Голова правління Асоціації сонячної енергетики України, адвокат Владислав Соколовський у колонці для Енергореформи проаналізував, як щойно прийнятий Закон "Про лобіювання" змінює інструменти впливу бізнес-спільноти на законотворчі процеси в енергетиці.

14 березня 2024 року набрав чинності Закон України "Про лобіювання".

У дію він вводиться через два місяці з дня початку функціонування так званого  Реєстру прозорості, але не пізніше 01.01.2025.
Отже, Україна виконала одну з рекомендацій GRECO – Органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу. Запроваджене законодавство, яке, зокрема, регулюватиме відносини народних депутатів із лобістами, які бажають впливати на законотворчий процес.

Стисло про нові правила гри

Законом визначено поняття лобіювання. Це діяльність, що здійснюється особою за винагороду з метою впливу на суб'єкт правотворчої діяльності у комерційних інтересах бенефіціара. Предмет лобіювання – нормативно-правовий акт: закон, указ президента, постанова Кабміну, наказ Міненерго, постанова НКРЕКП, рішення місцевих органів влади, тощо.

Суб'єкти правотворчої діяльності: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, держадміністрації, органи місцевого самоврядування, інші органи державної влади та суб'єкти публічного права, які згідно із законом здійснюють від імені держави правотворчу діяльність.

Лобісти мають бути зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі – Реєстрі прозорості. Закон забороняє здійснювати лобіювання без відповідної реєстрації.

Також необхідно буде подавати звітність про свою діяльність. Держателем та адміністратором Реєстру визначено Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Методи лобіювання:

• Будь-яка пряма чи опосередкована комунікація з суб'єктами правотворчої діяльності
• Підготовка та поширення реклами, пропозицій, програмних і позиційних документів, аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень, у тому числі з використанням медіа або мережі Інтернет
• Запрошення суб'єктів правотворчої діяльності для участі у зустрічах, конференціях, заходах тощо
• Організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, інших заходів, не заборонених законом, що пов’язані з предметом лобіювання
• Інші методи.

Яка діяльність не є лобіюванням

Неприбуткові спілки підприємців, такі як Асоціація сонячної енергетики України (АСЕУ),  у деяких випадках не підпадають під дію Закону. Не є лобіюванням діяльність громадських об’єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій, що спрямована на вплив на суб’єктів владних повноважень з метою прийняття такими суб’єктами рішень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів.

Не є лобіюванням також участь зацікавлених сторін у громадському обговоренні проектів нормативно-правових актів, крім випадків, коли така участь здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору про надання послуг з лобіювання. Незалежна професійна діяльність адвокатів щодо представництва та надання правничої допомоги клієнту теж виключена зі сфери дії Закону.

Відповідальність за порушення закону.

Контроль за дотриманням Закону "Про лобіювання" здійснюватиме НАЗК. У разі виявлення фактів лобіювання суб'єктом, відомості про який не внесені до Реєстру прозорості, Агентство вживає заходів щодо притягнення винних до відповідальності.

Найближчим часом має бути прийняте законодавство про накладання  адміністративних штрафів на осіб, які не виконують норми Закону, та заборону здійснення ними лобіювання.

Наразі за порушення вимог про лобіювання "серйозної" відповідальності не встановлено. Однак, зрозуміло, згодом держава виправить це своє "недопрацювання". Наприклад, у США до 1995 року санкції за порушення правил лобіювання були передбачені лише у вигляді накладання фінансових штрафів і призупинення діяльності. З 1995 року  вимоги стали більш суворими: позбавлення волі було додане в якості однієї з форм покарання за порушення закону.

Висновки:

Всі, хто бере участь у розробленні, внесенні змін, скасуванні  нормативно-правових актів тією чи іншою мірою будуть підпадати під дію закону.

АСЕУ активно відстоює інтереси  ВДЕ та енергетичної галузі загалом. Це зобов'язує нас бути залученими у багатьох законотворчих процесах: у профільному комітету Верховної Ради, НКРЕКП, Міненерго та ін. Тому прийняття Закону "Про лобіювання" безпосередньо вплине на функціонування нашої Асоціації та інших подібних структур.

Прагнення держави встановити зрозумілі правила гри в дуже непростій сфері лобіювання ми підтримуємо. Однак, під час застосування нових вимог у громадських об'єднань енергетичної галузі можуть з'явитися  проблеми.

Закон чітко не визначає випадки, коли асоціації вважатимуться лобістами та будуть зобов'язані зареєструватися у Реєстрі прозорості. А саме, де буде пролягати межа між вказаним у законі комерційним інтересом конкретних членів громадської спілки та її діяльністю з впровадження певного законодавства з метою досягнення загальної суспільної вигоди та позитивного ефекту для всієї галузі.

Є питання до застосування норм закону. Наприклад, чи є відкрите обговорення проектів рішень НКРЕКП громадським обговоренням проектів нормативно-правових актів у розумінні закону про лобіювання?

Після введення в дію закону деякий час комунікація енергетичної бізнес-спільноти з органами влади може мати обмежений характер.

Це викликано невизначеністю, побоюванням порушити нове законодавство і відповідно застосуванням санкцій.

Тому вже зараз варто провести дискусію та запропонувати зміни до закону задля усунення прогалин.

Асоціаціям і всьому енергетичному ком'юніті необхідно брати активну участь у підготовці підзаконних актів, які мають бути прийняті для реалізації закону.
Від Національного агентства з питань запобігання корупції має сенс отримати відповідні роз'яснення.

АСЕУ з метою ефективного захисту інтересів своїх учасників і задля вдосконалення інструментів доброчесного впливу на законотворення, триматиме руку на "пульсі" впровадження Закону "Про лобіювання".