Ексклюзивне інтерв’ю голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука про енергосертифікацію, програми для впровадження енергоефективних заходів, а також про регулятивні зміни, які відбудуться у сфері "зеленої" енергетики.

-         Нещодавно в Україні видали перший енергосертифікат будівлі. Як розвивається процес, скільки енергоаудиторів, які мають право видавати сертифікати?

Сьогодні ми маємо підписані меморандуми з 23 закладами вищої освіти, з них  чотири (Київський національний університет будівництва та архітектури – КНУБА, Запорізька державна інженерна академія, Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеська національна академія зв'язку імені О. С. Попова) вже створили атестаційні комісії для енергоаудиторів. Ми співпрацюємо з цими вишами, щоб вони запровадили навчальні програми для енергоаудиторів, а також  засновували атестаційні комісії.

КНУБА та Запорізька державна інженерна академія вже провели атестації енергоаудиторів і  видали 18 атестатів, з них 13 – енергоаудиторам і 5 – фахівцям з обстеження інженерних систем будівель.

Усі  атестовані фахівці можуть працювати у будь-яких містах на території України. У нас на сайті агентства є база атестованих енергоаудиторів.

Загалом мова йде про великий ринок, адже в Україні 100 тисяч багатоповерхівок, які потребують модернізації, а також 6,5 млн індивідуальних домогосподарств. Ще є державна сфера – школи, садочки, казарми, гуртожитки, лікарні тощо.

-         Що дають енергосертифікати, крім того, що вони є обов’язковою умовою для участі в програмах Фонду енергоефективності?

Енергосертифікат – це інструмент оцінки енергетичної ефективності будівлі, який дає інформацію про енергетичні характеристики будівлі, зокрема про те, яка кількість енергії потрібна на опалення, гаряче водопостачання, вентиляцію тощо.

Енергоаудитор під час сертифікації визначає клас енергоефективності будівлі і формує рекомендації, які заходи варто провести для підвищення енергоефективності.

Власникам чи орендарям приміщень важливо знати всі ці показники. Тут можливе порівняння із автомобілями. Коли ви вибираєте автомобіль у салоні, ви дивитесь не тільки на торгову марку – чи це BMW, чи Volvo. Ви також дивитесь, скільки бензину споживає авто. Коли ми купуємо чи знімаємо квартиру або приміщення під магазин чи офіс, ми хочемо знати, скільки енергії споживає ця будівля або приміщення і скільки відповідно коштуватимуть комунальні послуги. Енергетичний сертифікат дає розуміння, скільки енергоресурсу використовує це приміщення, а також який є потенціал до зменшення енергоспоживання.

-         Скільки коштує і скільки часу займає отримання сертифікату?

Сертифікація будівлі коштує приблизно від 10 тис. грн., тоді як ціна комплексного утеплення багатоповерхівки може сягати 2 млн гривень. Тобто вартість сертифіката не буде такою відчутною для людей.

По часу – проведення енергетичного аудиту та виготовлення сертифікату може зайняти в середньому близько місяця-двох.

-         Якими програмами можуть скористатися люди, які хочуть запровадити заходи з енергоефективності у своїх домівках, крім  «теплих кредитів» та місцевих програм?

Є чудова програма "IQ Energy", створена під патронатом ЄБРР. Ця програма була запроваджена після того, як експерти побачили, що ми почали працювати з державними банками, усвідомили потенціал ринку. Сьогодні в рамках програми "IQ Energy" ОТП Банк, Райффайзен Банк, УкрСиббанк і Креді Агріколь Банк надають кредити для утеплення, і наші сім’ї можуть розраховувати на грантову складову до EUR3 тис. У цьому році кредит за такою програмою взяло перше ОСББ (раніше програмою користувалися приватні домогосподарства).

Ще є ЕСКО-договори – це новий інструмент для житлового сектору. Завдяки запровадженню ефективної законодавчої бази з 2015 р. ЕСКО-компанії почали працювати у бюджетній сфері. Тепер ми поширюємо цей механізм і на житлові будинки. Зараз 100 ОСББ вже задекларували бажання співпрацювати з ЕСКО-компаніями. Вже є 6 укладених ЕСКО-контрактів для проведення енергоефективних заходів у багатоповерхівках, ще 5 таких договорів планується підписати.

Перший проект по ЕСКО-контракту у житловому будинку у Києві вже отримав фактичну економію близько 20% тепла завдяки встановленню індивідуального теплового пункту з автоматизованою системою контролю подачі тепла.

-         Ви розповідали про програму, подібну до "теплих" кредитів, для підприємств. Що це і як працюватиме?

Сьогодні промисловість – один із найбільш енергоємних секторів в країні. Підприємства потрібно мотивувати  запроваджувати енергоефективні заходи. Наприклад, в інших країнах – Швеції, Швейцарії, Німеччині – підприємства платять десятки, сотні євро податку за тонну викидів СО2. І прослідковується закономірність: чим вищий цей податок, тим менша енергоємність у країні, бо підприємець реалізує заходи з енергозбереження, щоб скоротити шкідливі викиди і платити менше.

Податок на тонну викидів СО2 в Україні – близько 1 євроцента. Тому вітчизняні підприємства, які платять мінімальну ціну за викиди, неефективно витрачають енергоресурси.

У Данії працює механізм, коли промислове підприємство бере у банку кредит на модернізацію, а Данське Енергетичне Агентство компенсує йому 30% "тіла" кредиту. Таким чином, Данія дуже серйозно просунулась у підвищенні енергоефективності промислових об’єктів.

Держенергоефективності спільно з Українсько-Данським Енергетичним Центром розробило законопроекти по імплементації механізму співфінансування енергоефективних заходів у промисловості, які отримали відповідний позитивний висновок Національного комітету промислового розвитку.

Згідно з цим механізмом, підприємство підписуватиме угоду про скорочення споживання палива і енергії, а держава надаватиме йому податкові пільги та компенсуватиме частину вартості енергоефективних заходів після того, як підприємство досягне результату зі зниження споживання палива.

Таким кредитуванням зможе скористатись підприємство, що є беззбитковим. Цей механізм потенційно дозволить залучити до 2030 року 75 млрд грн кредитів на енергоефективність, якщо їх частина буде компенсована із державного бюджету. Має бути законодавче підґрунтя, щоб кошти, які сплачуються підприємствами за викиди СО2, надходили до спеціального фонду держбюджету, з якого підприємства будуть отримувати співфінансування.

Такий механізм дозволить провести енергоефективну модернізацію усіх беззбиткових підприємств, що скоротить їх кінцеве споживання енергії на 15%, а обсяг викидів СО2 – на 17,1 млн т.

-         Раніше ви казали, що за два роки в Україні з’явиться новий інструмент фінансування проектів з енергоефективності  - "зелені" облігації. Наскільки це реально?

"Зелені" облігації – це новий для України інструмент, але у світі він працює з 2007 року. Це механізм  залучення інвестицій саме в проекти «чистої» енергетики і зменшення споживання енергетичних ресурсів.

Основними покупцями "зелених" облігацій є цільові інвестори, які вкладають кошти у «зелені» проекти і таким чином демонструють соціальну відповідальність. У 2007 р. було випущено "зелених" облігацій на $860 млн, а в 2017 р. - $161 млрд. Тобто ринок росте у геометричній прогресії.

Ми працюємо над законодавством для запуску "зелених" облігацій.

Є проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" № 9035 від 03.09.2018, який включає правові засади емісії "зелених" облігацій. Над ним ми працювали спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також Верховною Радою України.

Тож ми на старті цього процесу. Думаю, за два роки ми запустимо "зелені" облігації.

Випускати "зелені" облігації зможуть уповноважені Урядом органи або спеціалізовані установи, міські ради, компанії, міжнародні фінансові організації.

-         Наскільки українські "зелені" облігації будуть цікаві для міжнародних інвесторів? Чи це все-таки буде швидше внутрішній інструмент?

Коли буде створене відповідне нормативно-правове середовище, ми плануємо реалізувати декілька пілотних проектів випуску "зелених" облігацій різними емітентами під різні "зелені" проекти, щоб зрозуміти, які проекти і які приватні компанії мають найбільший потенціал у залученні фінансування через цей інструмент. Думаю, це буде і внутрішній, і зовнішній інструмент. "Апетит" до інвестування у "зелену" енергетику України є, а коли ринок ставатиме прозорішим – зокрема, за рахунок впровадження аукціонів на відновлювану енергію, - зацікавлення в інвестуванні зростатиме.

-         Ці аукціони стосуються тільки проектів потужністю понад 10 МВТ?

Передбачається, що аукціони будуть обов’язковими для проектів сонячної енергетики потужністю понад 10 МВт та понад 20 МВт – для вітроенергетики. Інші проекти – меншою потужністю або з інших відновлюваних джерел – також матимуть право брати участь в аукціонах, проте не будуть зобов’язані.

За результатами аукціону переможець продаватиме енергію дещо дешевше, оскільки є конкуренція, але він отримає контракт на продаж енергії на 15-20 років – щодо терміну зараз тривають дискусії. Це захищена стаття доходів, тож є задля чого боротися.

Ми плануємо розробити і прийняти порядок проведення аукціонів до 1 липня 2019 року. Крім того, Держенергоефективності надано пропозиції до базового законопроекту щодо проведення декількох пілотних аукціонів по різних видах генерації енергії та в різних регіонах  країни.

-         Чорнобилем цікавився інвестор із досить великим проектом – Tractebel Engineering з групи ENGIE з проектом СЕС потужністю 1,2 ГВт.

Так, але це буде дуже велике навантаження на усіх споживачів, якщо віддати 250-300 МВт "сонця" по теперішньому тарифу. Тож законопроект №8449 про запровадження аукціонів знайшов підтримку в органах влади, експертному середовищі, міжнародних організаціях (ЄБРР, IRENA, IFC), і думаю, що найближчим часом ми разом із комітетом ПЕК Верховної Ради зможемо його доопрацювати.

Цей законопроект передбачає щорічні квоти на підключення об’єктів відновлюваної енергетики  до мереж по аукціонах. Щоб не вийшло так, що в одних регіонах профіцит виробництва електроенергії, а в інших – дефіцит, то мають бути щорічні квоти, і бажано, щоб вони  визначалися за регіональним принципом, враховуючи технічні можливості та ресурси регіонів.

-         Ви також казали, що плануєте обмежити термін дії технічних умов на підключення до електромереж виробників електроенергії з альтернативних джерел?

Зараз технічні умови видаються на необмежений термін. Є підприємці, які давно отримали технічні умови на підключення до електромереж і мають зареєстровані фірми, проте досі не почали будівництво. І коли інвестор, який хоче побудувати станцію на 10-20 МВт, звертається за технічними умовами, йому кажуть, що немає технічної можливості видати умови у тому місці. І відразу ж до нього підходить "девелопер" і каже: у мене є фірма з технічними умовами, є земельна ділянка – я вам її продаю. Із часом вартість такої фірми росте, і не тому, що вона щось генерує, а тільки тому, що в неї є технічні умови. Це неприпустима спекулятивна складова.

Сьогодні 47% тих, хто отримав технічні умови понад 3 роки тому, нічого не побудували. Ми маємо знівелювати цей момент. У Раді вже пройшов перше читання законопроект №6081, який обмежить термін дії технічних умов до 5 років, а для тих, кому вони видані більше ніж 2 роки до набрання чинності закону, ми даємо ще 3 роки.

Наше завдання – змусити тих, хто має технічні умови, запускати проекти щоб вони йшли в банк чи шукали інвестора, а не чекали, поки якась компанія прийде їх перекупити.

Переконаний, що прийняття цього законопроекту сприятиме завершенню будівництва об’єктів відновлюваної енергетики у визначені терміни, подальшому залученню інвестицій у зазначену сферу, вивільненню резервованих потужностей та запобіганню спекуляціям з безстроковими технічними умовами.