Глава "Укргідроенерго" Ігор Сирота: "Найкращий ринок – прогнозований і з рівними умовами для всіх"

28.11.2023 15:28
електроенергія , ВДЕ , регулятор

Ексклюзивне інтерв’ю генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго" Ігоря Сироти агентству "Інтерфакс-Україна" (публікується на партнерських засадах)

Текст: Ніна Яворська

- У минулому інтерв'ю нашому агентству навесні ви казали, що компанії після обстрілів треба відновити 1,5 тис. МВт, а до осінньо-зимового періоду 2023/2024 (ОЗП) хоча б 1 тис. МВт. Наскільки це вдалося?

- Так і є. Причому ми відновили навіть більше, ніж прогнозували. У нас приблизно 370 МВт залишились не відновлені. Це 2 блочних трансформатори – обладнання, яке виготовляється приблизно 8-9 місяців. Тобто, ми дещо матимемо на наступний рік.

Але це суттєво не вплине на загальний баланс регулювання і аварійного резерву, який потрібен для енергосистеми.

Всі станції отримали акт готовності, до ОЗП ми готові.

- А якщо порівнювати входження в минулий опалювальний сезон і в цей, наскільки відрізняється і наявна потужність, і резерви?

- Минулий опалювальний сезон ми розпочинали, скажімо, навіть у дещо гіршому стані. Як ви пам'ятаєте, масовані удари по енергетиці розпочались вже 10 жовтня. Відтоді пошкодженим стало багато обладнання, в тому числі й електричне обладнання, і трансформатори. Ми працювали і продовжуємо працювати над відновленням цілий рік, і сьогодні ситуація на станціях дещо краща.

Головне завдання, як було передбачено дорученнями і президента, і уряду, – максимально захиститися, зробити захист проти дронів і ракет. Тому на це спрямовані величезні зусилля.

Але зазначу, що ми мали дуже небагато часу, всього чотири місяці з липня по жовтень, для підготовки до цього ОЗП, тому що від лютого до кінця червня розтягнувся паводок. І, звичайно, нам всі поточні та капітальні ремонти треба було вкласти у більш короткий термін.

Окрім того, відбуваються технологічні порушення, продовжуються роботи з реконструкції та будівництва, які ніхто не відміняв. Тому навантаження велике.

Раніше в нас була стратегія розвитку, а тепер до неї є ще й є стратегія відновлення і захисту.

Вона повинна бути постійно, має удосконалюватися, бо ми розуміємо, що війна, на жаль, не закінчиться цього року. Ворог теж вчиться, теж буде намагатися нас вразити. Тому завдання одне – максимально захиститися, максимально, де є можливість, зробити запас обладнання, щоб можна було якнайшвидше відновити роботу станцій.

- Як позначилося на компанії підвищення цін на електроенергію для населення з 1 червня? Вам вдалося більше заробити? І на який обсяг ПСО ви виходите на кінець року? Навесні ці розрахунки складали 22 млрд грн.

- Обсяг наших спецобов’язків збільшиться, під кінець року орієнтовно виходимо на 24-25 млрд грн. Дохід збільшується, але і ПСО збільшується. Воно не буде стояти на одному місці, тому що різниця між ціною для побутових споживачів і ціною в ринку теж збільшується.

Ми, може, трохи більше заробляємо, але ми більше платимо ПСО. Тому для нас, коли є ПСО, питання підняття тарифу не головне. Бо якщо сьогодні не платити ПСО, то нам не потрібно буде шукати кредити.

Але з іншого боку, ми б, звичайно, більше заробили, якби не було заборгованості на балансуючому ринку.

- До речі, на початку жовтня ви сказали, що заборгованість перед компанією на балансуючому ринку складає 5 млрд грн…

- Вже майже вісім. У тому році, наприклад, було 4 млрд грн. Немала різниця. І борги зростають, і це проблема для нас. Бо з 8 млрд грн ми платимо 18% податку на прибуток. Отримали ми їх, не отримали, так? Потім ми ще маємо заплатити дивіденди, 30% цієї суми, хоча ми її не отримали. Але це рахується як дохід. Потім на ці кіловати ми ще нараховуємо ПСО. І якщо так буде ще рік-два, ми з прибуткової компанії попадемо в збитки – через системні нерозрахунки на балансуючому ринку.

- "Укренерго" зі свого боку які прогнози за розрахунками вам дає?

- "Укренерго" не може нічого прогнозувати, тому що 80% цих боргів генерують державні компанії: шахти, обленерго, "СхідГЗК", які не розраховуються за спожиту е/е на балансуючому ринку.

Це питання, яке я весь час ставлю і буду знову ставити. Тому що воно критичне для нас. Так, у нас був запас міцності, якого на наступний рік може не бути, і ми можемо стати збитковою компанією.

- Запас міцності у вас формувався завдяки гарним паводкам, правильно?

- Так, у нас запаси міцності за паводками йдуть, ми мали перехідні кошти з року в рік. Паводок був два останні роки хороший.

Але нам негайно потрібно знайти рішення щодо погашення цих боргів.

- Втім, на кінець року компанія все-таки виходить з прибутком.

- Ми виходимо з прибутком. Звичайно. Але якщо наступний рік буде з меншим притоком, не буде такого паводку, як цього року, то будуть у нас проблеми.

- А які зараз борги "Укргідроенерго" по ПСО? Навесні ви казали про 1,9 млрд грн.

- Зараз все ми погасили, у нас немає заборгованості по ПСО, немає зовсім.

Ми з місяця в місяць гасимо ПСО. Але якщо буде така ситуація в кінці року і будуть надалі нарошуватися борги на балансуючому ринку, то, звичайно, тоді ми не зможемо платити ПСО.

Ми хороша компанія в тому плані, що можемо закрити питання балансування і надавати допоміжні послуги.

На щастя, цього місяця "Укренерго" сплатила заборгованість за доппослуги, бо було більше ніж 800 млн грн.

Але на балансуючому набігає по 400 млн грн на місяць. Тобто ми заробляємо, але грошей не отримуємо.

- Як взагалі відбувається розрахунок ваших "внесків" по ПСО? Можливо, їх обсяг залежить від ваших доходів?

- Там дуже складний механізм обрахунків. Але якщо приблизно ПСО складає 135-140 млрд грн, то 25 млрд грн закриваємо ми, інше – "Енергоатом". Тобто наших так і є – трохи більше 20%.

- Як ви прокоментуєте рішення НКРЕКП знову трохи підвищити прайс-кепи, зробити чотири годинних зони?

- Знову якась невеличка різниця може бути. Ці чотири зони роблять для того, щоб європейська ціна в певні години була б співмірною з нашою і можна було б заводити імпорт.

Якщо нам не вистачає е/е, ми робимо аварійну заявку. І тоді ми за цю електроенергію платимо в рази більше, ніж вона коштує на ринку в Європі.

Якщо НЕК купує її дорожче, то, звичайно, ми зі свого ринку знову вимиваємо кошти. І це теж зовсім не добре.

На сьогоднішній день всі думають, як збалансувати цей ринок. Якби в нас не було перехресного субсидіювання, це було б набагато простіше.

 - Який відсоток в обсягах загальної підготовки до ОЗП займають всі захисні заходи? Наскільки це здорожчує саму підготовку?

- Зараз важко так сказати, але це десятки і десятки мільйонів, сотні мільйонів, розумієте? Все це робиться в межах капінвестицій. Скажу просто: якби ми ті кошти направляли б на розвиток, на будівництво, то ми б швидше побудували, припустімо агрегат №5 Дністровської ГАЕС – не за чотири роки, як бачимо можливим це зараз, а за три. Тому кошти треба трохи перерозподілити.

Але, знаєте, в чому ще складність? У нас є багато обладнання, яке розміщене на станціях, на греблях, і ми не можемо перевантажувати перекриття, на якому воно розташоване.

Часом ми не маємо можливості поставити ті ж габіони, блоки, бігбеги, тому що все компактно спроектовано. Крім того, на греблях експлуатуються вантажопідйомні крани, які потребують простору для переміщення. Треба комбінувати і думати, як максимально захиститися.

Це вже зараз, наприклад, коли ми будуємо п'ятий, шостий чи сьомий блоки Дністровської ГАЕС, ми ці особливості враховуємо, і три агрегати будуть максимально захищені, щоб у цілому хоча б півстанції було захищено на 80-90%.

Проект Канівської ГАЕС теж потребує перегляду, враховуючи досвід нашої роботи у воєнний період. Це все вимагає інших підходів і ускладнює проектні рішення.

- Вам уже вдалося залучити кредитні кошти на будівництво Дністровської ГАЕС?

- Поки що ні. Будівельні роботи ми намагаємося виконувати власними силами. Але обладнання, яке складає більше 50% вартості блока, плануємо купити за кредитні кошти.

Взагалі ми шукаємо різні компанії, які б могли допомогти нам профінансувати будівництво цієї ГАЕС саме в частині закупки обладнання. Ті ж меморандуми підписали з канадською AECON ("Ейкон Констракшн Глобал Сервісес Інкорпорейтед"), з німецькою Andritz Hydro GMBH, яка бере участь у реконструкції трьох агрегатів на ДніпроГЕСі.

У будь-якій країні, де ми підписуємо меморандум, де є можливість виступити, я закликаю бізнес: тисніть на свій уряд, щоб знаходили кошти на фінансування.

Якщо, умовно кажучи, Канівська ГАЕС коштує EUR1,5 млрд, з яких мінімум 50% це вартість обладнання, і наприклад, уряд Німеччини їх дасть, то ці 50% і залишаться в Німеччині. Тому що в цій країні є вся лінійка обладнання, вся.

Так, будь ласка, організуйте кооперацію з нашими заводами, щоб дати їм якийсь обсяг роботи. Я маю на увазі, зокрема, "Українські енергетичні машини". Але, якщо ми отримаємо кошти, ми зможемо рухати будівництво, а ви завантажуєте своїх виробників.

У нас, якщо говорити про обладнання, це тільки "Українські енергетичні машини" –  турбіни, генератори, а виробника електричного обладнання в нас немає. Це все імпорт. І це все виробники європейські, американські, корейські, японські.

Коли нас відвідував держсекретар США Ентоні Блінкен, ми йому теж презентували проєкт, в якому зазначено, який об'єм потрібного нам обладнання виготовляєтесься в Америці. Цей об’єм суттєвий. Тобто, ви нам допомагаєте і водночас підтримуєте свого виробника.

Взагалі ми намагаємося зі всіма знайти діалог. Зокрема, пропонуємо компаніям, з якими ми підписали меморандум, утворити консорціум. Якщо, наприклад, Європа має сильні позиції щодо обладнання, а, зокрема, Туреччина –  потужний будівельний потенціал, будь ласка, кооперуйтеся.

Але при цьому ми наполягаємо, щоб було максимально залучене наше виробництво. Можна говорити про міжнародну інженерну компанію, але будівельні матеріали, які є в нас, не будуть їхати з-за кордону. Ми прагнемо, щоб це були українські виробники, це стимулюватиме нашу економіку.

Те ж і з людьми. Звичайно, ми будемо намагатися залучати насамперед українських фахівців, де тільки можна, хоч тут з’явилося багато складових, яких не було до війни. Багато чоловіків пішло воювати. І у нас теж 140 працівників, маючи бронювання, пішли добровольцями на війну. Так що кадрова проблема виникає, але навряд чи канадці привезуть сюди людей, щоб будувати.

- Розкажіть, будь ласка, про кредити компанії. Скільки взагалі з початку війни "Укргідроенерго" вдалося залучити кредитних коштів?

- Ми зараз працюємо над залученням EUR200 млн від ЄБРР і EUR60 млн – від ЄІБ. Це все під відновлення.

З ЄІБ ми взагалі домовилися таким чином, що тих 60 мільйонів, які ми беремо, можуть бути направлені на тимчасову гідроспоруду Каховської ГЕС.

Також ми обговорюємо додаткове фінансування від Світового банку в розмірі EUR70 млн для продовждення реалізації проекту встановлення накопичувачів.

 - Коли ви плануєте отримати ці кошти?

- Сподіваюся, що від Світового банку зможемо отримати кошти вже цього року, з ЄБРР, найімовірніше, вийдемо на договір орієнтовно у лютому наступного. З ЄІБ теж, думаю, десь на лютий наступного року. Загалом приблизно EUR330 млн.

Ми працюємо над цим з початку цього року, я ще раз підкреслю, в цих умовах це не так просто.

Разом з тим кредити, які ми маємо від МФО, для нас дуже вигідні. Там ставка – 1-1,5%. Тобто це дешеві кошти.

Ми зі Світовим банком працюємо більше 20 років, з європейськими – більше 12 років. Тобто вони бачать у нас надійного партнера. Вони бачать, що під час війни два роки ми генеруємо прибутки. Ми є незбитковими.

Наші партнери розуміють фінансовий стан нашої компанії, тим більше, що ми проводимо аудит за міжнародними стандартами, вони отримують нашу звітність і фінансову, і щодо проектів. У нас йде постійна робота з банками.

Так, ми укладаємо багато меморандумів, хоч це і декларативні угоди. Але необхідно постійно працювати і відчувати, де реально можна на сьогоднішній день отримати фінансування того чи іншого проєкту.

За участі президента України і прем'єр-міністра Канади ми підписали меморандум щодо будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС з канадською AEСON.

Ця компанія має намір залучити фінансування через канадський уряд. Ми надали необхідну технічну документацію, зараз опрацьовуємо робочі питання з канадцями. Звісно, щодо Каховської ГЕС до деокупації ми поки що рухатися не можемо, але щодо Канівської ГАЕС робота йде швидкими темпами.
Я думаю, що після нашого візиту в Канаду наприкінці листопада буде більше розуміння, як ми зможемо працювати далі.

- Ви вже знаєте, скільки може коштувати Канівська ГАЕС? Адже проєкт доводиться переробляти.

- Ми маємо кошторис, який був зроблений в 2014-2015 роках. Але він був перерахований у гривні до курсу валюти. І тоді він складав приблизно EUR1,5 млрд. Проєкт був готовий, пройшов експертизу, а тепер його треба переглядати. Тому ми дали документацію всім компаніям, з якими активно спілкуємося, підписуємо меморандуми. Зараз ми прагнемо, щоб ті станції були заховані, щоб вони стали невразливими, тому має бути дещо інше компонування обладнання.

Пріоритет – фізична та протипожежна безпека. Наприклад, на Дністровській ГАЕС зал для розміщення КРУЕ не враховував можливих наслідків ракетних ударів, тому там пошкодження дуже серйозні.

Тепер проєкт відновлення необхідно розробляти зовсім по-іншому, ми маємо вивчити його, направити на експертизу до ДСНС, екологічній інспекції, наскільки все відповідатиме сучасним вимогам. Відповідає – починаємо прораховувати. Тоді замовляємо уточнений проєкт і кошторисну документацію. Так що в найкращому випадку кошторисна документація може бути весною чи влітку.

Можливість внести пропозиції ми даємо всім компаніям: канадським, корейським, турецьким. Ми хочемо від них отримати пропозиції, як може виглядати технічне рішення і скільки це може коштувати, на скільки може бути здорожчання, щоб ми просто це розуміли.

- Повернімося до Дністровської ГАЕС. Ви сказали про плани отримати фінансування на агрегат №5, а за рахунок чого будуватимуться шостий та сьомий агрегати?

- Ми над цим працюємо щодня. Але ви ж самі розумієте, що під час війни дуже важко фінансувати енергетичні об'єкти, які під обстрілами.

Тому ми хочемо спочатку п'ятий, але паралельно з ним ми шукаємо нові рішення для спорудження шостого та сьомого гідроагрегатів в умовах нових реалій. 

- До речі, а ви не шукали можливості взяти кредит на відновлення за урядовою програмою "5-7-9"? Здається, його ще жодній з енергокомпаній взяти не вдалося.

- Ні, я взагалі не практикую кредити від вітчизняних комерційних установ. Чому ми сьогодні прибуткові? Тому що ми добре працюємо і ми ніколи не брали кредитів у вітчизняних банків. Якщо взяти кредит під всі наші потреби і взяти під 23-24%, рано чи пізно ці кредити накривають.

- Але цією програмою передбачена компенсація до вказаного рівня.

- А для чого мені брати під 5-7-9%, коли я буду працювати з іншими фінансовими компаніями, з фінансовими установами, банками, і буду брати під 1%?

- Разом з тим ви вже рік працюєте над їхнім отриманням.

- Краще попрацювати рік і взяти те, що вигідно для компанії. Знаєте, я ці речі чую упродовж 14 років. Мені з 2010-го року говорили: немає грошей – візьми кредит. А я відповідав, що колись це просто накриє, прийде момент, коли доведеться брати кредит на кредит, і потрібно буде працювати винятково на кредит і на відсотки. Тому в нас таких кредитів немає. І ми продовжуємо таку політику.

Це не наша історія. Давайте чесно. "5-7-9" для енергетики було розраховано під теплову генерацію, щоб вони відновилися. Тому що їм жодні банки кредит не дадуть.

Тому що після 30-го року передбачена декарбонізація, а далі все – забули. Хто буде вкладати в теплову генерацію? Ніхто. Тому держава і визначає такий формат кредитування.

- До речі, які новини в плані відбудови Каховської ГЕС? Може, є якісь нові розрахунки кошторису?

- Дуже складно вивести кошторис. Рішення проєктні є, як ми будемо будувати. Але ми не знаємо, що там відбувається під водою.

Гідроспоруда, не просто якийсь насип в землі, а гідроспоруда, яка з'єднає правий і лівий берег, має 800 м довжини з верхньої частини, від Каховського водосховища, 25 м висоти, 150 м ширини внизу і 15 м зверху. З нижнього б’єфа, від Херсона, така ж довжина, така ж ширина, а глибина вже на 10 метрів більше, 35 м.

Але це коли все добре. Коли ми знаємо, що це дно, де є бетонна плита. Та ми розуміємо, що вона підірвана, і якщо вибух пішов униз, то може бути таке, що там вимило, скажімо, дно на глибину ще 30 метрів. Адже приблизно 14 млн куб м води пройшло. Якщо це так, то буде 50-55 метрів глибини, і це зовсім інша кількість матеріалу.

Зараз, щодо дна, то проєктний інститут порахував, що потрібно 10 тис. тонн металоконструкцій. Але спершу треба осушити всю ділянку навколо зруйнованої станції та греблі, зробити експертизу, демонтувати, аж потім проєктувати, коли буде видно, що там відбулося. Бо так ніхто не спроєктує.

Друге питання. Там було 28 водозливних гребель, 14 одразу були підірвані, 2 вода змила. В якому стані інші 12 водозливних гребель, ми не знаємо.

Якщо сьогодні проєктний інститут називає якісь суми, то це все одно приблизно. Ось ми десь видали якусь цифру, умовно, 5 млрд. А тоді буде інша, вища сума, скажуть, що гроші крадуть. Тому давайте так: технічні рішення є, можна зразу приступати. Але остаточну ціну ніхто зараз не скаже. І для нас найскладнішим було саме питання технічних рішень.

- Може, трохи теоретичне питання. Як ви самі для себе прикидаєте, які компанії, які країни відбудовуватимуть Каховську ГЕС, на кого ви робите ставку?

- От ми підписали меморандум з Канадою на два проєкти Канів-Каховка, але Канів вони сьогодні розглядають, вони вже його відпрацьовують, а щодо іншого кажуть, подивимося, що відбуватиметься, а тоді підійдемо до цього проєкту.

Тут інше питання виникає. Йде важка війна, розрушується економіка, і ми розуміємо, що вона має відновитися.

А щоб відновити економіку, треба буде багато будувати. А на це потрібна енергетика. І тому енергетика має відбудовуватися швидше. Ми не можемо чекати, коли закінчиться війна. Треба вже зараз максимально робити все, що можна зробити.

Складно, не дуже просто говорити з інвесторами, з країнами, але це треба робити, бо Європа і світ розуміє всю важливість енергетики.

Так, є питання ринку, перехрестне субсидіювання, ПСО, але, коли ми вийдемо вже на інвестиції, це все має залишитися в минулому. Тому що іноземці зайдуть зі своїми коштами і все чітко прорахують. Їм не треба рахувати, скільки коштує побудувати 1000 МВт і яка окупність, вони прекрасно знають. Їм не треба багато чого розказувати. Але правила в енергетиці мають бути європейськими для них. І тоді інвестори будуть долучатись швидше.

Так само і зі страхуванням ризиків. Це сьогодні ще не так на ці питання дивляться, коли ти позичаєш 10-50 млн. Коли мова йде про мільярди, звичайно, що це питання буде вже стояти на контролі в урядів, які будуть фінансувати.

- Ви нещодавно підписали черговий меморандум з Andritz з розвитку виробництва водню. Але у травні минулого року вже був меморандум з цією ж компанією на 1 МВт. Потім ви казали про плани побудувати потужність 2 МВт. Поки проєкт не реалізований. Що дасть новий меморандум?

- У підписанні попереднього меморандуму брала участь ще й MAN Energy Solutions, але протягом року результату не було. Тому ми підписали меморандум з Andritz. У них є два підрозділи, які наразі займаються винятково воднем. Також фахівці Andritz мають певні напрацювання з норвежцями.

Тепер ми говоримо про 5-10 МВт. По-перше, у розрахунку на 1 МВт буде дешевше побудувати 5МВт, ніж 2МВт. Якщо побудувати 2МВт коштуватиме, умовно, EUR3 млн, то 5 МВт коштуватиме не EUR7,5 млн, а EUR5-6 млн.

Крім того, за цей рік ми багато чого вивчили нового. І чому компанія Andritz для нас важлива і ми з ними працюємо? Тому що основним драйвером зеленого водню в Європі є Німеччина. Ми запропонували розробити ТЕО, Andritz як наш партнер буде шукати кошти німецького уряду, щоб профінансувати цей проєкт. Так, це не економіка на сьогодні. Але це майбутнє. І ми маємо до цього рухатися. Ми вже маємо напрацювання, ми розуміємо, де може бути споживання цих 5-10 МВт, ми розуміємо, що це споживання є в Україні.

- І хто може бути споживачем?

- Ми зараз не будемо про це говорити хоча б і з міркувань безпеки. Але ми попередньо проговорили з Andritz ці питання. Якщо ми побачимо що проєкт ефективний на перспективу 3-4-5 років, тоді шукатимемо грант під пілотний проєкт. Умовно EUR6 млн.

Для європейців виділити таку суму для пілотного водневого проєкту в Україні цілком прийнятно. Це не 100 млн, не мільярд.

Розглядаємо приблизно такі суми. Ми опрацьовуємо ці питання з фахівцями, які спеціалізуються та розвивають тему водню в Україні.

- Два маленьких прогнози хочу від вас почути. По проходженню ОЗП і по подальшому розвитку ринку.

- ОЗП. Ми зробили висновки з минулого року, ми зрозуміли, де і наскільки ми вразливі, що і як потрібно робити. І ви ж чули, що ми прагнемо, попри те, що маємо об'єднану енергосистему, максимально перетворювати її на  децентралізовану, скажімо так, локальну.

- Що зроблено вже по цій локальній енергосистемі? Якщо чесно, поки не зрозуміло.

- Наприклад, в 6 областях ми маємо наші станції. І кожна станція може окремо видати електроенергію в населені пункти, поблизу яких вона розташована.

Звісно, я не кажу, що ми зможемо видати сто відсотків нашої е/е, але зможемо заживити об’єкти критичної інфраструктури в містах, де розташовані наші станції. Так можуть бути під'єднані лікарні, котельні, інша необхідна інфраструктура.

Ми зустрічалися, наприклад, з керівниками областей, обговорили всі ці підключення, провели відповідну роботу, випробування щодо можливості заживлення від наших електростанцій різних об’єктів в цих областях. 

Ось такі речі ми плануємо зі своїми станціями. І я переконаний, що й інші генерації намагаються це зробити. Оце і називається децентралізацією.

У цілому до ОЗП ми сьогодні готові. Звісно, все залежить і від погоди теж. Якщо в середньому буде, скажімо, мінус 10, все добре. Але дуже холодна зима може ускладнити роботу об’єднаної енергосистеми України.

- Яким ви бачите далі розвиток ринку, враховуючи всі ці борги, ПСО?

- Хочемо ми чи не хочемо, якщо ми об'єднані з європейською енергосистемою, якщо рухаємося в європейський ринок, ми маємо жити за їхніми правилами. Дивіться, сьогодні всі розуміють, що в нас війна, але нам прапорці виставляють, що ринок має бути прозорим, що ринок має бути несубсидійований. Так, держава має визначити, кому і як допомогти, а ринок має працювати, сплачувати податки.

Але може бути й інший варіант – коли ПСО покладуть й на інших учасників ринку, а не тільки на "Укргідроенерго" і на "Енергоатом". Нехай це буде, скажімо, акциз на е/е, бо коли це називається ПСО, то його, узагалі ж, держава має компенсувати,

- До речі, ви звертались до уряду з проханням компенсувати виконання ПСО? Я ж так розумію, його ще жодного разу не компенсували.

- Звичайно, не компенсували. Якби держава віддала нам наше ПСО…  А писати ми можемо, але що з цього вийде? Ситуація простіша. Чому не всі учасники можуть бути виконавцями ПСО? Нехай, наприклад, платять акциз всі, хто продає електроенергію.

Хіба "Енергоатому" не потрібно будувати блоки, не потрібно розширювати атомну генерацію? Потрібно. Хіба нам не потрібно? Потрібно. Так тоді, друзі, всі мають бути в рівних умовах. А то одним дали зелений тариф, одним весь час не вистачає, одним ще щось, а дві державні компанії навантажили.

На штабах зараз шукають різні моделі, але нас життя змусить зробити умови для всіх учасників рівними. Я вважаю, що найкращий ринок – це тоді, коли він прогнозований і рівні умови для всіх.


Читайте також

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию