Договоренности о транзите газа: сохранены ли интересы Украины

24.12.2019 16:58
нафтогаз

"Экономическая правда"

Украина и Россия договорились о транзите российского газа через отечественную ГТС. В чем национальные интересы?, - рассказал в колонке министр энергетики и защиты окружающей среды Алексей Оржель (укр).

Бути українським урядовцем і домовлятися про транзит газу завжди складно. З яким рішенням ти б не повернувся, будуть ті, для кого воно виявиться "зрадою".

Не буду робити вигляд, що не помічаю "слона в кімнаті". За два дні після брифінгу, який ми дали, повернувшись із Берліну та Мінська, я вже бачив заголовки про "мінімальний транзит і відмову від 12 мільярдів".

Вирвані з контексту фрази змінюють суть підписаного нами протоколу. Отже, про що ми насправді домовилися і чи могли в наявній ситуації "домовитися краще"?

Трохи перемоги в стрічку

Ми домовилися про дві важливі речі, згода щодо яких ще буквально на початку минулого тижня зовсім не була такою очевидною.

Перше: Газпром виплачує Україні 2,9 млрд доларів (+пеня) за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Якщо згадати заяви російської сторони про те, що вона не буде віддавати гроші згідно з цим "політичним рішенням", то фіксація в протоколі намірів це зробити – однозначний переговорний успіх.

Друге: транзит через Україну буде принаймні найближчі п’ять років. Росіянам не вистачило буквально "декількох днів", щоб добудувати Північний потік-2 і пустити в Європу газ в обхід нашої ГТС. Нам дуже допомогла позиція США в цьому питанні.

Саме тому ми так затягували із зустріччю та рішеннями щодо протоколу – коли 20 грудня ми готувалися до погодження, то вже знали, що оборонний бюджет США буде підписаний із запровадженням санкцій проти компаній, які будують Північний потік-2.

Орієнтовний прибуток, з яким Україна вийшла з цієї зустрічі, це понад 3 млрд доларів по арбітражу + орієнтовно 3 млрд доларів за транзит на рік протягом 5 років. Отже, в п’ятирічній перспективі ми отримаємо близько 18 млрд доларів, з них 3 - живими грошима – вже до нового року. І це – без жодних кабальних умов щодо придбання російського газу.

Читайте также: текст протокола встречи представителей Европейского союза, Украины и РФ

Робота з запереченнями

Газпром – дуже непередбачуваний гравець, для якого політичні інтереси можуть бути важливіші за фінансові, про це треба пам’ятати всім, хто сідає з його представниками за один стіл. І не варто впадати в "запаморочення від успіхів".

Що таке 12,2 млрд доларів, про які йдеться в протоколі? Це – потенційний виграш в арбітражі за упущену вигоду.

Тут є три ключові моменти: сама цифра і слова "потенційний" та "упущена". Ми могли би їх отримати, якщо б Газпром повністю відмовився від транзиту через Україну і не пускав сюди інших (питання, хто міг би бути цим "іншим", теж актуальне).

Але якщо Газпром прокачував хоча б мінімальні об’єми, то нам вже було б складно підтримувати переконливість своєї позиції.

Крім того, арбітраж – це довгий і витратний процес. Припустимо, ми б отримали 12,2 млрд доларів (мінус судові витрати) протягом 3-5 років, якщо б наша ГТС стояла порожньою.

Чи було б це перемогою для України? Ні. Тому що за наявними домовленостями ми маємо отримати більше від транзиту, ніж могли би виграти в суді за його відсутності. Крім того, Україна втратила би статус транзитної держави, а наявну нішу зайняли компанії-постачальники скрапленого газу.

З якою позицією ми би "відмотували назад", виходячи на переговори про відновлення транзиту? З позицією ненадійного постачальника в ситуації, коли ринок стрімко освоюють інші.

Упершись у свою безкопромісність, ми би показали себе ЄС ненадійним та егоїстичним партнером.

Так, наші сховища повні і ми би витримали "блокаду", яка могла початися 1 січня 2020 року при зупинці транзиту. Але це було би куплено ціною втрати партнерської довіри з боку ЄС (а Євросоюз солідаризується з нами щодо антиросійських санкцій), зростання ціни для споживачів газу в Європі та в Україні.

А це зовсім не відповідає нашим цілям, так як людей та їхні потреби ми завжди ставимо на перше місце. Якщо сьогодні як "поганий хлопець" виступає Газпром і РФ у цілому, то після такого демаршу цей імідж перейшов би на нас.

Так, ми би хотіли прокачувати 60 млрд кубів газу на рік протягом 10 років, а в протоколах записано 65 млрд на перший рік і по 40 млрд на наступні чотири. Але це дипломатія.

Ми зійшлися на проміжному варіанті, який вигідний Україні та ЄС. Ми апелюємо до європейських норм, а вони допускають укладання угод про транзит і на рік, і на місяць, і на тиждень.

Що б було, якби Росія твердо стояла на одному році – і це було б цілком у дусі європейських правил? У нас не виявилося би чітких аргументів бути категорично "проти".

5 років з можливістю продовження договорів на такий самий період на аналогічних умовах є непоганим горизонтом планування і для Європи, і для України, яка буде забезпечена грошима за транзит.

Читайте также: Сложное согласование контрактов с "Газпромом" продолжается – Витренко

Декілька обережних формулювань

Ви, вірогідно, зауважили, що про плату за транзит, попри підписані протоколи, я говорю як про "потенційну".

Чому? Так, це треба повторити: Газпром дуже непроста та непередбачувана сторона переговорів. Про це треба пам’ятати всім, хто сідає з його представниками за один стіл.

Минулого тижня ми досягли суттєвого прогресу, який вилився в підписання протоколу. На нашу користь зіграло багато факторів: від готовності Уряду до найгіршого сценарію –  до санкцій США.

Але протокол – це ще не угода. Останній тиждень грудня наші компанії будуть розробляти драфт тексту. Але поки сама угода не підписана – транзиту немає.

Чи може друга сторона "зістрибнути" в останній момент? Так. Чи готові ми до цього? Так. Але якщо це відбудеться, то всі іміджеві втрати понесе Газпром.

Україна покаже себе як надійний і договороздатний транзитний партнер Європи, який може йти на розумні компроміси, що відповідають нашим національним інтересам і енергетичній безпеці Євросоюзу.

І тепер, якщо контракту не буде до 31 грудня, а з нового року в телевізорі будуть показані панічні кадри замерзаючих європейських міст, то під тиском Європи "підписуйте швидше!" опинимось не ми, а Газпром.

Читайте также: НКРЭКУ приняла окончательное решение о сертификации нового оператора ГТС

Національні інтереси

Якщо відволіктися від цієї складної "геополітичної гри", то що з цього українцю? По-перше, те, що ми і обіцяли з самого початку – зниження ціни на газ. Уже в грудні вона знизилася на 8%, у січні цей показник при стабільній ситуації на ринку буде ще менше.

Перед зимою уряд запропонував громадянам гарантовану ціну на газ – захист від зростання ціни  в платіжці, щоб там не було. Ціна фіксована і незмінна протягом усього сезону. Чи є в ній сенс, якщо газ може бути дешевшим?

Чи є сенс у страховці, якщо ви не плануєте хворіти? Мало хто планує таке, і з побутової точки зору сенсу немає. А з практичної  є. Тому що витрати у випадку хвороби будуть набагато більшими за вартість страховки.

Тут працює той же принцип. Гарантована ціна – складний ринковий механізм, який потребував стратегії, завчасної роботи з купівлі газу для сховищ і підтримки наших західних партнерів. Це – страховка для громадян. Проблеми може не статися, і по факту ціна дійсно може стати  нижчою. Але я втретє повторюю: Газпром - дуже непередбачуваний гравець.

Якщо росіяни все ж таки в останню мить вирішать увійти з нами в клінч, ціна на газ може вирости.

І тоді укладені форвардні контракти стануть тією страховкою, тією подушкою безпеки, яка не дасть українцям відчути проблему на собі. Поки в нас на руках немає підписаних договорів – трапитися може будь-що.

По-друге, транзит - це стабільні гроші в бюджет, які потрібні Україні для розвитку, в тому числі  і розвитку концепції "життя після транзиту".

Фактично, ми зараз виторгували собі додатковий час на посилення власної енергонезалежності.

По-третє, в угоді про транзит є ще один момент, глобально-безпековий.

Військове протистояння все ще триває, тому українські труби, які забезпечують газом Європу – хороший аргумент для того, щоб вирішувати конфлікт, а не йти на його ескалацію.

І як посткриптум. Усі питання щодо активів Нафтогазу в Криму, "бондів Януковича", постачання газу в окуповані райони Донбасу – це абсолютно різні процеси, які не є предметом угоди про транзит.

Ще одна мета, якої ми досягли на цих перемовинах, – повністю відв’язали питання транзиту газу від усіх інших.

Читайте також

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию