Юрий Шафаренко: Биометан – это новая ниша для бизнеса заработать и стать энергонезависимым (интервью)

24 ноя 2021 17:27:30
нефтегаз , ВИЭ

Интервью Энергореформе экс-заместителя Госэнергоэффективности Юрия Шафаренко о перспективах развития рынка биометана в Украине (подается на украинском языке).

Закон про розвиток ринку біометану, який ви готували ще  під час роботи в Держенергоефективності, прийнято і підписано президентом України. Оскільки ви дуже добре знаєте цей закон, скажіть, що відбуватиметься далі? Які перспективи його реалізації?

Так, президент підписав Закон, і це ще один важливий крок, який відкриває ринок біометану для бізнесу та нові перспективи для розвитку країни в цілому.

Якщо не враховувати процес погодження законопроекту, коли він був урядовим, то з моменту реєстрації його народним депутатом Андрієм Жупаниним та підписання президентом пройшло 6 місяців – це досить швидко для таких законів.

Наступний крок – підготовка підзаконних актів.

Одне з найважливіших завдань зараз – затвердити порядок функціонування реєстру біометану. Він визначатиме порядок верифікації біометану, видачі гарантії його походження, а також проведення незалежного аудиту виробництв. Розробку цього порядку покладено на Держенергоефективності.

Зазначу, що певною мірою він уже готовий. Адже ми займались цим питанням ще тоді, коли я працював в агентстві, не чекаючи підписання закону та  реалізації інших процедурних механізмів.

В законі зазначено, що порядок функціонування реєстру біометану має бути розроблений в шестимісячний термін після набрання його чинності. Тож орієнтовно уже до кінця весни наступного року цей порядок має затвердити Кабінет Міністрів України. Але, на мою думку, його можна затвердити й раніше. Все залежить від зусиль уряду.

Зазначу, що реєстр має відповідати європейським нормам у сфері виробництва та споживання біометану. Якщо ми будемо постачати цей газ не тільки на внутрішній ринок, але й експортувати в інші країни, то маємо надати відповідні документи, зокрема, щодо його походження.  Покупці мають бути  впевнені, що купують саме біометан – той продукт, використання якого сприяє декарбонізації економіки.

Отже, на початку наступного року можемо говорити про ухвалення всіх необхідних рішень, які відкриють нові можливості для інвестування у виробництво українського біометану.

Що зараз робити бізнесу, зацікавленому зайняти місце в майбутньому ринку біометану?

Моя порада – не потрібно чекати, поки буде розроблено реєстр та  запущено весь механізм для того, щоб в Україні можна було виробляти і транспортувати біометан. Уже сьогодні інвестор може працювати над тим, щоб створювати умови для його виробництва. Адже цей процес займає значний проміжок часу та непростий з точки зору реалізації. І зараз саме той період, коли інвестор може спокійно планувати будівництво потужності з виробництва біометану. Це дозволить йому після затвердження реєстру і повноцінного запуску механізму бути одним із перших, хто транспортуватиме біометан  споживачу.

Хто насамперед може бути зацікавлений у розвитку такого напрямку як виробництво біометану?

Найбільш зацікавлені ті, хто має сировину для виробництва біометану, – агрохолдинги!

Будь-який вид органічної сировини має потенціал виробництва біогазу, а це насамперед відходи рослинництва та тваринництва.

Загальний потенціал виробництва  біометану в Україні складає 7,8 млрд м3 у рік. Це дорівнює більше 50% річного обсягу імпорту природного газу та понад 25% його загального річного споживання.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації України, потенціал охоплює біометан з:

  • відходів та побічної продукції рослинництва – 3,8 млрд м3;
  • відходів та побічної продукції тваринництва й переробної промисловості – 1,3 млрд м3;
  • силосу кукурудзи АПК – 2,7 млрд м3.

На фото біометанова установка компанії NAWARO, Німеччина, 2017 рік.

Сьогодні в Україні діє 55 біогазових установок загальною встановленою потужністю 116 МВт: 30 (87 МВт) з яких встановлено на сміттєвих полігонах, а ще 25 (29 МВт) працюють на відходах сільського господарства.

Потенційно їх можна перевести на виробництво біометану. Біогаз, по суті, це той продукт, з якого методом очистки отримують біометан. У результаті він за своїми фізико-хімічними властивостями відповідає природному газу. І може абсолютно спокійно транспортуватись газотранспортною системою (ГТС) України.

Отже, інвесторам, у яких вже є побудовані потужності з виробництва біогазу, звісно, простіше. Вони ставлять абсорбційні установки для очищення біогазу і подають біометан в ГТС.

У виробництві біометану також зацікавлена і державна компанія - Оператор ГТС. Загроза припинення транзиту газу через територію України має негативні наслідки не лише у фінансовому плані, а й технічному. Через відсутність тиску деякі споживачі можуть залишитися без газу. Кожен додатковий обсяг газу власного виробництва зменшує цю загрозу.

Тож держава має спільно з бізнесом активно працювати у напрямку розвитку біометану, який додатково наповнить трубу, стане внутрішнім паливом, залишатиме кошти всередині країни та сприятиме економічному розвитку.

У чому сенс переходити з виробництва електроенергії за "зеленим" тарифом з біогазу на виробництво біометану?

Головний аргумент – вартість імпортованого природного газу!

Україна поки є енергозалежною країною. У 2020 році загальний річний обсяг споживання природного газу склав понад 28 млрд м3, з яких імпорт – близько 50% від цього обсягу (15,9 млрд м3).

Враховуючи реалії сьогодення, коли ціна природного газу на європейських біржах вже більша за 1000 $/тис.м3, то за необхідний для всіх споживачів обсяг газу маємо сплатити понад 15 млрд $. Фактично інвестувати в економіку іншої країни (знаєте, про яку країну йде мова).

При такій вартості природного газу стає економічно вигідно заміщувати його біометаном, вартість якого, за розрахунками БАУ, становить до 700 $ за тис. м3. А для підприємств, які вже мають потужності з біогазу та використовують власну сировину, вартість виробництва біометану може бути ще набагато меншою.

Ще один аргумент на користь біометану – додатковий дохід від реалізації теплової енергії.

Зараз більшість біогазових установок виробляють біогаз і вже з нього електричну енергію. Розташовані такі біогазові установки поряд з джерелами сировини, де відсутні споживачі теплової енергії, тому значна кількість теплової енергії втрачається.

Цю проблему вирішує виробництво біометану, який можна закачувати в ГТС та виробляти з нього одночасно електричну та теплову енергії у місцях, де є гарантоване споживання.

Взагалі, можливість закачувати та транспортувати біометан в ГТС відкриває багато можливостей, зокрема і експорт цього екологічного продукту в інші європейські країни.

Ви буваєте на бізнес-форумах, конференціях, спілкуєтеся з підприємцями. Наскільки ви відчуваєте інтерес з боку бізнесу до розвитку біометану?

Інтерес відчувається. А ціни на природний газ його ще більше посилюють.

Я знаю компанії, які вже зараз займаються тим, щоб побудувати заводи з виробництва біометану. МХП, наприклад. Також розглядають можливість виробництва біометану на своїх біогазових установках – група компаній "Кліар Енерджи".

Варто зазначити, що в Україні за 9 місяців 2021 року біогазовими установками було вироблено 214 млн м3 біогазу, з якого потенційно можна отримати 110 млн м3 біометану.

Так, це невелика цифра, але я впевнений, що динаміка збільшення обсягів виробництва біогазу/біометану буде стрімко зростати.

Які країни чи іноземні компанії зацікавлені в нашому ринку?

Думаю, насамперед Німеччина, яка є лідером у Європі з виробництва біогазу і біометану. У цій країні 13 тисяч (!) біогазових установок, тоді як у нас 55, і 232 – біометанових, коли у нас, поки, жодної.

Якщо говорити про виробництво біометану в інших країнах, то у Франції 123 таких установок, Великобританії – 99, Швейцарії – 70,  Нідерландах – 51.

Дуже цікавий досвід німецької компанія "NAWARO", який наші українські підприємці можуть взяти до уваги.

Компанія на своїх потужностях одночасно розвиває три напрямки: з частини біогазу виробляє електроенергію, яку використовує для власних потреб та реалізовує в мережу, одночасно з електроенергією виробляє тепло, яке необхідне для виробничого процесу, а решту біогазу очищує до біометану та закачує у внутрішню ГТС для продажу.

Таким чином, компанія повністю закриває свої енергетичні потреби і є на 100 відсотків енергонезалежною. Крім того, має додатковий дохід від реалізації електроенергії з біогазу і продажу біометану. Таких компаній у Німеччині та інших перелічених країнах багато. Впевнений, такі підприємства мають бути і в Україні.

Закон про розвиток виробництва біометану відкриває для компаній нові можливості.

Але одного цього закону мало. Як щодо інших напрацьованих ініціатив, їхнього значення?

Так, як я уже зазначив, Україна є енергетично залежною державою. І це погано. Одночасно наша країна має потенціал власних ресурсів для того, щоб стати енергонезалежною. Головне – вміло скористатися цим потенціалом. У цьому нам допоможе відновлювана енергетика, яка виробляє енергію з місцевих видів палива та використовує енергію сонця, вітру, води, яка дарована природою

Про це мало хто говорить, але будівництво "Північного потоку-2" та вартість природного газу також сприятимуть переходу на виробництво власних енергетичних ресурсів та, відповідно – енергонезалежності України.

Можу впевнено сказати, що Україна за 5-10 років Україна може повністю відмовитися від імпорту газу. Для цього, крім прийняття Закону про біометан,  потрібно прийняти ще низку законопроектів, які цьому сприятимуть, зокрема:

  • про створення ринкового механізму торгівлі твердим біопаливом
  • про стимулювання вирощування енергетичних рослин (реєстр. № 5227, № 5228)
  • про розвитку ринку рідких біопалив (реєстр. № 3356-д)
  • про встановлення нульової ставки податку на СО2 для біопалива.

Важливо, що всі ці законопроекти вже розроблені та фактично готові до розгляду Верховною Радою України.

Прийняття зазначених законопроектів відкриє ще ряд можливостей для інвестування в нові, цікаві для бізнесу проекти. Проекти, які роблять Україну енергонезалежною.


Читайте также

Нецелевое направление средств от "зеленых" еврооблигаций может обернуться ударом для экономики Украины – мнение

Использовать средства от выпуска "зеленых" еврооблигаций НЭК "Укрэнерго" на другие цели, оставив при этом непогашенными долги перед ВИЭ-генерацией за 2020-2021 годы, слишком рискованно, считает глава Ассоциации солнечной энергетики Украины Артем Семенишин.

"Атмосфера": на что способны солнечные электростанции нового поколения (мнение)

Компания "Атмосфера", работающая на рынке возобновляемой энергетики, проанализировала новые возможности гибридных СЭС.

Петриковец: Наши прогнозы генерации "зеленой" электроэнергии стали вдвое точнее – мнение

Директор ГП "Гарантированный покупатель" Константин Петриковец о достижениях в прогнозировании выработки "зеленой" электроэнергии и дальнейших планах предприятия (подается на языке оригинала).

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию