Почему инвесторы боятся украинской нефти и газа

07 авг 2017 11:29:02
нефтегаз
Роман Опимах, исполнительный директор Ассоциации газодобывающих компаний Украины, Экономическая правда

Мовою оригіналу

За даними Асоціації газовидобувних компаній України, за останні 3,5 року на аукціонах, оголошених Держгеонадрами, учасники отримали 21 спеціальний дозвіл на розвідку та розробку нафтогазових покладів.
Поза аукціоном дозволів було видано вчетверо більше — майже 90, тож потенційні інвестори не сприймають таких подвійних стандартів.
Крім того, аукціони проводяться нерегулярно. За останній рік відбулися тільки одні торги, на яких продали лише одну перспективну ділянку площею 11 кв км.


Чому так відбувається?
По-перше, інституційна спроможність Держгеонадр обмежена, а робота служби паралізована. Відбір перспективних ділянок та підготовка лотів вимагає неабияких професійних зусиль, часу та фінансування, чого критично бракує.
Цю ситуацію може виправити створення data room — надання безкоштовного онлайн-доступу до вторинної геологічної інформації. У цьому питанні Україна відстає на десятиліття і не може запропонувати світу конкурентний продукт.
Застосування сучасного підходу та відмова від стягнення плати за використання обробленої геологічної інформації дозволить потенційним інвесторам легко отримувати її у відкритому доступі для самостійного вивчення територій, відбору ділянок і їх номінації для винесення на аукціон. Створення реєстру первинної інформації з позначенням контактів її утримувачів спростить роботу.
По-друге, визначення початкової вартості спеціального дозволу на аукціонах суб'єктивне. Чинна методика не дозволяє гарантувати максимально відкрите і рівноправне для усіх учасників аукціону формування вартості нових ділянок.
Канада бере за стартову базу фіксовану суму, прив'язану до розміру ділянки. Цей підхід міг би застосовуватися і в Україні, адже ділянки з доведеними категоріями запасів майже не виносяться на аукціон. Всі пропозиції передбачають необхідність проведення розвідки, а ймовірність виявлення запасів не перевищує 20%.
По-третє, організація та проведення кожного аукціону в Україні триває понад дев'ять місяців, а процедура має низку недоліків. Зокрема, місцеві органи влади затягують або безпідставно блокують погодження ділянок для розробки.
Наприклад, за останні півтора року Полтавська обласна рада відхилила 76 із 77 заявок на розробку нафти і газу, які мають загальнодержавне значення.
На жаль, проведена децентралізація ренти — відрахування компаніями частини спеціального ресурсного податку на місця — не допомагає, а робота за принципом "мовчазної згоди" не змінює картину через судові практики його оскарження.
Крім того, трапляється недобросовісна конкуренція з боку одного з учасників аукціону, коли він завищує ціну, а потім відмовляється її сплачувати як переможець. Це призводить до зриву аукціону та вимагає його повторного проведення. Вирішення питання погодження з облрадами на державному рівні та оптимізація аукціонної процедури є вкрай важливими моментами.



Нафтогазовидобувні компанії виступають за аукціонне отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазовими надрами. Поле для подвійних стандартів потрібно скасувати. Усі ділянки слід надавати винятково на прозорих аукціонах.
Торги повинні проводитися регулярно, як це відбувається в усіх цивілізованих країнах, що розраховують на прихід великих інвесторів.
Підхід чиновників у питанні надання права на розробку надр, який має лише фіскальну мету, треба переглянути. Статтями, які наповнюють бюджет у цій сфері, є платежі від видобутку корисних копалин та податки від комерційної діяльності підприємств, які у 2016 році перевищили 40 млрд грн.
Намагання ж продати геологічну інформацію, яка мало кого цікавить, є суттєвим бар'єром для приходу інвесторів та уповільнює темпи роботи галузі.
Держава повинна бути зацікавлена в найбільш ефективній розробці ресурсів завдяки залученню більшої кількості профільних інвесторів та створенню привабливого бізнес-клімату. Діяльність з геологічного вивчення та пов'язані з нею високі ризики — зона відповідальності винятково комерційних установ.



Читайте также

Главное в энергетике за 20 – 24 января 2020 - обзор Энергореформы

131 предприятие ТКЭ осуществили перерасчет начислений за тепловую энергию и горячее теплоснабжение. Коболев и набсовет "Нафтогаза" обсуждают возможность продления контракта. Минэкоэнерго создает госпредприятие "Укрвугилля". Минэкоэнерго презентовало проект Концепции "зеленого" энергоперехода Украины к 2050 году, - главные новости в энергетике в обзоре Энергореформы.

"Зеленый энергетический переход" за 150 млрд грн ежегодно. Реальность и фантазии (мнение)

Мне с трудом верится в ежегодные инвестиции на уровне 150-200 млрд грн. по переходу "к климатически-нейтральной экономике", говорит директор Центра проектных исследований "Уровень жизни", журналист Игорь Ляшенко, анализируя представленную на днях Концепцию "зеленого" энергетического перехода до 2050 года.

У атомной энергетики нет альтернатив - эксперт (интервью)

Прошлый 2019 был насыщен множеством событий в области атомной энергетики. В связи с этим мы решили подвести итоги предыдущего, а также определить приоритеты на следующий год - 2020-й. В эксклюзивном интервью на вопросы OBOZREVATEL согласился ответить один из ключевых экспертов в области атомной энергетики, который сейчас консультирует ведущие мировые и отечественные атомные институты и проектные организации, экс-заместитель гендиректора ГК "Ядерное топливо" Виталий Онищенко (укр).

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию