Низкое качество, высокие тарифы: что не так с защитой прав потребителей в энергетике и ЖКХ (мнение)

16 янв 2020 10:45:51
нефтегаз , электроэнергия , тепло
"Экономическая правда"

Защищены ли права потребителей энергоресурсов и жилищно-коммунальных услуг в Украине, - рассказал в колонке юрист, председатель ОО "Энергетический омбудсмен" Александр Трохимец (укр).

Напевно, кожен з нас стикався з порушенням своїх прав як споживача енергоресурсів чи житлово-комунальних послуг.

Незрозумілі цифри у платіжках за газ, тепло, воду та електроенергію. Холодні батареї та низька напруга в мережі. Неприбране подвір’я та ліфти в аварійному стані.

Технічні умови з "додатковими" об’ємами робіт та послуга підключення, яка триває місяцями замість 30 днів. І це лише неповний перелік того, що є порушенням наших прав.

Але при низькій якості послуг тарифи тільки ростуть. І платити їх потрібно вчасно – інакше енергокомпанії, облгази та ЖЕКи відключать ваше житло чи приміщення, де ви ведете свій невеличкий бізнес, від газо-та електропостачання. Або ж стягуватимуть з вас кошти через суд.

Статистика порушень прав споживачів в Україні

Незважаючи на те, що Україна оголосила євроінтеграційний курс в галузі енергетики, який найголовнішу роль відводить саме споживачам, права останніх в Україні порушуються все частіше, а їх захист залишає бажати кращого.

Для прикладу, лише у 2018 році статистика скарг споживачів до НКРЕКП така:

  • у сфері електропостачання – 951 489;
  • у сфері газопостачання – 117 989;
  • у сфері теплопостачання – 1 064;
  • до Держенергонагляду – 3 915.

Досить цікавою також є динаміка зростання звернень до інформаційно-консультаційних центрів, що показана на графіку.

Зростання скарг та звернень споживачів свідчить лише про такі факти:

1) кількість порушень прав споживачів зростає;

2) держава не спроможна захистити права споживачів, часто органи державної влади й самі є порушниками таких прав.

3) відсутні дієві механізми та кваліфіковані правозахисники, здатні ефективно захищати права споживачів.

Чому споживачі в Україні не захищають свої права і до чого це призводить?

Дуже часто споживач задає собі питання: а чи варто взагалі займатись захистом своїх прав. Комусь сума грошей незначна, і він не хоче втрачати дорогоцінний час. Хтось, походивши колами по кабінетах, втрачає терпець і покидає цю справу.

Юристів наймати дорого (та й економічно невигідно, бо кваліфіковані юристи коштують набагато дорожче, ніж ті декілька десятків, сотень чи навіть тисяч гривень, за які потрібно боротися), а самому важко.

Саме на таку апатію та юридичну неспроможність споживачів і спрямована схема їх обману. З миру по нитці, як то кажуть...

Але така безгосподарність та корупція призводить лише до руйнування інженерних мереж та житлової інфраструктури.

В багатоквартирних будинках стає небезпечно жити, теплотраси рвуться і заливають окропом вулиці мало не щодня, а світло в багатьох регіонах може вимикатися по декілька разів на день.

Розпочати бізнес чи збудувати будинок стає практично неможливим, бо приєднатися до мереж часто дорожче, ніж сам об’єкт будівництва, що приєднується.

Як працює захист прав споживачів у розвинених країнах?

В ЄС, США та Австралії працюють різноманітні моделі захисту прав споживачів. Організації "енергетичного омбудсмена", що займаються захистом цих прав також мають різні форми: товариство з обмеженою відповідальністю у Великобританії (є частиною загального Омбудсмена); державна структура Federal Trade Commission в США; громадська організація Німеччині тощо.

Незважаючи на різноманітність моделей та форм правозахисних організацій у розвинених країнах, у них є одна спільна особливість, що дає їм можливість здійснювати свою діяльність ефективно.

Вони тією чи іншою мірою наділені законом статусом так званої посередницької організації у вирішенні спорів у сфері енергетики та ЖКГ між споживачами та постачальниками енергетичних послуг чи ресурсів (так зване альтернативне вирішення спорів).

Така модель дає можливість більш оперативно та ефективно захищати права споживачів, не перевантажуючи при цьому суди та органи державної влади.

Як працює захист прав споживачів в Україні?

В Україні сьогодні правозахисні функції на енергетичних ринках та ЖКГ розпорошені між багатьма державними органами: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Антимонопольний комітет України (АМКУ), Держспоживслужба та інші.

Однак специфіка роботи державних органів, що полягає в їх інертності, а дуже часто в некомпетентності їх працівників та корупції, дає підстави констатувати, що держава не справляється з питанням захисту прав споживачів.

Більше того, такий орган, як НКРЕКП, за своєю суттю має збалансовувати інтереси учасників енергетичних ринків, а не займати чиюсь сторону, АМКУ повинно слідкувати за дотриманням антимонопольного законодавства тощо.

Слід визнати, що за останній час впровадження реформ у сфері енергетики були намагання вирішити дану проблему шляхом прийняття закону "Про енергетичного омбудсмена".

Відповідний законопроект був ініційований у минулому восьмому скликанні Верховної Ради. Але далі розгляду у профільному комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки справа не дійшла.

Тим не менше, споживачам сьогодні треба віднайти дієвий механізм захисту своїх прав.

Проаналізувавши стан законодавства, можна зробити висновок, що єдиним шляхом ефективного їх захисту є об’єднання самих споживачів, розбудови громадянського суспільства у цій царині та використання його сили. Лише законодавство у сфері об’єднання громадян наразі дає таку можливість.

Така особливість зумовлена нормами Конституції України. Її стаття 19 обмежує будь-які дії органів державної влади "у порядку та у спосіб, що передбачений законодавством".

Тому споживачі і отримують купу відписок замість вирішення проблеми, з якою вони звернулись.

Натомість права громадян (та їх об’єднань) Конституція України жодним чином не обмежує – "громадянин вільний робити все, що прямо не заборонено законом". Тому споживачі як громадяни та їх об’єднання можуть застосувати як механізми альтернативного вирішення спорів (за умови згоди усіх сторін), так і судові механізми захисту прав без прийняття додаткових законів.


Читайте также

Главное в энергетике за 16 – 20 ноября 2020 – обзор Энергореформы

Иностранные послы призвали премьера Шмыгаля погасить долги перед сектором ВИЭ. УЭБ внедрила "общий счет" для участников биржи по направлению "природный газ". Расследование дела "Роттердам+" возобновлено. Правительство получило право предоставлять госгарантии под кредиты "Укрэнерго". "Центрэнерго" намерено передать объекты социальной инфраструктуры местным советам, - о главных новостях в энергетике читайте в обзоре Энергореформы.

Выгодно ли быть собственником электрических сетей (мнение)

Директор компании "Аскания Энерджи" Денис Родина в колонке для Энергореформы обращает внимание на проблемы работы владельцев частных электросетей, не явялющихся так называемыми облэнерго, и последствия для потребителей.

"Донбассэнерго" призывает отпустить всех игроков в свободный рынок продаж – коммерческий директор (интервью)

Балансирующий рынок – это рынок штрафов, и его либерализацию необходимо начинать поэтапно, с больших предприятий. А то получается, что когда плохо "ГарПоку", мы помогаем ему, убивая тем самым тепловую энергетику. Когда же плохо тепловой, тогда отпускаются цены, и лучше становится "ГарПоку". Это качели, - рассказал в эксклюзивном интервью коммерческий директор ПАО "Донбассэнерго" Олег Ларионов информационному агентству "Интерфакс-Украина".

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию