Энергетическая политика Украины и мифы о ВИЭ: Делать – Не говорить

15 июл 2020 16:38:17
ВИЭ

В борьбе с дефицитом бюджета и, как бы "несправедливостью завышенных" "зеленых" тарифов, влиятельные круги - представители крупных индустриальных компаний, вместе с группой народных избранников продолжают давление на инвесторов в возобновляемую энергетику (ВИЭ).

Когда речь заходит о тарифах на электроэнергию, народные избранники и лидеры общественных мнений часто прибегают к манипуляциям, искажая факты для подкрепления собственной позиции (и лоббирование интересов патронов). Однако для формирования объективных мнений всегда нужно разоблачать ложь. 

В статье для Энергореформы аналитик Украинской ассоциации возобновляемой энергетики Александр Донченко развенчивает сразу несколько мифов относительно "зеленых" тарифов и цен на электроэнергию, особенно в части их сравнения с ценами в ЕС.

Развеять манипуляции сегодня особенно важно, поскольку их распространенность может привести к принятию вполне реальных законодательных изменений, которые будут иметь негативные последствия для всего государства. Так, снижение "зеленых" тарифов по законопроекту №3658 приведет к потерям налоговых поступлений бюджетом, рост долговой нагрузки, экономически необоснованного кредитования государственными банками естественных монополистов на рынке электроэнергии и задержки в развитии законодательного поля (укр.)

Як змінювалася підтримка ВДЕ

"Зелений" тариф для підтримки розвитку відновлюваної енергетики в Україні запровадили в 2009 році на період до 2030 року. Певний час, з 2010 до 2014 року, діяв додатковий стимул - ВДЕ було звільнено від податку на прибуток. Для стимулювання суміжних галузей в 2015 році запроваджено надбавку до "зеленого" тарифу за використання обладнання українського виробництва.

За час дії тарифу його ставки двічі скорочувались. У 2013 році відбулося перше таке зниження, а в 2016 – вже друге, ретроспективне, зниження тарифу для сонячних електростанцій.

Рік потому було затверджено закон "Про ринок електричної енергії", а у 2019 році – закон "Про перехід до моделі "зелених" аукціонів". На таких аукціонах нові виробники ВДЕ мали б конкурувати за отримання державної підтримки.

Ринок електроенергії почав роботу в липні 2019 року, тоді ж президент Зеленський закликав міжнародну спільноту інвестувати в українську галузь ВДЕ. Однак вже в листопаді 2019 року міністерство енергетики запропонувало проект вже третього ретроспективного скорочення "зелених" тарифів, а у лютому представило його оновлену версію. 

Джерело: Українська асоціація відновлюваної енергетики

На жаль, очікувані індустрією аукціони ВДЕ так і не відбулись. Натомість, в результаті тривалих переговорів та під тиском певних осіб – представників зацікавлених великих індустріальних компаній і групи народних депутатів - частина операторів ВДЕ пішла на "компроміс" з Урядом України щодо зменшення "зеленого" тарифу.

Про що законопроект №3658

Результат умовного компромісу було відображено у законопроекті №3658, який Уряд України подав до парламенту. Що ж пропонується авторами законопроекту? Найголовніше – ретроспективне скорочення тарифів. Так, з 1 липня 2020 року для станцій введених в експлуатацію з 1 липня 2015 по 31 грудня 2019 пропонується знизити "зелений! тариф на 15% для СЕС зі встановленою потужністю понад 1МВт та 10% для СЕС потужністю менше 1 МВт. Для ВЕС тарифи пропонується знизити на 7,5% без диференціювання. СЕС та ВЕС, що були введені в експлуатацію від 1 січня цього року у свою чергу зазнають скорочення тарифу на 2,5% з 1 липня.

Для об’єктів введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року також пропонується запровадити граничний розмір тарифу, знизивши його на 52%. До того ж обмежаться строки введення в експлуатацію нових СЕС, «зелені» тарифи для них з 1 серпня 2020 року буде скорочено у два рази.

Ще один пункт - повна фінансова відповідальність за небаланс своїх фактичних та акцептованих обсягів виробництва електроенергії – плата за небаланси - з 2022 (50% з 2021) року для всіх видів станцій з допустимою похибкою для СЕС у 5% та 10% для ВЕС. У свою чергу НЕК "Укренерго" зобов’яжуть здійснювати компенсацію за невідпущену електроенергію через виконання команд системного оператора.

 В Україні не найвищі "зелені" тарифи

Одним з основних міфологізованих аргументів противників ВДЕ є начебто завищений "зелений" тариф в Україні. Це відверта маніпуляція. Прихильники такої думки ніколи не називають точних джерел інформації. Насправді вони навіть не цікавилися, як саме працює ринок відновлювальної енергетики і які особливості його підтримки в інших країнах.

Розвіємо міф на прикладі. Так, в червні 2020 року НКРЕКП встановила "зелений" тариф для наземних СЕС, встановлених з 1 січня 2020 року, на рівні 11,3 євроценти за кВт*год у 3 кварталі цього року. Такі ж станції, введені в експлуатацію з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 мають тариф 15 євроцентів за кВт-год.  

Та деякі народні депутати стверджують, що в Німеччині цей тариф становить 5 євроцентів за кВт-год – і тут починається маніпуляція. Адже за даними німецького регулятора ринку Bundesnetzagentur в 2018 році середній обсяг виплат за пакетом "EEG" (закон про підтримку відновлювальної енергетики) склав 13,2 євроценти за кВт-год. На рисунку 1 сірим кольором продемонстровано середньозважений рівень виплат для різних видів генерацій ВДЕ на основі фіксованих тарифів і ринкової премії.

Рисунок 1. Середні виплати виробникам ВДЕ у Німеччині в 2018 році, євроцентів за 1 кВт-год.

Джерело: Bundesnetzagentur, власна ілюстрація автора

Відповідно, окрім виплат по пакету законів "EEG", виробники ВДЕ мають можливість отримувати доходи ще від продажу електроенергії на ринку.  До того ж Німеччина – найбільший експортер електроенергії в Європі.

Прихильники зниження "зеленого" тарифу забувають про те, що розвинені ринки електроенергії мають абсолютно іншу організаційну структуру, відмінну від України. Так, в тій же Німеччині законом "EEG" від 2014 року передбачено п’ять окремих фінансових механізмів підтримки ВДЕ на основі виплат. В Україні – один – "зелений" тариф.

В Німеччині виробники ВДЕ можуть кожного місяця обирати собі найбільш підходящий спосіб продажу виробленої електроенергії: підтримуваний прямий маркетинг, інший прямий маркетинг, фіксований тариф для малих станцій, фіксований тариф для спеціальних проектів. Дійсно, наразі система аукціонів на нові проекти в Німеччині передбачає розмір підтримки для, наприклад, сонячних станцій на рівні 0,0533 євроценти за кВт-год за результатами травневих торгів. Але цей механізм, який наразі не працює в Україні, не може замінити умови для тих станцій, які будувались під закон, прийнятий у 2009 році. Оскільки умов для цього на ринку України просто не існує. Адже по-перше, не передбачений прямий маркетинг ВДЕ, а по-друге, законами не передбачений механізм роботи станцій зберігання електроенергії.

Рисунок 2. Розподіл станцій ВДЕ за величиною "зелених" тарифів в Україні

Джерело: НКРЕКП, власна ілюстрація автора

За офіційними даними українського регулятора НКРЕКП, 90% станцій на липень 2020 року мають тариф менше 17,43 центів – і це єдине джерело доходів ВДЕ в Україні (Рисунок 2). Такий рівень винагороди за вироблену електроенергію не можна навіть порівнювати з різними видами надходжень для станцій ВДЕ  в Німеччині.

В Україні електроенергія коштує дешевше, ніж у ЄС

Інакший докір в бік виробників ВДЕ лунає від певних представників промисловості, що мовляв українські підприємства платять найбільшу ціну за електроенергію в Європі – це також маніпуляція. Адже український ринок, РДН і ВДР, працює дещо відмінно від ринків Європи, де діють значно розвиненіші енергетичні біржі. 

Так, знову ж у Німеччині, за звітністю регулятора середня ціна електроенергії в промисловості на 1.04.2019 склала 16 центів за кВт-год для підприємств з річним споживанням 24 ГВт-год та 22,22 євроценти для підприємств з рівнем споживання до 50 МВт-год без врахування ПДВ. В тому ж звіті вказується середня ціна для домогосподарств на рівні 30,85 центів за кВт-год з рівнем споживання 2500-5000 кВт-год на рік.

Те, про що забувають казати прихильники зниження українських "зелених" тарифів, то це додаткові ставки на транспортування, розподіл, сервіс та інші витрати, які між іншим існують і в Німеччині. Так от саме до біржових цін в Європі лобісти промислових груп в Україні забувають додати ставки на сервіс в країнах Європи і невідворотні податки, які відсутні у нас.

Так і виходить, що ніби українські підприємства платять "забагато" за електроенергію. Хоча насправді, в Німеччині і Великобританії брутто ціна за кВт-год сягає 15,8 центів (без ПДВ) в другій половині 2019 року для всіх споживачів, важкої промисловості, великого, середнього і малого бізнесу. Великі індустріальні гіганти платять ще більше, як можна побачити на прикладах, наведених вище. Ціна ж в Україні для підприємств з усіма податками складає близько 3 грн за кВт-год, що за середнім курсом червня становить біля 10 євроцентів.

За даними Євростату, середня ціна електроенергії для усіх підприємств, державних органів і неприбуткових організацій знаходиться на рівні 12 центів в ЄС без ПДВ. І знову -  ціна для великих промислових гігантів є більшою, ніж середній рівень. Таким чином, українські підприємства платять за електроенергію менше, ніж у розвинених країнах Європи.

Борги на ринку електроенергії виникли не через "зелені" тарифи

Поширеним твердженням є те, що високий "зелений" тариф став головною причиною виникнення боргу  ДП "Гарантований покупець". Однак і це не зовсім так.

На початок липня 2020 року поточний обсяг заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед виробниками ВДЕ за відпущену в 2020 році електричну енергію становить 16 млрд грн. При цьому борг НЕК "Укренерго" перед ДП складає 14,4 млрд грн – це ті кошти, які і мають бути виплачені виробникам ВДЕ.

Інша частка боргу ДП перед ВДЕ, біля 1,5 млрд грн, сформувалась саме через непередбачувані втручання в ринок, маніпуляції та дії компаній з ознаками фіктивності. Відповідно, за нормальної роботи ринку такого боргу просто не могло виникнути.

Не зайвим у такому контексті буде згадати, що ВДЕ – це один з найбільших платників податків в Україні. Власне тільки ПДВ в 2019 році сплачено 8,8 млрд грн, в 2020 очікувалось 11,6 млрд грн.  

Рисунок 3. Податкові надходження від ВДЕ в Україні

Джерело: ДФС України, власна ілюстрація автора

Тільки на зменшенні податкових надходжень від ПДВ і податку на прибуток держава втратить від 1 до 1,5 млрд грн в рік. Бюджет України може отримати додаткове боргове навантаження через безпідставну історію ручного управління індустрією. А головне – цього всього можна було б уникнути, просто керуючись буквою закону про платіжну дисципліну приватних підприємств щодо НЕК "Укренерго", "Центренерго", контролем СБУ щодо фіктивності фірм, які працюють на ринку електроенергії. Натомість, руйнуючи створені умови розвитку відновлюваної енергетики, політики ріжуть гілку, на якій сидять.


Читайте также

Главное в энергетике за 19 – 23 октября 2020 – обзор Энергореформы

"Нафтогаз Украины" отложил размещение еврооблигаций. НКРЭКУ ужесточила требования к качеству обслуживания потребителей э\э кол-центрами. Украина и Брюссель обсудят Green Deal в декабре на Совете ассоциации, - о главных новостях в энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Главное в энергетике за 12 – 16 октября 2020 – обзор Энергореформы

Ущаповского или Машляковского рекомендуют на должность члена НКРЭКУ. "Энергоатом" и "Укрэнерго" завершили очередной этап подготовки синхронизации украинской энергосистемы с ENTSO-Е. Энергорегулятор пожаловался в Энергосообщество на политическое давление. ОАСК зарегистрировал иск нардепа Волынца с требованием уволить главу НКРЭКУ Тарасюка, о главных новостях энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Национальная экономическая стратегия 2030: какие гипотезы обсуждаются в энергетическом секторе

Проектный менеджер Центра экономического восстановления Владимир Бужан в колонке для Энергореформы рассказал о работе над Национальной экономической стратегией 2030 и главных направлениях в энергетике, какие планируется в ней предусмотреть.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию