якщо ми врахуємо всі витрати на атомну енергетику, то побачимо, що вона буде далеко не найдешевшою.

Сьогодні ми думаємо про перспективи і відкриваємо нові проекти з розрахунку все-таки на те, що Україна не може йти у розріз із усім світом.

Стратегічний план на кінець 2020 року по біомасі був 660 МВт, маємо 91 МВт. Нам є куди рости. І ми не звичайні зелені, ми найзеленіші! Ми робимо електроенергію і тепло з того, що без нагляду потенційно може забруднити довкілля. З метану, з залишків деревини, яка зазвичай просто згорала на лісопилках. І нам найтяжче було у період кризи неплатежів, бо в наших проектах дуже висока затратна частина, велика паливна складова. Тому нічого не залишається, як вірити, що все має вирівнятися.

• Ви не подавали на "ГарПок" в суд за неплатежі?

В суд? Ні! Віримо, що розрахуються.  

• Чи можливий і коли розвиток біоенергетики без державної підтримки?

Ціна на електроенергію на ринку постійно росте, це тренд. Думаю, до  кінця 2029 року, коли сплине дія зеленого тарифу, вона буде приблизно на рівні точки беззбитковості. Нормальна ситуація для тих, хто вже на ринку не один рік.

Але зелений тариф для нових проектів з часом втрачає привабливість. Тим більше, для ТЕС на біомасі та біогазі він аж ніяк не завищений. Я б хотів бачити аукціони для нових проектів – це ще плюс 20 років гарантованих виплат, хоч і за нижчим тарифом. Працюючи на полігонах, ми можемо використовувати своє тепло і електроенергію для виробництва RDF. Самі себе забезпечувати сировиною на підприємствах, які в подальшому вироблятимуть тепло і електрику. Але що стосується ТЕС, то паливна складова теж з часом дорожчатиме, тому тут потрібні аукціони.

Коли ми починали працювати, то фактично підтримали лісогосподарства, забираючи залишки. І ціна відходів деревини була 25 грн за куб, тепер – 280 грн за куб.

• Наскільки важливим для вас є питання створення сировинної біржі?

Це було б цікаво, адже це сучасний цивілізований механізм. Але ми без біржі маємо 50 постачальників сировини, самі вже виробляємо щепу. Тому для нас це питання не вельми актуальне.

• З 1 січня введено відповідальність за небаланси для ВДЕ, при чому для біоенергетики з нульовою похибкою. Які це мало наслідки для вашої компанії?

Ми системно підійшли й до цього питання. Ми маємо власну сервісну службу, яка за 6 годин виїжджає в будь-яку точку країни. Максимальний простій наших ТЕС – півдоби.

Ми навчилися краще прогнозувати. Але все-таки біоенергетичній галузі треба надати похибку небалансів в 3-5%. І ми будемо відстоювати цю позицію. Адже ніхто не відміняв обрив на лінії і простій станції з цих причин. І ось подивіться на графік виробництва електроенергії – він постійно коливається. Це регулює мережа, а турбіна йде за мережею. Її потужність змінюється відповідно до потреб мережі. Якби турбіна була 250 МВт, то ми б могли управляти цим процесом.

За результатами січня у нас небагато набігло по небалансах, до десятка тисяч, але це винятково через те, що ми намагалися передбачити все. Диспетчерська служба працювала в режимі 24/7. І справа тут не в грошах, а в зайвій роботі великої кількості людей. Ми їх перевантажуємо тим, чим можна було б і не перевантажувати.  

• Чи бачите ви біоТЕС в якості балансуючих потужностей?

Дайте нам законодавство, вартість холодних простоїв, – і  ми зробимо. Ми постійно в мережі, ми стабільні. Але якщо понижувати, то ми маємо знати, за що. Я ж не підвищу потім удвічі? Ми пропрацювали це питання, але, на жаль, економіки немає ніякої. Треба встановлювати для нас окремі умови по вартості. У вугільних ТЕС і ГЕС інша система координат.

• Наскільки реальні проекти Energy storage для біоенергетики? Чи вивчали ви це питання і які висновки зробили?

Ми робили розрахунки з цього приводу і, думаю, в наступному 2022 році будемо анонсувати про створення таких систем. Це значно впливає на CAPEX наших проектів, дуже підвищує окупності. Для нас вони важливі у випадку зовнішніх відключень, перемикань, проведення ремонтних робіт. Оскільки біоТЕС дуже стабільні, будемо ставити їх на великих потужностях для підтримки загальної мережі.

• Україна і European Green Deal. Які перспективи у цього проекту?

Це незворотній процес. Але давайте наше законодавство з ним гармонізуємо. Давайте для початку хоча б знімемо податок на СО2 для тих, хто вже СО2-нейтральний, я маю на увазі біоенергетику. А так ми обома руками за. Для себе бачимо перспективи в облаштуванні низки великих підприємств нашими установками з виробництва електроенергії.

А в цілому, в України є всі можливості втілювати цей курс. Насамперед тому, що в нас є всі ресурси для розвитку біоенергетики. Ми максимально можемо перекривати теплову генерацію. Нехай не сьогодні, нехай й майбутньому, – але можемо!

Втім, нам потрібна законодавча підтримка. Та хоча б просто платіть! Витримуйте домовленості, і галузь буде розвиватися. Тільки у нас зависли 6 проектів по біоенергетиці. Якби не криза платежів, уже працювали б.

Інвестиційний імідж країни значно похитнувся. І ситуація в біоенергетиці стала для цього основним поштовхом. Не відомо, коли інвестори повернуться в Україну.

Ще одне зауваження з приводу інвестнянь. Коли закордонний інвестор входить в Україну з проектом від 20 млн євро, то йому надають інвестняню. Коли ті самі гроші вкладає національний інвестор – він зостається з проблемами сам на сам. Без підтримки.

• Хто сьогодні лобіст біоенергетики?

Немає! Навіть додати до цього питання більше нічого.