Винницкая Voltage Group вышла на рынок солнечной энергетики Украины сравнительно недавно, но уже вошла в тройку EPC-контракторов, аккредитованных Укргазбанком. О перспективах строительства промышленных солнечных электростанций, ожидании нового механизма ценообразования и приемлемом уровне тарифов для инвесторов Энергореформе рассказал управляющий партнер Voltage Group Виталий Николаенко (укр.).

Які результати роботи компанії у минулому році?

Загалом ми працюємо на ринку сонячної енергетики трохи більше 1,5 роки. Минулий рік був для нас дуже активний, особливо друге півріччя. Протягом року ми збудували більше 40 МВт станцій різної потужності (від 1 МВт, 5-7 до 20 МВт), а запроектували - більше 100 МВт. Cьогодні на стадії перемовин про будівництва ми маємо проектів загальною потужністю більше 150 МВт, й сподіваємося реалізувати їх цьогоріч.

Здебільшого серед наших замовників - місцеві інвестори, однак зараз плануємо підписати контракти і з декількома іноземними. Регіони нашої присутності – Вінницька, Закарпатська, Хмельницька, Дніпропетровська області, вже маємо також кілька проектів в Київській області.

Чи будуть, на Вашу думку, розвиватися проекти в регіонах з меншим ніж на півдні України, рівнем інсоляції?

У південних областях (хоча й по всій Україні також – у меншій степені) вже є проблеми з видачею потужності об'єктами відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) – СЕС та ВЕС. Я дуже сумніваюся, що на півдні ще можна реалізувати великі проекти без значних (дорогих) реконструкцій електричних мереж. Всі технічні умови (ТУ) оператори системи розподілу (ОСР) узгоджують в НЕК "Укренерго", і за розрахунками різних режимів роботи енергосистеми в деяких регіонах вже неможливо прийняти потужність в силу різних технічних причин, таких як небаланси споживання і генерації е/е, пропускна здатність і стан мереж.

Тож, звісно, інвестори "переключаються" на інші регіони. Вже з'явилося багато проектів в Житомирській, Кіровоградській, Черкаській, Хмельницькій, Івано-Франківській та інших областях, і вони будуть реалізовані. Я вважаю, що не така вже велика різниця у рівні інсоляції між півднем та іншою частиною країни. У Німеччині, приміром, здебільшого усюди гірший рівень інсоляції, ніж у нас, а станцій набагато більше.

Ви не робили для себе оцінку, яка реальна ситуація з вільними потужностями для під'єднання до електромереж, враховуючи неактивні проекти?

Достовірно це може зробити лише балансоутримувач тих мереж. Хоча нам відомо від енергорозподільчих компаній, що вільної потужності в окремих районах дійсно не вистачає для нових об'єктів, а також є немало складнощів для експлуатації мереж з приєднаними об’єктами ВДЕ.  Щодо неактивних проектів (так званих "мертвих" ТУ), то у будь-який момент може прийти активний інвестор, викупити такий проект з діючими ТУ, і його об'єкт повинні приєднати. Тож його все одно потрібно враховувати.

Тому звичайно, ОСР та "Укренерго" дуже прискіпливо ставляться до видачі і погодження нових ТУ на приєднання. Правила видачі ТУ останнім часом дещо ускладнилися у всіх регіонах. У документації ми зараз часто бачимо багато пунктів, яких ще рік-два тому не було. В першу чергу вони стосуються заходів із захисту мереж від різних режимів роботи об’єктів ВДЕ, які можуть впливати на безпечну експлуатацію електромереж і забезпечення безперебійного живлення споживачів.

І ці заходи капіталоємні?

Так. Через це фінансове навантаження на проект збільшилося. Раніше вважалось нормою, коли витрати на приєднання складають до 50 тис евро на МВт, сьогодні ж цей показник зріс у 1,5-2 рази.

Цього року всі намагаються будувати по-максимуму, в очікуванні закону про "зелені" аукціони та зниження "зеленого" тарифу на 10% з 2020 року…

Так, для інвестора сьогоднішній час - найбільш привабливий з точки зору окупності. Тариф на продаж е/е в оптовий ринок поки складає 15,03 євро за кВт-год, фотомодулі подешевшали на 20-25% за рік. Окрім цього, з 1 січня 2019 року скасовано ПДВ при ввезенні фотомодулів та інверторів (ця податкова пільга діятиме до 2021 року включно), що значно зменшує капіталовкладення на старті будівництва.

Ринок сьогодні дуже активний, до такого "буму" складно підготуватися і для забезпечення результату в короткий строк спостерігається нестача якісних проектних організацій, виробників, підрядників.

Також є побоювання стосовно строків реалізації реконструкції електромереж для своєчасного забезпечення приєднання усіх бажаючих. Інвестори поспішають завершити проекти до кінця року, до того ж кожен місяць простою впливає на окупність СЕС, особливо влітку.

При цьому є процедурні вимоги, яких так чи інакше ОСР мають дотримуватися. Потрібно розробити проектну документацію, погодити її, на це йде до 3 місяців, далі слід провести тендер на Прозорро, замовити обладнання, виробники якого зараз теж перевантажені. Якщо раніше термін постачання підстанційного обладнання складав 2 місяці, то сьогодні - вже 120 днів і більше.

Проблеми з підготовкою мереж вже є, і вони будуть загострюватися, адже проектів дуже багато. Такий ажіотаж триватиме недовго, однак зараз саме його пік.

Зараз "зелений" тариф в Україні досить привабливий, але чи не шкодить його високий рівень стабільному прогнозованому розвитку альтернативної енергетики?

"Зелений" тариф створив стимул для розвитку ринку ВДЕ, без нього не було б такої кількості втілених в життя проектів. На законодавчому рівні свого часу було зроблено багато стратегічно правильних речей. Але сьогодні, дійсно, вже час впроваджувати ринкові правила.

Тож ми чекаємо аукціонів. Я переконаний у необхідності їхнього запровадження для великих промислових станцій. Країни, де ВДЕ досягли високої долі у структурі виробництва е/е, вже запровадили цей механізм, і, як правило, він дозволяє отримати справедливу вартість е/е.

Вочевидь, за результатами аукціонів тариф знизиться, чи можна оцінити прийнятний для інвесторів рівень, є якийсь мінімум?

Тариф не може бути однаково прийнятним для всіх, у кожного інвестора свій "поріг". Комусь термін окупності 8 років прийнятний, комусь 5 років. Ми мали переговори з іноземними компаніями, вони готові інвестувати за умови купівлі е/е сонячних станцій по 10-11 евроцентів за кВт-год.

А які ваші прогнози розвитку ринку на більш довгостроковий період, після ухвалення закону про "зелені" аукціони?

Наступного року буде певне "просідання" активності на ринку, перш за все це обумовлено відсутністю механізму впровадження аукціонів і практичного досвіду їхнього проведення. Це значною мірою вплине на строки прийняття рішень замовниками щодо інвестування. Думаю, хтось буде чекати, хто перший пройде всі етапи і скористається новою системою роботи.

Але разом з тим багато експертів прогнозує, що 2020 рік буде роком заходу великих іноземних інвесторів, із значним фінансовим ресурсом, які можуть собі дозволити брати участь в аукціонах і бути конкурентним за рахунок потужної фінансової "подушки", можливості залучення кредитів на кращих умовах – нижчим відсотком і довшими термінами.

Так чи інакше, ми все одно змушені будемо розвивати ВДЕ і надалі, адже їхня нинішня доля на рівні 3% у структурі всієї генерації - це все ще небагато, в розвинених країнах вона вже досягає 20-30% і вище.

Слід зазначити, що є певна проблема у дисбалансі між часткою в генерації та часткою в грошовому обороті (як відомо, зараз "зелені" забирають 8-9% коштів). Разом з тим, ми маємо розуміти, що з часом вартість традиційної генерації у нас також буде зростати. Ми повинні пам'ятати про те, що більше 90% блоків ТЕС замортизовано. Розвинені країни взагалі відмовляються від вугільних електростанцій (а деякі – і від атомних). Україна має йти цим шляхом також, і ВДЕ – реальна альтернатива.

Так, "зелені" мають проблеми в постійності генерації, потрібно думати про акумуляцію. Вважаю, що energy storages – наступний стратегічно важливий етап розвитку галузі. Філософія розвитку електричних мереж має рухатися у напрямі розподіленої генерації з акумулюванням, таким чином ми зможемо замістити морально, фізично і технологічно застаріле обладнання, ресурс якого вичерпується.

Ви спостерігаєте на ринку появу відповідних проектів?

Мені здається, що поки всі чекають на здешевлення вартості впровадження таких проектів, так як це відбувалося з фотомодулями. Був час коли вони коштували $2 за Вт, а зараз - вже менше $0,3. Високотехнологічні країни, такі як Південна Корея, Китай, США активно і успішно працюють в напрямі energy storages, думаю, за декілька років, подібні проекти почнуть з'являтися і у нас. Це дозволить зменшити навантаження на енергосистему, дозволить по-іншому розвивати розподільчі мережі, зменшити вплив монопольного становища великих енергокомпаній.

Що зараз відбувається з маржинальністю ЕРС-контракторів?

Я не бачу на сьогодні факторів, які б суттєво змінили дохідність ЕРС-контракторів. Єдине, що - піднімається постійно рівень заробітних плат в першу чергу інженерно-технічного персоналу і робочих спеціальностей. Сподіваюсь, професія інженера стане не менш престижною ніж юриста чи економіста. По суті нам доводиться конкурувати на ринку праці з сусідніми країнами Європи, наприклад Польщі. Насправді це навіть радує, що в Україні дедалі частіше зустрічаються компанії, котрі можуть забезпечити рівень зарплат європейських країн.

Якщо говорити про короткострокову перспективу, то ціна на послуги не повинна знизитись, на ринку вже є, і до кінця поточного року буде поглиблюватися дефіцит досвідчених підрядників. Насправді на ринку мало компаній, які розуміють, що потрібно робити на всіх етапах реалізації проектів (починаючи від супроводу при проектуванні, отриманні ТУ, будівництві), які регуляторні заходи потрібно пройти в НРКЕКП, ДП "Енергоринок". Підрядник має все це розуміти і організувати для замовника, знати, які документи варто оформити заздалегідь, аби потім не витрачати додатковий час і не втратити місяці, коли вже мають генеруватись і оплачуватись "зелені" кВт-год.

Які фактори впливають на прибутковість сонячної електростанції, ефективність її роботи?

Головною причиною неефективної роботи станції можуть бути непрофесійні інженерно-технічні рішення на етапі проектування. Тому потрібно прискіпливо обирати проектні організації, які мають досвід не лише проектування, а й будівництва та експлуатації.

За роботою станції потрібно слідкувати, попереджати аварійні ситуації, слід мати досвідчений персонал, який знає регламенті роботи.

Ми беремо участь в експлуатації двох невеликих станцій – 2 МВт и 0,5 МВт. Зараз також ведемо переговори з інвесторами, для яких завершуємо будувати об'єкти на 5 МВт і 7 МВт, щодо обслуговування цих станцій.

Думаю, згодом пропозицій взяти об'єкт на обслуговування буде більше. Закордоном взагалі це усталена практика. Вони віддають на аутсорсинг інженерним компаніям не тільки ФЕС, а й на виробничих підприємствах - мережі. Мине час, і у нас люди зрозуміють, що можна, звісно, зекономити, обслуговуючи станцію самому, але потім у випадку непрофесійної експлуатації понести більші збитки.

Як Ви оцінюєте перспективи української відновлюваної енергетики з огляду на майбутні політичні зміни в країні?

Мені здається, сьогодні політична ситуація вже не має такого впливу на економіку, як раніше. Ми диверсифікували ринки збуту, люди зосередилися на розвитку власного бізнесу, зрозуміли, що потрібно професійно робити свою справу і бути конкурентним, саме це, а не адмінресурс, дає можливість бізнесу існувати у довгостроковій перспективі.

Від того, хто буде при владі, ситуація в галузі глобально не зміниться, все одно напруга в мережі потрібна, рівень зношеності енергоблоків не зменшиться, тому розвивати ВДЕ буде потрібно в будь-якому випадку. Сьогодні всі чекають на ухвалення закону про "зелені" аукціони, аби зрозуміти, наскільки буде змінено правила гри на ринку, яким буде поріг участі в аукціонах. Потім інвестори порахують нові бізнес-моделі, й почнуть їх реалізовувати.