В Україні вперше за півтора року відбулися електронні біржові торги вугіллям. 20 липня на майданчику Української енергетичної біржі було продано 1,53 млн тонн вугілля газової групи – весь обсяг, виставлений на торги.

Продавцями виступили: ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДИНГ», що входить до холдингу ДТЕК, – воно запропонувало 1,45 млн тонн, та держпідприємство «Держвуглепостач» – 0,8 млн тонн. Термін поставки – з кінця липня до кінця вересня цього року. Середньозважена ціна склала 2461 грн/т (з ПДВ): при цьому мінімальна ціна була 2420 грн/т, а максимальна – 2500 грн/т.

«Для наших покупців при укладанні безпосередньо угод купівлі-продажу ціни будуть нижчими, адже в Україні до 2019 року вугілля може продаватися без ПДВ. Це зазначено в Податковому кодексі. Тобто це «мінус» 20%. Ми показуємо ціни з ПДВ, бо так працює наша система. А отже, ціни, що визначилися на торгах, відповідають рівню ринкових цін: наразі ціна API2 (в Україні її називають формула «Роттердам+») складає $84,4/т, або 2199 грн/т», – відзначили на біржі.

Участь у торгах компанії «ДТЕК ТРЕЙДИНГ» та середньозважена ціна, що дуже близька до «Роттердам+», викликала резонанс в експертних колах. Екс-член НКРЕКП Андрій Герус, коментуючи торги у соцмережах, припустив, що відбулася «легалізації схеми Роттердам+ через біржу».

Взагалі функціонування цієї формули на вугільному ринку України має досить суперечливу історію. Міністр енергетики Ігор Насалик, коли заступав на посаду, обіцяв скасувати її використання. Публічні заяви про розслідування щодо формули встигли зробити Генпрокуратура та НАБУ. Однак, окрім заяв, більше нічого й не було зроблено.

Ще навесні, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях, автор Mind на кожному кроці спостерігала білборди з оголошеннями приватних фірм: «Продам антрацит за ціною 2800 грн/т». Тобто на той час це фактично і була ціна «Роттердам+» – $100/т.

На сьогодні роздрібни ціни на вугілля навіть зросли. За 2600–2700 грн/т антрацит можна купити лише вагонними нормами – починаючи з 69 тонн. А далі ціна на «дикому» ринку прогресує: 3500–3900–4100–5500, є навіть 7000 грн/т. От тільки походження цього антрациту викликає безліч запитань, адже на підконтрольній території України немає жодної антрацитової шахти.

Газове вугілля – таке ж, як торгувалося на біржі, – у приватних фірм коштує 1950–2500–3100–3500–3800 грн/т. Тобто внутрішні ціни України за публічними оголошеннями вищі за славнозвісний «Роттердам+». І це викликає певний подив.

Що відбувається на внутрішньому вугільному ринку і як формується ціна на вугілля? Про це та деякі інші нюанси торгівлі «чорним золотом» Mind поговорив з  генеральним директором ТБ «Українська енергетична біржа» Олександром Коваленком.

– Торги вугіллям на Українській енергетичній біржі (УЕБ) проходять з 2011 року. Зазвичай у них брали участь вітчизняні вуглевидобувні компанії, збагачувальні фабрики, трейдингові компанії, генерації, цементні, цукрові та цегляні заводи, побутові споживачі. Призупинені торги були наприкінці 2015 року через дефіцит вугілля та проблеми із його постачанням.

До нас постійно зверталися покупці щодо відновлення торгів. І коли з’явився перший продавець, ми максимально поширили інформацію по ринку, щоб зібрати більше учасників. Оголошення публікувалося низкою українських та міжнародних інформаційних видань, зокрема на Argus. А для генеруючих компаній були розіслані персональні запрошення взяти участь у торгах.

– Згідно із законом «Про товарну біржу» ми не можемо розкривати сторін угоди. Проте, можу сказати, що покупців було декілька, а обсяг вугілля був поділений на 31 лот, щоб не обмежувати конкуренцію серед дрібних споживачів.

Щоб підвищити ліквідність по секції вугільної продукції, було застосовано пільгові тарифи біржі для усіх сторін.

– Стартову ціну встановлювали самі продавці, і від початку вона була вища від тієї, за якою торги закрилися. І вища від API2. Та в ході торгів ніхто з покупців не погодився купувати за стартовими цінами, довелося їх знижувати.

Покупці надавали зустрічні пропозиції щодо зниження, і якщо продавець їх акцептував, то далі торги йшли за новою ціною, й інші покупці також могли торгуватися за цей лот. Підв’язати ціну під будь-яку іншу практично неможливо. Електронна система працює так, що не дозволяє маніпулювати ціною.

Нагадаю, продавець не бачить, хто торгується за його лоти, поки угоду не буде укладено. Розмір лота у 40 000–50 000 тонн дає змогу купувати такий обсяг майже будь-якому споживачу цієї марки вугілля. Вхід на ринок необмежений.

На ринку говорять, що ціна була, начебто, завищеною. Давайте подивимось з іншого боку: а якою має бути ціна в країні з дефіцитом вугілля і обмеженим колом його виробників? Тут завжди працюють закони ринку, тому можу констатувати, що ціна була ринковою!

Я вже не кажу про нещодавні плани Міністерства енергетики та вугільної промисловості України створити ДП «Національна вугільна компанія», що ще більше обмежить конкуренцію на ринку.

– Вибачте, просто не можу не зазначити, бо теж оплачую комунальні тарифи, і основна цифра в них – це цифра за газ, а не електроенергію. Але чомусь такого розголосу не набуває формула формування ціни на газ «Баумгартен+». Хоча ви можете порівняти ціни УЕБ з цінами, за якими НАК «Нафтогаз України» закуповував природний газ.

Принципи формування цих формул ідентичні: ціна на хабі або біржі плюс доставка. Чи подобається мені формула «Роттердам+»? Ні, але це однозначно краще методу «Затрати+», бо це реальне поле для корупції. І не забуваємо, у тариф завжди йде середня індикативна ціна вугілля АРІ2 за 12 місяців.

– Середнє значення АРІ2 використовується в розрахунку прогнозної ціни продажу електричної енергії на Оптовому ринку електроенергії (ОРЕ). Щодо альтернативи: ми неодноразово в багаточисленних робочих групах, зокрема і з питань лібералізації ринку вугілля, заявляли, що нам потрібно формувати свій ринок. Потрібно бачити чітку картину всіх процесів, які на ньому відбуваються, відходити від ручного встановлення ціни на вугілля для державних вуглевидобувних компаній.

Якщо експерти говорять, що хочуть бачити сторони угоди, і в ціну не може бути включено ціни, що склалися між пов’язаними особами, то, будь ласка, колеги, давайте будувати прозорий ринок! Давайте застосовувати світову практику, наприклад, як це працює на газовому ринку: застосуємо системи репортингу* на виконання вимог Regulation of Energy Market Integrity and Transparency (REMIT) щодо прозорості енергетичних ринків №1227/2011 від 25.10.2011.

Тому альтернатива дуже проста – формування власного індексу та котирувань за допомогою регулярних біржових торгів та системи репортингу.

– Вважаю, що дуже неправильно і не по-людські зараз порівнювати ціну на вугілля в Україні та Росії, яка є країною-агресором. Ми розуміємо, звідки надлишок «дешевого» вугілля в Росії, це бізнес на крові.

І чи можемо ми назвати ці ціни співставними? Чи всі суб’єкти господарювання мають однаковий механізм ціноутворення? Як можна порівнювати наше вугілля з імпортним?

Сьогодні ціноутворюючими показниками якості в Україні є зола, волога та летючість, а не калорійність, як це відбувається на світових ринках. Розрахункова калорійність від визначеної лабораторним шляхом відрізняється в нижчий бік, і досить суттєво. Тож порівнювати, виходячи із золи та вологи, а ще й відсотки вказувати – некоректно.

І основне – сьогодні наші шахтарі працюють в наднебезпечних умовах на застарілому обладнанні на великих глибинах. А в Росії це ж вугілля можна копати лопатами в кар’єрі. Та які ми маємо альтернативи: відмовитися від видобутку нашого українського вугілля і покінчити з вугільною промисловістю в Україні, чи нарікати на долю, що маємо такі поклади, та продавати у збиток?

Наша мета сьогодні – створити енергетичну незалежність і не давати нікому важелі впливу на нашу країну, а не сідати на голку імпортерів. Давайте краще подивимося на ціни закупівлі вугілля на ProZorro. Вони там значно вищі за наші біржові, а про якість не доводиться і говорити, частіше її навіть не зазначають.

Або на Білоруську універсальну товарну біржу: там вугілля газової групи на внутрішньому ринку минулого тижня (26 липня) пропонувалося на торги за ціною $102,88/т.

– Перші торги були реально конкурентні, навіть залишився незадоволений попит. Тож бажаючі є, до нас звертаються нові компанії, ми вже розпочали процедуру акредитації на біржі.

Що стосується антрациту, ми не виключаємо такої можливості. Відразу хочу попередити, що це точно не буде антрацит з тимчасово окупованих територій України. Біржа відпрацювала жорстку процедуру перевірки якості та походження вугілля, що виставляється на торги. Відповідна інформація є на нашому сайті, також ми вимагаємо певний пакет документів від продавців.

Це також зроблено і задля того, щоб запобігти участі в торгах фірм-метеликів, фірм без ресурсу або з ресурсом непідтвердженої якості та походження. До речі, система ProZorro цього поки що не може забезпечити. Ми робимо все можливе, щоб запобігти маніпулюванню ціною та ринком.

– Відносно нещодавно Верховною Радою були ухвалені закони «Про ринок електроенергії» та «Про ринок природного газу», оскільки в їх ухваленні були зацікавлені міжнародні інституції й ці товари є соціально значущими. Проте, на шляху до енергетичної незалежності лібералізація ринку вугілля також є однією з головних складових. Сподіваюся, що у держави дійдуть руки й до реальних реформ цього ринку, оскільки вона – перший зацікавлений у прозорості цієї галузі суб’єкт.

На жаль, у Мінпаливвугілля та багатьох учасників ринку немає реального інтересу в прийнятті закону «Про ринок вугілля». Та наша біржа все одно працює над розвитком біржового ринку вугілля в Україні, бо нам потрібен власний індикатив, що відображатиме реалії нашого ринку. Представники ТБ «УЕБ» включені до складу робочої групи з питань лібералізації ринку вугілля, створеної прем'єром Володимиром Гройсманом, під головуванням віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона.

*Репортинг – це надання інформації за позабіржовими угодами (вимоги ЄС директиви REMIT). Також, якщо в майбутньому українське законодавство передбачає звітність у відповідності з MIFIR/EMIR, UEEX запропонує подібний підхід (без дублювання між звітуванням).

До теперішнього часу жодне з вищезгаданих положень ЄС ще не було запроваджене в Україні.