Выбор Украины: коррупция или рост – Виллем Буйтер (мнение)

07 июл 2021 11:40:01
нефтегаз , электроэнергия , ВИЭ

Виллем Буйтер, приглашенный профессор кафедры международных и общественных отношений Колумбийского университета, советник украинского правительства.

Починаючи з повернення незалежності у 1991 році, Україна демонструє систематично низькі економічні показники. Головним рушієм цього тридцятирічного невтішного зростання є неефективне керівництво, а точніше, корупція.

Цю проблему добре ілюструє порівняння української економіки, починаючи з 1992 року, із сусідньою Польщею та Росією. У 1992 році ВВП на душу населення у Польщі складав 2 459 дол. США. До 2019 року він виріс до 15 695 дол. США. Відповідні цифри для України складають 1 418 дол. США у 1992 році та 3 659 дол. США у 2019 році.

Навіть показники росту Росії значно кращі, ніж в Україні, із ВВП на душу населення у розмірі 3 099 дол. США у 1992 році та 11 585 дол. США у 2019 році. З урахуванням незаперечних витрат, пов’язаних із конфліктом з Росією, починаючи з 2014 року, та шкоди, завданої Covid-19 із 2020 року, пострадянські економічні показники України безумовно є незадовільними.

Під час візиту до Києва у травні 2021 року Держсекретар США Ентоні Блінкен постійно називав корупцію основним ворогом української економіки. З цією оцінкою важко сперечатися. Корупція негативно позначається на ефективності роботи всіх державних установ та самої держави.

Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі вважає (наразі обіймає посаду голови виконавчого комітету Національної ради реформ – ЕР), що щороку внаслідок корупції державний бюджет України втрачає близько 37 мільярдів дол. США. Ця цифра майже дорівнює чверті річного показника ВВП України у розмірі 153,8 мільярда дол. США у 2019 році.

Інвестиції в основний капітал в процентах до ВВП склали 17,6% у 2018 році та 18,0% у 2019 році. Світова частка склала 23,6% ВВП у 2019 році, однак ця цифра для багатьох ринків, що успішно розвиваються, була значно вищою. У 2019 році цей показник у Індії склав 27%, Китаї - 43%, Румунії - 24% та Угорщині - 27%. Задля досягнення свого потенціалу Україна повинна генерувати та підтримувати долю інвестицій в основний капітал по відношенню до ВВП на рівні не нижче 25-30 відсотків.

Значні інвестиції для формування капіталу, відсутність незапланованого відповідного збільшення внутрішніх заощаджень має фінансуватись зовні. Однак без значного покращення ділової кон’юнктури іноземні капіталовкладення, зокрема прямі іноземні інвестиції, надходити не будуть. Так само як і внутрішні інвестиції. У зв’язку з цим доречно звернути увагу на той факт, що іноземні інвестори вважають стабільне інвестування внутрішнього капіталу показником того, чи повинні вони розглядати можливість інвестування у країну.

В Україні існує думка, що іноземні інвестори будуть вітати нещодавно оголошену кампанію проти олігархів країни. Це буде лише в тому випадку, якщо вона буде проводитися чесно і прозоро в рамках давно назрілих системних реформ і не перетвориться на атаку на будь-яку велику успішну компанію.

За офіційними оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, в 2020 році 31% економіки України знаходився в тіні, поза офіційними рамками оподаткування та регулювання. Це на три відсотки більше, ніж роком раніше, і, ймовірно, ця цифра значно занижена. Київський міжнародний інститут соціології оцінив обсяг тіньової економіки України на рівні 47,2% ВВП у 2018 році.

Велика частка тіньової економіки свідчить про знищення податкової бази. За таких умов регулювання стає повністю "ручним" і здійснюється радше на власний розсуд чиновників, аніж відповідно до правил. Іншими словами, тіньова економіка – це корупційний рай.

Для залучення додаткових інвестицій необхідно, щоб права приватної власності були захищені та забезпечені прозорим виконанням. Це стосується, зокрема, нерухомого майна, включно із землею сільськогосподарського призначення.

Загалом, успішні підприємці в Україні часто потерпають від поборів з боку корумпованих чиновників або від корпоративних рейдів політично пов'язаних партій. Існує чимало недоліків у системі захисту прав приватної власності, що потребують негайного усунення.

Для чиновників регулювання означає прийняття ними рішень на власний розсуд. Це робить його благодатним середовищем для зростання корупції. Чіткі і прості правила та максимальна прозорість їх застосування зведуть до мінімуму можливості "ручного" регулювання та пов’язаної з ним корупції. Регулювання в енергетичному секторі не є винятком із цього правила.

У багатьох галузях економіки України провідну роль відіграють монополії. У цьому відношенні найкращим рішенням буде впровадження дієвої конкуренції. Існує вкрай мало природних монополій — маються на увазі ті сфери, у яких висока вартість входження та великий розмір інших видатків на інфраструктуру, значна економія на масштабі порівняно з розміром ринку та наявність інших перешкод для початку діяльності визначають існування єдиного постачальника товарів та послуг у окремій галузі чи на визначеній території. Повна відкритість до конкуренції з боку ЄС у багатьох відношеннях буде найкращим рішенням, включаючи енергетичну галузь. За необхідності, неприродні монополії можуть бути ліквідовані або розділені зусиллями регуляторних органів.

Занадто багато українських підприємство знаходяться у власності держави. Державна форма власності повинна бути обмежена колом тих компаній, що виробляють товари або надають послуги питомо публічного характеру.

До цього переліку повинні належати підприємства у галузі національної безпеки та оборони та забезпечення правоохоронної діяльності, але в жодному разі не такі компанії, як Нафтогаз, які слід приватизувати та перетворити на регульовані монополії, маючи надію та сподівання, що навіть якщо ця компанія не буде ліквідована, то зовнішня конкуренція, здебільшого з боку ЄС, дозволить швидко покінчити з її монопольним положенням.

Ціни на усі енергоносії, включаючи газ та електроенергію, повинні покривати довгострокові граничні суспільні видатки, включаючи вартість залучення капіталу. Без цього, залучення інвестицій — як внутрішніх, так і зовнішніх — не вбачається можливим.

Якщо буде змога гарантовано та надійно забезпечити дотримання подібної структури ціноутворення, то до сфери енергетики неодмінно будуть надходити пропозиції з інвестування на привабливих фінансових умовах, і при цьому потреба у спеціальних заходах, як-от дотаційні тарифи, зникне.

Україна все ще вкрай далека від досягнення подібного стану речей. Тарифи на газ та електроенергію визначаються повністю безвідносно до їх реальної ринкової вартості, не кажучи вже про довгострокові граничні суспільні видатки. Хоча і триває безперервне оголошення впровадження нових проектів, повний потенціал відновлюваної енергетики в Україні не може бути реалізований, поки відчуватиметься сильний тиск заборгованості, яку допустив уряд внаслідок невиконання своїх зобов’язань перед інвесторами.

До кінця липня 2020 року, ДП "Гарантований Покупець" (державна монополія) заборгувало виробникам ВДЕ сукупно 25,4 млрд. грн. Попри всі зусилля ділових кіл та експертного співтовариства, а також міжнародних партерів України, положення підписаного Меморандуму про взаєморозуміння між виробниками ВДЕ та державою не виконуються — відтак, борги лишаються неоплаченими.

Без радикальних реформ, віялові відключення електроенергії стануть ознакою повсякденного життя в Україні вже за декілька наступних років. Державі доведеться розбиратися із отриманими у спадок боргами та повністю розраховуватися за зобов’язаннями перед інвесторами. Україні слід впроваджувати конкурентне та повновартісне ціноутворення шляхом повномасштабного інтегрування до енергоринку ЄС.
Всі споживачі енергії, включаючи домогосподарства побутових споживачів газу та електроенергії, повинні сплачувати повну ціну їх довгострокових граничних суспільних видатків. Це буде прийнятним лише за умови, що система розподілу та адміністрування податків забезпечить відсутність фінансових проблем для домогосподарств внаслідок застосування подібного підходу до ціноутворення на енергоресурси. Відтак, на порядок денний виходить реформа системи адміністрування та розподілу податків.

Якщо дієва система адміністрування та розподілу податків не може бути створена достатньо швидко, то державі слід подбати про надання субсидій для оплати рахунків за енергоносії для домогосподарств з низькими доходами.

Для того, щоб повністю розкрити свій економічний потенціал, Україні слід впровадити низку масштабних реформ. Всеосяжна боротьба з корупцією є універсальним орієнтиром. Необхідно рішуче боротися з тіньовим сектором економіки. Механізм адміністрування та розподілу податків слід спростити та зробити більш прозорим. Він повинен забезпечити підтримку системи ціноутворення на енергоносії, що дозволить включати у рахунки усіх користувачів (включаючи домогосподарства) довгострокові граничні суспільні видатки, пов’язані з виробництвом енергоносіїв — у повному обсязі. Вплив монополій слід мінімізувати шляхом їх розділення або забезпечення конкуренції з боку ЄС. Ті монополії, що залишаться, повинні регулюватися у прозорий спосіб. Більшість підприємств державної форми власності слід приватизувати. Допоки не буде забезпечено дієвого спротиву корупції, вона залишатиметься на заваді сталому економічному зростанню в Україні.

Джерело: https://www.atlanticcouncil.org/category/blogs/ukrainealert/


Читайте также

Об экологии и климате задумываются почти все компании – глава ЕБА

Эксклюзивное интервью исполнительного директора Европейской бизнес-ассоциации (ЕБА) Анны Деревянко порталу Green Deal.

Вслед за отказом от акциза на э/э ВИЭ нужны "зеленые" аукционы и другие шаги в поддержку отрасли – мнение

Исключение нормы об акцизе на "зеленую" э/э из правительственного ресурсного законопроекта №5600 – положительный сигнал для отрасли, но нужны другие убедительные шаги, чтобы она почувствовала поддержку, читает глава УАВЭ Александр Козакевич.

Отказ от акциза на "зеленую" э/э позволяет рассчитывать на выполнение меморандума между правительством и ВИЭ-ассоциациями – мнение

Отказ от введения акцизного налога на "зеленую" электроэнергию является шагом к стабилизации отношений с инвесторами в ВИЭ и дает возможность рассчитывать на выполнение меморандума между ними и правительством.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию