Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: "Нам вдалося повернути і пoстачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП ми пройшли успішно"

21.03.2024 10:04
нафтогаз , електроенергія

Ексклюзивне інтервю агентству "Інтерфакс-Україна" генерального директора ПАТ "Центренерго" Андрія Чуркіна (публікується на партнерських засадах).

Текст - Ніна Яворська.

- Різні оцінки роботи "Центренерго" лунали і протягом ОЗП, і зараз, коли він вже закінчується. Як би ви самі оцінили роботу компанії?

- Максимально ефективно. Якщо брати ОЗП 2023/2024, то це, реально, досягнення. Кількість блоків, якими ми планували працювати і якими відпрацювали, потужність, на яку ми змогли вийти, – все це, дійсно, здивувало багатьох, хто знається в енергетиці. Тому дякую всій нашій команді, всьому колективу, який прийняв виклик, згуртувався і включився в роботу, нашим військовим за наш захист, всім державникам – з Офісу президента, голові уряду, міністру енергетики, Фонду держмайна, Служби безпеки, Державної митної служби – всім, хто брав у цьому участь. Ми одні з цим би не впорались.

Ми дуже важко заходили в ОЗП. Залишки на складах були близькі до нуля, всі склади були практично голі. У нас були дуже великі борги за вугілля, який вже був завезений і вироблений, борги за газ. Скажу більше – ситуація, в якій ми опинилися, загрожувала зривом опалювального сезону.

Але, попри це, нам вдалося налагодити роботу компанії.

Перше, з чого ми почали, це ремонтна програма. На кінець минулого літа кількість працюючих блоків була мінімальною. Ми відремонтували й зробили цю кількість максимально можливою, виходячи з того, що можна було привести в робочий стан якомога швидше.

Врахуйте, що в результаті російської агресії на Трипільській та Зміївській ТЕС було пошкоджено приблизно 40% обладнання та будівель, а Вуглегірська ТЕС взагалі опинилася в тимчасовій окупації.

Нині нам вдалося збільшити наші потужності ушестеро! Востаннє таким складом обладнання "Центренерго" працювало у 2014 році, тобто ще до війни.

Так, ми могли б і більше, але виходили з фінансових і людських можливостей. Від нас, чесно кажучи, і цього не чекали. І до речі, ремонтна кампанія й досі триває.

Друге – це було велике питання по вугіллю. Незадовго до ОЗП ми на рахунках грошей не мали. Сьогодні ж у нас склади наповнені вугіллям. Є графік накопичення, і він удвічі перевиконаний.

Вражає, чи не так? Фахівці з міністерства енергетики, приїжджали і заміряли обсяги запасів. Голова Фонду держмайна Віталій Коваль також зміг особисто оцінити результати нашої роботи, відвідавши наші склади чи не відразу після призначення на посаду. І він, і міністр Герман Галущенко постійно тримають на контролі і координують роботу "Центренерго".

- То де ж ви взяли гроші на цю ремонтну кампанію і на закупівлю вугілля? Самі зізнаєтеся, що ні грошей, ні вугілля не було, а ви прийшли в Центренерго вже в кінці літа. Навіть обладнання замовити вже часу не було.

- Найголовніший наш здобуток – це люди. Ми сформували команду професіоналів, яких знають на ринку багато років як порядних і фахових людей. Людей, які мають хорошу репутацію.

Ми обрали курс на підтримку державних виробників вугілля. І почали перемовини з усіма постачальниками.

Вони зайняли державницьку позицію, повірили нам, що ми вчасно будемо розраховуватися і почали відвантажувати вугілля. За рахунок цього ми збільшили виробництво електроенергії та вчасно з усіма розраховувалися.

Так же – на репутації і сильних перемовних позиціях нам вдалося законтрактувати імпортне вугілля, бо був ризик, що лише на українському вугіллі ми не зможемо пройти зиму.

А ми намагались прорахувати всі можливі сценарії розвитку подій.

Аналогічну роботу ми провели з підрядниками на ремонтні роботи. Багато чого ми могли своїми силами, але на виконання спеціальних робіт потрібні спеціалісти, професіонали.

- Уточню, вам не стільки обладнання було потрібно, скільки руки для того, щоб ремонтувати?

- Так, руки, яких, і це не закрита інформація, по всій країні сьогодні не вистачає. Дуже багато людей на службі чи виїхало, в тому числі й фахівців з енергетики. А теплова генерація – це дуже вузькопрофільний напрямок. Утім, ми змогли залучити нові компанії підрядників, які раніше ніколи не працювали з "Центренерго".

Коли наша команда почала працювати, ремонтні роботи взагалі стояли. Ми визначили кілька блоків, які було можливо максимально швидко привести в робочий стан, і спрямували всі зусилля туди.

Закінчили перші ремонти – перемістили людей на наступні. І так поступово прийшли до цих потужностей, які в нас є на сьогодні. Людей ми переставляли, ми їх не відпускали.

Закінчувався договір по одному блоку, ми укладали договір по наступному. А тим часом гроші, які ми отримували від виробництва електричної енергії запущеними блоками, направляли одразу на закупку вугілля.

- А підрядникам платити?

- Відкрию невелику таємницю – деякі з наших підрядників мають невелику заборгованість, але насьогодні ми вже відшкодували понад 90% їхніх послуг. 

- Без обладнання для ТЕС все одно, напевне, не обійшлося. Де ви його брали? Отримували з міністерського Фонду підтримки енергетики? Можливо, були для вас якісь преференції як для державної компанії?

- В основному це ремонти. Давайте я вам приклад по турбіні наведу. Купити нову турбіну, це начебто краще – її поставив, а стару викинув. Але вона захмарно дорога. Тому ми замінюємо пошкоджені деталі на нові.

З Фонду підтримки енергетики ми отримували певну допомогу, за що дуже вдячні Міненерго, за координацією якого й проходила вся наша робота. І, зокрема, безпрецедента ремонта кампанія.

- Звідки взялося це суттєве перевищення графіку накопичення вугілля? Ось нещодавня інформація Міненерго – на 1 березня накопичено понад 1 млн тонн, і це більше запланованого на 236 тис. тонн, з яких 161 тис. тонн – за "Центренерго".

- У нас, в принципі, ДТЕК підготувався заздалегідь. Планово зі своїх шахт вантажили вугілля на свої ТЕС. Плюс перші почали везти імпорт і накопичували свої склади. Ми почали робити це трохи пізніше. Тому що наша команда, нагадаю, приступила до роботи наприкінці серпня. І до опалювального сезону залишалося усього півтора місяці. Але ми змогли домовитися з усіма вітчизняними постачальниками.

 І всі, хто добуває в Україні вугілля і може для "Центренерго" хоч щось видати, хоч п'ять тисяч тонн в місяць, почали нам продавати.

Тобто нам вдалося сконцентрувати вітчизняний видобуток на собі.

- Судячи з кількості працюючих блоків, й газу цього року було більше, ніж у минулий ОЗП?

- Так, дійсно, цього року ми спожили газу більше, ніж в минулому ОЗП. І вугілля ми також спожили більше. Утім, і це головне – ми більше згенерували елекроенергії. І працюємо на значно більших потужностях. Так що все логічно. Але тут важливий момент: вугілля ми спалюємо більше, ніж газу.

Основний вид палива, на якому працюють наші ТЕС, – це вугілля.

Робота компанії з використанням винятково газу збиткова, навіть, за умови, що ми його отримуємо по ціні приблизно 10 тис. грн/ тис. куб. м. в рамках ПСО.

Але за умови отримання оплати допоміжної послуги та певної рентабельності роботи на вугіллі, в 4-му кварталі 2023 року ми отримали 3,8 млн грн прибутку, а в січні 2024 року – вже 229 млн грн.

Це я кажу про ДПРЗ (допоміжна послуга з резервів заміщення – ІФ-У), звідки у нас додаткові кошти в обороті з'явилися.

При допоміжній послузі ми хоча би перекриваємо паливну складову і за командою НЕК намагаємося щоразу вийти на ДПРЗ.

Коли це не виходить, ми максимально включаємося на вугілля. І якщо вибирати між природним газом і вугіллям, то, маючи вугілля, дійсно необхідно працювати на ньому. Хоча за сьогоднішніх цін робота навіть на вугіллі для нас збиткова.

Але завдання "Центренерго" – це маневреність і баланс енергосистеми України. І зі своїми завданнями ми справляємося на відмінно.

- На ринку допоміжних послуг "Укренерго" нормально розраховується?

- Добре розрахувалися на кінець року за ДПРЗ. Фактично був розрахунок і на балансуючому ринку. Тож сума була непогана. Фактичні виплати плюс прийняття рішень по підвищенню прайскепів, які змінили цінову політику на ринку, дали можливість накопичити певний обсяг грошей, який пішов на закупівлю вугілля.

- У минулому інтерв’ю півроку тому Ви говорили, що плануєте роботу на мазуті й для цього уклали контракти з "Укрнафтою". То який результат?

- Певну кількість мазуту ми закупили. Але використовували його мінімально.  Тому що собівартість роботи на мазуті висока. Більша, ніж на вугіллі й на газі. Тому ми його залишили, як резервне паливо.

- Як взагалі ви вибудували відносини з "Нафтогазом", враховуючи величезні борги перед ним?

- Було проведено ряд перемовин і нам вдалося переконати наших партнерів з "Нафтогазу" в перспективності роботи з нашою командою. За час роботи нашої команди ми боргів перед "Нафтогазом" не маємо. В поточному режимі розраховуємось за поставлений газ – повністю.

- А той 1 млрд грн боргу за газ попередніх періодів, який переходив із року в рік?  

- Це борги, які "Центренерго" накопичило ще до нашої каденції. Але ми склали  графік погашення цієї заборгованості і його витримуємо. Наприклад, ми в перші два місяці закрили приблизно 300 млн грн боргів перед "Нафтогазом". Він такі умови поставив, і ми з ними погодилися.

- То що ви будете робити зі старими боргами взагалі, в тому числі й за вугілля?

- Ми від них не відмовляємося. Всі підтверджені старі борги, які дісталися нам у спадок, ми закрили. І будемо розраховуватися далі, за сприятливих умов на ринку електроенергії. Зараз ми розраховуємося після факту завантаження вугілля в вагон, впродовж 15 днів. Що стосується імпорту, то ми платили по факту перетину кордону. Але наразі маємо заборогованість, яку обов’язково погасимо.

- Скільки взагалі цих старих боргів?

- Там досить значні суми і не завжди зрозумілі. Треба по періодах виникнення дивитися, по ситуації, яка була на той час в країні та енергосистемі. По окремих періодах і сумах йдуть судові процеси, тому озвучувати чи коментувати суми боргів вважаю некоректним і неправильним. Тому вже згідно з остаточними рішеннями, які набудуть законної сили, можна буде казати про фактичні наші борги і можливі механізми їхнього погашення.

- До речі, "Нафтогаз" виставляв вам якісь ліміти з поставок газу?

- "Нафтогаз" нас не лімітує. Ми щомісяця підписуємо в рамках ПСО додаткову угоду і нею визначаємо необхідний обсяг, максимально закладений на доступне обладнання. І фактично використаний ресурс ми оплачуємо. Щотижня. Ми не збираємо цей борг. Якщо раптом ми не доплатили, то доплачуємо. Якщо переплатили – перекидаємо на наступний період.

- Яка частка імпортного вугілля? Я знаю, що обсяги ви не називаєте, а можна хоч в частці?

- Так, з міркувань безпеки, я зараз мало, що можу розповісти. Але, частка імпортного вугілля складає приблизно чверть від усього законтрактованого палива протягом ОЗП. Повторюсь, що ми одразу були націлені на внутрішнього виробника. Але тут є свої нюанси і ризики. Приміром, шахти на прифронтових територіях. Ми замовили на одному із підриємств вугілля, а туди прилетіло. Поки шахта відновила видобуток, ми тиждень втратили. Тому імпорт і потрібний, аби диверсифікувати ризики забезпечення вугіллям.

- На наступний рік плануєте імпорт вугілля? Це будуть більші чи менші обсяги?

- Ми запланували певний склад обладнання, з яким ми будемо виходити на наступний ОЗП. Планове накопичення на складах і споживання для проходження ОЗП Міністерство енергетики своїм наказом нам доведе пізніше. Також є ще одна складова: це кількість постачання нашими виробниками.

Тому скориговані плани з постачання імпорту ми будемо розуміти пізніше.

Але вже сьогодні можу сказати, що без імпорту ми не обійдемося. І вже сьогодні працюємо над різними маршрутами постачання для того, аби мінімізувати ризики, з яким стикнулися наші виробники сільскогосподарської продукції. Я маю на увазі українсько-польський кордон. Я сподіваюсь, ми з Вами побачимось перед початком наступного опалювального сезону і я детальніше розповім про наші плани.

- До речі, як ви прокоментуєте інформацію щодо поставок Центренерго вугілля із Казахстану?

- Ми не купуємо вугілля в Казахстані. Вугілля, що завозиться для потреб "Центренерго" перебуває на території Європейського Союзу на законних підставах. Це паливо везуть в Україну європейські трейдери. Вугілля по дорозі не перевантажується і з польських терміналів прямує безпосередньо на наші ТЕС. Якість вугілля, що постачається, підтверджується сертифікатами  міжнародних лабораторій.

- А є ще перспективи для відновлення, тобто ще якісь блоки, які можна відновити? І чи плануєте ви їх відновлювати, за яких умов?

- Є що відновлювати, і ми це будемо робити. Зокрема, ми націлені на перехід блоків від антрацитової групи вугілля на газову. Ось в цьому напрямку у нас є, що робити. Обладнання законсервовано з однієї причини: вугілля антрацитової групи з 2014 року, від початку війни, у нас немає. Шахти, які його видобували, залишилися на тимчасово окупованій території.

- Уточніть, як збільшення потужності позначилося на виробництві електроенергії?

- Прямо пропорційно. Як результат, за 4,5 місяці цього, не закінченого опалювального сезону, ми майже на 30% збільшили виробництво електроенергії порівняно з повними 6 місяцями минулого ОЗП.

- Можна виробити, а потім просто викинути за безцінь на балансуючий ринок.

- Ми сьогодні повністю виконуємо торговий графік. І тут також була пророблена кропітка робота, аби повернути довіру покупців.

Здавалося би, все що потрібно – це продати е/е. Проте виникало питання: хто буде її продавати? І коли лунала відповідь – "Центренерго", то охочих не було. Бо раніше у підприємства була погана репутація.

Підкреслюю, що йдеться про минулий час: раніше існувала думка, що "Центренерго" може продати, а потім відмовитися від постачання. Компанію звинувачували у ймовірності торгівлі повітрям.

Проте, коли ми дочасно розпочали цей ОЗП, показали динаміку зростання наших потужностей, розв’язання проблем із паливозабезпеченням, імідж компанії змінився на 180 градусів. Нам повірили, і ми не підвели: нам заплатили гроші і ми відпустили електроенергію.

На сьогодні є питання щодо формування цін на балансуючому ринку та термінів оплати. З цими питаннями ми звернулися до національного регулятора. Наші фахівці активно беруть участь у спеціальних робочих групах. Вже є певні результати.

- Що скажете стосовно стрімкого зниження ціни на е/е перед новим роком і утримання її на низькому рівні зараз?

- Не зрозуміло, звідки тоді взялася така ціна і звідки вона така сьогодні. НКРЕКП проводить розслідування з цього питання. Але поки що ціна на ринку не дозволяє продовжувати нам купувати імпортне вугілля. Тому сьогодні ми призупинилися з цим.

Ціна на ринку стала ниже. Ми стали збитковими. І фактично з цією ціною ми спалюємо вугілля для того, щоб ми могли дати тепло в оселі, поки триває ОЗП.

 Адже ми ще й постачаємо тепло нашим містам-супутникам. На сьогодні наше головне паливо – це вугілля. Ще раз підкреслю, що за нього ми розраховуємося вчасно. Боргів не накопичуємо. Тому, аби знову не залізати в борги, ми на сьогодні призупинили поставки вже законтрактованого вугілля.

- У вас санкцій не буде за це?

- Мені не відомо, як постачальники будуть розпоряджатися тим вугіллям, але в наш бік страхових санкцій не буде.

- А "Центренерго" думає про те, щоб експортувати електроенергію в літній період чи навесні? Це для вас цікаво?

- Це великий обсяг роботи. Потрібно організовувати взаємовідносини з контрагентами за кордоном. Окрім того, треба викупити перетин. І це обов'язки, і знову ж таки – додаткові гроші. Ми ще не бачили графіків, за якими нас будуть просити тримати обладнання в роботі, але згідно з фактом попереднього року, згідно з можливостями вже цього року, я думаю, що тієї електроенергії, яку ми будемо виробляти, буде достатньо саме для тих енергетичних вузлів всередині країни, в яких ми працюємо. Тому, найімовірніше, вона все ж таки тут, всередині країни, буде потрібна.

- До речі, який ваш прогноз на найближчі місяці – чи буде дефіцит навесні-влітку?

- Якщо брати до уваги наявні потужності в енергосистемі, то, думаю, дійсно, дефіциту електроенергії не має бути. А всі плани, які спрямовані на подальше збільшення наших потужностей будуть виконані. Сподіваюся, що нам вистачить і коштів, і людей, і буде максимальне наближення між законодавчою базою і нашим виробничим процесом.

- Тобто, ви допускаєте, що кількість обладнання наступного ОЗП буде більша?

- Так, зможемо! Нами розроблені графіки з ремонту та відновлення пошкодженого ворогом обладнання.

До наступної зими повинні відновити ще 450 МВт потужностей. Крім того, в планах компанії здійснити переоснащення потужностей з антрацитової на газову групу вугілля, що дасть додаткові майже 300 МВт електроенергії.

Для цього вже укладаються відповідні договори, опрацьовуються передпроектні рішення та йде підготовка нових фахівців.

Усе це ми передбачили у нашому фінплані на 2024 рік в частині капітальних інвестицій.  

- За рахунок винятково власних коштів? Та ж урядова програма 5-7-9 для ТЕЦ і ТЕС не спрацювала.

- Так, за власні кошти. Але якщо буде якась програма від влади для теплової генерації, щоб відновити обладнання після російської агресії, то, звісно, це буде тільки плюс. Ми зможемо швидше, якісніше відновити додаткові потужності для енергобезпеки держави.

- Що з кредитами? Які взагалі можливості у вас для їх отримання?

- Давайте не забувати, що ми працюємо під час війни – в надскладних і непрогнозованих умовах. Тому все буде залежати від ситуації в країні, успіху нашої боротьби та перемоги.

Кредити, безумовно, корисні, але за умови, коли стабільне виробництво, коли є розуміння та впевненість у майбутньому. Через військову агресію у нас цього немає.

Уявіть, що на одній із наших ТЕС 80% робочого часу супроводжують повітряні тривоги. Не забуваємо, що ворог ще досі хоче знищити нашу енергетичну міць. Безумовно, кредити нам потрібні, аби ми швидше відновили зруйноване обладнання, додатковихі коштів вимагає й модернізація устаткування. Ми оптимісти, тому закладаємо отримання кредитів на відновлення в фінансовий план 2024 року і сподіваємося на підтримку Фонду державного майна України.

- А яких фінансових результатів за минулий рік ви очікуєте? Якщо не можна абсолютні цифри, то хоча б у порівнянні з позаминулим роком.

- У порівнянні з позаминулим роком ми виглядаємо в сім разів краще. Я беру по факту закриття 2023 року.


Читайте також

Енергосистема України втратила 8 ГВт потужності через останні російські обстріли – прем'єр

Український енергетичний сектор зазнав великих втрат внаслідок цілеспрямованого російського ракетного обстрілу - понад 8 ГВт, і ризик подальших значних втрат все ще залишається, передає Енергореформа.

"Укренерго" попередило про можливі контрольовані обмеження промспоживачів 18 квітня

Диспетчерський центр НЕК "Укренерго" попередив про те, що 18 квітня з 8.00 до 22.00 може виникнути необхідність застосувати контрольовані обмеження енергопостачання промислових споживачів (графіки обмеження потужності), передає Енергореформа.

Глава Міненерго України пропонує вивчити можливість використання союзниками ППО для захисту прикордонних ПСГ

Міністр енергетики України Герман Галущенко пропонує вивчити можливість використання союзниками своїх систем ППО для захисту українських підземних сховищ газу (ПСГ), що розташовані на західному кордоні, передає Енергореформа.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию