Ексклюзивне інтерв’ю Енергореформі заступника Голови Держенергоефективності Юрія Шафаренка.

• Які наслідки буде мати для галузі ВДЕ та України введення акцизного податку на електроенергію ВЕС та СЕС?

Додаткове навантаження на ВДЕ може вплинути на подальші інвестиції в сектор і не дати повною мірою розкрити широкі можливості трансформувати енергетику в екологічно чисту – замінити застарілі потужності на нові, більш ефективні.  

Обсяг інвестицій у ВДЕ (з 2009 року по 1 кв. 2021 року) склав близько 8,2 млрд євро, які також зробили внесок в модернізацію енергосистеми України.

Всі ці мільярди "зелених" інвестицій створили нові робочі місця, активізували економічні процеси на місцях і оновили нашу енергосистему, яка дісталася нам у спадок від Радянського Союзу і яку ніхто не модернізував. На жаль, ми використовуємо неефективні ТЕС та ТЕЦ, які забруднюють довкілля.

Читайте также: Отмена нулевой ставки акциза для ВЭС и СЭС спровоцирует арбитражи инвесторов против Украины – мнение

При цьому у світі попит на "чисту" енергію продовжує зростати, попри важкий час пандемії, і розглядається Міжнародним агентством з відновлюваних джерел енергії IRENA як шлях до економічного відновлення, так званий "green recovery".

Тому необхідно приймати зважене рішення: наскільки введення акцизу допоможе бюджету і яким буде вплив на інвестиційний клімат.

І якщо все-таки є необхідність у цьому рішенні, то його потрібно обговорювати з усіма учасниками: органами влади, інвесторами, асоціаціями, фінансовими інституціями.

Думаю, що перед нововведеннями необхідно також вирішити питання фінансових зобов’язань перед виробниками "зеленої" електроенергії.

Взагалі, потрібно комплексно підійти до подальшого збалансованого розвитку цієї галузі, враховуючи всі фактори: і стан економіки, і всієї енергетики, і міжнародні зобов’язання, і вигоду для держави в цілому, і питання фінансових зобов’язань перед ВДЕ, а вже потім, можливо, розглядати якесь додаткове навантаження, проводячи дискусії з інвесторами, зі стейкхолдерами цього ринку.

• Коли може бути створено Фонд декарбонізації?

Складно сказати. Якщо буде політична воля, то він може бути створений швидко. Там в принципі нічого складного немає. Але найголовніше – потрібно визначитися, як будуть використовуватися кошти Фонду. Основна ціль полягає в тому, щоб кошти використовувалися саме за цільовим призначенням. Тому важливо, хто і як буде їх адмініструвати. Також має бути прозорий механізм, за яким їх будуть сплачувати, щоб не було зловживань з боку платників.

Але, думаю, максимум за рік це все можна запровадити.

Читайте также: Фонд декарбонизации может сыграть существенную роль в эко-модернизации – мнение

• Законопроєкт №4347 Юрія Камельчука про Фонд зареєстровано ще в листопаді минулого року. Які його перспективи? Чи будете Ви якось впливати на пришвидшення цього процесу? Проводити консультації з депутатами, наприклад?

Насправді у нас багато правильних законопроєктів, які дали б можливість завести в Україну інвестиції і розвиватися за різними напрямками: біоенергетика, енергоефективність, ЕСКО-контракти. У тому числі й законопроєкт, про який ви згадали. Ми їх підтримуємо і всіляко сприяємо тому, щоб вони були прийняті якомога швидше.

Враховуючи нашу позицію та наявні функції, ми використовуємо усі доступні нам інструменти: викладаємо позицію, переконуємо, доводимо економічний ефект, проводити обговорення із народними депутатами та представниками різних цільових аудиторій.

Це більшою мірою залежить від бажання більшості, хто приймає рішення.

• Які рішення щодо біоенергетики плануються до розгляду найближчим часом?

У цілому в роботі перебуває 13 ініціатив, з них 5 – основні законопроєкти.

Насамперед – це створення конкурентного та прозорого ринку твердого біопалива.

В Україні з цим проблеми – є великий потенціал, але немає ринку. Цінова політика щодо сировини в одному регіоні може разюче відрізнятися: ось тонна біомаси коштує 1 тис. грн, а буквально за 50 км – уже 3 тис. грн. Зловживають на цьому ринку лісгоспи. Для того, щоб це впорядкувати, як на ринку газу та е/е, ми взяли досвід Литви, де була створена відповідна платформа "Baltpool", на якій і зосередилися всі виробники палива для біоенергетики. У результаті інвестор має вже зрозумілу цінову політику, необхідну якість та обсяг. Щоб інвестор мав подібні умови роботи в українській біоенергетиці, ми теж маємо створити таку платформу. Це дасть змогу знизити та вирівняти ціни на біопаливо, підвищити його якість та забезпечити стабільне постачання сировини для твердопаливних котелень та біоТЕЦ.

Друге – вирощування енергокультур.

Це також важливий напрямок для України, адже ми маємо багато деградованих земель, непридатних для вирощування агрокультур, але перспективних для енергетичних культур.

Такі проєкти в Україні вже є. 6 тис. га вже засаджено у Волинській, Львівській та Житомирській областях.

Але загальний потенціал таких земель – 4 млн га. Щоб масштабувати проєкти із масових засаджень, потрібні стимули.

Врожай вирощених на такій площі енергокультур та використаний в енергетичних цілях дає можливість замістити приблизно 20 млрд куб. м газу. Для порівняння: у 2020 році ми імпортували з інших країн майже 16 млрд куб. м газу.

Це означає, що ми можемо повністю відмовитися від імпорту лише завдяки використанню енергокультур.

Третє – виробництво біометану, який у нас ще не виробляється. Це по суті той же природний газ, але добутий не з-під землі, а з відходів сільськогосподарських культур та сміттєзвалищ, яких у нас дуже багато.

Потенціал України – приблизно 8 млрд куб. м біометану щороку. Цей біометан можна закачувати в газотранспортну систему і використовувати в будь-якій точці.

Лише уявіть! У 2020 році ми заплатили за імпорт газу, нафти, нафтопродуктів, вугілля 7,5 млрд. доларів. При цьому маючи власний потенціал заміщення цих енергоресурсів місцевими видами палива.

Зазначу, що порівняно висока ціна біометану – не головне у цьому питанні. Коли я у 2017 році був у Німеччині на заводі "NAWARO", який цей газ виробляє, то вартість 1 тис. куб. м  біометану коштувала 700 доларів. При цьому вони купували в інших країнах природній газ за 400 доларів.

Але на питання, в чому ж сенс, вони відповіли, що ці 700 доларів залишаються в країні. І кожен долар, інвестований у власну економіку повертається 3-ма доларами, створюючи робочі місця та збільшуючи надходження податків.

А коли ми сплачуємо долар за "чужий" енергоресурс, то ми інвестуємо в іншу країну. Тобто вони своїм готові платити більше, ніж купувати дешевше в інших, оскільки в кінцевому результаті це вигідніше для економіки.

Ми підраховували вартість біометану в Україні: вона буде меншою, аніж у Німеччині, але трохи вищою за імпортний природний газ. Природний газ ми купуємо за 200-250 доларів за 1 тис. куб м, біометан коштуватиме 300-400 доларів.

Але, підкреслюю, це буде продукт українського походження, який при цьому користується попитом  в інших країнах і, враховуючи спільне сполучення газотранспортної системи з Європою, ми можемо його експортувати.

Четверте – біоетанол.

Ми знаємо, що Бразилія, Європа, Китай переходять на біоетанол. Це компонент, який додається в нафту і нафтопродукти та певною мірою заміщує їх. З екологічної точки зору такий склад менше забруднює довкілля, і знову ж таки – це внутрішній продукт, за який не треба сплачувати гроші комусь.

Відповідний законопроєкт щодо розвитку сфери виробництва і використання рідких біопалив вже зареєстрований народними депутатами, і найближчим часом пропонується до розгляду у першому читанні.

Цей законопроєкт дасть нам можливість забезпечити енергетичну незалежність шляхом зменшення витрат на закупівлю енергоресурсів.

П’яте – ще один вагомий законопроєкт, який покращить інвестиційну привабливість біоенергетики. Він стосується звільнення біоенергетичних проектів на твердому паливі від сплати податку на викиди СО2. Біоенергетичні проєкти є СО2-нейтральними, оскільки рослини, що використовуються потім у вигляді палива, під час росту поглинають СО2 у такій кількості, яка потім виділяється при їх згорянні. А є й ті, міскантус, наприклад, які поглинають більше, ніж виділяють.

Звільнення біоенергетики від вуглецевого податку – це міжнародна практика, на додачу такі норми передбачені в європейських директивах.

Коли цей податок складав 41 коп. за тонну СО2, це було незначне навантаження.  Потім податок підняли до 10 грн – уже більше, але ще можна було миритися і не дуже стримувало інвесторів в галузь. Але його хочуть збільшити до 30-60 грн. І це вже відчутно позначиться на розвитку біоенергетики.

• Коли законопроєкт може бути зареєстрований?

Він пройшов погодження в Міненерго, Мінцифри, Мінекономіки, а також у Міністерстві фінансів. Нам найголовніше було погодити саме з Мінфіном, тому що це міністерство найменш зацікавлене в даному законопроєкту, але розуміючи його правильність та важливість розвитку біоенергетики, погодило його.

Найближчим часом ми направимо законопроєкт до Мін’юсту. Щойно отримаємо висновок – передамо його на Кабмін для схвалення та подальшого прийняття  Верховною Радою України.

• На Вашу думку, яка перспектива, що біоТЕС позбавлять від податку на викиди СО2?

Думаю, що перспектива дуже велика. У нього немає таких опонентів, щоб були дуже проти.

Більшість розуміє, що це правильний європейський підхід. Це відкриє нові можливості для інвестицій. СЕС і ВЕС – це, звісно, добре, але Україна є аграрною державою, і проєкти з біоенергетики дуже важливі.

У комплексі з сонячною та вітровою енергетикою вони зможуть синхронно працювати та забезпечувати значну частку ВДЕ.

На відміну від сонячних та вітрових проектів, які залежать від погодних умов, біоенергетичні можуть виробити стільки енергії, скільки дозволяють їхні технічні характеристики. Вони можуть також брати участь у балансуванні. Те, що зараз, по суті, роблять ТЕС на вугіллі та газі. До речі, ці ТЕС можуть працювати і на біометані.  

Тому розвиток біоенергетики треба сприймати як один із найперспективніших напрямків ВДЕ.

• Які перспективи зелених аукціонів. Чому вони затримуються?

Вони мали бути проведені ще в кінці 2019 року, коли планувався пілотний аукціон. У 2020 році вже повноцінно мали проходити по 2 аукціони на рік. У квітні та жовтні.

На сьогодні є практично всі підстави для запуску аукціонів: розроблено законодавство, підзаконні акти,  платформа "Prozorro". Залишилося прийняти лише квоти. І ринок готовий. Є запити. Всі в очікуванні аукціонів.

Маю надію, що найближчим часом питання щодо проведення аукціонів буде вирішено – розвиток відновлюваної енергетики активізується, і в Україну зайдуть нові інвестиції.

Автори – Олена Петренко, Ніна Яворська.