Вітроенергетика України за 2022 рік додасть орієнтовно 1 ГВт потужностей – глава УВЕА

08.02.2022 17:44
ВДЕ , енергоефективність

Потужність вітроенергетичних станцій в Україні за 2022 рік може збільшитися приблизно на 1 ГВт, передає Енергореформа.

Це зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

"Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Таким чином, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей", – сказав він у коментарі Енергореформі.

Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії ДТЕК ВДЕ (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкта 500МВт), ВЕС "Каланчак" 300МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300МВт, власник Хіро Азія Інвестмент Лімітед,Гонконґ), другої черги Дністровської ВЕС 60МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії Елементум Енерджі.
При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС вперше в Україні будуть використані вітротурбіни найбільшого китайського виробника "Goldwind".

Крім цього, він також вказав на будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60МВт компанії "Атлас Глобал Енерджі", що належить до групи компаній Eksim Holding, та  Орівської ВЕС (Сколівської) загальною потужністю 54,6МВт, яку у гірській місцевості будує компанія "Еко Оптіма".  

У цілому, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю приблизно  6,5ГВт

"Враховуючи всі політичні та економічні ризики, в тому числі несплату за "зеленим" тарифом, звичайно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (спливає термін надання зеленого тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція із розвитку вітроенергетики зберігається", – зазначив Конеченков.

Відносно перспектив розвитку вітрогенерації без "зеленого" тарифу, голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.

"У будь-якому разі ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладені достатньо великі гроші, і вони будуть далі впроваджуватися без "зеленого" тарифу, на ринкових умовах, як в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), так і інших механізмів стимулювання", – прогнозує він.

На його думку, у такому випадку тариф буде менший за "зелений", але враховуючи ціну на природний газ та вугілля, вітроенергетика продовжуватиме займати  досить економічно привабливі позиції.

“Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1МВт ВЕС генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а інколи й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий  "зелений" тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довготривалою перспективою”, – пояснив Конеченков.

Очільник УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи у розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.

"УВЕА разом з юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою, за підтримки Інституту відновлюваної енергетики, розробили Білу книгу, у якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до започаткування ринку офшорної вітроенергетики в Україні, яка заклала підґрунтя для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством та міжнародними профільними асоціаціями”, – сказав Конеченков.

За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег з Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії до нещодавно створеної Федерації з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.

За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком у питанні розроблення техніко-економічного обґрунтування та проведення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.

Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації, до Національного плану з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було включене положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.

Він додав, що відповідно до даних Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в  250 ГВт. Даний показник був підтверджений також Інститутом з відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.

"Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку і від швидкості розробки Дорожньої карти з офшорної вітроенергетики", – пояснив Конеченков, додавши, що за його інформацією, НАК "Нафтогаз" планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами глави УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою, мова не йде про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачає, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва "зеленого" водню.

Важливі деталі:
  • У 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали "зелений" тариф (Feed-in tariff).
  • За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об'єктів в Україні станом на кінець 2021 року досягла 8451 МВт.
  • При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 рази вище за показник 2020 року (144 МВт) та в 1,2 рази вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт).
  • Таким чином, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.

Читайте також

Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупку газу до ОЗП – Шмигаль

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем'єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віце-прем'єру-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів, передає Енергореформа.

На базі "Энергоатома" створений кризовий штаб із реагування на можливу надзвичайну ситуацію на окупованиій росіянами ЗАЕС

На базі НАЕК "Энергоатом" створений великий міжвідомчий кризовий штаб із реагування на можливу надзвичайну ситуацію на Запорізькій АЕС, передає Енергореформа.

Наглядова рада "МГУ" визначилася з в.о. гендиректора ОГТСУ, але остаточне рішення за Кабміном

Наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" на засіданні 11 серпня ухвалила рішення про кандидата на посаду виконувача обов'язків генерального директора ТОВ "Оператор ГТС України", передає Енергореформа.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию