Як вирішити проблему недофінансування?

На сьогодні є вся нормативно-правова база, щоб система поводження з РАВ функціонувала як належить, більше того, є навіть самі кошти.
Ще в 2008 році був створений Державний Фонд поводження з РАВ (Фонд РАВ). Цей фонд функціонує за принципом «забруднювач платить». В тарифі «Енергоатому», у вартості кожного кіловата, закладені кошти, які потрапляють в цей фонд. За задумом, Фонд РАВ мав накопичуватись в рамках спецфонду держбюджету і витрачатися виключно за цільовим призначенням, тобто на будівництво та експлуатацію інфраструктури поводження з РАВ. Цей фонд пропрацював як належить тільки один рік. В 2010 році було прийняте рішення зняти цільове використання цих коштів. З тих часів ці кошти почали використовуватись на утримання агентства, зони відчуження, ЧАЕС, на виплату зарплати та інші цілі відповідно до розподілу Міністерства фінансів.
Тобто, ці кошти переходять в бюджет, звідки вони розходяться на поточні видатки, але нова інфраструктура при цьому не створюється. Виникає ситуація, що «Енергоатом» накопичив відходи і має нам їх віддати, проте в нас недостатньо можливостей їх прийняти.
Більше того, у нас виникають конфлікти із донорами. Той же уряд Великобританії звертає увагу, що те ЦСвДІВ побудоване, але ми його не можем експлуатувати на повну потужність.
Тому, пріоритетом Міністерства екології та природних ресурсів та нашого агентства на 2017 рік є відновлення цільового використання Фонду РАВ. Ми хочемо, щоб ці кошти потрапляли в спецфонд і використовувались виключно на підприємства корпорації «Радон», а все інше фінансувалась з держбюджету, як це передбачено діючим законодавством. Зазначу, що в річному бюджеті агентства на 2017 рік закладено 2 млрд грн, з яких біля 800 млн грн йде на внески України до фонду «Укриття», близько 890 млн грн на підтримку об'єкту «Укриття» та зняття ЧАЕС з експлуатації. «Енергоатом» в 2017 році може перерахувати близько 800 млн грн, які могли б бути у Фонді РАВ, але підуть до загального фонду бюджету.
Ми вже розробили і погодити в центральних органах виконавчої влади два законопроекти: один вносить зміни до Бюджетного кодексу, інший – до закону «Про поводження з РАВ», які відновлюють накопичувальний статус і цільове використання Фонду РАВ. Наразі ці документи перебувають у Кабміні. В травні вони будуть розглянуті Урядом.

Чи достатньо 800 млн грн, щоб експлуатувати створену за міжнародні кошти інфраструктуру?

Цілком достатньо. Зазначу, що цей фонд має бути накопичувальним, тобто протягом кількох років (за умови обмеженого його використання), в ньому має накопичитись значна сума, яка дозволить збудувати новий дороговартісний об’єкт. Бюджет України планується на один рік, ні один об’єкт не може бути споруджений та введений в експлуатацію за один рік. Це ж стосується ще одного сховища РАВ, яке ми, відповідно до державних програм, теж маємо збудувати – сховища в глибоких геологічних формаціях для вічного захоронення високоактивних відходів. Його вартість розраховується мільярдами гривень.

Що таке геологічне сховище?

Це на глибині більше 500 м в товщі граніту або глини (граніт та глина мають гарні ізоляційні властивості від радіації) пробурюється шахта, де мають бути захоронені високоактивні РАВ. Українські вчені вивчають можливість розміщення геологічних сховищ, розглядаються різні регіони та геологічні формації. Зона відчуження також є у цьому списку. В таке сховище ми маємо захоронити високоактивні матеріали зруйнованого 4-го реактору ЧАЕС (а це тисячі тон).
Також в глибинних геологічних формаціях мають бути захоронені відходи, що утворились після переробки відпрацьованого ядерного палива. Якщо ми не відновимо Фонд РАВ, то ми не доведемо сьогоднішні проекти до логічного завершення. А тому, про фінансування і будівництво геологічного сховища ще говорити зарано.
Зазначу, що вимоги до геологічного сховища такі, щоб навіть через 1 млн років радіонукліди не змогли проникнути через його бар'єри. Створення таких сховищ потребує великих коштів і багатьох досліджень. У всьому світі їх будівництво йде дуже повільними темпами. На мою думку, навіть ваше покоління не встигне створити таке сховище.

Давайте поговоримо про подальшу долю об’єкту «Укриття». Що буде після того, як новий безпечний конфайнмент буде введено в експлуатацію (після 30 листопада 2017 року)?

Це називається процес перетворення об’єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему. Цей процес ділиться на три етапи. Перший етап був виконаний за кошти України та міжнародної спільноти. В результаті заходів, проведених в 1997-1998 і 2004-2008 роках, вдалося домогтися значного зниження ризику обвалення «Укриття» на період до 15 років тобто до 2023 року. Це дало час для будівництва над ушкодженим 4 енергоблоком ЧАЕС нового безпечного конфайнменту та проведення інших заходів у рамках проекту Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття». Другий етап – це будівництво і введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту, тобто самої Арки з терміном експлуатації не менше 100 років, що дозволить в подальшому приступити до Третього етапу. Третій етап - це демонтаж нестабільних конструкцій, вирішення проблеми поводження з паливовмісними матеріалами та радіоактивними відходами об’єкта «Укриття».

Коли буде розпочато демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття»?

Дивіться, перші два етапи були реалізовані за допомогою і при фінансуванні міжнародної спільноти. Третій етап – це вже відповідальність України. Цього року ми почали розробляти проекти для того, щоб зрозуміти як ми це будемо робити.
Демонтаж нестабільних конструкцій буде розпочато у 2018 році. Процес демонтажу старого саркофагу має виглядати наступним чином: на кранах, які встановлені всередині арки, є візки, які можуть піднімати вантаж. Ми на ці візки закріпимо роботів, які будуть відрізати шматочок за шматочком від старого саркофагу і переміщувати його в безпечний контейнер. Оскільки сам саркофаг дуже великий, за попередніми оцінками, процес його демонтажу може зайняти до 50 років. А ми, відповідно до прийнятої стратегії, маємо нестабільні конструкції розібрати до 2023 року.

Тобто, незважаючи на те що, Арка збудована, найскладніші питання залишаються ще попереду?

Саме так. Навіть провівши демонтаж, нам потрібно буде вирішити, що робити далі. Ми навіть насправді точно не розуміємо, що там є всередині, наприклад, там приблизно знаходиться 1500 тон паливовмісних мас. Розробка стратегії подальших дій - це питання для науки, але обов’язковий і зрозумілий етап – це лише демонтаж нестабільних конструкцій об'єкту «Укриття», і з цього приводу у нас тривають переговори з ЄБРР.

Коли буде оголошений тендер на вибір компанії, яка буде робити демонтаж?

Цього року ми плануємо завершити проект, який буде описувати сам демонтаж, після чого можна буде говорити про підготовку і проведення тендеру.

Куди подіти ці нестабільні конструкції об'єкту «Укриття»?

Спочатку вони будуть розміщуватися в середині конфайнменту, потім дефрагментуватись, а потім переміщуватись на ту інфраструктуру, яку ми вже маємо. Також можна розглянути варіант збереження цих конструкцій в машинному залі четвертого енергоблоку ЧАЕС, який розташований під Аркою.

В цьому році відбулась ліквідація сховища «Вакуленчик», яке утворилось в результаті військових програм СРСР. Що буде далі з цією програмою?

На сьогодні ми маємо 3 таких сховища – це «Делятин» в Івано-Франківській області, «Вакуленчик» в Житомирській обл. і «Цибулеве» в Кіровоградській обл. «Вакуленчук» - це сховище РАВ на території військової частини. Ми звідти дістали відходи і частину ВДІВ вивезли на Київський спецкомбінат для тимчасового зберігання, а частину (тверді РАВ) вивезли в зону відчуження. Ми не маємо достатньо коштів, щоб одразу перемістити всі РАВ в Зону відчуження. Ми очікуємо, що за підтримки НАТО ми зможемо ліквідувати «Делятин» та «Цибулево».

Чи фіксуються на сьогодні порушення режиму обмеженого доступу, наприклад, вивезення металолому чи інших речей із Зони?

Відповідальність за охорону зони покладена на Національну поліцію. Ми активно з ними співпрацюємо. Такі випадки періодично фіксуються, але вони не носять масового характеру. Більша проблема – це коли в зону відчуження намагається потрапити молодь, так звані сталкери. Вони хочуть потрапити на об’єкти Зони, наприклад, в покинуте місто Прип’ять. Проблема полягає в тому, що ці сталкери можуть разом з собою винести щось, наприклад радіоактивні речовини, або нанести собі шкоду, перебуваючи там.

Яка відповідальність за нелегальне проникнення в Зону?

Якщо ви не санкціоновано потрапили в Зону і не винесли звідти радіоактивні предмети або речовини – то це адмінстративна відповідальність (штраф). Якщо ж ви покинули Зону із такими речовинами, тобто поширили їх по території України – це вже кримінальна.

Наскільки я розумію, особливо небезпечне перебування в 10–кілометровій зоні ЧАЕС?

Так, бо вона забруднена радіоактивним елементом плутонієм, період напіврозпаду якого становить 24 000 років. Ця територія вже ніколи не буде придатною для проживання людини чи ведення сільського господарства. Вона може мати винятково промислове використання. В цій зоні по-перше знаходиться сама станція, а по-друге – комплекс «Вектор» та багато різних сховищ радіоактивних відходів (РАВ), в тому числі і при поверхневих, які використовуються для захоронення низько- та середньоактивних відходів. Це біля 30 глиняних траншей через стінки яких не фіксується виносу радіонуклідів. В цьому році ми додатково законсервували 2 таких траншеї. Це дозволило підвищити екологічну безпеку в цілому.
На цій же території «Енергоатом» готує майданчик під будівництво Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Говорячи про використання 10-км зони навколо ЧАЕС, треба зазначити, що ми розробили законопроект, який вносить правки в закон «Про правовий режими території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цим законопроектом ми визначимо статус 10-км зони, як такий, що на цій території буде дозволена тільки промислова діяльність та діяльність по поводженню з РАВ і повністю виключена можливість для проживання людини чи ведення сільського господарства. Цей законопроект зараз готується для подачі в Кабмін.

Чому необхідно закріпити на законодавчому рівні винятково промислове використання цієї території?

На цій території розміщені всі сховища РАВ. За сьогоднішнім законодавством, для території, де може проживати людина встановлені суворі вимоги для приповерхневих сховищ, у відповідності до яких, радіоактивність всіх РАВ повинна знизитись до таких рівнів, щоб не становити загрози життю людини та навколишньому середовищу. Новий статус знижує суворі вимоги, оскільки населення там ніколи не буде.