Глава Всеукраинского агентства инвестиций и устойчивого развития Юлия Усенко.

З осені минулого року активно поширюється інформація про заплановану Урядом реформу приєднання до електричних мереж, яка дозволить бізнесу швидко та просто отримати електричну енергію для об’єкту нового будівництва чи реконструкції.

Причиною такої ініціативи стали наміри покращити позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business та збільшити інвестиційну привабливість країни. За даними 2020 року у загальному рейтингу Україна посіла 64 сходинку. Приєднання до електромереж є одним із десяти показників оцінки рейтингу. Заходи щодо вдосконалення процедур приєднання до електромереж розроблені та виконуються відповідно до Плану дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу", затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1413.

Слід зазначити, у 2020 році як за показником приєднання, так і в загальному рейтингу, Україні вдалося покращити позиції на 7 сходинок порівняно з даними 2019 року. Тож, очевидно, що вдосконалення процесу приєднання, пов’язане з виконанням Закону "Про ринок електричної енергії", із запуском нової моделі ринку у 2019 році, принесло свої позитивні результати. Але цього недостатньо, бо серед 190 країн в Doing Business-2020 за показником з приєднання Україна займає 128 місце.

Відтак, у законодавчій базі Верховної Ради з’явився проєкт закону № 5009 від 03.02.2021. Пропонуються зміни до чинного законодавства, пов’язані з двома основними напрямками: спрощення земельних питань, а також оптимізація процесу видачі вихідних даних та узгодження проєктної документації через нову систему "єдиного"» вікна.

Замовники приєднання постійно скаржаться на збільшені терміни надання послуг з боку операторів систем розподілу (ОСР). Про це свідчить оприлюднення низки рішень Регулятора протягом останніх щонайменше півроку про покладання штрафних санкцій на ОСР, де підставою для перевірки стали порушення термінів приєднання за заявами замовників. 

Водночас, за інформацією Регулятора, серед основних причин, за яких ОСР порушують терміни приєднання, є проблеми, що виникають під час виділення земельних ділянок під будівництво об’єктів електроенергетики, а також введення зовнішніх електромереж в експлуатацію. Тому напрямок вдосконалення земельних процедур дійсно є актуальним.

Варто звернути увагу і на ті питання, про які бізнес не скаржиться офіційно Регулятору, але й не приховує проблеми, – це комунікація з ОСР (обленерго). Весь процес приєднання для замовника проходить через "єдине вікно", створене при кожному ОСР, так само – в оператора системи передачі. Оперативно відслідкувати статус погодження або видачі того чи іншого документу майже неможливо. Діюча система потребує вдосконалення.

Для створення прозорих умов комунікації з ОСР, для кожного замовника приєднання має бути створено особистий кабінет, де фіксуватиметься рух документів між підрозділами та статус їх виконання і погодження станом на конкретну дату.

Це набуває особливої актуальності для комунікації в умовах карантинних обмежень під час пандемії.

Запропоновані проєктом Закону 5009 зміни щодо механізму "єдиного вікна", здавалося б, мали вирішити таку проблему. Проте прямої відповіді на запитання, як це працюватиме для самого замовника приєднання, у проєкті закону немає. Передбачається, що єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно замовників та розробників проєктної документації" має створюватися для взаємодії сторін (розробників проектної документації, її замовників, операторів систем розподілу, виконавців будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями).

Зрозуміло, що створення такої електронної системи потребує розробки досконалого технічного завдання, в якому будуть враховані усі можливі випадки комунікації та обміну інформацією для всіх учасників процесу. І це розуміння наводить на низку наступних запитань: які вартість, джерела фінансування та час будуть необхідні на комплекс робіт з розробки та впровадження механізму "єдиного вікна", і як це врешті-решт вплине на вартість приєднання для замовника?

У пояснювальній записці до законопроєкту 5009, зокрема, зазначено: "Фінансування робіт із створення програмного забезпечення електронної системи буде здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від міжнародних донорських організацій". Але це не є вичерпною відповіддю на вищевказані запитання.

У продовження теми комунікації з ОСР зазначу проблему видачі актуальних даних для попередніх розрахунків з метою визначення оптимальної схеми приєднання для замовника. Завдяки законопроєкту 5009 нарешті може з’явитися норма в Законі, яка уточнює відповідальність ОСР за оприлюднення недостовірної інформації або за відсутність наступних даних: коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій (ТП) основної мережі 35-110(154) кВ по кожному району ОСР, ЛЕП та ТП на всіх рівнях напруги з урахуванням завантаження підстанцій і резерву потужності, до того ж з прив’язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі.

Таке порушення може поповнити перелік правопорушень на ринку електричної енергії, визначений Законом України "Про ринок електричної енергії". Тобто наслідком такого порушення з боку ОСР може бути покладання штрафних санкцій в розмірі, визначеному тим же Законом.

Це втілює надію, що з часом може з’явитися прозорість актуальних даних щодо електричних мереж, що дозволятиме бізнесу більш точно планувати розвиток власних проєктів.

Повернімося до нової системи "єдиного вікна". Якщо вона дійсно запрацює, то "першими ластівками" швидше за все стануть замовники приєднання потужністю до 1 МВт. Саме для цієї категорії замовників передбачено, що розробка та погодження проєктної документації виконується виключно ОСР. Наскільки це вплине на швидкість узгоджень – поки що невідомо.

А те, що у таких замовників заберуть право самостійно визначати виконавця проєктних робіт лінійної частини приєднання, встановлене чинним законодавством, не є перевагою.

Багатьом замовникам таке право надає можливість оптимізувати проєктні ресурси – інвестиції та час.

Підсумовуючи огляд окремих положень законопроєкту 5009, зазначу, що попередні висновки наступні: нові зміни можуть позитивно вплинути на прозорість даних та оптимізувати процеси щодо документообігу. Але перед тим, як робити остаточні висновки, потрібно зважати на ризики.Основним із ризиків є вплив на кінцеву вартість приєднання для замовника.

Покладання обов’язків на ОСР працювати через єдину електронну систему, зокрема, в частині проєктування приєднання замовників потужністю до 1 МВт, збільшить обсяги робіт та ресурси енергокомпаній, про що вони звітуватимуть Регулятору.Джерелом фінансування для виконання робіт ОСР є ставки плати за приєднання. А розвиток мереж забезпечується за рахунок тарифу на розподіл електричної енергії.

Очевидно, що у разі збільшення витрат ОСР на надання послуг, ставки на приєднання підвищуються.

Іншими словами – усе має свою ціну, і хтось має її заплатити. На енергетичних ринках за все платить кінцевий споживач.

Окремо слід зазначити, що успішність реалізації будь-якого закону залежить від професійної роботи виконавчої влади, яка його імплементує.Поки що складно визначити – чи принесуть революційні зміни процесу приєднання покращення для бізнесу, та скільки це усім коштуватиме.

Залишається сподіватись, що до другого читання будуть внесені необхідні правки, які мінімізують зазначені вище ризики та нададуть відповіді на запитання – і проєкт у фінальній редакції буде збалансованим, його реалізація принесе спрощення для бізнесу без подорожчання послуг з приєднання до електромереж.