Юлия Усенко: украинские компании выбирают энергоэффективность

08 июл 2021 15:40:11
электроэнергия

Консультант проекта GIZ "Консультирование предприятий относительно энергоэффективности" Юлия Усенко (статья подается на языке оригинала).

Чому енергоефективність промислових підприємств є важливою?

Промислові підприємства, які прагнуть успіху, дбають про ефективне використання енергоресурсів. До цього ж, сьогодні вже мало кого здивує облік скорочених викидів СО2, про які звітує компанія-виробник в межах реалізації своєї екологічної політики. Чому це важливо? Відповідність сучасним еко-стандартам  та дотримання принципів енергоефективності – для підприємства це можливість зменшити енергоємність, знизити собівартість продукції, опанувати нові технології та розвиватися, стаючи все більш конкурентоспроможним. І такий розвиток важливий для української економіки в цілому.

Промисловість залишається найбільшим споживачем електричної енергії (понад 40% від загального споживання за 5 міс. 2021 р.) та посідає другу сходинку після населення серед споживачів природного газу (понад 33% від загального споживання 2020 р.). За даними Держстату категорія "промисловість" налічувала понад 48 тисяч підприємств у 2020 році. Від рівня енерговитрат на одиницю виробленої продукції, зокрема, цими підприємствами залежить показник енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Чим вищий цей показник, тим менш ефективно використовується енергія на виробництво продукції. Якщо порівнювати його з іншими країнами, то, наприклад у Польщі він у 2,7 рази менший, ніж в Україні. А це означає, що державі потрібно заохочувати українські підприємства до енергоефективності. Це питання і конкурентоспроможності економіки, і зменшення обсягів імпортованих енергоресурсів за рахунок більш ефективного використання енергії всередині країни.

У березні 2021 року Верховною Радою було прийнято у першому читанні законопроєкт "Про енергетичну ефективність". Специфічних нових вимог до підприємств він не передбачає. Водночас у компаній може з’явитися можливість отримання державної підтримки у впровадженні заходів з енергоефективності, зокрема, за рахунок участі в окремих цільових програмах. Важливо, що обов’язковою умовою при цьому для відповідних підприємств є проведення енергетичних аудитів та впровадження системи енергетичного та/або екологічного менеджменту, сертифікованої відповідно до гармонізованих європейських та міжнародних стандартів. Чи відбудеться за таких умов масштабна енергомодернізація економіки країни, поки що говорити зарано. Разом з тим, це може стимулювати охочі підприємства до впровадження заходів з енергоефективності та можливостей моніторингу їх показників у майбутньому.  

Що роблять підприємства вже зараз, щоб покращити свої показники?

Поки цей законопроєкт готується до другого читання, в Україні низка підприємств вже мають відповідний досвід щодо розробки та впровадження заходів з енергоефективності. Для цього свідомо проводять енергоаудити, запроваджують систему енергомоніторингу, навчають персонал.

Успішним прикладом підтримки цього напрямку є проєкт "Консультування підприємств щодо енергоефективності" (надалі – Проєкт), який впроваджується в Україні з 2017 року компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у партнерстві з Міністерством економіки України.

Проєкт сприяє ініціативам енергетичної модернізації українських підприємств, надаючи підтримку у проведенні енергоаудитів, навчанні персоналу, консультуванні щодо розробки та впровадження заходів з енергоефективності та фінансування створення систем енергомоніторингу.

Метою є поширення успішних прикладів реалізації заходів, спрямованих на зменшення енергоспоживання та, як наслідок, збереження клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів. Для  організації обміну досвідом створено мережі енергоефективності, що об’єднують підприємства за спеціалізацією та регіональним принципом.

Відтак діють три навчальні мережі енергоефективності (LEEN):
  • Мережа енергоефективних підприємств Львівщини (МЕП-Львів),
  • Мережа енергоефективних хлібопекарів,
  • Мережа енергоефективності виробників будматеріалів.
Через них учасники отримують підтримку у впровадженні та моніторингу заходів з енергоефективності та обмінюються набутим досвідом. У цілому у Проєкті взяли участь майже 100 компаній. До прикладів компаній з успішними історіями енергоефективності увійшли: Молочна компанія "Галичина", Новомиколаївський молокозавод, Золотий коровай, Хорольська механізована пекарня, Обербетон-Інвест, Полтавський машинобудівний завод та інші.


Успішні приклади

Шлях до успіху різних підприємств досить схожий за передумовами та цілями модернізації. Багато з них засновані ще до часів незалежності України та пережили не одну кризу, що супроводжувалася використанням високовартісних енергоресурсів та сировини. Не дивлячись на складні виклики, їм вдалося розвинути масштаби виробництва та налагодити збут продукції. При чому деякі виробники відомі не лише в Україні, а й за кордоном.

Щоб розвиватися далі, ці підприємства розробляють та впроваджують плани заходів, які, зокрема, полягають в оптимізації виробничих процесів, спрямованих на скорочення обсягів споживання енергії та зменшення собівартості продукції. Найкращий результат досягається за рахунок системності впровадження таких заходів та дотримання принципів енергоефективності на виробництві.

На першому етапі для підприємств було проведено оцінку рівня енергоефективності згідно зі стандартом ISO 50002, тип 2 (детальний) та для деяких - тип 3 (комплексний). Відмінність цих енергоаудитів полягає в детальності, а отже, в обсязі робіт з аудиту. Найбільш поширеним є аудит 2-го типу, який передбачає детальне дослідження основних споживачів енергії в компанії та розрахунок потенціалу енергозбереження. Саме на основі цієї роботи було розроблено перелік заходів для кожного підприємства: від найпростіших, таких як модернізація освітлення, до оптимізації виробничих процесів, що є досить енерговитратними.

Заміна світильників на більш сучасні LED, наприклад, на одній із найбільших пекарень Житомирської області дозволила зменшити споживання електроенергії системою освітлення на 57% та заощадити підприємству 225 тис. грн на рік. Потужність системи освітлення зменшилася в 2,3 рази, а освітленість цехів стала набагато кращою. Витрати на захід незначні – менше 90 тис. грн, окупилися за 5 місяців.

Іншим прикладом досить поширеного заходу на промислових об’єктах є термоізоляція з метою усунення тепловтрат. За рахунок утеплення трубопроводів на молокопереробному заводі втрати енергії зменшилися майже вдвічі. Економія склала 293 тис. грн на рік, окупність – 8 місяців.

Більш складні заходи з енергоефективності стосуються модернізації існуючих виробничих систем із заміною технологічного обладнання. Вони досить різні. Це може бути вимушена заміна обладнання з відпрацьованим ресурсом на нове. До прикладу, після заміни економайзерів котлів молочна компанія підвищила ефективність роботи системи теплопостачання на 2% та заощадила понад 130 тис. грн на рік. Або ж такі заходи можуть передбачати інтеграцію додаткових пристроїв в систему. Машинобудівний завод провів децентралізацію системи стисненого повітря, встановивши окремий компресор та додаткове обладнання, і отримав річну економію 505 тис. грн внаслідок зменшення загального енергоспоживання цієї системи на 45%.

Заходи з енергоефективності можуть стосуватися окремих виробничих процесів у виготовленні продукції. Технологія переробки молока передбачає його послідовний підігрів та охолодження з доволі великою різницею температур – у 35 оС, на що витрачається чимало енергії. Молокозавод налаштував роботу системи охолодження за принципом протитечії та за рахунок взаємодії гарячого та холодного молока значно зменшив цю різницю. Завдяки такій оптимізації та додатковій заміні охолоджувачів, система споживає на 57% менше енергії, що заощаджує компанії близько 227 тис. грн на рік. Технологія виготовлення залізобетонних конструкцій так само містить енерговитратні процеси. Переглянувши технічні регламенти стосовно формовки виробів та дотримуючись при цьому вимог до якості виготовленої продукції, виробнику вдалося скоротити тривалість нагрівання елементів та, відповідно, зменшити споживання енергії до 13%.

Для того, щоб встановити безперервний контроль за енергоспоживанням та вчасно реагувати на відхилення, а також визначати показники енергоефективності при виробництві продукції низка компаній впроваджує систему енергомоніторингу. Це також дозволяє ефективно планувати заходи та оцінювати результати їх впровадження.

Про результати

Впродовж одного року багатьма підприємствами, що взяли участь у Проєкті, було впроваджено по 2-3 заходи з енергоефективності. Це дозволило компаніям отримати досвід, оцінити зусилля та сукупні результати, а також будувати плани на майбутнє. Основною перевагою є зменшення енергоспоживання підприємства та зниження собівартості продукції. Наприклад, молочна компанія скоротила частку енерговитрат у собівартості продукції на 2,8%. Інвестиція у впровадження комплексу заходів скала понад 1 млн грн, проте вона окупилася протягом півтора року. Загальна економія – понад 646 тис. грн на рік. Окрім того, скорочуються викиди парникових газів, поступово оновлюється інфраструктура та використовується нове обладнання. Всі ці переваги стимулюють компанії планувати та впроваджувати заходи з енергоефективності.

В цілому Проєктом було проведено енергоаудити для 69 компаній та організовано спеціалізоване навчання працівників. Потенціал реалізації усіх запропонованих заходів – це заощадження близько 100 ГВт·год енергії та скорочення 46 600 т СО2.

Участь компаній у навчальних мережах енергоефективності відкриває ще більше можливостей та мотивує їх до нових успіхів. Відтак МЕП-Львів об’єднала 11 підприємств регіону, що взяли на себе зобов’язання скоротити енергоспоживання на 6,33 ГВт-г за два роки та, відповідно, зменшити викиди парникових газів. За рік план було перевиконано на понад 50% та заощаджено 10,55 ГВт∙год енергії.
Загальна економія від впроваджених заходів перевищує 21 млн грн на рік.

Мережа енергоефективних хлібопекарів та Мережа енергоефективності виробників будматеріалів об’єднали відповідно 13 підприємств хлібопекарської галузі та 10 компаній будівельного ринку. Ці компанії так само обмінюються досвідом та отримують підтримку провідних консультантів щодо впровадження заходів з енергоефективності.

Де шукати потенціал енергозбереження, та які заходи з енергоефективності можуть стати пріоритетними?

За даними Проєкту, потенціал енергозаощадження, особливо для малих та середніх підприємств, становить 30-40%. Професійний підхід до визначення комплексу заходів та планування їх реалізації передбачає проведення енергоаудиту. За його результатами підприємство може самостійно приймати рішення, як планувати реалізацію заходів, враховуючи різні критерії: інвестиції, тривалість та умови проведення робіт – із залученням спеціалізованих компаній чи самостійно, очікувані економія та термін окупності, виробничі плани розвитку тощо. Компанії, які працюють в одній галузі, можуть мати схожі передумови та однакові цілі впровадження заходів. Тому обмін набутим досвідом є важливим. Водночас потрібно враховувати, що кожне виробництво має свої особливості та умови розвитку. Тому пріоритетність заходів може відрізнятися.  

Від чого залежать розмір інвестицій, терміни реалізації заходів, економія коштів?

Успішні приклади впроваджених заходів компаній демонструють, що розмір інвестицій переважно залежить від вартості матеріалів та обладнання, а також послуг на проведення необхідних робіт. На термін проведення робіт впливає їх обсяг та складність, а також досвід їх виконання, особливо, якщо такі роботи проводяться підприємством самостійно і вперше. Тут важливо згадати і про доступність джерел фінансування. Розмір заощаджень визначається обсягами економії енергії, яка може бути досягнутою після впровадження заходу. Відповідні розрахунки проводяться заздалегідь з урахуванням рекомендацій енергоаудиту.   

Найкращих результатів досягають підприємства, які застосовують комплексний підхід та діють системно, поєднуючи реалізацію технічних заходів, енергомоніторинг та навчання персоналу. Дотримуючись таких принципів, українські компанії приречені на успіх в енергоефективності.


Читайте также

Вслед за отказом от акциза на э/э ВИЭ нужны "зеленые" аукционы и другие шаги в поддержку отрасли – мнение

Исключение нормы об акцизе на "зеленую" э/э из правительственного ресурсного законопроекта №5600 – положительный сигнал для отрасли, но нужны другие убедительные шаги, чтобы она почувствовала поддержку, читает глава УАВЭ Александр Козакевич.

Отказ от акциза на "зеленую" э/э позволяет рассчитывать на выполнение меморандума между правительством и ВИЭ-ассоциациями – мнение

Отказ от введения акцизного налога на "зеленую" электроэнергию является шагом к стабилизации отношений с инвесторами в ВИЭ и дает возможность рассчитывать на выполнение меморандума между ними и правительством.

Нужно видеть в Green Deal возможности, а ЕС всегда готов поддерживать Украину – еврокомиссар Синкявичюс

Эксклюзивное интервью еврокомиссара по вопросам окружающей среды, океанов и рыболовства Виргиниуса Синкявичюса агентству "Интерфакс-Украина" и порталу "Green Deal".

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию