Валерий Безус: Энергоэффективность могла бы стать большой движущей силой возобновления экономики после кризиса

06 апр 2020 17:31:04
электроэнергия , ВИЭ , энергоэффективность

Победитель конкурса на должность главы Госэнергоэффективности и вице-президент Energy Club Валерий Безус в интервью Энергореформе рассказал, почему делает ставку именно на энергоэффективность для поднятия экономики.
Кроме того, эксперт прокомментировал вопросы кризиса в энергоотрасли и уровень влияния на его обострение повсеместно нерешенных кадровых вопросов (укр). 

Як нинішня ситуація з карантином, на Вашу думку, позначиться на просуванні енергоефективності?

Зараз поки що впливає не стільки епідемія, а шок від змін. Ми перейшли на карантин, призупиняється ділова активність і в бюджетній сфері теж, важче організувати виконання цих проектів. Але ми втрачаємо будівельний сезон, він мине дуже швидко. Тому я дуже сподіваюся, що пройде адаптаційний шок, владнається схема віддаленої роботі, адаптується система фінансування цих проектів. Це питання до уряду, щоб не залишили поза увагою.

Я взагалі адвокат енергоефективності, можна навіть сказати фанат. Не тому, що я виграв конкурс на посаду голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Швидше тому я пішов на сам конкурс, бо глибоко переконаний, що енергоефективність – це ключовий напрямок для країни, це велика можливість розвинути нашу економіку.

Вважаю, що це питання має бути пріоритетним. І через те, що воно не є таким, ми маємо проблеми в економіці. Про енергоефективність згадують поверхнево, уваги цьому приділяється вкрай недостатньо.

Взяти, наприклад, той же Державний фонд регіонального розвитку. Свого часу в бюджетному кодексі передбачили 10% на енергоефективні заходи, але врахували до цього ще й спортивну інфраструктуру. Комусь здалося, що енергоефективність це пріоритет того ж рівня, що й спортивна інфраструктура. Але це, звісно, не так. Фокус пріоритетів фактично відсутній. Я знаю ситуації, коли в селах, де немає сталого водозабезпечення, купа проблем з житлом, яке руйнується, будуються стадіони. Виникає питання, що все-таки пріоритетніше? Ба більше – стадіон потрібно потім утримувати, це лягає на громаду, на їхній бюджет, а в них немає води і каналізації.

Моє залізобетонне переконання – якби енергоефективність стимулювати краще, то за рахунок створення великої кількості робочих місць, можна було б відновити економіку, в тому числі й після впливу епідемії коронавірусу, з набагато більшим ефектом, ніж завдяки тим напрямкам, які зараз підіймаються, зокрема, будівництво доріг.

На відміну від проектів "Великого будівництва", енергоефективність є економічно більш цікавою для країни сферою, тому що діапазон витрат значно ширший, залучення і персоналу, і бізнесу набагато варіативніше.

Так, для будівництва доріг ми можемо закупити іноземну техніку, залучити іноземного підрядника, навіть збудувати сучасний асфальтний завод. Але масштабами будівництво доріг значно поступається процесу інвестицій в енергоефективність, бо при цьому застосовується потужний діапазон різних технічних рішень. Це найрізноманітніші матеріали, це найрізноманітніше обладнання від лічильників до котлів та обігрівачів, це набагато більша кількість робочих місць, і що дуже важливо – ці робочі місця стосуються різних сфер життєдіяльності від інженерних рішень  до безпосередньо впровадження сучасних технологій.

Економічний мультиплікатор інвестицій в енергоефективність значно більший, ніж дорожнього будівництва. Свого часу будівництво доріг справді вимагало і залучення неабиякої робочої сили, і розвитку технологій. Сьогодні ці заходи такого ефекту вже не принесуть. Тим більше, що через цей напрямок Україну полишає дуже багато коштів.

Енергоефективність – це зниження енергоспоживання, підвищення конкурентоспроможності виробництва, зниження тиску на домашні, державні та комунальні бюджети, а також бюджети ОТГ. Це подвійний-потрійний ефект від заходів.

З цим не посперечаєшся, але енергоефективність досі насамперед асоціюється з "теплими" кредитами. Ви говорите про набагато більшы масштаби. Що потрібно зробити, щоб досягти іншого рівня?

Так, думаю, поки що енергоефективність в Україні – це в першу чергу теплі кредити. Це з серії, добре, хоч щось. Добре, хоч 400 млн грн було освоєно у цій сфері минулого року. І як бачимо, така ж сума залишаться в бюджеті на фінансування теплих кредитів цього року. Це надто мало. А ці заходи, безперечно, приносять ефект.

Це дрібні проекти і на відміну від великого будівництва, можемо бути впевнені, що ці кошти не виводяться на офшори, а залишаються в країні. Закуповується як імпортне, так і вітчизняне обладнання, створюються можливості для бізнесу і для людей. Знову ж таки, крім прямого ефекту, який приносить енергоефективність, є ще й значний економічний мультиплікатор.

Я аналізую зараз ЄС. Головний фокус у відновленні економічної активності буде зосереджений саме на реалізації Зеленої Угоди. Саме через заходи зеленої трансформації та енергоефективності будуть запускатися механізми стимулювання економіки. В Україні ми цього поки що не бачимо взагалі.

Але енергоефективність – це не тільки теплі кредити, мають бути запущені галузеві програми енергоефективності. Державні та комунальні органи є основними утримувачами нерухомості різних типів, наприклад, лікарні, заклади культури, які з‘їдають мільярди їхніх грошей на опаленні чи кондиціюванні.

Модернізація – це шлях до суттєвої економії публічних фінансів. Крім того, ми маємо зобов‘язання перед ЄС відносно щорічної економії енергоресурсів нерухомості, що належить державі. А щоб цього досягти, мають бути відповідні програми, аналогічні теплим кредитам. І в різних секторах економіки. Вкрай неефективний комунальний сектор, водоканали, тепломережі. Там резерв енергоефективності складає десятки відсотків. Немає жодної державної програми, яка б фінансувала чи стимулювала фінансування енергоефективних заходів в тепломережах чи водоканалах. Це колосальний ресурс для економіки.

Звісно, вся увага до доріг, але може статися так, що ми будемо з певними ділянками ідеальних доріг, а їздити ними не буде кому, як в африканських країнах.

Але сьогодні в енергетичній галузі накопичилося так багато проблем, і на них наклався ще й коронавірус.

Тому дуже сподіваюся, що на рівні уряду буде найближчим часом якась стабілізація.

Саме міністерство без сталого керівництва, виконуючий обов‘язки – це не той статус, який потрібен зараз, враховуючи всі проблеми в енергетичній галузі.

Доки не визначений керівник, у підвішеному стані перебувають і заступники, і директори департаментів, структура поступово руйнується, і це триває не тиждень і не два. Інші органи без стабільного керівництва. Екоінспекція, Держенергоефективності, ДАЗВ, Енергоатом, Укренерго. Це відіграє вкрай негативну роль, тим паче в кризу. В енергетиці і в зеленій енергетиці криза. І вона тільки поглиблюється без керівництва. Неправильно, що обмежується атомна енергетика. Я не буду коментувати, добре це чи погано взагалі – атомна  енергія, але коли вона вже збудована, то злочин її не використовувати. Вже обмежується і зелена енергетика, велика криза по тепловій генерації, що є накопиченою.

Попередній уряд нічого не зробив, щоб уникнути колапсу, який назріває, і повністю ігнорував проблематику енергетичного балансу. Трошки позаймалися газом наприкінці року, але проблематикою того ж зеленого тарифу займалися не дуже активно.

Як гадаєте, що робити далі? Як вирішити проблему з відновлюваною енергетикою?

Давно було зрозуміло, що якісь рішення треба приймати, вже рік чи півтора про цю проблему говорять. Попередній склад Кабміну нікому не дав чіткого сигналу. Ніхто не бачив чітких розрахунків.

Наприкінці року було анонсовано якісь заходи з реструктуризації, бізнес був готовий до неї, повів себе досить конструктивно, надав свої пропозиції, бо дефолт ГарПока нікому не цікавий, але питання, чому тоді не пішли назустріч бізнесу. Адже всі державні органи виступили проти.

Якби тоді дійшли згоди, то це уже б дало ефект, а так взагалі нічого не змінюється. До речі, на папері є нормальна схема проведення зелених аукціонів, але через затягування питання з реструктуризацією, вона досі не може запрацювати.

У результаті це на користь самих зелених виробників. Можливо, й окремі з них сприяли затягуванню процесу, бо компанії отримують зиск від зеленого тарифу. Та й зараз, хоч проблема досягла критичної точки, досі вводиться нова генерація. Комусь вигідно, щоб так було, але це лише кон’юнктурна вигода, за якою може бути загальний колапс. Звісно, більшість питань до державних органів.

Втім, навряд чи зараз можна швидко активізувати процес. Без парламенту зміни внести не можна, а в умовах карантину його робота нестабільна.

Згоден, законодавчий процес і в звичайних умовах непросте питання. А за умов карантину стає взагалі непрогнозованим. Проблема тим часом наростає. Гарантованому покупцю реально може загрожувати дефолт.

Дивно бачити, що зелена енергетика у світі – це зона можливостей, а у нас – зона проблем. У світі це фаховий виклик, як адаптувати зелену енергетику, а в нас все перейшло в політичну площину.

Зелена енергетика все більше набуває негативного окрасу. Полеміка про зелений тариф полягає в тому, що його фінансують споживачі. Але ж споживачі мають розуміти, що екологічні рішення на старті  мають ними фінансуватися. І це нормальна практика, що такі заходи фінансуються населенням. Не бізнес має втрачати конкурентоспроможність. Саме населення, фізичні особи мають розуміти, що це їхнє здоров‘я, а ми самі несемо відповідальність за якість свого життя. І ми втрачаємо десятки його років через брудну генерацію, бо енергетика на рівні з транспортом є ключовим забруднювачем повітря. А в нас вважається, що за підвищення якості життя має заплатити хтось третій чи четвертий. Це викривлена реакція. І це також провал інформаційної політики.

На жаль, ми повторюємо всі помилки, допущені в цій сфері іншими країнами. Досвід Іспанії мав би навчити. Країна вирішила не платити по зеленому тарифу і потужні іноземні компанії виграли суди. Суми збитків виставлені державі. Вони досі намагаються розрахуватися.

На одній із зустрічей представники іспанської влади зізналися, що якби повернути все назад, то вони б цього не робили.

Рішення влади призупинило інвестиції в різні інші сфери, обличчя країни було втрачене.

У будь-якому випадку найнегативніший сценарій для нас – це дефолт по зобов‘язанням.

Зелена енергетика ні в чому не винна, її неодмінно треба розвивати. Це ж не тільки генеруючі станції. Це й маневрова генерація, це еnergy storage, smart grid. Розробляються нові технології, великі інвестиції вкладаються. Це не "тупіковий" варіант. Так, потрібні технології маневрування, і вугільно-зелений парадокс вирішиться. І ніхто навіть за двадцять років не закриє теплову генерацію.

Маючи керованість на державному рівні, міністерство та Держенергоефективності все це мають вирішувати у консенсусі з бізнесом.

Зараз показник ризику нестабільної роботи енергосистеми значно виріс. Ситуацію погіршує пандемія. Якщо почнуть масово хворіти люди, які забезпечують роботу енергосистеми, це матиме вкрай негативні наслідки. А в якому стресовому режимі вже зараз працюють диспетчери Укренерго? В жодному разі паніки не треба, але зараз проблеми з кількох напрямків збігаються в одну точку. Плюс відсутність сталого керівництва.  

Питання з Вашим призначенням вирішиться після призначення міністра?

Юридично це абсолютно не пов‘язані речі. Суб‘єкт призначення у даному випадку не міністерство, а Кабмін. Агентство це орган виконавчої влади, діяльність якого скоординовується через міністерство. За законом призначення має відбутися не пізніше ніж за 5 календарних днів після проходження спеціальної перевірки. Уже сплили всі терміни.

Колишній міністр Олексій Оржель дуже перевищив свої повноваження, призупинивши з голосу розгляд розпорядження про призначення переможця конкурсу на посаду. Це мало б бути питанням розгляду відповідних органів. З іншого боку, це робота апарату – подавати документи на засідання уряду, і свого часу міністр Кабміну Дмитро Дубілет їх не надав. 

Чим сьогодні пояснити затримку, не знаю. Можливо, зараз просто не доходять руки у нового уряду. Але про підготовку документів не прем‘єр має думати, водночас це показник деградації державного управління. Скоро 5 місяців, як Держенергоефективності без голови.

А воно ж не тільки питаннями енергоефективності чи зеленої енергетики має займатися. Воно має вести за положенням енергобаланс.

Ми ставимо питання, чому такий жах в енергосистемі. А хто веде енергобаланс? Хто розробляє пропозиції щодо перспектив розвитку енергосистеми. Паралізована не якась відомча гілка, а орган, який реалізує державну політику в цій сфері. Так що питання не в мені особисто.

Виконуючий обов‘язки керівника, головний бухгалтер Агентства, це професійна людина, але це фінансист, який тепер має бути ще й директором. Крім того, там же немає й заступників. Я брав участь у конкурсах на ці посади і набрав найвищі рейтинги – як у конкурсі на першого, так і на "звичайного" заступника, чим, напевно, підтвердив своє певне лідерство. Але конкурс зупинився на рейтинговому визначенні п‘ятірки претендентів. Я спокійно ставився до участі в конкурсах, але коли все пройшло, хотілося б, щоб все було доведене до логічного завершення. Є проста та однозначна юридична ситуація. Відмінити цей конкурс і оголосити новий – незаконно. Сподіваюся, що все-таки найближчим часом рішення буде.


Читайте также

Глава номинационного комитета "Укрнафты" Бойцун об отмене конкурса на нового CEO: Это очень странное, непоследовательное и непрофессиональное решение

Я искренне рассчитываю на продолжения поиска СЕО. Это в интересах компании. И поэтому я буду пытаться переубедить набсовет собраться, довести дело до конца, и всему миру показать, что у нас был самый прозрачный в мире конкурс, в результате которого избран самый лучший СЕО, – рассказал в интервью член наблюдательного совета ПАО "Укрнафта", глава комитета по назначениям и вознаграждениям Андрей Бойцун агентству "Интерфакс-Украина".

В Калифорнии реализуется крупный проект батарей как часть энергетического перехода штата

В пресс-службе финской компании Wärtsilä, которая разрабатывает и устанавливает данный проект, рассказали Энергореформе как проект может помочь штату Калифорнии перейти на 100% возобновляемой энергии и достичь 0% углеродных выбросов до 2045 года.

Системы накопления энергии нужны, но не смогут развиваться без финансовых стимулов – Ассоциация солнечной энергетики Украины

Ассоциация солнечной энергетики Украины решила исследовать, какие же наиболее технологически доступные типы энергетических хранилищ и наиболее весомые недостатки?

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию