ДТЕК запустив у роботу першу чергу Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт

22.05.2023 16:44
електроенергія , ВДЕ

Енергохолдинг ДТЕК ввів в експлуатацію першу чергу Тилігульської ВЕС з 19 турбін потужністю 114 МВт із загальної заявленої потужності 500 МВт, передає Енергореформа.

Про це було офіційно оголошено під час відкриття ВЕС у Миколаївській області.

"У травні минулого року після обговорень з наглядовою радою, певних перемовин з нашим акціонером Рінатом Ахметовим ми прийняли дуже сміливе на той час рішення – добудовувати першу чергу ВЕС. Почали роботи з вересня минулого року і в березні ми встановили всі 19 турбін першої чергин. Цього понеділка (15 травня – ЕР) ми ввели в експлуатацію останню 19 турбіну", – сказав генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селіщев під час прес-конференції з нагоди відкриття ВЕС 19 травня.

За його словами, в цілому ввести в роботу всю ВЕС, яка складається з 83 турбін потужністю 6 МВт кожна, планувалося ще у серпні 2022 року, але на заваді цьому стало повномасштабне вторгнення РФ в Україну

"Коли почалася війна, на місці будівництва було 19 турбін, з яких шість було уже збудовано, а 13 чекало своєї черги. Ще декілька частин обладнання для турбін уже було в портах України і Європи", – пояснив Селіщев.

Як він зазначив, перший місяць війни компанія насамперед займалася безпекою персоналу і захистом активів, а про можливість добудови ВЕС не йшлося.

Разом з тим аналізувалася можливість реалізації іншого проекта в якомусь із більш безпечних регіонів України, але ця ідея була відкинута.

"Ми вже зрозуміли в перші тижні, що, на жаль, іноземні підрядники через війну не повернуться в Україну, і будувати новий проект в таком становищі буде важко", – пояснив Селіщев.

При цьому він зазначив, що прийняти рішення добудови Тилігульської ВЕС, на його думку, дуже правильне, "допомогли перші перемоги України, звільнення Київщини вже навесні".

Разом з тим глава ДТЕК ВДЕ наголосив, що протягом року будівництва компанії довелося долати безліч перепон, аби досягти своєї мети.

"Літо 2022 року ми витратили на те, щоб провести мобілізацію наших ресурсів і можливостей. Було дуже складно вмовити підрядників повернутися, зібрати хоча б команду будівельників з українським громадянством. Але ми створили security plan, отримали погодження від Vestas (виробника тубрін та підрядника – ЕР) на продовження будівництва, від от FairWind (монтаж та обслуговування вітроустановок),від інших наших партнерів, українських підрядників, і почали будівництво", – описав ситуацію Селіщев.

Однією з найскладніших задач було знайти відповідний кран (з війною працююча на будівництві техніка іноземних підрядників була вивезена за межі України), аби монтувати габаритне і важке обладнання на висоті 125 м (висота опори турбіни, вага турбіни 730 тонн). Цю задачу вдалося вирішити тільки завдяки модернізації крана, який вдалося знайти в Україні.

Крім того, на хід будівництва впливали несприятливі погодні умови в регіоні, які призводили до обмерзання крана, постійні повітряні тривоги, які змушували припиняти монтаж, тому згодом за погодженням з Миколаївською ОВА були організовані додаткові роботи вночі.

Разом з тим Селіщев звернув увагу й на фінансові проблеми, появязані з низьким рівнем оплати Гарантованим покупцем виробленої іншими обєктами ВДЕ-генерації ДТЕК.

"Рівень зборів на той час був 15-17%, тобто за березень-травень 2022 року ми отримували саме такий відсоток від планового доходу. Ми розробили антикризовий план. Завдяки вдалому співробітництву з регулятором НКРЕКП, системним оператором "Укренерго" та "ГарПоком" нам вдалося збільшити надходження до 90% на кінець року. На жаль, ситуація погіршується, знов розрахунки упали до 50%. Маю надію, що ситуація змінюватиметься на краще, бо зелена генерація недофінансується", – зазначив гендирекор ДТЕК ВДЕ.

За його словами, зараз борги перед компанією складають приблизно EUR50 млн.

Разом з тим, будівництво в умовах війни суттєво вплинуло на кошторис проекту.

"Мені зараз важко сказати, наскільки в цілому здорожчав проект, бо немає кнтракту на встановлення нових турбін. Коли ми контрактувалися в 2019 році, ціна була EUR800 тис. за 1 МВт, зараз це EUR 900-1000 тис. за 1 МВт. Маємо надію що Vestas піде назустріч і запропонує нам гарну ціну. Безперечно, у нас були збитки, частину обладанння довелося повертати, заморожувти, платити за зберігання, тобто ми понесли ці втрати. Тож проект буде відчутно дорожчим", – сказав Селіщев, відповідаючи на запитання Енергореформи.

Водночас глава ДТЕК ВДЕ наголосив, що, прийнявши рішення про добудову першої черги Тилігульської ВЕС, компанія виграла мотиваційно.

"Коли ми людям розповіли, що прийняли таке рішення, це був як подих життя. Тобто всі розуміли: якщо ми будуємо, це значить, що ми перемагаємо, що є майбутнє. Це не тільки зарплата для працівників, а віра, що ми залишаємося в країні, відновлюємо енергетику. У той час було важко приймати рішення на цифрах, були емоційні фактори", – пояснив гендиректор ДТЕК ВДЕ.

Фото: Андрій Конеченков, глава УВЕА.

Читайте також

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию