Пытаемся вернуть министерство в нормальный вид с полномочиями и возможностями – министр энергетики Галущенко (интервью)

31 авг 2021 13:00:06
нефтегаз , электроэнергия , ВИЭ , уголь
Вторая часть эксклюзивного интервью с министром энергетики Украины Германом Галущенко (приводится на украинском языке).

Наскільки вас задовольняє рішення щодо Національно визначеного внеску? Бо енергокомпанії, особливо теплові, висували багато заперечень щодо взяття Україною високих зобов’язань зі скорочення викидів. І роль енергетики в такому скороченні одна з ключових.

Міністерство вирішило не прив’язуватися до відсотка (скорочення – ЕР). Ми рахували викиди з точки зору енергетики. І говорили, що є ціла низка передумов, які дозволять нам досягти їх зменшення. Ці передумови усі викладені. Міністерство екології їх врахувало. І, до речі, синхронізація з Європою там також вказана. Тому ми спокійні в цьому плані. Бо якщо все буде виконано, то Україна спокійно вийде на 35% (викидів від рівня 1990 року – ЕР). Але, зауважу, ми рахували лише свою частину.

Коли буде механізм фінансування Нацплану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ)? Адже це теж одне з надважливих питань.

Ми зараз все аналізуємо. Існуючий план не має вигляду логічного і розумного. Я, наприклад, не можу зрозуміти причини, з яких під закриття потрапили насамперед дві ТЕЦ на газі. Але я дуже хочу знати, хто поставив газові станції наперед, а вугільні в кінець. Першими стоять у списку на закриття і вивід з експлуатації ті, що кращі в технічному стані, а станції, які вже майже розвалюються – вказані після 2027 року. Я попросив, щоб провели внутрішнє розслідування в міністерстві.

Читайте также: Модернизация ТЭС обойдется Украине до 2031 года на EUR5,2 млрд дороже их вывода

Мені також не подобаються пропозиції перенести НПСВ на 2038-й рік. Показують шкалу викидів: ось тут ми гарно йдемо, а ось тут перебільшуємо. Звідси пропозиція: перенести на 2038 рік. Тобто ми нічого не робили, зараз ми бачимо, що є проблеми, і давайте переносити. Тому зараз все це переписуємо. Була створена спільна робоча група, до якої залучені представники Єврокомісії. Разом з "Укренерго" повністю перетасовуємо цей список, виходячи з двох ключових моментів. Перше – ми синхронізуємося з ЄС. Це головна умова. Без цього НПСВ ми ніяк не виконаємо. Друге – ми виводимо генерацію, яка не відповідатиме нормам.

Коли все-таки буде затверджена концепція реформування вугільної галузі й можна очікувати на перші пілотні проекти трансформації вугільних регіонів? Ми так довго про них чуємо, але наразі не бачимо конкретики.

Ми працюємо над концепцією реформування вугільної галузі, в тому числі за участі міжнародних партнерів, орієнтуючись на декарбонізацію країни відповідно до Green Deal. А трансформація – це більше до Олексія Чернишова, міністра розвитку громад і територій. Так, є два пілотних проекти з GIZ. Намагаємось прискорити запуск, орієнтовані розпочати цього року. Йдеться про дві шахти. Одна на заході, інша на сході: Червоноград і Мирноград. Зі свого боку ми ще з багатьма міжнародними партнерами говорили про те, що нам потрібна допомога. Зокрема, британці зацікавлені в проєктах з трансформації, вони мають досвід і певне бачення. Але, окрім самої галузі, йдеться ж і про людей. Переважно, це містоутворюючі підприємства, є велика кількість соціальних питань, які потрібно вирішити. Ми не можемо просто сказати: закриваємо шахти, а ви йдіть шукайте собі роботу. Ми цього точно не робитимемо.

Тепер про більш екологічну енергетику – відновлювану. Акцизи на "зелену" електроенергію. Яке ваше ставлення до цього? Чим закінчиться вся ця історія?

Законопроект уже в парламенті. Але є одна ідея: весь акциз, який платять усі генерації, переводити на цільовий фонд. І, можливо, за рахунок нього здійснювати погашення боргів, зокрема, "зелених". Якщо так вийде, що гроші збиратимуться не в загальному фонді державного бюджету, де вони розчинятимуться і ми їх не бачитимемо, а фіксуватимуться в окремому фонді, за рахунок якого і покриватимуться борги, то це нормально. Я розумію хвилювання стосовно цього. Але мені здається, що треба дати стабільність і розуміння правил. Ось правила такі – і вони працюють. Якщо зробити їх стабільними, якщо всі будуть бачити, що йдуть розрахунки, то, гадаю, з галуззю ми це питання владнаємо.

Читайте также: ЧБТР обеспокоено проектом акциза на "зеленую" энергию

А яка готовність до "зелених" аукціонів?

Ми працюємо і рухатимемо цю історію.

Це коли може бути? Цього року?

Я не знаю, чи встигнемо цього року. Але реальність в тому, що робота дійсно ведеться.

Якими можуть бути квоти? Наприклад, представники вітроенергетики говорять, якщо це будуть маленькі станції, то собівартість буде більшою, і це нелогічно.

Це залежить від того, скільки відновлюваної енергетики зможе прийняти енергосистема. Якщо ми синхронізуємося, якщо буде реалізовуватись план декарбонізації, то ми зможемо прийняти в систему 4,5 додаткових ГВт. Ці розрахунки ведуться просто зараз. Ми сподіваємось, що до кінця вересня ми матимемо їх – реально збалансовані з урахуванням технічних параметрів енергосистеми, протестовані європейцями і американцями. Тому що ціна помилки дуже велика. Але, за попередніми очікуваннями, ми зможемо прийняти значно більше відновлюваної енергетики і, відповідно, буде досить великий простір для нових аукціонів.

Про домашні СЕС. Як ви збираєтеся наводити лад в цьому сегменті й боротися зі зловживаннями, на які ви вказали у міністерській презентації: відсутність споживання, гірлянди СЕС, коли на одну особу 81 договір по "зеленому" тарифу?

У всьому має бути порядок. І певні рішення з нашого боку згодом будуть. Але ми дуже обмежені в можливостях. Те, що я побачив у міністерстві - це як афінські руїни. З інструментів, які контролюють, у нас залишився лише Держенергонагляд. Але вони також обмежені в повноваженнях, наприклад, не можуть заходити на приватні станції. Навіть коли вони йдуть перевіряти, ТЕС, то перед ними просто зачиняють двері. Так, штраф вони можуть виписати, але 700-800 грн. Це профанація. До того ж дуже багато функцій було забрано від міністерства в НКРЕКП. І зараз ми намагаємося повернути міністерство до нормального вигляду, аби воно мало повноваження й можливості.

Міністерство розробляє політику в галузі. Цього замало?

Але ми також несемо відповідальність. Коли ти відповідаєш і при цьому нічим не керуєш, то це дуже класна - в лапках - конструкція. Тому навіть засідання РНБО проводяться з питань енергетики. Дякую, що дійсно маємо дуже велику підтримку президента в цьому русі. Але ми хочемо розширити повноваження.

На РНБО уже була заява, що можуть вводити тимчасові адміністрації в обленерго. Чого ще ви очікуєте?

Вже президентом підписаний указ, що вводить в дію це рішення РНБО. Воно дуже об’ємнє. Там багато питань: газ, ринок…

Ці питання можна вирішити указом президента?

Частково так. Там є ціла низка доручень, зокрема щодо оцінки активів енергопідприємств (важливої під час RAB-регулювання – ЭР), щодо проведення аналізу певних дій. Рішення дуже комплексне, і я впевнений, що його реалізація призведе до розв’язання багатьох проблем галузі.

Ринок нафтопродуктів. Знову ми бачимо, що ціна на автогаз зростає. Наскільки я знаю, у вас тут ще менші можливості впливати.

На жаль, так.

А що тут від вас залежить, окрім проштовхування ініціативи створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів?

Щодо потреби в мінімальних запасах нафтопродуктів - це європейська директива, ми її імплементуємо. Щодо питання політики на ринку нафтопродуктів, то вона полягає в тому, що ми бачимо потребу в зміні географії імпорту та в імпортозаміщенні. Сьогодні в нас величезний відсоток імпорту – 80% і навіть більше: РФ і Білорусь. Це не зовсім нормальна історія. Тому дуже важливо дивитися на партнерів з інших держав і на те, наскільки максимально ми самі можемо збільшити переробку. Сьогодні питань багато. По факту в нас ключовий Кременчук (Кременчуцький НПЗ – ЕР). Хоча вони, до речі, декларують, що можуть збільшити потужності переробки мінімум вдвічі. Але виникає інше питання…

Переходу від одного монополіста – РФ – до іншого?

І це також потенційно може бути проблемою. Тому ми дивимося й на інші країни.

Польський ORLEN нами зацікавився? Як пройшла зустріч?

Нещодавно вони були. На жаль, я не зміг з ними зустрітися. Але від своїх колег знаю, що вони прийшли з реальним планом виходу на український ринок. Це супер.

Я стежу за Варшавською фондовою біржею, там у звітах вони постійно говорять про Україну, але не можуть сказати чогось конкретного…

Вони хочуть викуповувати мережі та входити у кілька сегментів, зокрема на нафтопереробку і нафтохім. Інша справа – вони розуміють також, що нафта в Україні не є предметом видобутку. Ми маємо її десь взяти. Тому саме нафтопереробка для нас не є якоюсь панацеєю. Максимум можемо замість нафтопродуктів купувати нафту, тоді в чому сенс? І чи будуть інвестиції в Україну, якщо поряд Мажейкяйський НПЗ у Литві, який входить до ORLEN, та кілька інших переробних заводів?

Треба сприяти збільшенню конкуренції, і міністерство готове до будь-яких кроків, які допоможуть вийти інвесторам на наш ринок якомога швидше. Однак у будь-якому випадку це непроста історія. І там, де у нас немає власного видобутку, треба дуже уважно вибудовувати політику балансів і забезпечувати постачання з різних напрямків. Має бути диверсифікація. Якщо залежність від однієї сторони понад 30%, то це вже ненормально. І дійсно проблема, що ми залежимо від Білорусі у постачанні нафтопродуктів. Тож, безумовно, працюватимемо. І якраз створення мінімальних запасів нафтопродуктів дасть нам можливість балансувати у непередбачених ситуаціях.

Наскільки загалом міністерство може бути так би мовити інвестнянею, яка приводить інвесторів за руку? Кого і де можна очікувати цього року чи в найближчій перспективі?

Насправді багато напрямків, і той же водень. Зараз ми працюємо над вітчизняною Водневою стратегією із залученням Світового банку та інших наших міжнародних партнерів. Але насамперед це атомна генерація. І тут ми можемо говорити і про добудову блоків, і про інші проекти, які дають локалізацію виробництва в Україні. У нас є напрацювання. Поки не буду їх називати, але це конкретні проєкти, які дійсно дадуть інвестиції, а також суттєво задіють наші вітчизняні потужності. Це важливо.

Ведуться комунікації і в нафтогазовій галузі: щодо видобутку, щодо газу, поставок, конкретно щодо нафти - з багатьма різними компаніями. Не хочу їх усіх називати, втім, ключове, що вони самі виходять на нас і готові спілкуватися. Їм дуже цікава Україна. А ми як міністерство робитимемо все для того, щоб максимально спростити інвестору умови і забезпечити гарантії.

Я правильно розумію, що ставка у добудові ХАЕС-3,4 робиться на залучення інвесторів? Раніше "Енергоатом" заявляв про цю добудову власними силами, хоча багато експертів сумнівалися в ефективності такого використання коштів.

Так, є напрацювання, щоб залучати до добудови ХАЕС великих інвесторів. Зрозуміло, що ми вже змінили конфігурацію енергомосту і говоримо зараз просто про єдину лінію – міждержавну ЛЕП 750 кВ Хмельницька АЕС - Жешув. Це як додатковий елемент, який може ще краще з’єднати нашу енергосистему з європейською. Є різні оцінки, скільки коштуватиме відновлення лінії, однак вона є, і це відкриває для України нові можливості у торгівлі е/е. Охочих купувати у нас е/е багато, це великі європейські компанії. І це серйозна перспектива.

Які нові угоди про розподіл продукції можуть виставити на конкурси найближчим часом?

Про нове буде відомо на початку року. Негативно позначився тривалий, більше року, процес підписання угод, коли з них почали виходити учасники. Тепер, як на мене, все залежить від того, як працюватиме "Нафтогаз". Якщо він наразі правильно сформулює позиції, якщо правильно працюватиме із "Надра Юзівською", Чорноморським шельфом, є шанс, що інтерес компаній повернеться.

Але що стосується проектів у галузі, я б насамперед говорив би про абсолютно зрозумілі ринки допоміжних послуг і маневрені потужності, де боргів не може бути за їхньою природою. І де нам потрібно буде дуже швидко інвестувати 1,5-2 млрд грн у зрозумілі технологічні проекти. По-перше, це energy storage, які будуть одними з ключових технологій. "Укргідроенерго" вже підготувало інвестиційний проект на 200 МВт накопичувачів і має фінансову підтримку Світового банку. Ми розраховуємо на масштабування цього досвіду. Це найздоровіший шлях до розвитку нашої енергосистеми, зрозумілі ринки зі зрозумілими позиціями і термінами повернення інвестицій. Це стосується і синхронізації, адже для стабільної роботи енергосистеми ми очікуємо мати в перспективі додаткові 2ГВт високоманеврених потужностей і 0,5 ГВт "батарейок". Так що сам процес синхронізації – поштовх до реновацій.

Як ви оцінюєте ризики, що після запуску "Північного потоку-2" "Газпром" розпочне обмежувати транзит, не чекаючи на 2024 рік. Які заходи для їх мінімізації вживаються?

Ми не маємо сумнівів, що Росія використовуватиме газ не як товар, а як політичний інструмент. Якби не було монополії "Газпрому" на експорт, якби інші компанії мали доступ до цього газу, якби був застосований Третій енергопакет у повному обсязі, а ми дуже сподіваємося на це і боремося, то це одна ситуація. А коли монополія очевидна, це величезна проблема з точки зору можливої втрати транзиту. І не лише для нас, а й для Європи. Тож європейцям треба відверто говорити: "Погляньте, що з цінами – це реальна ситуація чи маніпуляції?" Абсолютно очевидно, що все це відбувається на тлі необхідності для Росії спонукати до запуску "Північного потоку-2". Чи це просто збіг – одночасний ремонт інших магістральних трубопроводів? Це питання, на які не можна відповісти з точки зору економіки. Якщо це політика, але в ній при цьому використовується товар, то так не повинно бути.

Читайте также: Объем транзита газа через Украину после 2024 года будет зависеть от спроса в Европе – Песков

На полях Кримської платформи під час тристоронньої зустрічі з міністрами енергетики США та Німеччини Дженніфер Гренголм та Петером Альтмайєром ми обговорили необхідність застосування Третього енергетичного пакету до "Північного потоку-2". Це була відверта і предметна розмова. Вищий земельний суд Дюссельдорфа нещодавно підтвердив, що на газопровід мають поширюватися норми ЄС. Сподіваюся, Німеччина дотримуватиметься духу і букви законодавства ЄС, як зафіксовано в їхніх домовленостях із США.

Питання Північного потоку-2 ми обов’язково підніматимемо під час офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів Америки.

Із російським міністерством енергетики якісь перемовини ведуться?

З ними ми не проводимо переговорів.

Все-таки, як мінімізувати ризики, якщо транзит знизиться удвічі чи ще більше? Наприклад, до 15 млрд куб. м.

Якщо залишається 15 млрд куб. м, то абсолютно очевидно, що ми не зможемо навіть утримувати нашу ГТС. Маємо розрахунки, до якого обсягу може впасти транзит за умови стовідсоткової експлуатації "Північного потоку-2". Якщо використовуватиметься наполовину, то можемо говорити про 18 млрд куб. м. Це критично мало.

А чи здатні ми технічно віддати на транзит 18 млрд куб. м і при цьому забезпечити українців газом?

Не забувайте про віртуальний реверс. Утім, насамперед треба шукати інші можливості. Наразі ведуться активні перемовини щодо газу із Туреччиною, іншими компаніями і країнами. Безумовно, треба збільшувати видобуток, бо він падає. Цього року падіння видобутку прогнозується на 5%. На жаль, цьому є об’єктивні пояснення, зокрема виснаження родовищ. Але чому не розвиваємо нові, де знаємо точно, що газ є? Значить, щось не те робимо…

Наскільки серйозно розглядається альтернативний природному газу продукт – біометан?

У нас перспективні і водень, і біометан. Питання - наскільки ми готові технічно це робити, передусім по водню. Що стосується біометану, то ми вже ініціюємо створення біржових інструментів, як це зробила Литва. Мають існувати правила: біржа, відкритість, прозорість, де купувати сировину, де виробляти газ. У нас іще дуже мало ТЕС на біогазі, близько 120 МВт. Але правила – це одне, інша річ – економіка. Коли газ коштує $150/тис. куб. м, біометан не окупиться. Якщо зараз ціни встановлять на $500/тис. куб м, буде такий бум біометану в Україні, що мало не здаватиметься. Законопроект щодо біометану вже є, але найголовніше – економіка: або окупається, або ні.

Читайте також: Кабмин должен проработать вопрос создания водородного трубопровода Украина-ЕС – указ президента

Чи втримає НАК ціну на газ для теплокомуненерго (ТКЕ)?

Державні ТЕЦ передані "Нафтогазу", крім того, фактично на сьогодні місцева влада відповідає за ТКЕ і встановлює їм тарифи, а те, що НАК віддасть ресурс за фіксованою ціною, це точно. Я не бачу причин, чому ні. Тим паче, президент вже підписав закон, який очищує ТКЕ від боргів (закон 1639-IX від 14 липня 2021 року – ЕР). І по факту це вже далі питання місцевої влади.

Але ціна зафіксована лише на цей ОЗП. А що робити далі, якщо ціна на газ залишатиметься такою ж високою?

Наразі основне ключове питання – ТКЕ з боргами, а далі - які тарифи їм встановить місцева влада. Ведеться комунікація з мерами, вони будуть отримувати товар за фіксованою ціною, а тоді нехай вирішують. Найгірше – це політика у питаннях тарифів. Якщо, припустімо, мер із опозиції і вирішив позиціонуватися на умовній неефективності дій центральної влади, то заради цього він може піти на підвищення тарифів. Бо люди, на жаль, не знаються на тому, хто й за що відповідає у владі.

Побутові споживачі отримали фіксовану ціну на рік, хоча і з цією ціною існують певні маніпуляції. Тому ми з НАК розробили певні запобіжні механізми, опрацювали питання створення балансуючих груп, які дозволяють впливати на можливих маніпулянтів. Якщо вони будуть у балансуючій групі, то отримуватимуть від "Нафтогазу" за заявленою ціною і постачатимуть з певною різницю. Якщо не дотримуватимуться правил, змушені будуть покинути групу.

Текст: Дмитрий Кошевой, Нина Яворская

Читайте также

Об экологии и климате задумываются почти все компании – глава ЕБА

Эксклюзивное интервью исполнительного директора Европейской бизнес-ассоциации (ЕБА) Анны Деревянко порталу Green Deal.

Вслед за отказом от акциза на э/э ВИЭ нужны "зеленые" аукционы и другие шаги в поддержку отрасли – мнение

Исключение нормы об акцизе на "зеленую" э/э из правительственного ресурсного законопроекта №5600 – положительный сигнал для отрасли, но нужны другие убедительные шаги, чтобы она почувствовала поддержку, читает глава УАВЭ Александр Козакевич.

Отказ от акциза на "зеленую" э/э позволяет рассчитывать на выполнение меморандума между правительством и ВИЭ-ассоциациями – мнение

Отказ от введения акцизного налога на "зеленую" электроэнергию является шагом к стабилизации отношений с инвесторами в ВИЭ и дает возможность рассчитывать на выполнение меморандума между ними и правительством.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию