Через брак фінансування програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року буде перенесено на невизначений термін. Головна мета програми – збільшити частку гідроенергетики в загальному енергетичному балансі країни з нинішніх 12% до 15,5%, адже дефіцит маневрених потужностей гальмує приєднання до енергетичної системи об’єктів ВДЕ. Перш за все планується добудувати чотири гідроагрегати Дністровської ГАЕС, відновити будівництво Канівської ГАЕС, збудувати шість гідроелектростанцій на Дністрі та Каховську ГЕС-2. Наразі здійснюється другий етап реконструкції діючих гідроелектростанцій з метою подовження експлуатаційного ресурсу гідроагрегатів на 30-40 років, підвищення їх потужності на 307 МВт та безпеки експлуатації.

Щоб вчасно звести та модернізувати перелічені об’єкти, компанія «Укргідроенерго» подала до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) свої обґрунтування щодо збільшення тарифу з 2019 року в середньому на 46% - для збільшення доходу на 3,5 млрд грн. Але тоді з нового року оптовий тариф зріс би на понад 15%. Щоб не допустити такого стрибка, проти різкого підвищення тарифів виступив регулятор. «Будемо ухвалювати рішення, захищаючи інтереси споживачів», - заявила голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Проаналізувавши подані до комісії обґрунтування тарифу для компанії «Укргідроенерго», НКРЕКП на засіданні 23 листопада схвалила проект постанови, згідно з яким з січня 2019 року пропонується знизити на 21,4% середній тариф для ГАЕС, а середньозважений тариф для гідроелектростанцій (ГЕС) - збільшити на 33,5%. Схвалений комісією проект постанови про перегляд тарифів винесено на громадські обговорення - відбудеться 4 грудня, після чого комісія остаточно затвердить тариф.

Тариф для ГАЕС запропоновано зменшити на 21,4% - з нині діючих 320,78 коп. до 252,14 коп. за кВт-год (тут і далі у тарифах - без ПДВ), тоді як «Укргідроенерго» пропонувала збільшити до 529,35 коп. Для ГЕС регулятор пропонує збільшити на 33,5% - з нинішніх 24,64 коп. до 32,9 коп. за кВт-год, тоді як компанія пропонувала збільшити до 56,57 коп. за кВт-год. Отже, компанія пропонувала загальний обсяг витрат на 2019 рік на суму майже 3,9 млрд грн., що було б можливим, якби середній тариф для ГЕС і ГАЕС становив 116,44 коп. за кВт-год, але регулятор схвалив попереднє рішення – 60,67 коп. (2018 – 57,58 коп. за кВт-год).

Добудова Дністровської ГАЕС під запитанням

Добудова найпотужнішої в Європі Дністровської ГАЕС, як, власне, й спорудження та відновлення інших об’єктів гідроенергетики, може затягнутися на невизначений термін. Нині «Укргідроенерго» реалізує проект будівництва Дністровської ГАЕС у складі семи гідроагрегатів, розроблений ПрАТ «Укргідропроект» (Харків). Вже добудовано і введено в експлуатацію три гідроагрегати (кожен по 324/421 МВт). У генераторному режимі вони сумарно здатні видати потужність 972 МВт, що рівнозначно потужності блоку-мільйонника АЕС! Будується четвертий гідроагрегат. Компанія закуповує обладнання українських виробників, серед яких – харківські Турбоатом, Електроважмаш.

З метою мінімізації впливу будівництва п’ятого, шостого та сьомого гідроагрегатів Дністровської ГАЕС на тариф, «Укргідроенерго» шукає альтернативні шляхи фінансування будівництва, у тому числі й за рахунок пільгових кредитів. З цією метою 8 листопада 2018 року «Укргідроенерго» та Китайська національна компанія електроінжинірінгу підписали протокол про співробітництво в добудові Дністровської ГАЕС. Одна з основних вимог «Укргідроенерго» - залучення українських компаній. Заплановано вибрати генерального підрядника на будівництво п’ятого, шостого та сьомого гідроагрегатів.

За останні 2 роки «Укргідроенерго» було укладено контрактів з заводами Турбоатом та Електроважмаш на суму близько 8 млрд грн. У 2018 році оплата Турбоатому становитиме понад один млрд грн, Електроважмашу - близько 500 млн грн.

Зараз «Укргідроенерго» будує четвертий гідроагрегат, завершити який планували наприкінці 2019 року. Втім, через дефіцит фінансування обсягом 2 млрд грн при загальній вартості об’єкту в 4,4 млрд строки будуть перенесені. «Ми переносимо термін введення його в експлуатацію на перше півріччя 2020 року з умовою, що цей об’єкт буде профінансовано в межах того плану, який ми подали в НКРЕКП», - повідомив генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

Дефіцит маневрових потужностей

Чому так важливо завершити будівництво ДнГАЕС? В Україні не вистачає маневрених потужностей, здатних регулювати пікові добові навантаження енергосистеми. Цю функцію виконують зокрема об’єкти гідроенергетики. Через брак регулювальних потужностей, енергосистема України не зможе приєднати всіх охочих виробляти «чисту» енергію, тоді як через високий «зелений» тариф у нас найвищі в світі темпи підписання договорів на майбутні приєднання.

За даними «Укренерго», в першому півріччі поточного року вже було підписано договорів на приєднання до мереж установок «зеленої» енергетики потужністю 7580 МВт (без врахування великих ГЕС і ГАЕС). Але об’єднана енергосистема здатна прийняти лише до 3 тис. МВт нових сонячних та вітрових електростанцій без ризику її розбалансування.

За прогнозами першого віце-президента Асоціації «Гідроенергетика України» Юрія Бондаренко, в найближчі роки роль гідроенергетики в регулюванні української енергосистеми буде тільки зростати. Переваги ГЕС та ГАЕС, окрім їх приналежності до відновлюваних джерел, це ще й велика потужність, екологічність, відносно низька вартість будівництва, а також фактично необмежений термін експлуатації – не менше 100 років.

Ретроспектива найпотужнішого будівництва

Дністровська ГАЕС була спроектована як одна з найбільших ГАЕС в Європі. Її проектна потужність (у складі семи агрегатів) становитиме 2268 МВт у генераторному режимі і 2947 МВт у насосному режимі. Вона розташована на річці Дністер в південно-західній частині України на території Чернівецької і Вінницької областей, неподалік від кордону з Молдовою. ДнГАЕС призначена для використання в якості джерела електроенергії у години пікових навантажень, аварійного та частотного резерву, споживання енергії в години нічного провалу графіка навантаження, джерела та споживача реактивної потужності.

На крутому схилі Дністра (перепад 150 метрів) вже прокладено і забетоновано п’ять тунелів-водоводів (всього їх буде 7), кожен діаметром 8 метрів і завдовжки близько 620 м. Збудовано два водосховища, між якими за допомогою електроагрегатів перекачується вода через ці тунелі-водоводи. У насосному режимі роботи станції вода закачується у верхню водойму на висоту 150 м, а в генераторному режимі – скидається назад у нижню водойму. Сейсмостійкість цієї високотехнологічної системи – 7 балів. За її роботою спостерігають 1800 датчиків-п’єзометрів – вони здійснюють моніторинг обводнення водосховищ, щоб попередити аварію, якщо вода раптом зробить щілину десь в дамбі, а відтак, стане можливим прорив. В такому разі за 4,5 години енергетики встигнуть спустити воду в нижню водойму.

Верхня водойма – це штучне озеро площею 260 гектарів - там вміщається 35 млн кубометрів води. Крім виробництва «пікової» електроенергії, Дністровська ГАЕС допомагає уникнути повеней та забезпечити стабільне водопостачання у засуху. У періоди сильної засухи водойми станції можуть скидати в русло річки більше води, ніж забезпечує природний притік –  задля забезпечення питною водою мешканців Молдови та Одеської області. Проте представники Республіки Молдова намагаються блокувати будівництво Дністровської ГАЕС.

Ще на початку 2000-их молдавські прикордонники виставили свій пост на греблі Дністровського буферного гідровузла, що відрізало від України землі на правому березі Дністра. І хоча зараз і Молдова, і Україна планують вступити до Європейського Союзу, але проблема демаркації ділянки кордону, що проходить по греблі ДнГАЕС, залишається невирішеною й досі.

Автор:Наталка Прудка