Як оцінюють експерти діяльність нового складу НКРЕКП за підсумками перших 100 днів роботи 

17 сен 2018 16:38:04
нефтегаз , электроэнергия , тепло , регулятор

На початку вересня минуло 100 днів роботи нового складу НКРЕКП. Органу, до якого прикута увага поілтичних кіл, ринку, інвесторів, експретів, міжнародних фінансових установ, суспільства. До найважливіших критеріїв оцінки якості роботи Нацкомісії відносять його незалежність, прозорість і фаховість рішень. Чи виправдала комісія у новому складі очікування експертного середовища за підсумками цього періоду?      

Енергореформа” запросила експертів надати свою оцінку перших рішень Регулятора та поділитися своїм баченням пріоритетів подальшої діяльності.

Геннадий Рябцев, эксперт по энергетическим вопросам, ведущий научный сотрудник Национального института стратегических исследований, член Общественного совета при Антимонопольном комитете Украины, доктор наук государственного управления, профессор: 

Несмотря на то, что в результате прозрачного конкурса на замещение вакантных должностей членов НКРЭКУ к руководству Регулятора пришли профессионалы, уровень которых, по моему мнению, выше, чем у предыдущего состава, каких-либо существенных изменений в работе комиссии не произошло. На протяжении этих ста дней работа комиссии сводилась к разработке и утверждению документов, разработка которых была начата еще предыдущим составом комиссии и ее аппарата. А заявления членов НКРЭКУ свидетельствовали о том, что принципиальный подход к оценке событий, происходящих на энергетических рынках, не изменился. Это представляется весьма печальным, поскольку с новым составом комиссии независимые эксперты связывали очень большие ожидания надежды. К сожалению, эти надежды пока не оправдываются. Хотя огромная загруженность комиссии и все еще продолжающиеся судебные процессы в отношении двух членов регулятора, которые еще не назначены, не позволяют сделать объективные выводы относительно причин происходящего.

К сожалению, очень много заявлений руководства комиссии являются скорее политическими и не связаны непосредственно с той деятельностью, которую должна вести комиссия. На мой взгляд, ее составу следует сосредоточиться на своих функциональных обязанностях, и не реагировать на провокации со стороны отдельных политиков и средств массовой информации.

Основными направления работы Регулятора в будущем является обеспечение нормального перехода на новые правила функционирования рынка электрической энергии, завершение работы над документами, связанными с введением в Украине кодексов работы газового рынка, и формирование институциональных предпосылок по созданию в Украине рынка тепловой энергии.

Світлана Голикова, експерт з енергетичних питань, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», Секретар конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів  НКРЕКП:

Початок роботи нового складу НКРЕКП привернув увагу до питань загального та організаційного характеру.

Так, я оцінюю новий склад НКРЕКП як професійний і працездатний. Але мене, як секретаря Конкурсної комісії турбує, що ми не можемо закінчити конкурс і подати Президенту України ще 4-х кандидатів, з яких він призначить ще 2-х членів Регулятора.

З травня місяця конкурс заблокований судом за позовом співробітника апарату НКРЕКП, голови департаменту енергоринку пана Антона Гудаченко, якому Конкурсна комісія відмовила у участі за відсутності встановленого законом досвіду роботи в сфері енергетики та комунального господарства. З аналогічними вимогами подав до суду позов і екс-голова НКРКЕКП Дмитро Вовк, хоча на жодне з 3-х судових засідань він не з’являвся. І у мене складається враження, що призупинення роботи Конкурсної комісії робиться навмисно, бо немає впевненості, що у повному складі НКРЕКП можна буде «керувати» ззовні. Як результат, ті п’ятеро членів Комісії, які працюють зараз, через навантаження не завжди можуть розглядати якісь питання достатньо якісно. Друге, що турбує - те, що члени НКРЕКП не можуть впливати на кадрову політику, Апарат НКРЕКП на відміну від членів комісії - держслужбовці, керівник аппарату був призначений ще у 2015 році на безальтернативній основі. І хоча більшість працівників Апарату люди, віддані справі і досить фахові, але за прийняття рішень відповідають самє члени Регулятора, а не апарат.
Є ще є одне велике застереження стосовно Закону про НКРЕКП - в Конституційному суді знаходиться справа по ньому, включаючи конституційність повноважень Президента призначати членів Комісії.
І депутати, що приймали Закон, і самі члени НКРЕКП, і експерти розуміють, що колись прийде «час Х» і це питання буде дуже болючим, якщо рішення Суду примусить вносити до закону зміни, хоча б у тій частині, хто ж має призначати чи обирати регулятора. Правда, зворотної сили таке б рішення не мало, але на майбутнє буде потрібна нова модель формування Регулятора, або зміни до Конституції України.

Важливим є питання формування Конкурсної комісії, яка обирала кандидатів на посади членів регулятора. Комісія довго не могла бути сформована, через що вийшла затримка у обранні нового складу НКРЕКП. Виявилось, що існуюча система обрання і роботи Нацкомісії, хоча і була результатом компромісу між політичними силами, але має певні організаційні ризики, і могло статися так, що вже перший конкурс на 5 посад НКРЕКП був би заблокований у судовому порядку. Я покладаю надію на те, що на слуханнях у Комітеті (профільному комітеті ВРУ 21 вересня - Ред.) ці та інші питання будуть обговорені, узагальнені і враховані у майбутньому, як зміни до Закону про НКРЕКП, який працює майже два роки і потребує усунення білих плям.
Яким бути Регулятору, залежить і від того, наскільки будуть розвинуті ринки газу, електроенергії, тепла. У справжніх ринкових відносинах його повноваження обмежуються регуляторною базою, ліцензуванням, розглядом скарг між учасниками ринку, захистом прав споживачів. Так, залишається регулювання цін (встановлення тарифів), але у сегментах, де діють природні монополії. І вже не так важливо, хто буде призначати чи обирати членів комісії, бо не це головне.
Щодо конкретних напрямків роботи і рішень Регулятора. Перші сто днів показали, що члени Нацкомісії були націлені на прийняття рішень, які накопилися за майже 2 місяці бездіяльності, коли Комісія не працювала. Зараз триває опрацювання нормативної бази з запровадження нового ринку електричної енергії, ведеться робота по газовому ринку, по комунальному сектору.

Дехто хотів від регулятора негайного скасування формули “Роттердам плюс”, чи розгляду інших політичних розкручених тем, але цього не сталося. Точніше, НКРЕКП вирішило скасувати діючу методику визначення оптової ціни на електроенергію з початком роботи нового ринку електроенергії у 2019 році.

Мені здається, що правдивої інформації щодо коректності визначення тих чи інших цін або тарифів можна було б дістатися тоді, коли б: а) методика розрахунків була більш досконалою і не давала можливості використовувати невідповідні дані; та б) була б прозорість базових даних та моніторинг з боку Регулятора. І хоча НКРЕКП багато чого зробила у цьому напрямку, щоб оцінити те чи інше рішення комісії потрібно мати базові дані, а їх, нажаль, може бракувати або вони надходять до Комісії у такому вигляді, що на аналіз та моніторинг втрачається багато часу. Проблема є актуальною і при здійсненні розрахунків для переходу на стимулююче регулювання тарифів для енергокомпаній.

Підсумовуючи, хочу сказати, що пройдено непростий шлях для незалежності та неполітизованості Регулятора, є певні досягнення і зараз не треба зволікати із переходом на ринкові відносини у секторах регулювання, не забуваючи про права споживачів на розумні ціни та якісний товар та послуги.

Олексі Хабатюк, заступник голови департаменту НАК «Нафтогаз України»:

Діяльність Ругулятора відразу після початку його роботи у новому складі почала наповнюватися гучними офіційними заявами та інтервю. Із тих тем які і відслідковую, протягом трьох місяців це були питання в сфері ринку газу – добове балансування та пристрої дистанційної передачі даних для комерційних вузлів обліку газу. Ці теми матимуть суттєвий вплив на подальший розвиток ринку газу та впливають на витрати кінцевих споживачів.

На мою думку, позиція Регулятора в зазначених питаннях не була неупредженою, об'єктивною та компетентною.
Зокрема, в питанні обов’язкового запровадження пристроїв дистанційної передачі даних для комерційних вузлів обліку газу для споживачів із річним споживанням до 10 тис м3 на рік, Регулятор посилався на його необхідність для цілей переходу до добового балансування та на європейські практики. Разом з тим, обов’язкове запровадження таких пристроїв не є необхідним для зазначених цілей, а посилання на європейську практику є безпідставним.  Наслідком цього стане необгрунтоване та неефективне витрачання коштів споживачів, в першу чергу, малого бізнесу, в обсязі близько 2 млрд грн.

Серед найбільших пріоритетів діяльності Регулятора я б виділив напрям нормативного забезпечення правил та процедур зміни постчальника природного газу для споживачів, зокрема, побутових, а також контролю дотримання таких правил ліцензіатами як з розподілу природного газу, так і постачальниками. На мою думку, саме захист споживача, а також інформування споживача в турбулентний період змін на всіх енергетичних ринках, має стати пріоритетом діяльності Регулятора.

Ринку газу в цілому необхідне запровадження європейських мережевих кодексів, а не протягування під їх виглядом «сурогатів». Якісний мережевий кодекс та контроль за його дотриманям є настільки ж важливим, як в банківській сфері роль НБУ, якому довелося чистити банківську систему від «банків-пилосмоків», які працювали багато років.


«Енергореформа» чекає на оцінки ще кількох поважних експертів, які обіцяє опублікувати найближчим часом
 

 


Оставить комментарий
Читайте также

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию