Комітет Верховної Ради з ПЕК, ядерної політики та ядерної 22 березня розгляне законопроект «Про ринок електричної енергії України», який було ухвалено в першому читанні півроку тому - торік 22 вересня. За словами народного депутата, члену Комітету з ПЕК Лева Підлісецького, який очолює експертну робочу групу з підготовки законопроекту до другого читання, є висока ймовірність того, що документ буде остаточно ухвалено у квітні. Однак є певні суттєві нюанси. В інтерв’ю Енергореформі пан Підлісецький розповів, які основні камені спотикання, й що має передувати ухваленню закону в цілому.

Коли законопроект буде остаточно узгоджено й винесено до другого читання?

Процес опрацювання законопроекту й підготовки його до другого читання не припинявся, робоча група весь цей час проводила регулярні засідання, постійно ведуться консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Порівняльну таблицю з унесеними після першого читання правками (а пропозицій після голосування надійшло більше тисячі) на початку березня було розіслано усім учасникам ринку для ознайомлення, аби вони були готові до обговорення, яке відбудеться 22 березня на засіданні нашого Комітету.

Назвіть основні дискусійні питання, щодо яких ще необхідно знайти компроміс.

Є деякі учасники ринку, які дуже хочуть імплементувати в законі, прямо кажучи, своє формулювання певних визначень. Зокрема, є дискусія, яку розвиває компанія ДТЕК, що стосується вертикально-інтегрованих компаній (ВІК). Європейське законодавство обмежує їхню діяльність, й ДТЕК як найбільший енергетичний холдинг має на меті зменшити свої масштаби – не де-факто, а де-юре – аби уникнути можливих санкцій у майбутньому. Якщо компанії знаходяться в одній корпорації, вони пов’язані між собою, однак визначення ВІК можна виписати таким чином, що ці пов’язані компанії не будуть під нього підпадати. Саме цього й домагається ДТЕК.

Однак і у мене, і у більшості членів Комітету позиція категорична – пропозиції відхилити. Ми за це проголосували у грудні 2016 року і більше до того повертатися не будемо. Я би радше назвав це питання не дискусійним, а лобістським.

Ще один неузгоджений аспект – надання НАЕК «Енергоатом» права експортувати електроенергію за ціною продажу електроенергії АЕС у оптовий ринок, яка, як відомо, найнижча серед усіх виробників. Логічно, що ДТЕК не хоче, аби атомники мали таку можливість, оскільки «Енергоатом» складе їм конкуренцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Третє питання стосується відповідальності за небаланси між заявленими та фактичними обсягами виробництва представниками «зеленої» генерації. Зараз стоїть питання, чи поширювати цю відповідальність на існуючі потужності, чи запроваджувати її лише для нових проектів. Також не визначений так званий «коридор» невідповідальності, тобто граничний обсяг допустимої похибки, у разі не перевищення якого штрафи не будуть застосовуватися.

В ухваленому у першому читанні законопроекті було проголосовано досить суворі вимоги до «зелених». У процесі дискусії ми їх дещо послабили. Зокрема, розширили «коридор» невідповідальності для вітроелектростанцій з 10% до 35%, для сонячних електростанцій – до 15%.

Але НЕК «Укренерго», яка відповідає за балансування ринку, наводить дуже серйозні аргументи, стверджуючи, що ці граничні рівні зависокі. «Укренерго» також вважає, що відповідальність слід запроваджувати для всієї генерації, у тому числі й існуючої. Тож слід обрати оптимальний компромісний варіант, який більш за все відповідає інтересам споживачів електроенергії.

Це основні невирішені питання. Звичайно, на розгляді у Комітеті будуть виникати й інші – лобістського характеру. Зазначу, що вони лунали на засіданнях робочої групи, яку я очолюю, і не були підтримані, й навряд чи будуть підтримані Комітетом.

Закон про ринок електроенергії передбачає урегулювання проблеми боргів в ОРЕ, чи відомо Вам, яка доля відповідного законопроекту?

Кабінет міністрів протягом року з часу введення закону про ринок електроенергії, має подати до Верховної Ради законопроект щодо погашення заборгованості в ОРЕ. Він є, я його бачив ще всередині минулого року, але ситуація постійно змінюється, тож він потребує актуалізації на час подання. Чим швидше ми почнемо створювати нову систему ринку, тим швидше ми відійдемо від ганебного явища накопичення боргів.

Секретаріат Енергетичного Співтовариства неодноразово підкреслював, що воліє, аби зміни на українському енергоринку почалися з моменту введення закону у дію, а не після дворічного підготовчого періоду, як планується зараз. Як можете прокоментувати цю ситуацію?

Дійсно, у Секретаріаті Енергетичного Співтовариства пропонували нам поступово запроваджувати ринкові інструменти вже з моменту ухвалення закону. Однак, зважаючи на великий обсяг організаційної роботи, дуже складно робити якісь кроки із поступового відкриття ринку паралельно із рештою заходів. Провівши консультації з усіма учасниками ми дійшли висновку, що передчасним рішенням можемо спотворити саму ідею реформи і не досягти через два роки нашої основної мети, яка полягає у забезпеченні повноцінної сталої роботи нової моделі ринку відповідно до європейського досвіду.

Тож у законопроекті ми закладаємо два роки на підготовчу роботу. Вона полягає у розділенні функцій обленерго (для цього потрібно здійснити ряд організаційних кроків - провести збори акціонерів, отримати нові ліцензії тощо), корпоратизації та сертифікації НЕК «Укренерго» (слід виділити Оператора системи передачі та диспетчерську службу), реорганізації держпідприємства «Енергоринок», яке отримає функції Гарантованого покупця та Оператора ринку. Має бути затверджено дуже великий обсяг вторинного законодавства.

Разом з тим, у прикінцеві положення законопроекту ми внесли пункт, яким надали можливість Кабінету міністрів спільно з регулюючим органом за погодженням із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства створити умови для більш швидкої лібералізації ринку. Тобто передбачається - якщо це буде технічно можливо и доцільно – інструмент для запровадження на підзаконному рівні тих же двосторонніх договорів раніше.

Чи є визначеність щодо того, які процеси відбуватимуться протягом перехідного періоду, який передбачає законопроект?

Щодо перехідного періоду було основне питання – за рахунок кого фінансуватиметься різниця між середньою ціною електроенергії та тарифами на відпуск виробників з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)? В новій моделі ринку цю різницю буде закладено до тарифів «Укренерго» (вірніше, Оператора системи передачі, створеного на базі «Укренерго»). На сьогодні вирішено, що протягом року перехідного періоду (як очікується, з 1 липня 2019 року до 1 липня 2020 року) вартість дорогої енергії ВДЕ компенсуватиметься «Енергоатомом» як виробником, що матиме найбільше зиску від нової моделі ринку і матиме достатньо коштів для такої компенсації. Ми знайшли порозуміння між учасниками ринку з цього питання, хоча це було непросто.

Ви неодноразово заявляли, що передумовою ухвалення закону про ринок електроенергії є початок ротації членів Нацкомісії, яка здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Чим Ви мотивуєте таку позицію?

Для успішної реалізації реформи енергоринку необхідно два закони - про енергорегулятора та про ринок. Закон «Про НКРЕКП» було ухвалено 22 вересня 2016 року, а підписано лише через два місяці, тобто вже почався процес затягування. Згідно закону через 6 місяців потрібно замінити перших трьох членів Комісії. Процес ротації має тривати 105 днів після видання указу президента про її початок, тобто вже можна зробити висновок, що закон не функціонує, адже закладений ним графік зірвано. То виникає питання -  для чого ухвалювати другий закон, якщо перший не виконується. Просто, аби поставити галочку і так само покласти його на полицю? Тож моя позиція принципова – неправильно ухвалювати закон про ринок електроенергії без введення в дію ключових положень закону про НКРЕКП щодо професійності та незалежності цього органу.

Обурливо те, що сьогодні НКРЕКП на чолі з Дмитром Вовком вже позиціонує себе як незалежний регулятор, вказуючи на ухвалений торік закон. Але ж насправді нічого не змінилося, закон не працює й немає підстав говорити про факт незалежності. Можна спрогнозувати, що у такий самий спосіб, посилаючись на закон про ринок, вони будуть ухвалювати свої необґрунтовані рішення, а, можливо, навіть, злочинні.

Чи потрібно Верховній Раді нести відповідальність за непрогнозовані наслідки рішень регулятора, робота якого не відповідає закону, принципам незалежності, професійності і відкритості? Питання риторичне.

Тому перш за все– указ президента про ротацію і заповнення вакантної посади члена НКРЕКП.

Тобто розгляд законопроекту на комітеті 22 березня не означає, що його відразу буде винесено до сесійної зали?

Так, ми розглянемо його на комітеті, але потім чекатимемо на указ про ротацію. Інакше хай хтось інший очолює процес просування законопроекту в парламенті, якщо такий знайдеться. Я не готовий легітимізувати непрофесійність та залежність регулятора, коли він буде посилатися на норми закону про ринок електроенергії, обґрунтовуючи свої шкідливі рішення.

Після підписання закону про регулятора пройшло чотири місяці. Скільки ж треба часу на підготовку такого простого указу? Чи це фахівці неадекватні в Адміністрації Президента, які не можуть одну сторінку указу написати? Чи, можливо, Д.Вовка хочуть протримати у кріслі голови НКРЕКП якомога довше, бо він ще не всі кон’юнктурні рішення ухвалив? А пізніше його «спалять» так само, як вже списали з рахунку голову Державної фінансової служби Романа Насірова? 

Приклад Р.Насірова – показовий з точки зору того, що відбувається, коли ти втілюєш злочинні накази чи рішення, отримані «згори».

Судячи з усього, керівнику Д.Вовка - а на сьогодні це президент Петро Порошенко – поки вигідно мати залежну людину, якою ще можна покористуватися.

А чи немає загрози того, що через затримку з ротацією НКРЕКП виявиться недієздатною через 6 місяців з моменту вступу в дію відповідного закону, тобто вже наприкінці квітня?

Згідно закону Д.Вовк офіційно може працювати головою НКРЕКП ще мінімум 1,5 року, але через затягування початку першої ротації, цей строк може значно розтягнутися. Те ж стосується й членів Комісії. Подивіться, як Михайло Охендовський працює головою Центрвиборчкому, хоча вже більше ніж два роки де-юре не має на це повноважень.

Навіть якщо буде видано указ про ротацію, доки не обрано нових членів, їхні попередники будуть працювати. Хоча у такому разі претензії можна висунути до усіх сторін, відповідальних за створення конкурсної комісії.

Запровадження стимулюючого (RAB) регулювання також передбачено конфігурацію енергетичних реформ. Як Ви оцінюєте механізм, який зараз опрацьовується у НКРЕКУ, зокрема плани встановити ставку у 19% річних на повернення вкладеного капіталу?

Загалом, стимулююче регулювання – цілком правильний підхід до залучення інвестицій в енергетику, це успішна світова практика.

Питання стоїть не стільки в розмірі відсоткової ставки, скільки у тому, на які активи вона встановлюється (існуючі та нові), й яким чином оцінені ці активи. Питання в тому, чи ти реально вклав ці гроші, які просиш повернути як інвестор.

Ми пам’ятаємо, яким чином приватизувалися обленерго і скільки тоді вони коштували. Це максимум кількасот мільйонів гривень. А у разі, якщо новий власник будував нові активи, то джерелом фінансування цього будівництва була інвестиційна складова в тарифі, тобто гроші заплатили споживачі, а не власник обленерго. Частину активів було створено за рахунок коштів замовника, який підключався до електромереж. Незрозуміло, яка логіка в тому, аби тепер ці кошти повернути обленерго?

І ключове – питання вартості існуючих активів. Обленерго за допомогою Фонду держмайна та міжнародних аудиторів зробили оцінку активів, яка у 6-10 разів, завищена, і потім на цю завищену вартість активів нараховувати ще 19% річних - це безглуздо.

Якщо стимулююче регулювання буде запроваджено у тому вигляді, в якому пропонує НКРЕКП на чолі з Д.Вовком, то мільярди гривень додаткових витрат буде необґрунтовано покладено на споживача електроенергії.

Такий підхід також унеможливить прихід на приватизаційні конкурси стратегічних інвесторів, оскільки вони розумітимуть, що механізм несправедливий і є ризик його скасування. Ротація НКРЕКП не моя примха – це необхідна умова для початку реформування енергетичного сектора України.

Але я лишаюсь оптимістом і вірю, що рано чи пізно ми отримаємо конкурентний ринок електроенергії, коли будь-який споживач зможе вибрати собі постачальника із відповідною якістю та ціною послуги електропостачання. Шкода лише, що більшість позитивних реформ в Україні відбувається під примусом виконання міжнародних зобов’язань, і не завдяки, а всупереч. Словесно всі "за", а насправді створюється безліч перешкод, які списуються то на війну, то на опозицію, то ще на когось крайнього. Але ж ніхто не казав, що буде легко.

(ИНТЕРВЬЮ) Л.Пидлисецький: Моя позиция принципиальная - нецелесообразно принимать закон о рынке электроэнергии до тех пор, пока не выполняются ключевые положения закона о НКРЕКУ о профессионализме и независимости

Комитет Верховной Рады по ТЭК, ядерной политики и ядерной 22 марта рассмотрит законопроект «О рынке электрической энергии Украины», который был принят в первом чтении полгода назад - в прошлом году 22 сентября. По словам народного депутата, члена Комитета по ТЭК Льва Пидлисецкого, который возглавляет экспертную рабочую группу по подготовке законопроекта ко второму чтению, высока вероятность того, что документ будет окончательно принят в апреле. Однако есть определенные существенные нюансы. В интервью Энергореформе господин Пидлисецкий рассказал об основных камнях преткновения, и о том, что должно предшествовать принятию закона в целом.

Когда законопроект будет окончательно согласован и вынесен ко второму чтению?

Процесс разработки законопроекта и подготовки его ко второму чтению не прекращался, рабочая группа все это время проводила регулярные заседания, постоянно ведутся консультации с Секретариатом Энергетического Сообщества. Сравнительная таблица с внесенными после первого чтения поправками (а предложений после голосования поступило более тысячи) в начале марта была разослана всем участникам рынка для ознакомления, чтобы они были готовы к обсуждению, которое состоится 22 марта на заседании нашего комитета.

Назовите основные дискуссионные вопросы, по которым еще необходимо найти компромисс.

Есть некоторые участники рынка, которые очень хотят имплементировать в законе, прямо говоря, свою формулировку неоторых определений. В частности, дискуссия, которую развивает компания ДТЭК, касается вертикально-интегрированных компаний (ВИК). Европейское законодательство ограничивает их деятельность, и ДТЭК как крупнейший энергетический холдинг пытается уменьшить свои масштабы - не де-факто, а де-юре - чтобы избежать возможных санкций в будущем. Если компании находятся в одной корпорации, они связаны между собой, однако определение ВИК можно выписать таким образом, что эти связанные компании не будут под него подпадать. Именно этого и добивается ДТЭК.

Однако и у меня, и у большинства членов Комитета позиция категорична - предложения отклонить. Мы за это проголосовали в декабре 2016 года и больше к этому возвращаться не будем. Я бы скорее назвал этот вопрос не дискуссионным, а лоббистским.

Еще один несогласованный аспект - предоставление НАЭК «Энергоатом» права экспортировать электроэнергию по цене продажи электроэнергии АЭС в оптовый рынок, которая, как известно, самая низкая среди всех производителей. Логично, что ДТЭК не хочет, чтобы атомщики имели такую возможность, поскольку «Энергоатом» составит им конкуренцию как на внутреннем, так и на внешних рынках.

Третий вопрос касается ответственности за небалансы между заявленными и фактическими объемами производства представителями «зеленой» генерации. Сейчас стоит вопрос, распространять ли эту ответственность на существующие мощности, или же вводить ее только для новых проектов. Также не определен так называемый «коридор» неответственности, то есть предельный объем допустимой погрешности, в случае превышения которой штрафы не будут применяться.

В принятом в первом чтении законопроекте были проголосованы достаточно строгие требования к «зеленым». В процессе дискуссии мы их несколько ослабили. В частности, расширили «коридор» неответственности для ветроэлектростанций с 10% до 35%, для солнечных электростанций - до 15%.

Но НЭК «Укрэнерго», которая отвечает за балансировку рынка, приводит очень серьезные аргументы, утверждая, что эти граничные уровни слишком высоки. «Укрэнерго» также считает, что ответственность нужно вводить для всей генерации, в том числе и существующей. Поэтому следует выбрать оптимальный компромиссный вариант, который больше всего соответствует интересам потребителей электроэнергии.

Это основные нерешенные вопросы. Конечно, на рассмотрении в Комитете будут возникать и другие - лоббистского характера. Отмечу, что они звучали на заседаниях рабочей группы, которую я возглавляю, и не были поддержаны, и вряд ли будут поддержаны Комитетом.

Закон о рынке электроэнергии предусматривает урегулирование проблемы долгов в ОРЭ, известно ли Вам, какая судьба соответствующего законопроекта?

Кабинет министров в течение года с момента введения закона о рынке электроэнергии, должен подать в Верховную Раду законопроект о погашении задолженности в ОРЭ. Он, я его видел еще в середине прошлого года, но ситуация постоянно меняется, поэтому он нуждается в актуализации в момент подачи. Чем быстрее мы начнем создавать новую модель рынка, тем быстрее мы отойдем от позорного явления накопления долгов.

Секретариат Энергетического Сообщества неоднократно подчеркивал, что хочет, чтобы изменения на украинском энергорынке начались с момента введения закона в действие, а не после двухлетнего подготовительного периода, как планируется сейчас. Как можете прокомментировать эту ситуацию?

Действительно, в Секретариате Энергетического сообщества предлагали нам постепенно вводить рыночные инструменты уже с момента принятия закона. Однако, учитывая большой объем организационной работы, очень сложно делать какие-то шаги по постепенному открытию рынка параллельно с остальными мероприятиями. Проведя консультации со всеми участниками мы пришли к выводу, что можем исказить саму идею реформы и не достичь через два года нашей основной цели, которая заключается в обеспечении полноценной постоянной работы новой модели рынка в соответствии с европейским опытом.

Поэтому в законопроекте мы закладываем два года на подготовительную работу. Она заключается в разделении функций облэнерго (для этого нужно осуществить ряд организационных шагов - провести собрание акционеров, получить новые лицензии и т.п.), корпоратизации и сертификации НЭК «Укрэнерго» (следует выделить Оператора системы передачи и диспетчерскую службу), реорганизации госпредприятия «Энергорынок», которое получит функции Гарантированного покупателя и Оператора рынка. Должен быть утвержден очень большой объем вторичного законодательства.

Вместе с тем, в заключительные положения законопроекта мы внесли пункт, которым предоставили возможность Кабинета министров совместно с регулирующим органом по согласованию с Секретариатом Энергетического Сообщества создать условия для более быстрой либерализации рынка. То есть предусматривается инструмент для внедрения на подзаконном уровне тех же двусторонних договоров раньше запланированного - если это технически возможно и целесообразно.

Есть ли определенность относительно того, какие процессы будут происходить в течение переходного периода, который предусматривает законопроект?

По переходному периоду был основной вопрос - за счет кого будет финансироваться разница между средней ценой электроэнергии и тарифами на отпуск производителей из возобновляемых источников энергии (ВИЭ)? В новой модели рынка эта разница будет заложена в тарифы «Укрэнерго» (вернее, Оператора системы передачи, созданного на базе «Укрэнерго»). На сегодня решено, что в течение года переходного периода (как ожидается, с 1 июля 2019 по 1 июля 2020 года) стоимость дорогой энергии ВИЭ будет компенсироваться «Энергоатомом» как производителем, которые получит больше всего выгоды от новой модели рынка и будет иметь достаточно средств для такой компенсации . Мы нашли понимание между участниками рынка по этому вопросу, хотя это было непросто.

Вы неоднократно заявляли, что условием для принятия закона о рынке электроэнергии является начало ротации членов Нацкомиссии, осуществляющей госрегулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ). Чем Вы мотивируете такую позицию?

Для успешной реализации реформы энергорынка необходимо два закона - об энергорегуляторе и о рынке. Закон «О НКРЭКУ» был принят 22 сентября 2016, а подписан только через два месяца, то есть уже начался процесс затягивания. Согласно закону через 6 месяцев нужно заменить первых трех членов Комиссии. Процесс ротации должен продолжаться 105 дней после издания указа президента о его начале, то есть уже можно сделать вывод, что закон не работает, ведь заложенный им график сорван. То есть возникает вопрос - для чего принимать второй закон, если первый не выполняется? Просто, чтобы поставить галочку и точно так же положить его на полку? Поэтому моя позиция принципиальна - неправильно принимать закон о рынке электроэнергии без введения в действие ключевых положений закона о НКРЭКУ о проффесионализме е независимости.

Возмутительно то, что сегодня НКРЭКУ во главе с Дмитрием Волком уже позиционирует себя как независимый регулятор, ссылаясь на принятый в прошлом году закон. Но на самом деле ничего не изменилось, закон не работает, и нет оснований говорить о факте независимости.

Можно спрогнозировать, что таким же образом, ссылаясь на закон о рынке, Комиссия будет принимать свои необоснованные решения, а, возможно, даже преступные.

Нужно ли Верховной Раде нести ответственность за непрогнозируемые последствия решений регулятора, работа которого не соответствует закону, принципам независимости, профессионализма и открытости? Вопрос риторический.

Поэтому прежде всего - указ президента о ротации и заполнение вакантной должности члена НКРЭКУ.

То есть рассмотрение законопроекта на Комитете 22 марта не значит, что он сразу после этого будет вынесен в сессионный зал?

Так, мы рассмотрим его на комитете, но потом будем ждать указ о ротации. Иначе пусть кто-то другой возглавляет процесс продвижения законопроекта в парламенте, если такой найдется. Я не готов легитимизировать непрофессионализм и зависимость регулятора, когда он будет ссылаться на нормы закона о рынке электроэнергии, обосновывая свои вредные решения.

После подписания закона о регулятора прошло четыре месяца. Сколько же нужно времени на подготовку такого простого указа? Или это специалисты неадекватные в Администрации Президента, не могут одну страницу указа написать? А может, Д.Вовка хотят продержать в кресле председателя НКРЭКУ как можно дольше, потому что он еще не все конъюнктурные решение принял? А позже его «спалят» так же, как уже списали со счета председателя Государственной финансовой службы Романа Насирова?

Пример Р.Насирова - показательный с точки зрения того, что происходит, когда ты воплощаешь преступные приказы или решения, спущенные «сверху». Судя по всему, руководителю Д.Вовка - а на сегодня это президент Петр Порошенко - пока выгодно иметь зависимого человека, которым еще можно попользоваться.

А нет ли угрозы того, что из-за задержки с ротацией НКРЭКУ окажется недееспособным через 6 месяцев с момента вступления в действие соответствующего закона, то есть уже в конце апреля?

Согласно закону Д.Вовк официально может работать головой НКРЭКУ еще минимум 1,5 года, но из-за затягивания начала первой ротации, этот срок может значительно растянуться. То же касается и членов Комиссии. Посмотрите, как Михаил Охендовский работает председателем Центризбиркома, хотя уже более двух лет де-юре не имеет на это полномочий.

Даже если будет издан указ о ротации, пока не избраны новые члены, их предшественники будут работать. Хотя в таком случае претензии можно предъявить ко всем сторонам, ответственным за создание конкурсной комиссии.

Введение стимулирующего (RAB) регулирования также предусмотрено конфигурацией энергетических реформ. Как Вы оцениваете механизм, который сейчас прорабатывается в НКРЕКУ, в частности планы установить ставку в 19% годовых на возврат вложенного капитала?

В общем, стимулирующее регулирование - совершенно правильный подход к привлечению инвестиций в энергетику, это успешная мировая практика.

Вопрос стоит не столько в размере процентной ставки, сколько в том, на какие активы она устанавливается (существующие и новые), и каким образом оценены эти активы. Вопрос в том, действительно ли ты вложил эти деньги, которые просишь вернуть как инвестор.

Мы помним, каким образом были приватизированы облэнерго и сколько тогда они стоили. Это максимум несколько сотен миллионов гривен. В случае, если новый владелец строил новые активы, то источником финансирования этого строительства была инвестиционная составляющая в тарифе, то есть деньги заплатили потребители, а не владелец облэнерго. Часть активов была создана за счет средств заказчика, который подключался к электросетям. Непонятно, какая логика в том, чтобы теперь эти средства вернуть облэнерго?

И ключевой вопрос - вопрос стоимости существующих активов. Облэнерго с помощью Фонда госимущества и международных аудиторов сделали оценку активов, которая в 6-10 раз завышена, и потом на эту завышенную стоимость активов начислять еще 19% годовых - это бессмысленно.

Если стимулирующее регулирование будет введено в том виде, в котором предлагает НКРЭКУ во главе с Д.Вовком, то миллиарды гривен дополнительных расходов будут необоснованно возложены на потребителя электроэнергии.

Такой подход также сделает невозможным приход на приватизационные конкурсы стратегических инвесторов, поскольку они будут понимать, что механизм несправедлив и существует риск его отмены. Ротация НКРЭКУ - не моя прихоть, это необходимое условие для начала реформирования энергетического сектора Украины.

Но я остаюсь оптимистом и верю, что рано или поздно мы получим конкурентный рынок электроэнергии, когда любой потребитель сможет выбрать себе поставщика с соответствующим качеством и ценой услуги электроснабжения. Жаль только, что большинство положительных реформ в Украине происходит под принуждением выполнения международных обязательств, и не благодаря, а вопреки. На словах все "за", а на самом деле создается множество препятствий, которые списываются то на войну, то на оппозицию, то еще на кого-то крайнего. Но никто не говорил, что будет легко.