Насколько уменьшится сумма в платежке после энергоаудита зданий?

15 май 2017 19:25:22
электроэнергия
Ірина Славінська, Євгенія Гончарук, Громадське радіо

Мовою оригіналу

Проект закону «Про енергетичну ефективність будівель» аналізуємо разом із нардепом Олексієм Рябчиним
В рамках проекту Громадського радіо та Громадянської мережі ОПОРАговоримо про енергетичну ефективність будівель. У студії — народний депутат, голова підкомітету з питань енергоефективності та енергозбереження Олексій Рябчин.
Ірина Славінська: Що відбувається із законопроектом «Про енергетичну ефективність будівель»?
Олексій Рябчин: Це дуже важливий законопроект, оскільки наша країна одна з найменш енергоефективних у Європі. Ми не імплементували всі норми, давно вигадані світом, Європою, куди ми інтегруємося. Енергоефективність будівель є європейською директивою. Вона була розроблена у Європі ще у 2012 році. Вона пройшла вже декілька ітерацій, вона ще більш жорстка у вимогах щодо Європейського Союзу, щодо своїх.
Нарешті ми будемо її імплементувати. Історія цього законопроекту дуже цікава. Двічі уряд подавав законопроект як імплементацію директиви, однак двічі зал не приймав цей законопроект.
Ірина Славінська: Чому? Народні депутати не переймаються енергоефективністю?
Олексій Рябчин: Я думаю, що тут треба подякувати народним депутатам, які переймаються не тільки енергоефективністю, а також добробутом громадян. Директива була імплементована двічі урядом, захищаючи інтереси директиви, Європи, а не інтереси громадян. Там були просто неприйнятні норми.
Цей законопроект про те, що кожна будівля, яка за певними критеріями підпадає під цей закон, повинна пройти енергоаудит, енергоменеджмент та отримати сертифікат відповідності, як на холодильниках, мікрохвильових печах. У нас є A, B, C, D. Коли ви збираєтеся придбати це, то ви бачите, скільки воно споживатиме енергії. Те ж і з житлом. Коли ми його орендуємо, придбаємо, коли держава орендує і платить за це кошти громадян, ми повинні знати, скільки воно буде коштувати. Це візуалізація наших енергозатрат. Після того, як будівля пройшла аудит, видається сертифікат. Якщо це для публічних будівель, то він буде вивішуватися на вході, як в Європі. Якщо для приватних будівель, то він буде у вас.
Ми доопрацювали законопроект комітетом енергетики, у якому я працюю, та комітетом житлово-комунального господарства, де працюють мої колеги. Ми забрали звідти суперечливі речі і залишили сферу застосування цього законопроекту тільки за трьома типами будівель. Перші — новобудови. Коли ви купуєте нещодавно побудоване житло, ви повинні бути захищеними. Ви повинні розуміти, що є такі показники, забудовник обіцяє, що він не буде споживати більше, ніж прописано в цьому енергетичному сертифікаті.
Ірина Славінська: У нас нещодавно була розмова про енергоаудит будинків. Ішлося про те, що для новобудов діє державна будівельна норма. Про це нам розповідав керівник навчального центру Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин. Ці норми уже діють?
Олексій Рябчин: Я згоден. Вони будуть переноситися до сертифікату. Це не буде впливати на подорожчання житла, однак це буде документ більш серйозної відповідальності. Забудовник буде відповідати. У законопроекті було 3 — 5 років. Зараз намагаються зробити більше. Ви зможете подати до суду, однак рішення залежатиме і від вашої поведінки. Якщо ви відкриваєте вікно, постійно споживаєте енергоресурси, то це питання вже до вашої поведінки.
Друга категорія — приміщення, в яких знаходиться центральна або регіональна влада, тобто всі відомства, міністерства, податкові. На регіональному рівні ідеться про ті приміщення, які є більшими за 250 квадратних метрів та часто відвідуються. Якщо це склад місцевої громади, то не потрібно робити енергоаудит, бо туди не часто ходять.
Якщо це лікарня, то це має бути зроблено, щоб люди бачили, наскільки ефективна влада. Якщо влада забажає зробити модернізацію, то це буде прозоро, не «я замовлю у свого друга». В енергоаудиті буде чітко написано, що треба зробити. Громада буде бачити, чи дбають депутати про бюджет міста.
Третя категорія — будівлі, які претендують на державне фінансування, грантове фінансування на термомодернізацію. Щоб отримати аналоги «теплого кредиту», ОСББ повинне спочатку зробити енергоаудит, щоб люди знали, що ефект буде більшим, якщо вони зроблять комплексний ремонт.
Треба розуміти, що у Німеччині, у Австрії, у Франції орендуються близько 60 — 70% квартир, але це не дика оренда, коли ніхто не платить податків. Це цивілізована оренда, все офіційно. Там держава намагається захистити тих людей, як орендують квартири, тому вони вимагають від орендодавця цей сертифікат. Я сподіваюся, що ми теж до цього прийдемо, коли у нас в країні все буде офіційно, будуть нормальні пенсії та зарплати. Але зараз це неприпустимо. Тут депутати захистили людей і виконали вимогу європейської директиви, що відкриває нам можливість залучення іноземних коштів для термомодернізації нашого житла, Фонд енергоефективності дозволить нам залучити більше 100 — 120 мільйонів євро тільки зараз. Я подіваюся, що наша найбільш неенергоефективна країна буде перетворюватися на більш енергоефективну. Ми будемо отримувати більш комфортне житло і менше платити за платіжками. Я вважаю, що ці речі, які ми імплементували, треба було робити спочатку, перед тим, як домовитися з МВФ про підвищення цін.
Євгенія Гончарук: Коли документ буде ухвалений, хто буде проводити енергоаудит?
Олексій Рябчин: Ми кажемо про комплексну реформу. Я працюю в комітеті з енергетики. А є комітет житлово-комунального господарства, який є основним комітетом цієї реформи. Є комплекс законопроектів. До них належать «Про енергоефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності», «Про облік». Наші колеги пропонують ще законопроект «Про житлово-комунальні послуги», який зробить реформу остаточною. Був уже прийнятий законопроект «Про ОСББ». Ці п’ять законопроектів є в фундаменті нової реформи. На вівторок першими законопроектами у Верховній Раді стоять «Про облік» і «Про ЖКП».
Далі ми повинні прийняти (я сподіваюся, що це буде на початку літа) законопроекти «Про енергоефективність будівель» та «Про Фонд енергоефективності». Вони ще не пройшли комітет з енергетики. Я — голова робочої групи. Я запрошую шановних експертів та фахівців на круглий стіл з членами комітету, віце-прем’єр-міністром Зубко, головою групи підтримки Європейського Союзу Пітером Вагнером, приїжджає заступник міністра енергетики та екології Німеччини, європейські експерти для того, щоб роз’яснити, як у них працюють фонди. Захід відбудеться завтра з 14 до 16.
Ірина Славніська: Скільки сотень чи тисяч гривень матиме заплатити кожна квартира чи кожен квадратний метр?
Олексій Рябчин: У законопроекті «Про Фонд енергоефективності» ми заклали кошти на енергоаудит. Якщо люди, ОСББ, беруть гроші на термомодернізацію, то фонд їм компенсує майже 80 — 90% цього енергоаудиту.
Енергоаудити будуть різні. Ми зараз відкриваємо цей ринок. Ми намагаємося зробити його найменш корумпованим.
Енергоаудиторами можна стати, пройшовши шлях через саморегульовані організації або через спеціальні програми, які будуть у наших вишах. Спочатку у тебе має бути фах, потім ти маєш пройти підготовчі курси.
Ціна буде ринкова. Ми намагалися якомога більше захистити людей.
У випадку з новобудовами це буде безкоштовне перенесення з одного папірця на інший. Якщо ОСББ бере гроші на термомодернізацію, буде можливість отримати компенсацію. Якщо це буде робити державна влада, то це залежатиме від ринку. Ми намагалися зробити це прозоро, через механізм електронних закупівель.
Євгенія Гончарук: Чи є якісь строки після того, як закон буде ухвалено, коли з’являться перші енергоаудитори?
Олексій Рябчин: Коли я сказав, що немає ринку, я мав на увазі, що немає інфраструктури, законодавчого врегулювання. Фахівці є, вони працюють.
Так звані парламентські канікули не були канікулами для мене і моєї команди. Люди працювали і на святах, щоб якомога швидше подати ці законопроекти. Чому у нас були такі дедлайни? На початку літа Європейська комісія буде приймати рішення про виділення Україні безповоротної допомоги у розмірі 100 мільйонів євро.
Євгенія Гончарук: Наскільки теоретично може зменшитися сума в платіжках після проведення енергоаудиту і термомодернізації?
Олексій Рябчин: Я вивчав це на власному досвіді. Я є членом міжфракційного об’єднання «Зелена енергія змін». Ми з колегами, депутатами з різних фракцій, з науковцями, журналістами, експертами їздимо в зелені експедиції в регіони. У Луцьку та Рівному ми вивчали досвід ОСББ. Це міста не з найкращих у цих практиках. Ми бачили, як ОСББ нам показували платіжки. Їм вдалося за рахунок термомодернізації, залучення коштів іноземних донорів та власних коштів громадян досягти скорочення 30 — 50% в платіжках. Ти платиш більше на 10 — 20 гривень в залежності від терміну угоди з банком, кредитором чи донором за термомодернізацію, а наприкінці отримуєш скорочення платіжок.
Євгенія Гончарук: Коли закон буде ухвалений, уже можна буде розпочати пошук енергоаудитора?
Олексій Рябчин: Я би радив уже це робити. У же є «теплі кредити», програма Європейського банку реконструкції та розвитку.
Фонд енергоефективності буде працювати через енергоаудит. Коли він почне діяти? Потрібно ще попрацювати Кабінету міністрів, щоб він прийняв підзаконні акти, попрацювати з донорами.

Оставить комментарий
Читайте также

Цены на сжиженный газ будут расти из-за дефицита – "А-95"

Розничные цены на сжиженный газ буду расти из-за большого дефицита поставок, вызванного рядом неблагоприятных факторов, считают в "Консалтинговой группе "А-95" (Киев).

Курс акций "Захидэнерго" упал на 10% после аукциона ФГИ

Курс акций "ДТЭК Захидэнерго" на "Украинской бирже" (УБ) в пятницу после проведения аукциона по продаже государственного блокпакета акций группе СКМ по курсу 130,46 грн за акцию снизился на 9,75% к уровню открытия – до 136 грн за акцию.

Без стимула к сокращению издержек услуги облэнерго только дорожают – эксперт

Стимулирующее регулирование в электроэнергетике обсуждается в Украине более десяти лет. Однако, до его введения так и не дошло. У энергоснабжающих компаний не появилось стимулов к сокращению своих расходов, что привело к постоянному росту стоимости услуг облэнерго. Такое мнение в беседе с корреспондетом Энергореформы высказала глава компании «ТрансЭнергоКонсалтинг» Светлана Голикова.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию