Председатель союза "Умные сети Украины" Александр Визир.

В одного з ОСРів нашої спілки – зміни в структурі власності. Стало відомо про угоду купівлі 24,5% акцій "Кіровоградобленерго" компанією ДТЕК Мережі.

Одне із завдань Спілки "Розумні мережі України" – формувати коректне знання про роботу галузі. Тому ми як спілка, що об’єднує операторів систем розподілу, ділимося індустріальною експертизою по М&A угодам в царині природних монополій, розуміючи, що ця угода викличе багато питань.
Ці коментарі стосуватимуться і поточної угоди, і майбутнього процесу приватизації державних ОСР.

Насамперед, оператори системи розподілу – це природні монополії на території своєї ліцензійної діяльності, що є власниками/операторами електромереж. Це означає, що в певній області чи місті вони не можуть мати конкурентів просто тому, що прокладати альтернативні мережі для розподілу електричної енергії не вигідно і не має будь-якого змісту.

Порівнювати чи сумувати об’єми розподілу чи прибутку природних монополій у власності одного власника – помилково і некоректно. Тому що всі операційні процеси кожного ОСР залежать винятково від території, де вони розташовані і на яку поширюється територія дії їх ліцензії.
Наприклад, бізнес з розподілу "Запоріжжяобленерго" є монополією на території Запорізької області, і не має відношення до інших областей (крім невеликих за протяжністю мереж в прикордонних до Запорізької областях). Те саме стосується і "Кіровоградобленерго". Тому говорити про монополізацію ринку розподілу –  некоректно. Кожен з 32 ОСР, що оперують на ринку, є монополією.

А для того, щоб кожен конкретний ОСР-природна монополія не зловживав своїм становищем на території своєї ліцензійної діяльності, його роботу контролює Регулятор – НКРЕКП.
Головною вимогою до ОСР є дотримання норм якості електропостачання і надання клієнту можливості отримувати якісний сервіс. При цьому принцип контролю зберігається незалежно від форми власності, складу акціонерів, публічності бізнесу. Регулятор однаково контролює всі 32 ОСР в країні. І варто додати, що реально штрафує за порушення. Тільки в квітні на значні суми були нараховані штрафи "Харківобленерго" і ДТЕК Київські електромережі. Різні території ліцензійної діяльності, різні власники, штрафують – всіх.

Якщо існує порушення, за це компанії несуть реальну відповідальність.

Варто також пам’ятати, що ситуація, коли один великий енергохолдинг працює в багатьох регіонах країни на ринку розподілу електроенергії – це стандартна практика для багатьох європейських країн. Для прикладу, в Італії ОСР групи Enel обслуговує всю країну, окрім Риму та Мілану. При цьому їх знову-таки жорстко контролює місцевий Регулятор. Як результат – якість зразкова: показник SAIDI в країні складає приблизно 40 хв на рік (в Україні 683 хв).

Тож, у цьому і подібних випадках говорити про монополізацію і унікальність цього процесу в Україні не коректно.

Монополізувати монополію – це, щось нове. Ну і явище концентрації регіональних розподільчих компаній в одному холдингу є прийнятною європейською практикою.