Глава правления БАУ Гелетуха: Фактически в перспективе биоэнергетика может задействовать всех шахтеров, теряющих работу

30 апр 2020 13:35:20
нефтегаз , тепло , ВИЭ , энергоэффективность

Глава правления Биоэнергетической ассоциации Украины Георгий Гелетуха в интервью Энергореформе рассказал об антикризисной роли биоэнергетической отрасли в экономике страны и условиях, необходимых для ее реализации, а также предложениях ассоциации по решению кризиса ВИЭ (укр.).

Нещодавно Біоенергетична асоціація виступила зі своїми пропозиціями щодо подальшого розвитку ВДЕ в Україні. Зокрема, асоціація пропонує залишити гроші від зниження "зеленого" тарифу інвесторам на побудову балансуючих і накопичувальних потужностей. Якого ефекту ви від цього очікуєте? І чи є якась уже реакція уряду на цю та інші пропозиції, як-то, наприклад, продавати зелену енергію на ринку, а не ГарПоку?

Зараз уже досить очевидно, що буде знижуватись "зелений" тариф – для сонця більшою мірою, для вітру меншою, аби збалансувати фінанси "ГарПоку". Питання у рівні зниження, але вже відомо, що це відбудеться.

Якщо вже ми забираємо ці гроші, які по закону мали б заплатити цим виробникам відновлюваної енергії, то давайте їх одразу пустимо на те, що саме "горить" у технічному плані. А горить  – недостатність балансуючих потужностей в енергосистемі. І тут може бути дві опції: швидка маневрена газова генерація або накопичувачі.

До речі, нічого не маємо проти газової генерації, але це додаткові витрати газу, власного видобутку якого в Україні вже недостатньо, і його потрібно буде знову ж таки імпортувати. Тому пріоритетними видаються накопичувачі. Тож нехай інвестору, наприклад, компенсують частину вартості побудови таких накопичувачів з тих коштів, які йому недоплатять після урізання "зелених" тарифів. Звісно, потрібно все розрахувати, це поки що концептуальна ідея, але так ми створимо додатковий інтерес інвесторів будувати системи накопичування.

У цьому плані ми також пропонуємо й іншу ідею – будівництво цих потужностей під фіксований тариф або під аукціони. Той тариф, який зараз встановлюється фактично в ручному режимі, він нікого не влаштовує, крім повністю амортизованих вугільних станцій.

Через те, що у нас немає всіх цих систем, ми дуже багато втрачаємо. Ми використовуємо ті ж вугільні електростанції в нетиповому для них режимі, і це не правильно.

Якби у нас був розвинений ринок е/е, в якому вже функціонували б усі ринки, зокрема й балансуючих потужностей, тоді б цей тариф встановлювався ринком, був би ринковий орієнтир. Тоді б під цей тариф компанії могли б будуватись, розраховуючи свою окупність з огляду на ринок. Доки цього ринкового тарифу немає, то й пропонуємо встановити його фіксованим років на 10.

Є певна аналогія із "зеленим" тарифом. Коли компанії будуть знати, що їй заплатять цей тариф, і 10 років вони будуть його мати, то вони побудують досить швидко необхідну кількість накопичувачів чи маневреної генерації. Бачите, вони за фіксованого "зеленого" тарифу досить швидко побудували свої ВДЕ-потужності. Те саме буде і з маневреними, і з акумуляторами. Держава може розрахувати цей тариф дуже просто, враховуючи відому всім вартість обладнання, експлуатаційні характеристики і закладаючи рентабельність інвестора не менше 20%. Але не йдуть дискусії такого плану, всі говорять про те, що колись у нас запрацює ринок, колись у нас з’явиться ринкова ціна і колись під цю ринкову ціну інвестори побудуються. А маневрові потужності потрібні вже сьогодні.

Якщо ж держава не хоче брати на себе таку функцію, щоб встановлювати в ручному режимі такий тариф для маневрових потужностей, то це зроблять аукціони. Тобто, така сама модель, як і в так званих "зелених" аукціонах, які очікуються цього року. При цьому державою має бути розрахований максимальний тариф, вище якого не можна підніматися, а аукціони визначать остаточну ціну.

Одним словом, ми не дуже віримо, що ринок е/е запрацює повноцінно сьогодні або завтра. Тому й пропонуємо механізми не зовсім ринкові, але які зараз дадуть можливість швидко побудувати маневрені потужності.

Ринок – це достатня кількість гравців, які між собою готові конкурувати. Якщо ми зараз оголосимо, що відсьогодні буде ринок балансуючих потужностей, хто з ким буде конкурувати? Як може запуститися ринок, якщо немає гравців? Тож спочатку 10 років створюємо цих гравців, даємо можливість їм побудуватися, а через 10 років вони виходять і конкурують "по серйозному". От тоді запускається повноцінний ринок.

Чи є уже якась реакція уряду на цю та інші пропозиції, як-то, наприклад, продавати зелену енергію на ринку, а не "ГарПоку"?

Реакції Уряду на наші пропозиції ми поки не отримували. Поясню ініціативу продажу "зеленої" енергії на ринку. Так, ми пропонуємо в разі наростання кризи неплатежів "Гарантованого покупця" за відновлювану електроенергію, дозволити об’єктам генерації на ВДЕ продавати електроенергію на ринку на добу наперед. При цьому, "Гарантований покупець" фіксує свої боргові зобов’язання по сплаті різниці між "зеленим" тарифом і ціною, за якою продана електроенергія, і сплачує ці боргові зобов’язання при закінченні кризи. Ми вбачаємо в цьому один з шляхів подолання кризи неплатежів на "зелену" генерацію.

Читайте также:
Кабмин создал Антикризисный энергетический штаб во главе с премьер-министром Шмыгалем

У своїх пропозиціях Ви також не оминули питання "зелених" аукціонів, наполягаючи на їхньому проведенні найближчим часом. Раніше Ви казали, що квота у 200 МВт на 2020 рік влаштовує біоенергетику. Ваша думка з цього приводу не змінилась?

Абсолютно не змінилась. Ви бачите, скільки зараз дискусій іде навколо "зеленої" енергетики. Ми фактично у них не втручалися всі ці півроку. Але нічого не вирішується. Всі вимагають якихось преференцій у свій бік. Більше за все – сонячна генерація, яка не згодна на пониження тарифів, введення відповідальності за небаланси, скорочення термінів рre-PPA. З іншого боку у "ГарПока" просто не вистачає грошей на розрахунки. За такої динаміки переговорів ми не бачимо виходу. Напевне, щось зміниться з новим керівництвом Мінекоенерго, але ж грошей це все одно ринку не додасть.

Мені це все нагадує дірявий човен з людьми, який наповнюється водою. Треба було б скинути якийсь зайвий тягар із цього човна, натомість ті, хто там сидить, пропонують: давайте ще візьмемо людей, давайте нічого не скидати. Це болюче закінчиться для всіх. Цей човен просто потоне, і далі вже ніхто не буде зважати, що це не через тебе той човен потонув.

У нас теж є інвестори, які інвестували у "біоенергетичний" сектор, і асоціація відстоює їхні інтереси. Ми не хочемо, аби інвестори втратили гроші в Україні через те, що ще хтось хоче набудувати проектів, які вже ні технічно, ні фінансово не вміщаються в бідну систему. Коли вже погано, то потрібно розбиратися, а хто ж створює цю проблему. Ми десь вже на цьому етапі.

Але ж у біоенергетиці теж є недобудовані об’єкти і рre-PPA?

Є один чи два проекти з рre-PPA, але це не порівняти з кількома сотнями по сонячній генерації. Це не критично для проектів біоенергетики. По-перше – тариф для нас не знижується, а по-друге – проекти біоенергетики навпаки чекають, щоб йти на аукціони. Якщо ви почнете зараз будувати біоенергетичний проект, то будівництво займе 2-3 роки, і по "зеленому" тарифу відповідно залишиться працювати років 7 (до 2030 р.). За результатами аукціонів – двадцять. Логіка проста: навіть при нижчому тарифі, який складеться на аукціонах, працювати буде вигідніше. Тому з боку нашої Асоціації жодного голосу на підтримку проектів з рre-PPA немає.

Щодо недобудованих проектів, то вони звісно, є. Наприклад, великий проект реалізується у компанії Кернел по ТЕЦ на маслоекстракційних заводах. Там введена в експлуатацію, здається, тільки одна, а планується шість чи сім. Вони фактично тільки почали, інвестиційна програма розрахована на кілька років.

Є низка біогазових проектів, які побудували першу чергу, а планують другу.

А, наприклад, компанія "Кліар Енерджі" в квітні добудувала проект по збиранню біогазу на одеському полігоні твердих побутових відходів. Зараз починають введення в експлуатацію, самий пік йде по цьому проекту. Також вони мають електростанцію на деревній трісці і хочуть будувати другу чергу електростанції. Одним словом, сектор розвивається.

Як на біоенергетиці позначився вплив коронавірусу, карантину? Компанії не б’ють на сполох, працюють, добудовуються.

Скажу спочатку конкретно про консультаційну компанію, яку я очолюю. Нам легше за інших, бо наша робота за комп’ютером, всі 20 співробітників мають можливість працювати з дому і продовжують працювати над тими ж проектами, з якими працювали й до карантину. Єдиний мінус – ми не можемо проводити певну діяльність, пов‘язану з виїздами, проводити семінари, тренінги, які були заплановані по низці проектів, це все відкладаємо. Але всю іншу аналітичну роботу ми виконуємо.

Якщо карантин буде до 3 місяців, то ми нормально, без втрат його переживемо.

Візьмімо біоенергетичні компанії, які генерують електроенергію. Вони більш менш захищені "зеленим" тарифом. Якби його ще вчасно і в повній мірі платили, то, думаю, ніхто з них особливо не відчув би різницю. Проблема тільки в тому, що накопичується борг "Гарантованого покупця" перед ними. Це більш за все їх турбує. І з карантином вона напряму не пов‘язана. Якщо ця проблема вирішиться, то вони почуватимуть себе впевнено.

Другий тип компаній – ті, що генерують тепло. Цей опалювальний сезон ми пройшли. Ще в березні всі котельні опалювали, у квітні більшість з них були вимкнені. Карантин зачепив їх на виході з опалювального сезону, тому всі котельні відпрацювали і зараз планово стали готуватися до наступного опалювального сезону. Основна проблема – щоб розрахувались за тепло. Тут вона загальна. Будуть гроші у людей – розрахуються. Але цього року рівень платежів буде значно нижчий, аніж у попередні роки. Це буде створювати проблему боргів. Як правило, тепло від котельних на біомасі дешевше, за законом –  на 10%, а на практиці навіть більше, від газового тепла. Але все одно це гроші, які люди повинні заплатити. Тут головне питання, гадаю, щоб показник заборгованостей був все-таки не надто високий. Ну, а далі буде проблема вже із входженням у новий опалювальний сезон.

І це проблема не стільки коронавірусу, скільки ціни на газ – якою вона буде на той момент. Зараз ціна знижується, це просто рекордно низька ціна за десятиріччя, таких цін не було. Оскільки газ це основне паливо для виробітку теплової енергії, то тут починається питання економіки.

Цього опалювального сезону ми були конкурентні, і я не чув випадків, щоб біомасові котельні зупинялися, бо програвали конкуренцію газу. Але, якщо ось ця тенденція до зниження ціни на газ продовжиться надовго, то, можливо не всі наші котельні витримають цю конкуренцію. У першу чергу, це будуть котельні малої потужності. Втім, з великими котельнями, думаю, буде все нормально навіть при низьких цінах на газ

Знаєте, цього року слід все-таки зважати на накладання факторів: тепла зима, яка накопичила великі залишки газу, обмеження, пов‘язані з коронавірусом, зниження цін на газ, розбірки між РФ і Арабськими Еміратами по нафті. Але для себе ми дивилися серйозні прогнози по цінам на газ, на нафту. Більшість прогнозів на три, на п’ять років все-таки показують зростання ціни газу. Тому біоенергетики поки що дивляться на таке зниження ціни газу як на тимчасове явище. Розраховуємо, що до наступного опалювального сезону вони повернуться, принаймні, на рівень сезону, який ми нещодавно закрили.

А що з розвитком енергетичних культур?

Не надто добре. За нашими даними зараз в Україні до 4 тис. га плантацій енергетичних культур. Ніхто з тих, хто ними займається, в принципі, з цього бізнесу не виходить. Це теж зрозуміло, бо там основна робота – перший рік, закласти плантацію. А далі фактично 20 років збираєш врожай. Тому той, хто посадив, вже прив’язаний до неї.

Щодо нових, то надто чіткої статистики немає, але за моїми відчуттями, не надто зростає цей сектор. Потенціал – до 2 млн га земель, які вже десятки років не використовуються аграріями.

Чим це можна пояснити і як виходити з ситуації?

За нинішніх умов рентабельність такої плантації складає десь на рівні 15%. Аграрні підприємства – ті, хто серед перших мав би зайнятись цим питанням –  кажуть: на пшениці, на кукурудзі ми маємо 25-30% рентабельності. Навіщо нам ваша верба з рентабельністю в 15%?

Абсолютно нормальна логіка. Тому в цьому й проблема. Але теж не секрет, що багато сільськогосподарських видів діяльності субсидується. Загалом держава витрачає десь 4 млрд грн. на рік на субсидування різних видів сільськогосподарської діяльності: тваринництва, садівництва, закупівлі техніки вітчизняного виробництва. Тому ми зі свого боку пропонуємо: давайте вирощування енергетичних культур також підведемо під цю підтримку. Тоді цей вид діяльності матиме такий вигляд, як, наприклад, садівництво, коли підприємцю компенсують певну вартість га нового саду. За нашими розрахунками обсяг компенсації має становити приблизно 25 тис. грн. на га. Це разова виплата, яку було б доцільно перерахувати власнику цієї плантації, щоб потім він 20 років її доглядав.

Компенсації піднімуть рентабельність виробництва з 15 до 20%. Вже під 20% бізнес буде зацікавлений вкладати кошти, це мінімальний показник.

Звісно, для держави це певні витрати. Але що відбувається далі? Вся ця біомаса буде витісняти імпортний газ, який використовується на виробництво тепла. Коли ми купуємо імпортний газ, гроші кудись відправляються і працюють в інших країнах. Коли ми купуємо біомасу, то гроші залишаємо тут. Це нові робочі місця і зростання надходження податків. Тільки через податки до нас повернеться більше, ніж ми вкладемо у цю підтримку.

Тому на думку Асоціації, макроекономіка тут дуже позитивна, враховуючи, що ми заміщуємо імпортний газ власною біомасою і створюємо робочі місця, при чому там, де вони найбільш потрібні – в сільській місцевості. Логіка проста і прозора – чи стоять пусті землі, а люди без роботи, чи ми трошки стимулюємо і запускаємо процес. Ми все прорахували, відпрацювали, підготували проект нормативно-правового акту, як це все запустити, і передали до Держенергоефективності ще кілька місяців тому.

На жаль, не бачимо прогресу. Чекаємо нового голову, може, з ним це якось пришвидшиться. Поки що все це фактично на папері.

Кліматичні зміни, посуха може призвести до підвищення інтересу до вирощування енергетичних культур?

Гігантські лісові пожежі, рекордне забруднення повітря шкідливими речовинами, пилові бурі, ерозія грунтів, опустелювання, засуха, нетипово низькій рівень води в річках і озерах, висихання лісів – все, що ми спостерігаємо цього року, не правильно оцінювати лише як техногенні катастрофи чи несприятливі погодні умови. Це результат процесів глобального потепління, і це планета Земля дає нам чергового "штурханця", спонукаючи до змін. Ми бачимо глобальний вихід з цих проблем у переході до 100% відновлюваної енергетики, з яких приблизно половину займатиме біоенергетика.  

До речі, на зборах БАУ ще у лютому, Ви говорили, що потрібні певні законодавчі рішення для підтримки біоенергетичної галузі, зокрема, відміна податку на СО2 для біоенергетики. Я так розумію, настав карантин, парламент працює в обмеженому режимі, і це питання відклалося? Чи справа не в карантині?

Ми навіть на карантині підготували лист на екологічний комітет ВР з питання відміни податку на СО2 для котелень на біомасі, оскільки біомаса в усьому світі визнається СО2 нейтральним паливом – тобто, при її спалюванні виділяється та сама кількість СО2, яка була поглинена біомасою з атмосфери в процесі росту. Там його розглянули, навіть їх юристи зверталися, уточнювали певні речі, тобто дійсно відпрацювали, але потім нам сказали, що не будуть реєструвати такий законопроект. Не знаю причини… Фактично нам відмовили. Я вважаю, що у нас 100% правильна позиція, ніхто в світі не обкладає вуглецевим податком біомасові котельні, окрім України. Ми не найрозумніші у світі. Це помилка, і треба її визнати і виправити. Але поки нічого не відбулося. Тому далі будемо шукати депутатів, які нас підтримають, будемо їм пояснювати. Це найбільш легкий законопроект, це один абзац у податковому кодексі.

Який взагалі першочерговий план дій Асоціації на післякарантинний період щодо законодавчих ініціатив? Які ще потрібні зміни чи нові проекти для підтримки біоенергетики?

Також є досить простий, але перспективний законопроект. Про стимулювання розвитку біометану – біогазу, доведеного до якості природного газу. Ми власне просимо дуже прості речі: передбачити в законі про альтернативні джерела енергії "зелений" тариф на енергію з біометану на тому рівні, що й "зелений" тариф на енергію з біогазу. Тобто 12,3 євроценти. Біометан більш перспективний, ніж біогаз, з’являються нові можливості, не втрачається тепло, а з користю використовується.

А для того, щоб це було без махінацій і люди не спалювали природний газ під "зелений" тариф, повинна бути прописана чітка процедура реєстрації і обліку. Виробництво біометану реєструється через лічильник, зв’язаний з держреєстром, куди потрапляє вироблений біометан. При його використанні вже в іншому місці ця ж кількість має бути списана з реєстру. Це стандартна європейська процедура. Ми дивилися, як вона працює в Австрії, Німеччині, Швеції. Цей законопроект ми теж передали, кому тільки могли – тиша.

Хоча в світі вважається, що біометан – це майбутнє біогазу. В Європі зараз багато розмов про відновлювані гази і про перспективи заміщення ними природного газу. Німеччина вже графік собі встановила – на 1% на рік заміщувати природний газ відновлюваними, по суті це може бути зелений водень або біометан.

Уряд фіксує щодня нову кількість безробітних і говорить про необхідність створення сотень тисяч робочих місць після кризи. Які перспективи біоенергетики у цьому плані?

Якщо подивитись на всі відновлювані джерела енергії: сонце, вітер, біоенергетика, гідроенергетика, де найбільше робочих місць? Більше всього в біоенергетиці. Це зрозуміло тому, що будь-яка котельня вимагає мінімум двох операторів на зміну. Більш того, хтось має підвозити це паливо, хтось має його заготовляти, плюс інженерна складова. Якщо всі ці робочі місця порахувати, то виходить дуже перспективно.

Якщо керуватися Енергетичною стратегією до 2035 року, якою передбачено 40% відновлюваного тепла до того часу, то для досягнення планових показників у виробництві цього тепла могло б бути створено до 100 тисяч робочих місць. При розрахунках ми виходили з того, що 90% цього тепла забезпечувала б саме біомаса, 10%  – інші види зеленої генерації. Так воно в усьому світі.

До речі, приблизно така ж кількість людей працює на шахтах, розумієте? Фактично ми можемо задіяти всіх шахтарів, які втратять роботу. Але знову ж таки, це ті біомасові котельні, які обкладені податками на СО2, для яких не має умов з вирощування палива. Зніміть всі ці бар’єри, ми все це зробимо і створимо ці 100 тисяч робочих місць.

Які прогнози з досягнення показників?

Зараз ми ще живемо, фактично, по Національному плану з розвитку ВДЕ до 2020 року. Відповідно до цього плану, у 2020 році має бути 12% відновлювального тепла. За результатами 2018 року ми досягли 8%, фактично повністю завдяки біоенергетиці. За підрахунками, темпи приросту – 1,5% щороку. Тобто, на кінець цього року може бути 11%. Думаю, що відсотків 10 будемо мати. Не дотягуємо. Якби зараз ціна газу не падала, я б сказав, що ми виконаємо план. І якби відчувалася підтримка на державному рівні, ми б теж виконали. Але враховуючи умови, за яких все у нас розвивається, це вже й так непоганий результат.

Наш прогноз розвитку сектору біоенергетики до 2050 року в частині твердого біопалива.

Рік

Встановлена потужність

Споживання біопалива,

млн. т н.е.

Заміщення природного газу, млрд. м3

Скорочення викидів СО2,

млн т /рік

Інвестиції, млрд євро

Створення робочих місць, одиниць

 

МВтт

МВтел

від

до

2020

6503

317

3,82

4,64

9,10

2,2

2,9

20914

 

2025

10045

605

5,46

6,63

12,99

3,5

4,7

39043

 

2030

14625

1045

7,46

9,06

17,76

5,4

7,2

61720

 

2035

20270

1705

9,92

12,04

23,61

7,8

10,6

92130

 

2040

24300

2090

11,69

14,19

27,82

9,4

12,9

110350

 

2045

27750

2390

13,12

15,94

31,24

10,8

14,7

126255

 

2050

31620

2870

14,69

17,85

34,98

12,5

17,2

146920

 

А щодо 40% на 2035 рік… Для цього вже нам треба багато міняти, про що я сказав. Та є ще один дуже серйозний законопроект, який у нас теж напрацьований. Він стосується взагалі зміни правил гри в централізованому теплопостачанні.

Маєте на увазі проблеми з під‘єднанням біокотелень?  

Це взагалі те, що фактично почало робитися в електриці та в газі – створення ринку, створення конкуренції. У цих галузях все дуже важко йде, з помилками, але врешті йде. А в теплі – ні.

Одна компанія, монополіст, що скаже, те й буде. Далеко так не заїдемо. Насамперед це для них погано. Через те, що тепло дороге, а компанії працюють неефективно, люди відключаються, йде процес деградації та знищення систем централізованого теплопостачання. Вже багато міст закрили взагалі ці системи. У нас навіть область є одна, Закарпатська, яка закрила все, немає жодного міста з централізованим теплопостачанням.

Наші погляди такі: ми повинні створювати конкуренцію в системі централізованого теплопостачання. І основний конкурент існуючим газовим котельням – біомасові котельні і ТЕЦ. Вони готові працювати і бути дешевшими. Але нам потрібні прозорі правила підключення до теплових мереж та аукціони на пониження ціни. Тут ми не просимо преференцій, ми просимо ринкових відносин. І все, будуть котельні, яким потрібне буде паливо, вони будуть створювати попит на паливо, вони куплять всю ту біомасу, що утворюється з відходів, і ту, що спеціально виростять . Але спочатку треба, щоб їх пустили в систему централізованого теплопостачання.

Це дуже серйозна реформа, але нікуди ми від цього не подінемося. Або вони повністю деградують і будуть закриті, або потрібно їх реформувати і заводити конкуренцію.

І я певною мірою розумію, чому не просуваються наші пропозиції у цій сфері – це складно, багатьох людей треба переконати, великий конфлікт інтересів. А чому не просуваються наші прості пропозиції, не знаю. Якась диверсія, не інакше.

Беседовала Нина Яворская


Читайте также

Главное в энергетике за 3 – 7 августа 2020 – обзор Энергореформы

Главой "Укрэнерго" избран Кудрицкий. Марис Куницкис назначен генеральным директором "ДТЭК ВИЭ".3. Глава "Нафтогаза" Коболев сменил поставщика газа. "Центрэнерго" и "ДТЭК" спорят о выполнении контракта на поставку угля, подробнее о новостях энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Глава "Центрэнерго" Корчинский: Перспективные госшахты нужно передать компании и биться за снижение себестоимости

Исполняющий обязанности генерального директора ПАО "Центрэнерго" Александр Корчинский в интервью рассказал, что поддерживает идею передачи перспективных государственных шахт компании с последующим построением работы по снижению себестоимости добываемого ими угля.

Главное в энергетике за 27 – 31 июля 2020 – обзор Энергореформы

Зеленский подписал закон об условиях поддержки ВИЭ. Минэнерго допускает снятие временных ограничений по поставкам ППН газа для населения. НКРЭКУ увеличила price cap в ночные часы на рынке э/э. Запасы газа в ПХГ Украины, подробнее о главных новостях энергетики читайте в обзоре Энергореформы.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию