Ексклюзивне інтерв’ю генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго" Ігоря Сироти агентству "Інтерфакс-Україна" (публікується на партнерських засадах).

Текст Ніна Яворська.

• Доки немає оприлюднених результатів діяльності, скажіть, з чим "Укргідроенерго" вийшла з першого, фактично воєнного, півріччя?

Наш фінансовий результат суттєво залежить від природи. Все залежить від опадів, в тому числі й зимових, від паводку. Цього року паводок був середній за обсягами, але тривалий. Почався в кінці лютого-на початку березня і закінчився в кінці червня. Скажімо, він був вдалим.

Якщо в перші місяці року ми перевиконували на 30-40% прогнозні фінансові показники, то уже в липні у нас – мінус 36% до фінансового плану.

Я думаю, що такий буде серпень, вересень, жовтень. Сподіваємося, що до кінця року наші фінансові показники  будуть збалансовані. Ми ніколи не беремо на себе більше зобов’язань, ніж можемо виконати. Але ж наше основне завдання – це не виробіток, а забезпечення енергосистеми піковою електроенергією, аварійним резервом і балансування.

Бачили картину кілька днів тому, коли росіяни обстріляли ЗАЕС і довелося відключати один з блоків? Тоді для збалансування енергосистеми були залучені всі ГЕС і ГАЕС компанії, причому Дністровська ГАЕС несла повне навантаження одразу трьома гідроагрегатами і саме вона покривала майже весь дефіцит електроенергії в системі, виробивши за добу 8,5 млн кВт-год.

• На випадок відключення інших двох працюючих блоків ЗАЕС у компанії є резерви?

Є ще резерви, навіть на два, але на короткий період.

Чому ми говорили, що маємо добудувати станцію, довести Дністровську ГАЕС до 2,2 тис. МВт? Це аварійний резерв. Коли стається так, що відключається 2 атомні блоки, а це 2 тис. МВт, ми маємо швидко віддати тих 2 тис. МВт в енергосистему. Ми можемо приблизно 6-7 годин нести таке навантаження. За цей період можна підняти теплову генерацію чи, скажімо, відрегулювати споживання.

• Коли ми говорили з вами у березні, ви були досить оптимістично налаштовані на експорт електроенергії в Європу, який тоді тільки анонсувався, але за півтора місяці компанія фактично так нічого і не бронювала у напрямку Словаччини та Угорщини.

Все дуже просто. Нам потрібно основне, про що я говорю – тримати аварійний резерв, надати балансування і доппослуги насамперед своїй енергосистемі, а потім надавати послуги в Європу. У березні ми були оптимістичні, бо йшов паводок. У липні стали песимістичні, бо паводку немає. А тримати ресурс потрібно. Інше питання – ми побачили по економіці, що нам це не вигідно. А у нас дефіцит ресурсу, який гідно оплачується. Якщо у нас буде надлишок після забезпечення української енергосистеми, то звичайно, ми вийдемо на експорт.  

• Втім, ви досить активно експортуєте у липні та серпні до Молдови, переважно рівним графіком. Це вигідно?

Ми побачили, що такий ресурс на рівний графік є, нам його вистачає і нам економічно вигідно, бо ми отримуємо валюту. До того ж піднявся валютний курс. Ціна навіть у 77 євро за МВт-год тут нам цікава. Ми отримуємо 3,1-3,2 тис. грн за МВт-год, а на нашому ринку – 2,6 тис. грн за МВт-год. Обсяги, які ми експортуємо до Молдови, це не ті 10% від їхнього споживання, на які вони розраховували, але це те, що ми зараз можемо.

• Наскільки зобов’язання експортерів сплачувати на підтримку ПСО по населенню 80% прибутку від експорту, зменшить навантаження на "Укргідроенерго", як одного з його виконавців?

Дещо зменшить. До кінця року це дасть приблизно 5% від загального ПСО. Ми порахували, що це принесе десь 5 млрд грн. Для порівняння – ми з "Енергоатомом" по року маємо закрити приблизно 100 млрд грн.  

ПСО взагалі з війною збільшилося, насамперед, через суттєве зниження промислового споживання електроенергії. У нас в фінплані на рік було закладено 5,5 млрд грн на ПСО, але ці показники були скориговані і тепер складають 15 млрд грн. Це 55% від загального доходу, який зазначений на рівні 28 млрд грн.

Ми не маємо заборгованості по погашенню ПСО. В першому  півріччі сплатили 8,5 млрд грн податків та зборів. Але ми дійдемо до того, що будемо змушені шукати нову модель ПСО, бо "Укргідроенерго" і "Енергоатом" його не зможуть покрити. Це дуже велике навантаження. І коли хтось висловлює бажання ще його збільшити, я кажу, що у нас стільки грошей уже нема.

• Під час нашого березневого інтерв’ю ви казали про те, що звертаєтеся до кредиторів з тим, щоб вони погодили перепрофілювання кредитів на підвищення ліквідності. Які результати цих переговорів?

Після першого півріччя ми прибуткові, ліквідність є. У коштах на її покриття потреби немає.  Але  гроші потрібні на капітальні видатки. І ми звернулися до наших банків – ЄБРР, ЄІБ, Світового банку, щоб вони розглянули можливість спрямувати частину кредитних коштів саме на ці видатки. Якщо у нас велике ПСО, великі податки, нам не вистачає на капітальні вкладення, модернізацію.
У нас зараз 35 агрегатів у ремонтах: реконструктивних, поточних чи капітальних. Ми готуємося до ОЗП і маємо їх завершити, а грошей бракує. При цьому по кредитах на інвестиційні програми вони в профіциті. І ми б хотіли перенаправити їх на капітальні видатки, щоб закупити обладнання, провести ремонти. Ми розуміємо, як діє ворог –  він може у будь-який момент ударити по підстанціям, по інфраструктурі, тому треба мати запас електричного обладнання, трансформаторів, вимикачів. Це обладнання, яке не виготовляється в Україні, тим паче воно індивідуального замовлення.

У нас різні є агрегати, наприклад, на Київській та Каневській ГЕС від 20 МВт. Агрегати на Дністровській до 424 МВт. Це різна компоновка, і ми сьогодні на модернізацію і реконструкцію будемо направляти всі зусилля.

Бо будь-що маємо забезпечити зі стовідсотковою гарантією аварійний резерв і балансування, а для цього потрібно мати запас. На це нам дуже потрібні кошти, і ми кажемо банкам –  це обладнання європейського виробника, тому ваші гроші підуть їм.

Дуже розраховуємо, звісно, на позитивну відповідь. І якомога швидше, бо термін виготовлення зріс майже удвічі, уже сьогодні потрібно робити замовлення. Наприклад, ми мали пропозицію від АВВ – було 5 місяців на виготовлення, зараз 9. Ми також виходимо з того, що замовлення, зроблені сьогодні, обійдуться дешевше. Може, я помиляюся, але гадаю, що цінова політика в Європі теж може змінитися. Все через те, що енергоресурси будуть підніматися в ціні. А у нас ще буде 10% податку на виведення фінансів на закупку імпортного обладнання, це знову ж таки для нас здорожчання.

• Як працює механізм отримання гуманітарної допомоги, чим опікується Міненерго відповідно до спеціальної постанови уряду?

Ми перелік своїх потреб надали, але поки що нічого не отримали з нього. Там ще процедура, як отримати, як поставити на баланс. Займаємося цим, але конкретики поки що нема.

• А на якій стадії реалізація проекту будівництва 212 МВт Energy Storage, адже договір про отримання кредиту в понад 200 млн доларів був ратифікований?

Ратифікація договору відбулася уже після початку війни, він чинний. За нашими розрахунками, потрібно приблизно півтора року на вибір консультанта, розробку ТЕО, сам проект. От якраз цим ми й займаємося, спочатку оберемо консультанта за міжнародними стандартами.

• Також уже після початку війни ви підписали з Andritz Hydro та MAN Energy Solutions  меморандум про реалізацію пілотного проекту по будівництву потужностей в 1 МВт для виробництва зеленого водню. Що з цим проектом?

По водню ми дуже плідно співпрацюємо з німецькими партнерами. Ми зустрічалися з ними місяця півтора тому, підписали меморандум і плануємо у вересні підписати контракт на поставку електролізера в 1Мт. У них термін виготовлення 16 місяців, але ми домовилися, що вони заберуть у когось чергу і зроблять нам це за 6-9 місяців. Тому, якщо ми підпишемо контракт  у вересні, то у першому півріччі наступного року ми зможемо реалізувати цей проект на ДніпроГЕС.

Це просто пілотний проект, звісно, але поясню, у чому його суть і важливість, чому ми хочемо його побудувати навіть за свої кошти. Знаєте, Європа ще не дуже просунулася у цьому питанні. Ми вивчили його на прикладі Німеччини і побачили, що у них всього кілька таких проектів, може п’ять. Але всі розуміють, тим паче, з огляду на події в Україні і агресію Росії, що енергетика – це зброя в руках росії.

Тому я думаю, що Європа і безпосередньо Німеччина, буде набагато швидше рухатися у напрямку розвитку проектів по водню. Всі розуміють, що це майбутнє.

Та ж Німеччина зараз створює механізми, щоб компенсувати вартість виробництва водню. Він сьогодні буде економічно не дуже вигідний. І я переконаний, що ми маємо рухатися разом з європейцями. Ми не маємо робити через три-чотири роки те, що в Європі вже буде зроблено. Я й на наглядовій раді акцентував, що ми маємо зараз думати, на чому буде заробляти Укргідроенерго через 5-10 років. Це і є стратегія розвитку.

Якщо ми сьогодні побудуємо хоча б 1 МВт, то нам буде набагато простіше говорити з європейськими донорами.

Вони швидше дадуть кошти і на проектування, і на реалізацію проектів. А в нас є можливість реалізувати проекти по водню від 40 МВт до 100 МВт. Тому ми маємо уже зараз відпрацювати всі механізми. Маємо самі подивитися, як це відбувається практично і яка тут економіка. Зокрема, почати змішувати водень на 5-10% з газом. У нас така можливість є. Ми хочемо провести випробування і побачити, як це працює, не втрачаючи час. Вже в наступному році рухатися з донорами по великих проектах.

• У червні цього року Нацбанк визнав неплатоспроможним "Мегабанк", який обслуговував підприємства "Українські енергетичні машини", що  виконували роботи для "Укргідроенерго". Як це рішення позначилося на проектах компанії?

Негативно. За два тижні до того, як його визнали неплатоспроможним, з європейських банків було перераховано приблизно 500 млн грн. Це за роботи, які зробили "Українські енергетичні машини" та інші заводи для нас, там відбулося коригування ціни. Здається, ці кошти віднесені до 7 групи, перспектива їхнього повернення дуже туманна. І це зупинило заводи, бо вони не мають обігових коштів.

А в них 11 наших агрегатів, вони не можуть їх доукомплектувати, щоб ми ввели їх в експлуатацію.

Це вплинуло як на заводи, так і на нашу реконструкцію. Це не наша компетенція, але наскільки я знаю, керівництво заводів зараз займається цим питанням. Намагається взяти кредит, отримати банківські гарантії, звертається до уряду за допомогою державного фінансування, розглядає питання збільшення статутного капіталу, щоб знайти якісь кошти і запустити роботу. А нам ці агрегати потрібні на вчора.

Ми втрачаємо і в фінансах, і у виробітку, але така ситуація. Для "Укргідроенерго" тут важливі 2 фактори – це енергобезпека нашої держави і те, що всі наші проекти мають рухати економіку. Ми основний замовник підприємства "Українські енергетичні машини". У них більше 60% – наші замовлення, і ми розуміємо, що треба давати їм роботу. Тому, звісно, потрібно знаходити якийсь вихід.

• Прийдешній опалювальний сезон уже назвали найскладнішим в історії України. З точки зору "Укргідроенерго",  як його оцінюєте ви, які головні виклики стоять перед компанією і як ви готуєтеся до їх подолання?

Для мене цей сезон 13-й. І я хочу сказати, що з 2014 року всі ОЗП були складні, – відтоді, як росіяни захопили наші шахти, порушили логістику поставок вугілля, відібрали частину теплової генерації. Це позначилося на енергосистемі. Прийдешній сезон буде надскладним, бо ми не знаємо, що може спланувати ворог, що і коли буде обстрілювати. Добре, що ми за два дні від’єдналися від них і приєдналися до Європи.

Хоч, звісно, ми розуміємо, що імпорт електроенергії для нас буде дорогим. У нас вона коштує 60-65 євро за МВт-год, а в Європі значно дорожче. Це буде тягар для енергосистеми. Це виклик? Так.

Зараз "Укргідроенерго" насамперед працює над підготовкою станцій до ОЗП. Треба отримати акт готовності у жовтні. Ми всі ці питання опрацьовуємо, готуємося до будь-яких сценаріїв.

Можливо, у цьому ОЗП нам взагалі не доведеться думати про продаж електроенергії, а тільки про те, щоб забезпечити надійну роботу енергосистеми. В умовах війни ми не можемо передбачити, де, коли і що вийде з ладу. Балансування – це наша основна функція.

• Наскільки компанія сьогодні забезпечена кадрами для виконання всіх цих завдань?

Проблем з кадрами у нас немає. Нам вдалося втримати людей. Щойно почалася війна, на нараді я сказав, що ми маємо працювати. Може, мене тоді не всі зрозуміли – про що він говорить, коли всі тікають. Але зупинити роботу – це за мить, а відновити потім дуже складно. Ми тоді заплатили працівникам три оклади наперед, для підтримки. Ті, хто виїхав за кордон, мали можливість дистанційно працювати. Тепер, коли закон забороняє дистанційну роботу з-за кордону на таких підприємствах, більшість повернулася, ті, хто залишився поки, взяли відпустки за свій рахунок, але місця їхні по поверненню чекають. Та й за кордоном у нас, може, людей тридцять, не більше.

З окупованої Каховської ГЕС, тих, хто виїхав, переводимо на інші станції. У нас ще 8 станцій, знайдемо співробітникам житло і можливість перечекати.

 Головне зберегти сьогодні людей, все інше ми відбудуємо. Але так, саме на Каховській станції можуть бути проблеми з кадрами.

• Наскільки реальна її повна зупинка?

Я не виключаю будь-яких сценаріїв за воєнних умов. Станція в оперативному управлінні у нас, і ми готові реагувати відповідно до ситуації.