Станислав Масевич: требования к участникам "зеленых" аукционов дискриминационны по отношению к иностранным инвесторам (мнение)

01 мар 2019 12:16:45
ВИЭ

Учредитель инвестиционно консалтинговой компании IPU Renewable Energy Станислав Масевич – о недостатках законопроекта о "зеленых" аукционах (укр.)

Новий законопроект №8449-Д про аукціони для зеленої енергетики, підготований до другого читання, є ідеологічно правильним, і його треба приймати. Однак він має недоліки, які треба усунути для того, щоб був баланс інтересів "інвестор-споживач".

По-перше, законопроект не вирішує питання зниження надвисокого "зеленого тарифу" вже з липня 2019, створюючи для енергоринку та енергосистеми серйозні проблеми та в кінцевому результаті створює реальний ризик зростання цін за електроенергію для промисловості та населення. За 2018 рік українські споживачі сплатили 16,6 млрд грн за електроенергію, придбану у зеленої генерації.

У 2019 році за прогнозних обсягів уведення в експлуатацію нових потужностей ВДЕ ця сума може скласти 25-30 млрд грн. Це космічна сума навіть в світових масштабах. По-друге, передбачений в законопроекті дизайн аукціонів створює бар’єр для входу на ринок потужних іноземних та міжнародних компаній, які можуть скласти реальну конкуренцію за нижчу ціну. Прописані надто жорсткі вимоги доступу/пре-кваліфікаціі – потенційний учас аукціону має надати документи на землю, договів на підключення, дозволу (повідомлення) на будівництво.

Це відлякує іноземних інвесторів, оскільки можна понести високі затрати на весь девелопмент/проект і нічого не отримати. Локальні гравці тут матимуть перевагу. Чому б не зробити доступ спрощеним, щоб в Україну зайшли реальні світові гравці, які зможуть конкурувати з локальними, пропонуючи нижчі ціни за будівництво потужностей?

До речі, прогресивним є приклад Казахстану, де подаватися на аукціони можуть компанії, що лише сплатили високу банківську гарантію, а держава гарантує отримання землі, резервує потужність для підключення тощо. Що в результаті? У 2018 році на аукціони в Казахстані прийшли 113 компаній з 9 країн, і через аукціон було відібрано 857 МВт, а ціни впали - на 48% на сонце і - 23% на вітер.

Також, Уряд має надати чіткі гарантії для інвесторів в реалізації механізму аукціонів з 2020 року. Зважаючи на те, що Уряд "спустив на гальмах " реформу ринку електроенергії і не координує як слід вирішення ключових проблем, в інвесторів є побоювання що з аукціонами для зеленої генерації може повторитися те ж саме. Треба сказати, що аукціони - це лише один із «пазлів» до всіх змін, які потрібні для створення максимально інвестиційно привабливої галузі зеленої енергетики.

Україні потрібна нова Green Agenda, яка передбачатиме системну державну політику щодо дерегуляції та діджиатлізаціі послуг держави/місцевого самоврядування при підготовці любого проетку, максимального залучення територіальних громад в девелопмент проектів та застосування механізмів equity crowdfunding, ліквідації бар’єрів по доступу до доступного іноземного капіталу та проектного фінансування, застосування механізмів PPP (public-private partnership), створення в Украні сучасних виробничих потужностей на умовах joint venture через підготовку якісних проектів etc.


Читайте также

Чем проблемно отделение ГТС от Нафтогаза по правительственной схеме (мнение)

Кабмин утвердил отделение газотранспортной системы Украины от НАК "Нафтогаза Украины" по модели ownership unbundling. К сожалению, это не лучшая модель для нашего случая. В общем, существует три модели отделение газотранспортной системы: Ownership Unbundling (OU), Independent System Operator (ISO) и Independent Transmission Operator (ITO). Они предусматривают выделение сетевой инфраструктуры, то есть газотранспортной системы, по корпоративной системы газовой компании, и отличаются глубиной отделения, рассказал в колонке эксперт по энергетическим вопросам, президент Центра глобалистики "Стратегия ХХI" Михаил Гончар (укр).

Что бывает, когда тарифы ЖКХ утверждает местная власть (мнение)

Споры, кто именно должен утверждать тарифы на услуги ЖКХ идут не один год и даже не десятилетия. Казалось бы, существует очевидный ответ, что орган местного самоуправления, лучше знает специфику работы своих предприятий и может быть эффективным регулятором. На местах должны оперативно реагировать на экономические вызовы и менять тарифы так, чтобы они были доступны для оплаты населением но не вгоняли в ущерб коммунальные предприятия. С другой стороны ситуация, когда владелец предприятия (то есть власть) сам утверждает себе тариф и его никто не контролирует создает большое поле для злоупотреблений, - рассказал в колонке член Национальной комиссии по регулированию в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) Евгений Маглеванный.

Вы будете скучать по Роттердаму (мнение)

Около 92% всей электрической энергии в стране производится всего 4 компаниями: частной "ДТЭК" и государственными "Энергоатом", "Укргидроэнерго" и "Центрэнерго". Таким образом, это рынок, где о вопросе ценообразования необходимо договориться всего двум людям – Ринату Ахметову и тому, кто на данный момент является президентом или премьером, - рассказал в колонке предприниматель, соучредитель Украинской ассоциации возобновляемой энергетики, член Совета по инновациям при премьер-министре Игорь Тынный.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию