Експерт Угоди мерів-Схід Оксана Кисіль: Війна підштовхнула громади до стратегічного планування їхнього сталого розвитку та посилення енергонезалежності (інтерв'ю)

04.12.2022 17:35
електроенергія , ВДЕ , енергоефективність

Інтерв’ю Енергореформі національного експерта проекту ЄС "Угода мерів-Схід" в Україні Оксани Кисіль (Тбілісі, конференція, присвячена 10-й річниці діяльності Угоди мерів в регіоні Східного партнерства, листопад, 2022)

- Які основні підсумки діяльності Угоди мерів-Схід, насамперед по Україні?

- Ми маємо понад 290 громад-підписанітв Угоди, які займаються питаннями підвищення своєї енергетичної безпеки, енергоефективності та стійкості до змін клімату. Ще кілька років тому питання адаптації до змін клімату не так гостро стояло на порядку денному громад.

Зараз ми маємо цілу низку лідерів громад, які вже включили ці питання у свою енергетичну та кліматичну політику. Вони вже розробляють плани дій сталого енергетичного розвитку і адаптації до змін клімату.

Тому одним з головних результатів Угоди мерів за останні роки є те, що ми сформували і продовжуємо формувати політичну еліту на рівні органів місцевого самоврядування, яка займається питаннями змін клімату, а з іншого боку ми сформували команду енергомеджменту на локальному рівні. Важливо не тільки задекларувати будь-які зобов’язання, а впровадити їх.

Зараз головні на локальному рівні це енергоменеджери, для них є конкурс Energy Management Star, де ми обираємо найкращих з них, формуємо під них різні програми, підтримуємо їх, оскільки важливо, щоб оця ланка енергетичного енергоменеджменту в нас була збережена, посилена і завжди стояла за своїми очільниками громад.

- Скільки таких енергоменеджерів виросло завдяки проекту?

- У кожній громаді по різному. Якщо ми маємо понад 290 громад, то приблизно 50% є дуже активними у цих питаннях.

І маємо орієнтовно 110 висококваліфікованих, вмотивованих енергоменеджерів на рівні громад. Зазначу, що жоден міський голова не буде успішний без своєї енергетичної команди, тому ми фокусуємося на підтримці енергоменеджерів.

- Скільки конкретних проектів з енергоефективності реалізовано чи реалізується у громадах?

- Згідно з такими документами, як плани дій сталого енергетичного розвитку і адаптації до змін клімату громад, в кожній з них громаді може бути і 20, і 60 і навіть до 100 проектів. Це, зокрема, підвищення енергоефективності бюджетних будівель, сприяння підвищенню енергоефективності в житловому секторі, вуличне освітлення, озеленення. У нас кілька категорій підписантів Угоди. Найперші брали зобов’язання зі зниження викидів СО2 на 20% до 2020 року, ті, що підписувалися пізніше, – на 30% до 2030 року. З липня 2021 року у нас підсилені зобов’язання, бо європейські міста підвищили свої зобов’язання, тому зараз вони складають мінус 35% викидів СО2 на 2030 рік і фіксування кліматичної нейтральності або до 2050 року, або відповідно до Національно визначеного внеску, а по Україні це 2060 рік.

У середньому, за проміжними підсумками впровадження планів, якщо брати більшість громад, які декларували зниження викидів на 20%, досягнуто зниження на 16%. Є громади, які досягли 25% чи 22%, а є такі, чий результат складає 12%.

Цьому є різні причини. Плани складалися у 2010, 2012 роках, за цей час змінилися виклики, потреби, сектори, тому будемо переглядати. Але в середньому десь 60% задекларованих проектів були впроваджені. Зараз ми говоримо про енергоефективність, енергозбереження, і тут показники досить успішні.

Але громадам потрібно перебудовуватися на підвищення відсотка зеленої енергетики в енергобалансі громад, тому що одним із напрямків проекту є також енергобезпека, стала, доступна, чиста енергія. І тут якраз відсоток зеленої енергетики на рівні громад, на жаль, низький.

Ми аналізували їхні плани розвитку до 2020 року, то отримали результат в середньому 6-7%. Наприклад, у Камянець-Подільській громаді це 40%, а є громади, де 0,05% зеленої енергії.

Це ключовий виклик, ми маємо це змінювати, думати про локальні види палива, які зроблять громади не тільки енергетично незалежними, а й запустять процес розвитку локальної економіки. Економіка та енергетика дві речі, які йдуть поруч, і їх потрібно аналізувати разом.

- А як саме війна вплинула на реалізацію громадами планів сталого розвитку?

- Війна, звісно, вплинула на громади, на темпи реалізації їхніх планів, але вона вплинула і на стратегічне бачення. Наприклад, наразі є більше потреб у громад стратегічно планувати свій розвиток у питаннях енергобезпеки, енергосталості, локальних видів палива.

Тому якраз від громад навпаки прийшло більше запитів на зниження викидів. Мери хочуть бачити стратегічний розвиток громади в контексті енергетичної безпеки, сталості, розвитку ВДЕ. Тому я б сказала, що у цих питаннях війна підштовхнула наші громади.

 Так, звичайно, ми фокусуємося на тому, що у нас війна, але буде перемога, і ми маємо бути готовими до тих інвестицій, які нам будуть пропонувати країни-партнери, донори, фінансові інституції.

Відверто кажучи, у громад зараз мало таких проектів, які будуть відповідати їхнім вимогам. А серед них це вимога відмови від газу, зокрема.

Ми маємо фокусуватися на стратегії відходу віж газу, маємо розвивати локальні види палива і вибудувати цілі, як ми цього будемо досягати, сформувати команду. Війна змінила мислення мерів – вони вже розуміють, що без стратегічного розвитку не залучити інвестиції в свої громади. Тому ми своєю командою Угода мерів-Схід стовідсотково на зв’язку у цих питаннях і працюємо на громади.

- До яких конкретних програм ЄС в енергоефективності можна вже зараз готуватися нашим громадам? Чи на час війни на це не варто розраховувати?

- Наприклад, очікується програма Підвищення енергоефективності бюджетних будівель, під яку має бути кредитна лінія від Європейського інвестиційного банку, а грантова складова від ЄС. Навіть за умов воєнного стану це буде працювати, у громад буде доступ до кредитного фінансування на реалізацію проектів з енергоефективності у бюджетному секторі. Думаю, бенефіціар нашого проекту ЄІБ та Міністерство розвитку громад і територій у грудні мають оголосити про цю програму.

Наскільки мені відомо, її обсяг спочатку визначався 300 млн євро, але, можливо, кошти будуть дещо релоковані на інші потреби України через війну.

Це великий потенціал для громад, вони зможуть подавати свої проекти і отримувати фінансування. І це свідчить про довіру фінансових інституцій до України. У нас військовий час – і у нас кредитні програми.  

Довідка:
Угода мерів – рух за збереження клімату та енергії на місцевому рівні, що об'єднує 11 тис. місцевих та регіональних органів влади із 55 країн.

Одним із напрямків глобальної угоди є Угода мерів у регіоні Східного партнерства.
Угода мерів-Схід (CoM East) – це проект, який фінансується Європейським Союзом в рамках ініціативи EU4Energy, націлений на об'єднання місцевих, регіональних та національних органів влади країн Східного партнерства в їх прагненні розвивати регіональну політику на основі принципів сталої енергії, посилення енергетичної безпеки та підтримку глобального руху в боротьбі зі змінами клімату.

До Угоди мерів-Схід приєдналися мери міст Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України. Вона поєднує майже 500 представників зацікавлених сторін, регіональних органів влади, місцевого самоврядування, громад майже із населених пунктів. Україна представлена майже 300 учасниками.

На конференції у Тбілісі 29-30 листопада з приводу десятиліття діяльності Угоди мерів-Схід до неї приєдналися ще 20 міст Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану.

Участь Білорусі, яка також 10 років тому приєдналася до проекту, призупинена у зв'язку з підтримкою російської агресії проти України.


Читайте також

Проактивна комунікація зі споживачами дає економічний ефект та знижує соціальну напругу – глава "Миколаївобленерго"

Одним з економічних ефектів такої комунікації є підвищення рівня платежів побутовими споживачами, який в області складає 97,4%, передає Енергореформа.

Небезпека перевищення лімітів та застосування аварійних відключень зберігається – "Укренерго"

Оператор системи передачі НЕК "Укренерго" попередила про ймовірність застосування аварійних відключень електроенергії в областях через тенденцію до росту споживання у вівторок через похолодання та значний дефіцит ресурсу, передає Енергореформа.

НКРЕКП відмінила прийняту з початком війни постанову про часткову оплату виробленої домашніми СЕС та ВЕС електроенергії

НКРЕКП визначила такою, що втратила чинність постанову №396 від 26 квітня 2022 року, яка передбачала на час війни часткові розрахунки за вироблену домашніми генеруючими установками електроенергію, передає Енергореформа.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию