Крейг Річард: Як війна в Україні назавжди змінила вітрову енергетику в Європі (стаття)

04.03.2024 07:36
електроенергія , ВДЕ

Крейг Річард (Craig Richard) у статті для Windpower Monthly описав особливості розвитку вітроенергетиики в Україні під час війни (з дозволу видання публікується уривок).

Два роки по тому, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, вона кидає виклик своїм агресорам на полі бою, а її вітроенергетична галузь, що зароджується, демонструє рішучість будувати післявоєнне майбутнє у сфері відновлюваної енергетики. Але війна мала далекосяжні наслідки для вітрової енергетики в Європі. Видання Windpower Monthly дослідило це питання.

На додаток до жахливих людських втрат, яких зазнала Україна з моменту вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року, виклики, які вона спричинила для вітроенергетичної галузі країни, є безпрецедентними.

Тим часом, розрив європейськими країнами зв'язків з Росією – як торговельним партнером або постачальником енергоресурсів – загострив труднощі для вітроенергетичних компаній на всьому континенті.

Але війна також активізувала зусилля, спрямовані на прискорення впровадження вітроенергетики та інших технологій відновлюваної енергетики, щоб допомогти ЄС, раніше залежному від російського газу, досягти своєї "енергетичної незалежності".

І українці продемонстрували неабияку хоробрість, продовжуючи будувати вітрові електростанції у своїй країні, яка перебуває у стані війни, плануючи майбутнє з відновлюваними джерелами енергії після перемоги у війні.

"З вірою в перемогу"

Після локальних бойових дій на сході України з 2014 року, у перші дні повномасштабного вторгнення вісім років потому працівники української енергетичної компанії ДТЕК, найбільшого оператора вітрових електростанцій у країні, намагалися убезпечити себе та свої сім'ї.

Компанія підтримала групові чати в соціальних мережах для працівників, щоб допомогти евакуювати членів сім'ї та забезпечити їхню безпеку. Вона також допомогла їм знайти тимчасове житло для тих, хто був змушений покинути свої домівки через бойові дії.

"Було приємно бачити, як ми створили цю взаємну співпрацю в ті дні. Важливо відчувати, що ти не один", –  сказав генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селищев в інтерв'ю Windpower Monthly. 

Через три місяці після вторгнення, коли перший шок вщух, ДТЕК відновив будівництво Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт у південному регіоні Миколаївщини, недалеко від лінії фронту. 

ДТЕК не мав жодного крана чи будівельної бригади в країні, оскільки підрядник і постачальник турбін, компанія Vestas, не відправила б своїх працівників у зону бойових дій.

Натомість обидві компанії працювали разом, щоб забезпечити кран для встановлення турбін і зібрати команду українців для будівництва вітроелектростанції. 

"Якщо ми починаємо будівництво, ми віримо, що зможемо його закінчити. Це означає, що ми віримо в перемогу", – сказав Селищев.

Засоби індивідуального захисту

Будівельні роботи супроводжувалися унікальними викликами.

Окрім стандартних засобів охорони праці та техніки безпеки, які зазвичай вимагаються на будівництві вітроелектростанцій, робітників також забезпечили бронежилетами та касками, щоб захистити їх під час будівельних робіт.

ДТЕК також облаштували бомбосховища, щоб захистити робітників від ракетних обстрілів і атак безпілотників.

За оцінками компанії, 17% робочого часу, необхідного для будівництва вітроелектростанції, було витрачено на пересування до укриттів і назад під час майже 300 повітряних тривог. 

Тиск, який відчувала компанія ДТЕК, щоб завершити будівництво вітроелектростанції, змусив її здійснювати монтаж турбін взимку 2022/23 року.

Робітникам довелося використовувати дрони для розпилення рідини антифризу на крани, щоб забезпечити їхню безпечну роботу в умовах низьких температур, згадує Селищев. Він додав: "Кожен мегават важливий для нашої країни і для цього регіону".

Зміна маршрутів поставок

Будівництво потужностей вітроенергетики у воєнний час – це "справді серйозний виклик", – сказала Галина Шмідт, член правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), в інтерв'ю виданню Windpower Monthly.

Організація сприяла проведенню "кількох місяців інтенсивних переговорів" між українськими фірмами та іноземними виробниками для узгодження нової моделі установки, що дозволило безпечно відновити будівництво.

В результаті головні ролі були відведені місцевим підрядникам. Тоді як монтаж і запуск в експлуатацію виконували українські технічні фахівці та інженери, а іноземні виробники здійснювали нагляд дистанційно.

Також були потрібні нові маршрути постачання, оскільки довоєнна практика доставки турбін в Україну Чорним морем стала неможливою, пояснює пані Шмідт.

Втім, з початку війни в Україні були введені в експлуатацію три вітроелектростанції загальною потужністю 238 МВт, що збільшило загальну встановлену потужність вітроенергетики до 1,9 ГВт.

Для перших двох проектів турбіни та інші основні комплектуючі вже були доставлені до початку вторгнення.

Але для третього – Сколівської ВЕС потужністю 54,6 МВт компанії "Еко-Оптіма" у Львові – турбіни було перевезено через кордон з Польщею, щоб ввести установку в експлуатацію, повідомила пані Шмідт.

Вітроенергетика у воєнний час

Росія навмисно атакувала енергетичний сектор України через його "стратегічну важливість для економіки", каже пані Шмідт.

Приблизно половина енергетичної інфраструктури країни було пошкоджено або зруйновано, а також відбулося щонайменше 11 атак на вітрові турбіни з використанням безпілотників або ракет, що призвело до низки відключень електроенергії минулої зими.

Але відновлювана енергетика і, особливо вітрова, відіграла вирішальну роль у підвищенні стійкості енергосистеми та забезпеченні доступності електропостачання, додала пані Шмідт. 

В одному з випадків минулої зими напади на енергетичну інфраструктуру залишили понад півмільйона людей в Одесі без електроенергії, але інженери створили нові розподільні мережі, щоб прийняти живлення від двох локальних вітрових електростанцій, і це дозволило відновити електропостачання для 100 000 мешканців міста.

Шмідт припускає, що саме децентралізований план розташування вітроенергетичних установок робить їх особливо стійкими у воєнний час.

Вона додала: "Для знищення великої газової або вугільної електростанції потрібна одна ракета або кілька безпілотників, але для ураження всіх вітрових турбін ... на території знадобиться набагато більше ракет і безпілотників".

Читайте також

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию