Ексклюзивне бліц-інтерв’ю СЕО "ДТЕК" Максима Тімченка агентству "Інтерфакс-Україна" з Міжнародного економічного форуму (WEF) в Давосі (публікується на партнерських засадах).
Текст: Дмитро Кошовий
- Який прогрес у компанії щодо залучення капіталу на відновлення та розвиток? Наскільки я розумію, зокрема, урядова програма "5-7-9" для енергетики відносно вашої компанії не спрацювала.
- Всі відновлювальні роботи пошкодженого обладнання "ДТЕК" виконує за власні кошти. Через Міністерство енергетики на наші об’єкти було спрямовано обладнання від західної донорської допомоги на суму приблизно $10 млн.
Ми дійсно розглядали можливість участі в державній програмі відновлення, однак ці плани не були реалізовані. Такий обсяг капіталу, який нам потрібен для відновлення й заміни пошкодженого війною обладнання, не зможе покрити державна програма. Звісно, нам потрібен капітал, який приходить з-поза меж України.
За сьогоднішніх воєнних умов чи не єдине джерело капіталу – це МФО або західні комерційні банки. Але для цього також необхідна участь держави, яка може надати свою гарантію та забезпечити страхування воєнних ризиків.
Як я зазначав, ми всім показали, як і що можна зараз будувати під час війни.
Ми активно працюємо з прямими контактами. Ось сьогодні ми в такій фінальній фазі дискусії з експортно-кредитним агентством Данії про фінансування другої черги Тилігульської ВЕС. Також ми говоримо з нашими американськими партнерами, і у мене була зустріч з головою американського Ексімбанку та Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC).
Коли ми говоримо про великі проєкти, ми говоримо нашим партнерам: "Будь ласка, приходьте до нас, але також працюйте зі своїми урядами, зі своїми фінансовими організаціями, щоб вони допомогли фінансувати".
Показовий приклад – це Vestas. Те саме я казав про фінансування GE Vernova.
Ми готові реалізувати нові проєкти вітрогенерації.
Також ми маємо 10-річний план модернізації наших електромереж обсягом EUR7 млрд. Документ, який розробили наші технічні спеціалісти, ми опрацювали, представили і "Укренерго", і Міненерго. Пройшли серйозні обговорення цієї інвестиційної програми з E.DSO, з нашими міжнародними партнерами.
Тобто, проєкт на столі. Чого нам не вистачає, то це доступу до капіталу.
- Наскільки вас стримує заборона на експорт газу? Адже це теж джерело капіталу, яке могло б допомогти.
- Нам потрібно вчитися жити в ліберальній, відкритій економіці. "ДТЕК", як ви знаєте, завжди відстоював відкриту ринкову економіку. І я вважаю великим досягненням нашого уряду, що ми, попри війну, не звернули ті ринкові реформи, які були проведені останніми роками.
Тепер важливо діяти далі, важливо відкриватися, важливо, щоб цінові сигнали відображалися в Україні.
Ми не можемо собі дозволити жити в закритому ринку - ми вже частина Європи. І ціни на електроенергію, на газ мають корелюватися з європейськими. В електроенергії вони вже є: у нас дефіцит – ми імпортуємо, профіцит – експортуємо. Те саме має бути і на газовому ринку.
Сподіваюся, що після другого опалювального сезону прийде час переглянути це питання. Звісно, держава повинна мати всі можливості, щоб вплинути на ситуацію, коли вона бачитиме, що відкриття експорту газу якось позначається на енергобезпеці, на наявності газу в країні.
Для нас як для гравця на ринку не самоціль видобути газ і відвезти його в Європу. Навпаки, цього року ми також використовували можливість зберігання газу в Україні. І, до речі, я вважаю великим досягненням, що 3 мільярди кубів газу європейських компаній було закачано в українські сховища. Це показник довіри до нашої держави.
Вчора (17 січня – ред.) Олексій Чернишов називав цифру приблизно в EUR1,5 млрд, які фактично як оборотний капітал надають нам західні компанії. І їм потрібні такі речі: не закрита економіка, не закритий ринок, а вільний рух газу й електроенергії.
- А в принципі вам за результатами минулого року вдалося втримати видобуток газу?
- Ні, за результатами 2023 року видобуток менший. Це пов'язано з тим, що у нас була повна невизначеність на початку війни, у першій половині 2022 року. У нас був великий обсяг газу в сховищі, а нам потрібен був фінансовий ресурс для того, щоб далі бурити.
Інвестиційна програма в нафтогазовому бізнесі в минулому році у нас була EUR130 млн. Цього року буде не менше.
До речі, загальний обсяг інвестицій по групі "ДТЕК", без урахування проєкту Тилігульської ВЕС, у 2023 році був приблизно $550 млн, а загалом з початку повномасштабної війни – $1 млрд.
"ДТЕК" під час війни інвестував величезні кошти у мережі, електростанції, видобуток вугілля, нафтогаз. Імовірно, не так багато українських компаній, які за час повномасштабної війни інвестували такі великі кошти в економіку країни.
Я приїжджаю сюди і впевнено на власному прикладі розповідаю, не просто роблю декларацію, а кажу: "Погляньте: ось це ми зробили, і ви зможете. Не зможете – ми вам розкажемо і покажемо".
Давайте співпрацювати, будувати разом, давайте допомагати один одному.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/962689.html
Оператори системи розподілу (ОСР), які входять до АТ "Українські розподільні мережі" ("УРМ), опрацьовують стратегію спільного оперативного реагування у випадку масованих атак РФ на енергоінфраструктуру України під час опалювального періоду 2024/2025, передає Енергореформа.
Аварійні відключення, застосовані з 10:15 четверга в частині Харківської та Полтавської областей через атаку РФ та пошкодження енергообладнання, скасовані, передає Енергореформа.
НЕК "Укренерго" розпорядилася ввести графіки аварійних відключень в частині Харківської та Полтавської областей, передає Енергореформа.