Світлана Долінчук, MIND

Мовою оригіналу

Тристоронні газові консультації України, ЄС і Росії мають відбутися у жовтні в Брюсселі. Про це повідомив Mind співрозмовник у київському представництві ЄС. Інформацію підтверджують також в Міненерговугілля. За словами джерела Mind в паливному відомстві, спочатку переговори планувалися на кінець серпня, але потім за ініціативою європейської сторони час їх проведення було перенесено на пізніший термін.

Після загострення політичної кризи між Україною і Росією в 2014 році такі тристоронні зустрічі перед початком нового опалювального сезону стали традицією. У ході переговорів Єврокомісія має на меті домогтися політичних гарантій стабільного транзиту російського газу в ЄС через українську газотранспортну систему. І в попередні роки їй це вдавалося, а всі учасники домовленостей дотримувалися взятих на себе зобов'язань.

І Україна, і Росія зацікавлені в їхньому виконанні, щоб зберегти репутацію стабільного партнера Європейського союзу в газовому бізнесі. Їм це також вигідно, оскільки сприяє досягненню цілей, пов'язаних з розширенням політичних та торговельних контактів з ЄС. Незважаючи на складні відносини, що склалися між Москвою і Києвом в останні три роки, обидві країни прагнуть розширити економічні взаємозв'язки з Євросоюзом, що обіцяють взаємну вигоду.

Але цього року активність у завоюванні ринку ЄС посилив також і Вашингтон. Йдеться про перерозподіл впливу в газовій сфері, що стає більш очевидним після посилення антиросійських санкцій Сполученими Штатами.

Закон про це президент США Дональд Трамп підписав 2 серпня.  Документ, серед іншого, передбачає, що США, координуючи свої дії з союзниками, можуть вводити санкції щодо компаній і приватних осіб, причетних до фінансування, технічного обслуговування і розширення трубопроводів для експорту енергоресурсів з Росії. Крім того, закон ускладнює процес зняття антиросійських санкцій в майбутньому.

Передусім ці санкції зачіпають будівництво «Газпромом» трубопроводів «Турецький потік» і «Північний потік-2» в обхід України, через що «Нафтогаз» ризикує втратити доходи від транзиту російського газу (понад $2 млрд на рік). Санкції ускладнюють доступ «Газпрому» до кредитних ресурсів для реалізації цих проектів. Також ускладнюється фінансування «Північного потоку-2» європейськими компаніями, що увійшли до консорціуму «Газпрому» з його будівництва. Мова про німецькі Uniper и Wintershall, які разом з французькою ENGIE, австрійською OMV и голландсько-британською Royal Dutch Shell у квітні 2017 року підписали з «Газпромом» угоду про довгострокове фінансування «Північного потоку-2».

Міжнародне рейтингове агентство Moody's зазначає, що санкції США можуть негативно позначитися на позиціях «Газпрому» в переговорах з Україною щодо тарифів на транспортування газу після 2019 року, коли завершується термін чинного транзитного договору. Тарифи для російської корпорації можуть вирости, як і доходи від її обслуговування для «Нафтогазу».

Однак такий сценарій буде можливий лише в тому випадку, якщо «Газпром» не зможе побудувати газопроводи в обхід України. Але він не знаходить повної підтримки серед країн ЄС. Оскільки дія нових санкцій поширюється за межі США і носить глобальний характер, в Євросоюзі антиросійську політику Вашингтона піддають жорсткій критиці. Невдоволення нею відкрито демонструє Німеччина, компанії якої розвивають бізнес з Росією в енергетиці.

Крім того, пріоритетом енергетичної політики ЄС є диверсифікація не тільки джерел поставок газу, але й маршрутів транспортування, щоб з одного напрямку надходило не більше 30% від загального обсягу його споживання. А Україна зараз залишається одним з найбільших транзитних коридорів російського газу, через який у 2016 році пройшло 44% російського експорту.

«Разом з тим транзит через територію цієї країни пов'язаний з операційними ризиками, політичними розбіжностями та судовими позовами. У зв'язку з цим... основне завдання будівництва нових газопроводів з Росії полягає в тому, щоб постачати газ в обхід України... «Газпром» зацікавлений у подальшому постачанні газу в Європу, оскільки експорт до європейських країн і Туреччини є основним джерелом прибутку компанії», – йдеться в дослідженні S&P Global Market Intelligence, аналітичного підрозділу міжнародної служби кредитних рейтингів Standard & Poor's.

Доповідь, що була опублікована минулого тижня, автори назвали «Чи зможуть США перекрити поставки російського газу до ЄС?». Вони дійшли висновку, що норми санкційного закону значно збільшують невизначеність для європейських учасників газового ринку і несуть ризик скорочення або перебоїв поставок російського газу до Європи. А це може призвести до зростання цін на газ «приблизно на 30% порівняно з поточним рівнем» у країнах ЄС і до вигоди для нових американських гравців на цьому ринку.

«Збільшення обсягу імпорту зрідженого природного газу через скорочення обсягів російських поставок може бути сприятливим фактором для таких компаній, як Qatar Petroleum, Shell, ExxonMobil, Engie і Gas Natural, у яких є як потужності з виробництва ЗПГ у різних країнах, так і доступ до експортних потужностей у США», – відзначають аналітики S&P.

Але «Нафтогаз України», що розраховує на розширення співпраці з ЄС, не лякають ані перспективи падіння російського транзиту по українській ГТС, ані збільшення цін на імпортні закупівлі газу в країнах ЄС для українських споживачів. Політика команди Андрія Коболєва з управління держхолдингом спрямована на здешевлення вітчизняних магістральних газопроводів, про що свідчить відмова забезпечувати фінансування її ремонту і технічного обслуговування для «Укртрансгазу».

Такий підхід може бути пов'язаний з прагненням мінімізувати співпрацю з «Газпромом». Цей варіант передбачений проектом Енергетичної стратегії України до 2035 року, в якому прогнозується, що до 2019 року транзит російського газу збережеться на рівні 50–80 млрд куб. м на рік, а потім падатиме через відсутність довгострокових транзитних домовленостей з російською стороною.