Глава НКРЭКУ Оксана Кривенко: Я сама могу кран поменять, сантехнику отремонтировать, замок врезать

06 июл 2018 16:05:51
нефтегаз , электроэнергия , регулятор
1 частина 

За останні три роки репутація регулятора погіршилась. Негативний медіасупровід тем Роттердам+, RAB-тарифів даються взнаки. Ви бачите потребу відновлення суспільної довіри до Комісії?
Звичайно, це наш пріоритет. По-перше, своєю відкритістю, прозорістю: будь-яке рішення має обговорюватися і має бути донесене суспільству. Зараз ми хоч трохи фінансово незалежні і вже краще почуваємося, але фінансування Комісії йде зі спецфонду державного бюджету та у зв’язку з тим, що в нашому бюджеті не передбачено фінансування на медійну підтримку, ми доносимо інформацію через наш сайт та шляхом публічних дискусій, відкритих обговорень.
Ви вже підписували рішення про преміювання членів НКРЕКП?
Ні. Ми ще замало часу пропрацювали, щоб ухвалювати такі рішення.
Але у вас є такі повноваження, коли плануєте скористатись?
Такі рішення ухвалюються тільки на відкритому засіданні - щоб всі знали, скільки ми плануємо передбачити премій та за які особливі заслуги. Такі преміювання відбуваються лише раз на квартал. Тобто, окрім окладу, ми нічого не отримуємо. Навіть я, маючи великий стаж держслужбовця, не отримую навіть надбавки за вислугу років.
Енергетичне співтовариство ЄС висловило своє бачення ухвалених Комісією рішень, зокрема, щодо встановлених RAB-тарифів для обленерго, прийнятих, на користь певних бізнес-структур. Це збурило дискусію всередині країни, адже тарифи на електроенергію різко злетять. НКРЕКП пообіцяла додатково проаналізувати найбільш резонансні рішення і внести корективи.
Ми опрацьовуємо зміни. Деякі зауваження, звісно, будуть враховані.
З початку 2018 року НКРЕКП запровадила RAB-тарифи з метою залучення інвестицій у відновлення розподільчих енергомереж. Але перед тим обленерго були переоцінені в рази, особливо різко підскочила вартість приватних обленерго. І тепер їхній прибуток (12,5%) нараховуватиметься на переоцінені активи. Наприклад, вартість активів приватної «ДТЕК Донецькобленерго» до приватизації була 575 млн грн, а після переоцінки – 8 млрд грн. Отже, доходи компанії тепер зростуть в рази, тому що різко зростуть тарифи для споживачів.
За останні роки вартість електроенергії зросла в рази, але перехресне субсидіювання не ліквідовано – десятки мільярдів гривень щороку. З 1 липня 2019 року вступає в дію новий закон про енергоринок, яким передбачена ліквідація перехресного субсидіювання. Отже, Комісія стоїть перед дилемою: знижувати ціну для промисловості чи піднімати вартість електроенергії для населення?
Я сподіваюсь, що дійсно запрацює ринок електроенергії і тоді в Комісії більше не буде повноважень регулювати оптову ціну, вона буде формуватися на ринку. Ми будемо регулювати тільки монополістів. Але дійсно залишиться проблема з побутовим споживачем. Я думаю, один із шляхів, на який піде уряд (це передбачено законом про електричну енергію), - це покладання спеціальних обов’язків на кшталт того, як це запроваджено на газовому ринку.
Такий обов’язок має передбачати, що, наприклад, для побутових споживачів, постачається електрична енергія за умовно «пільговою» ціною, а різниця між ринковою ціною та ціною, що постачається побутовому споживачу, покривається відповідно до визначеного урядом Порядку.
То чи можемо заспокоїти населення: підвищення тарифів на електроенергію не буде.
Ми не плануємо найближчим часом вдаватись до цього.
А взагалі, це нормально, коли Ахметов продає електроенергію в Угорщину дешевше, ніж в Україні?
Думаю, що ненормально. Коли буде створено ринок, тоді все стабілізується, адже конкуренція стимулюватиме до зниження оптової ціни. У нас на ринку природного газу в сегменті непобутових споживачів є конкуренція, є з чого вибрати, і там формується саме конкурентна ціна. Так само відбудеться і на ринку електричної енергії.
Ситуація у Києві: розлучення міста з «Київенерго». Чому третина мешканців столиці сидять без гарячої води і невідомо коли вона буде.
Вся проблема в тому, що компанія «Київенерго» не розрахувалась за попередні борги за газ, тому «Нафтогаз» не хоче підписувати договори постачання з новим комунальним підприємством «Київтеплоенерго». Один з виходів - реструктуризація боргу, а потім передача його новому підприємству разом з активами. Це передбачено законом і так має бути. Я сподіваюсь, до настання опалювального періоду, або й раніше, ця ситуація має бути врегульована. Комісія 14 червня вже видала відповідні ліцензії на виробництво тепла і електроенергії новому комунальному підприємству «Київтеплоенерго». Що стосується передачі ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 до «Київтеплоенерго», ми це передбачили і зобов’язали до 1 серпня надати нам остаточні акти прийому-передачі активів. Сподіваюсь, вони забезпечать якісне надання послуг.

«За мною ніхто ніколи не стояв, я все життя доводила, що я розумна»

Насамкінець питання від Facebook-аудиторії. Сподіваємось на відверту відповідь. Ви ж розумієте, мало хто вірить, що після Дмитра Вовка цю посаду так просто віддали б незалежній людині? Хто ж стоїть за вашим призначенням?
За мною ніхто ніколи не стояв, я все життя доводила, що я розумна, що я чогось варта.
Головою Комісії на конкурсі обрали розумну і незалежну жінку. Це ж безпрецедентний випадок?
Сама в шоці (сміється).
Окремі експерти, наприклад, побачили слід Фірташа у вашому кар’єрному зростанні, бо ви ініціювали рішення про введення абонплати за користування газорозподільчими мережами.
Що стосується плати за потужність. Це той самий тариф на розподіл, який завжди сплачували споживачі в структурі кінцевої ціни на газ та який діє сьогодні, тільки знаменник інший (сьогодні в знаменнику формули визначення тарифу – фізичний обсяг транспортування, а в новій методології – технічна потужність). Це передбачено законом, що тарифи на ринку природного газу мають сплачуватись як плата за потужність. Який дизайн цієї плати? В Європі він різний: є стовідсотково фіксована плата, є двоставковий тариф (частина - фіксований платіж незалежно від споживання газу, друга частина – за фактичний обсяг транспортованого газу). Ми опрацьовували ідею двоставкового тарифу і побоялись, що нас ще більше не зрозуміють і сприймуть, що це дійсно новий платіж: сьогодні в структурі ціни тариф на розподіл сплачується як один платіж, а під час двоставкового тарифу їх би було два, і обидва за послугу розподілу.
Якби споживачі прожили з цим рік, то за результатами року вони б зрозуміли, що у більшості з них річна сума витрат була б менша, ніж сьогодні. Так, був би певний відсоток споживачів, у кого б річний платіж збільшився б несуттєво (в гривневому вимірі – це 20-40 гривень на місяць). А якщо порівнювати з якимись товарами, то це було б не більше, ніж пачка цигарок.
Під час опрацювання нової методології ми аналізували і рекомендації наших іноземних партнерів. Ще у 2010 році за проектом твінінг (проект міжнародної допомоги) був опрацьований такий дизайн тарифів та застосування стимулюючого регулювання. Грубо кажучи, тариф, який є, поділити на дві частини. І це не моє ноу-хау.
Але двоставковий тариф доцільний там, де є велика змінна частина. Оскільки у нас 90% витрат газорозподільних підприємств - постійні витрати, то 10% витрат перекладати на ставку «за обсяги» немає сенсу. Такий сенс є під час стимулюючого регулювання.
Майже в усіх країнах Європи застосовується стимулююче регулювання, прибуток визначається як норма доходу на базу активів. Не дивлячись на те, що та норма доходу складає біля 8% (ставка), але в структурі тарифу це займає 30-40% - прибуток. І от якраз з прибутку можна робити ту перемінну складову, яка не є обов’язковою протягом усього року, а ставку в 50-60% постійних витрат – фіксованою платою, яка йде якраз на фінансування стабільності роботи, на фінансування обслуговування труби, бо витрати не залежать від кубів, вони залежать від протяжності труби, від стану майна, її треба обслуговувати і взимку, і влітку, а влітку – ще й капітальні ремонти. Тому, щоб прибрати той фактор сезонності – літній провал, всі умовно постійні витрати були вкладені в той розрахунок тарифу на основі потужності. 

Оставить комментарий
Читайте также

Украинский рынок СУГ держит темпы роста

Баланс украинского рынка сжиженного углеводородного газа (СУГ) по итогам первого полугодия 2018 г. составил 855 тыс. т, что на 13,5% (101,6 тыс. т) больше аналогичного периода 2017 г.

Метпредприятия Украины в I пол.-2018 сохранили потребление газа на уровне 2017-го, нарастили электроэнергии на 5%

Металлургические предприятия Украины в январе-июне 2018 года сохранили потребление природного газа на уровне аналогичного периода 2017 года с учетом предприятий на временно неподконтрольной территории (НКТ) - до 935 млн куб. м.

Украина за 6 мес. нарастила импорт коксующихся углей на 10%, сократила кокса на 41%, в мае-июне его не ввозила

Коксохимические заводы (КХЗ) Украины в январе-июне 2018 года импортировали 5,67 млн тонн рядовых коксующихся углей и угольного концентрата для коксования, что на 10% выше показателя за аналогичный период 2017 года с учетом предприятий на НКТ, и на 17% - без НКТ.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию