Елена Антонова: Европейский CBAM –"мягкое" принуждение к более "зеленой" экономике (мнение)

16 дек 2020 16:03:28
ВИЭ

Елена Антонова, член НКРЭКУ, к которой была применена ротация по указу президента, считает, что Украина в переговорах с Европой о введении СBAM (carbon border adjustment mechanism) должна активно отстаивать свои позиции, вплоть до отмены для нее этого экономически-экологического ограничения. Об этом – в ее колонке для Энергореформы (укр).

Не пізніше 2023 року Європа планує ввести екологічні вимоги до імпорту товарів, які вироблено у країнах із "недостатньою зеленою амбіцією". Тобто – які мають значно вищий вуглецевий відбиток та значно менші ціни на вуглець, аніж товари, вироблені в ЄС.  Україна, з точки зору Європи, поки що в цьому списку.

СBAM потенційно означатиме, що європейські споживачі будуть "купувати українське" лише у таких випадках: або вони будуть готові сплачувати за це додаткову ціну на вуглець, або українська продукція скорочуватиме вміст вуглецю.

Ключове –  можливі надходження від цього інструменту йтимуть до бюджету ЄС, оскільки їх сплачуватимуть саме європейські споживачі. Щодо українських експортерів, то вони можуть нести додаткові втрати, а можливо і частково втрачати конкурентоздатність на експортних ринках. Втрата конкурентоздатності відбуватиметься не лише через нові кліматичні заходи ЄС, але також через те, що суспільна думка ЄС за результатами Євробарометру 2019 року поставила кліматичні питання як головний пріоритет (для 93% опитуваних).

Формат CBAM чи "СіБам" розмовною українською, наразі опрацьовується Європейською комісією (ЄК). 

Публічні обговорення проводяться у декілька етапів, й наступний з них очікується на початку 2021 року. Важливо ретельно стежити за цим процесом, оскільки ЄК запевнила щодо відкритості до коментарів, зауважень та пропозицій.

Чим голоснішою та злагодженішою будуть коментарі усіх зацікавлених сторін від України, тим більшою буде ймовірність, що їх врахують при внесенні ЄК проекту відповідної Директиви ЄС щодо СВАМ у червні 2021 року.

Основна мета СBAM: боротьба із глобальними змінами клімату через уникнення перетікання вуглецю через кордони, запобігання витисненню товарів ЄС імпортом, який має більший вуглецевий відбиток, тобто є більш забруднюючим.

Концепція СBAM, його мета та наслідки активно обговорюються європейським експертним середовищем, українською промисловістю та урядовцями як окремо, так і в контексті дискусій щодо другого національного визначеного внеску (НВВ 2) України в рамках Паризької угоди. Що звучить?

З європейської сторони:

  1. СBAM– це можливість, стимулюючий захід, а не покарання. Це одна з ініціатив в рамках більш широкої кліматичної політики ЄС, яка включає: новий кліматичний закон ЄС, Кліматичний пакт, перегляд системи торгівлі викидами ЄС та перегляд оподаткування у сфері енергетики. І це ще не все. Всі ці законодавчі ініціативи безпосередньо торкатимуться європейських виробників та споживачів, які сплачуватимуть значно більшу ціну на вуглець, аніж зараз.
  2. СBAMне має протирічити вимогам Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки загальні умови СОТ  передбачають виключення щодо екології.
  3. До 2023 року протягом періоду до імплементації СBAM, країни мають можливість показати реальні кроки на шляху політики, аналогічної політиці ЄС щодо забезпечення вуглецево-нейтральної економіки.
  4. Першими кандидатами для застосування CBAMє енергоємні види продукції та електрична енергія. Певним орієнтиром може бути перелік товарів, яким, за оцінкою ЄК, "серйозно загрожує витік вуглецю". Цей перелік було переглянуто  у вересні 2020 року керівництвом ЄК щодо надання державної допомоги в рамках системи торгівлі викидами на період після 2021 року.
  5. Визначення секторів та географії запровадження заходів – це дуже чутливе питання, оскільки експертні оцінки всередині ЄК все ще тривають. Те, що буде запропоновано у червні 2021 року ЄК, ще узгоджуватиметься із державами-членами та Європейським Парламентом. Досвід свідчить – "несподіванки" трапляються.

Від української промисловості:

  1. СBAMсприймається як "нео-протекціоністький" захід, спрямований на захист європейського ринку від зовнішньої конкуренції.
  2. Промисловість вбачає значні експортні ризики та додаткове фінансове навантаження через відсутність будь-якої інвестиційної підтримки від держави ще й на фоні тривалого падіння темпів промислового виробництва.  На відміну від України, Європа планує мобілізувати значну фінансову підтримку (до 1 трлн євро) на шляху до вуглецевої нейтральності.
  3. Лунають різні сценарії як самого механізму, так і аналіз його потенційних наслідків. Приклад на слайді нижче – дослідження GMK Centre. Майже 600 млн. євро на рік – потенційні додаткові витрати експортерів.

Від української електроенергетичної галузі:

  1. Декарбонізація сектору енергетики має багато викликів, але водночас є невідворотною перспективою, для досягнення якої необхідно консолідувати зусилля.
  2. Важливо послідовно, наполегливо працювати із Європейською комісією та доносити свою позицію в усіх доступних нам форматах.
  3. Уникнення застосування СВАМ відносно України цілком можливо. Шлях до цього – впровадження в Україні власної системи торгівлі викидами (emissions trading system"ETS"), яка дозволить спрямовувати надходження від введення ціноутворення на вуглець на забезпечення вуглецевої нейтральності всередині країни.

Від українських урядовців звучить, що не має бути жодних додаткових обмежень у торгівлі між Україною та країнами ЄС, що саме це вже обговорюється, а ЄК демонструє певне розуміння. Ба більше, минулої суботи під час Кліматичного саміту лідерів держав, Україна оголосила про наміри встановити ще більш амбіційні цілі скорочення викидів парникових газів до 2030 року, аніж ЄС.

Все, що перелічене вище, окреслює стартові позиції для перемовин всередині України та між Україною і ЄС.

Якою може бути опціональність в переговорних позиціях України?

  1. Повна відміна CBAM для України (та й взагалі для усіх країн, як інструмента, що не буде відповідати положенням СОТ).
  2. Відміна CBAM також і в контексті дискусії щодо цільових показників України в рамках НВВ2. Запуск національної ETS, яка є також важливою складовою досягнення цільових показників НВВ 2 України в рамках Паризької угоди. Отже, можна доводити, що обидва заходи є демонстрацією принципу еквівалентності. А відтак – перевести розмову на необхідність з боку ЄС надавати підтримку Україні на цьому шляху прискореної декарбонізації. Відповідно до принципу "більше за більше".
  3. Застосування CBAMвинятково на умовах "повернення" цих коштів в економіку України саме для грантового фінансування нових/чистих технологій. Але чи співпадають тут цілі платників та отримувачів?

Відповідно до класики управлінської літератури, ризики – це можливості. Час покаже, чи спрацює ця бізнес аксіома у дискусіях щодо застосування CBAM для України.


Читайте также

Петриковец: Наши прогнозы генерации "зеленой" электроэнергии стали вдвое точнее – мнение

Директор ГП "Гарантированный покупатель" Константин Петриковец о достижениях в прогнозировании выработки "зеленой" электроэнергии и дальнейших планах предприятия (подается на языке оригинала).

"Водородные острова" появятся в Украине в 2023 году – мнение

Руководитель водородного проекта Региональной газовой компании Станислав Казда (подается на языке оригинала).

Срыв интеграции с европейским энергорынком станет очень негативным сигналом для всех интеграционных процессов Украины – эксперт CSIS

Эксклюзивное интервью старшего научного сотрудника Центра стратегических и международных исследований (CSIS, Вашингтон), ведущего эксперта по вопросам международного развития энергетики, много лет занимающегося вопросами энергетической политики в Украине, Эдварда Чоу Энергореформе (приводится на украинском языке).

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию