От сценария "бездействия" к "зеленому миру": прогнозы развития для украинской энергетики (мнение)

09 дек 2019 16:36:36
электроэнергия , ВИЭ

Лучший для Украины сценарий – полноценное развитие возобновляемой энергетики. Украина должна поставить себе цель достичь минимум 80‑90% ВИЭ в энергобалансе и идти к ее достижению. Все проблемные вопросы, связанные с развитием ВИЭ, решить вполне реально. Так считает ведущий научный сотрудник Сектора прогнозирования развития ТЭК Института экономики и прогнозирования НАНУ, кандидат технических наук, эксперт Finnish Energy Hub Александр Дячук.

Свое мнение он изложил в статье для Энергореформы  "От сценария "бездействия" к "зеленому миру": прогнозы развития для украинской энергетики" (укр.)

Енергетичну стратегію до 2035 року як базовий документ розробляли ще з 2015 р. Це був післямайданний період, почалася війна з Росією, і це, звісно ж, вплинуло на авторські припущення та оцінку розвитку української енергетики. У 2017 р. Міненерговугілля (тепер це Міністерство енергетики та захисту довкілля) ухвалило актуалізовану версію без використання будь-яких економіко‑математичних моделей.

Хоча Енергостратегія й залишається найкращою серед раніше затверджених, усе ж таки вона не відповідає сучасним реаліям як з позиції очікуваної (прогнозованої) структури енергетичного балансу, так і з позиції політики та заходів її реалізації. А з урахуванням того, що новий Уряд налаштований на реальне запровадження низьковуглецевого розвитку України та здійснення "зеленого" енергетичного переходу, Енергостратегія однозначно потребує перегляду, однак вже з детальними модельними розрахунками.

У 2018-2019 рр. група науковців з Інституту економіки та прогнозування НАНУ спільно з колегами Данського технічного університету й Міненерговугілля провела відповідні дослідження з використанням моделі TIMES-Україна, яке показало можливі шляхи досягнення цілей Енергостратегії.

Проектна група розробила низку основних сценаріїв та сценаріїв чутливості можливого розвитку української енергетики до 2050 р., які ґрунтуються на Енергостратегії.

Серед розглянутих сценаріїв найбільш доцільним для України, на мою думку, є сценарій "Низьковуглецеве суспільство", оскільки його цілей цілком реально досягнути, й він відповідає Паризькій угоді, зокрема — щодо переходу до вуглецевонейтральної економіки в другій половині цього століття. Більше того, для його реалізації насправді необхідно лише:

  • продовжити політики й заходи, започатковані в Енергостратегії та інших стратегічних документах;
  • зберегти темпи посилення цільових показників (насамперед у сфері енергоефективності й відновлюваної енергетики);
  • використовувати нові й інноваційні технології, які є екологічно, економічно й технічно доцільними.

 Звичайно, необхідно буде посилити зовнішні й внутрішні інвестиційні процеси.

 Бездієвий — "якщо нічого не робити"

Сценарій, який не передбачав жодних змін в енергетичній політиці після 2015 р. (тобто до ухвалення Енергостратегії), він був лише гіпотетичний і використовувався радше для порівняльних цілей з усіма іншими сценаріями, — щоб показати, який саме ефект може мати запровадження тих чи інших політик та заходів.

Базовий — "якщо досягнемо цілей Енергетичної стратегії  2035"

Цей сценарій моделює ситуацію, що Україна досягне основних цільових показників Енергетичної стратегії, а саме:

  • зниження енергоємності ВВП більш як вдвічі;
  • зростання частки відновлюваних джерел енергії до 25%;
  • виконання європейських екологічних вимог.

 Сценарій чутливості — "низькі темпи зростання ВДЕ"

У процесі консультацій з Міненерговугілля ми розробили ще кілька сценаріїв чутливості до Базового сценарію, щоб подивитися, як змінюватимуться загальні показники (індикатори) розвитку енергетики, якщо змінити лише деякі або один із ключових параметрів моделі.

Наприклад, за Базовим сценарієм частка ВДЕ в структурі електрогенерації зросте до 39%, а не 25%, як в Енергостратегії. У сценарії чутливості було обмежено потенціал використання ВДЕ, однак і за таких умов усе одно доводилася економічна доцільність ВДЕ поряд зі збільшенням виробництва дорожчої та "бруднішої" вугільної й газової генерації.

Та чи доцільно це? Згідно з нашим моделюванням, наслідком буде збільшення щорічних загальних витрат в енергосистемі на 1,7% або близько 12 млрд євро. Це, безсумнівно, дорожчий і неекологічний спосіб розвитку енергосистеми.

Сценарій чутливості — "без нових атомних потужностей"

Попри те, що велика кількість атомних блоків зараз не задіяні й попит на базову потужність суттєво знизився в останні чотири роки, в Енергостратегії передбачається будівництво нового блоку АЕС у 2025 р.

Результати моделювання показують, що за незначного зростання попиту на електроенергію до 2025 р. наявні енергоблоки АЕС не будуть використовуватися на 100%, а отже, — будівництво нового блоку (№3) на Хмельницькій АЕС у 2025 р. є недоцільним, адже попит на електроенергію буде повністю задоволений без нього.

Доцільність може з'явитися в період 2030-2035 рр., адже після 2035-го р. відбуватиметься масове виведення атомних блоків з енергосистеми через завершення терміну їх експлуатації.

Сценарії чутливості — "нові технології балансування та "зелено-вугільний парадокс"

Існує така закономірність: коли розвивається відновлювана енергетика —зменшується виробництво потужностями, що працюють в "базі". Тому для розвитку ВДЕ необхідні маневрені та акумулюючі потужності: сонце й вітер не постійно виробляють енергію або іноді можуть виробити забагато, і сучасні технології здатні дуже швидко збалансувати ці "перепади".

Однак, наразі виходить дивна ситуація: що більше в нас ВДЕ, то більше має розвиватися вугільна генерація (хоча вона навпаки має зменшуватися в цьому випадку!).

Цю ситуацію називають в Україні "зелено-вугільним парадоксом". Проте це насправді не парадокс, бо ситуація має цілком логічне пояснення й вирішення. Так відбувається, бо енергетична система України не гнучка, а її вирішення полягає в застосуванні нових технологій балансування. Для цього потрібно:

  1. Надання належної державної підтримки інвесторам у нові балансуючі потужності, бо наразі її немає;
  2. Інвестори надають допомогу державі у створенні гнучкості енергетичної системи (і не тільки) та вкладають свої кошти в будівництво гнучких потужностей;
  3. Енергосистема використовує балансуючі потужності різних видів за мінімальних витрат.

Зрештою, Україна зможе безперешкодно досягнути цілей зі збільшення частки ВДЕ, а негнучка й неекологічна генерація буде скорочуватися, знизяться потреби в капітальних інвестиціях (на 13 млрд євро за період 2020‑2050 рр.) завдяки меншим потребам в нових як вугільних і газових потужностях, так і ВДЕ. Просто загалом потрібно буде менше електростанцій для повного задоволення попиту й незбільшення імпорту електроенергії. А це і є зараз головне завдання держави в енергетиці.

Сценарій чутливості — "оптимізація балансування"

В Україні поки не застосовуються сучасні метеорологічні методи прогнозування для релевантної оцінки виробництва електроенергії на ВЕС та СЕС, для цього потрібні спеціальні технічні засоби. За оцінками Укренерго, вартість такої системи коштує близько 800 млн грн, і в разі її ефективного використання окупність таких інвестицій буде майже миттєвою — менше року. 

Це дасть змогу краще прогнозувати роботу ВЕС та СЕС, оптимізувати потреби в різних потужностях і зменшити інвестиційні витрати на 11,5 млрд євро (за період 2020-2050 рр.) унаслідок зменшення потреб у будівництві нових генеруючих потужностей. Знову ж таки, кожен крок у напрямку якісного прогнозування функціонування кожного елементу енергосистеми сприятиме оптимізації та мінімізації структури потужностей і, відповідно, зменшенню потреб в інвестиціях для надійної роботи ОЕС України.

Національні стратегії — "об'єднання цілей з різних програмних документів"

Базовий сценарій був доповнений цілями Стратегії низьковуглецевого розвитку, Національної транспортної стратегії, Концепції державної політики в галузі теплопостачання, і було утворено так званий "Сценарій стратегій". Такий підхід надав змогу врахувати суміжні тренди й зробити прогнозування кращим, адже багато інших сфер прямо чи опосередковано впливають на розвиток енергетики.

Наприклад, в Україні стає відчутнішим тренд електрифікації автомобільного транспорту, і в Транспортній стратегії це враховано, однак в Енергостратегії це не було відображено. Аналогічна ситуація з централізованим теплозабезпеченням, у якому активно розвивають біо-котельні, однак ми знову не бачимо оцінки цільового впливу на показники Енергостратегії, а Стратегія низьковуглецевого розвитку містить суттєво нижчі показники викидів парникових газів від енергетики, ніж ті, які є в Енергостратегії.

Сценарій стратегій надав змогу оцінити синергетичний ефект одночасної реалізації ухвалених Урядом стратегічних документів. Результати моделювання кількісно показали ефективність та економічність комплексного підходу в досягненні різних цілей завдяки оптимізації роботи енергетичної системи, структури енергоспоживання та нових технологій.

Наприклад, показано ефекти від одночасного збільшення частки електромобілів і заміщення найбільш вуглецеємного енергоресурсу – вугілля – менш вуглецеємним – газом та ВДЕ.

Очевидно, що Сценарій стратегій потребує більших інвестицій, ніж Базовий, проте, менше, ніж сума інвестицій, необхідних для реалізації окремих стратегій.

Низьковуглецеве суспільство — "декарбонізація"

Сценарій, орієнтований на європейську політику декарбонізації, відповідно до Паризької угоди. Завдання побудувати вуглецевонейтральну економіку, коли рівень викидів парникових газів не перевищує рівень їх поглинання, ставлять перед собою багато держав. Це надзвичайно складно. Процес має відбуватися як за рахунок нових технологічних рішень, насамперед, в енергетиці, так і, наприклад, масового насадження нових дерев (поглинають СО2 та виробляють кисень). А також перспективними є спеціальні технології, які поглинаютьСО2, зберігають його й потім можуть навіть використовувати при виробництві певної продукції, — наприклад, пластику.

Україні, безперечно, варто ставити перед собою таку амбітну ціль. Однак у зазначеному проекті ми запланували скорочення викидів парникових газів в Україні у 2050 році на 80% супроти рівня 1990 року, що, на думку світової наукової спільноти, замало, й що кожна країна має прийти до вуглецевонейтральної економіки (і бажано до 2050 р.)

На мою думку, для України цілком реально до 2050 р. досягнути цілей сценарію "Низьковуглецеве суспільство". Проте найкращий сценарій —повноцінний розвиток відновлюваної енергетики. Україна має поставити собі за ціль досягнути мінімум 80‑90% ВДЕ в енергобалансі, дійсно цього прагнути й докладати зусиль на рівні всієї економіки, щоб бути кліматично дружньою, екологічною й конкурентоспроможною державою та розвиватися в одному ключі з європейською спільнотою.

 


Читайте также

Новый вызов для "зеленой" энергии: кто заплатит за ограничения? (мнение)

Энергетиков заставляют отключать ветровые и солнечные станции из-за проблем в энергосистеме и импорт электроэнергии. Экологически чистых киловатт в стране станет меньше, а "зеленые" предприятия начинают нести убытки, – рассказал в колонке председатель Всеукраинской энергетической ассамблеи Иван Плачков (укр).

Анджей Райкевич: как украинцам сэкономить на платежках (интервью)

Желание многих украинцев повысить качество жилья, улучшить комфорт и сэкономить на коммунальных услугах может в скором времени стать реальностью. В стране заработал в полную силу Фонд энергоэффективности. Какие услуги и кому Фонд может предложить, а также что значит комплексная термомодернизация многоквартирного дома – в интервью с главой Наблюдательного совета Фонда энергоэффективности Анджеем Райкевичем.

Главное в энергетике за 17 – 21 февраля 2020 – обзор Энергореформы

В прошлом году украинцам выдали кредиты на проекты по энергоэффективности на сумму 1,4 млрд грн. "Нафтогаз" анонсировал очередное снижение цен на газ. Кабмин утвердил законопроект по борьбе с промышленным загрязнением. "Балансирование энергосистемы и системы накопления энергии", – о главных новостях в энергетике за неделю читайте в обзоре Энергореформы.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию