Встановлення пільгових цін на природний газ для виробників тепла для населення і бюджетних організацій, які більше ніж удвічі нижчі його комерційної вартості, призвело до втрати конкуренції на цьому сегменті котельних на біопаливі, передає Енергореформа.

Це зазначає голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

"У цьому ОЗП, попри те, що ціни на газ високі, для двох категорій споживачів тепла вони залишилися субсидованими. Причому суттєво. А ціна на біомасу, з якої теж виробляється тепло для цих споживачів, підтягнулася до комерційного сегменту, і тепер вона не конкурентна до цих двох дешевих категорій", – сказав Гелетуха у коментарі Енергореформі.

Він зазначив, що, зокрема, ціна на деревну сировину і тріску із зростанням ціни природного газу виросла приблизно на 350%, оскільки на неї теж виріс попит через бажання замістити дорогий комерційний газ.

"Водночас тарифи на тепло з біомаси, як і з інших альтернативних джерел, встановлюються за принципом тарифи на тепло з газу мінус 10%. Ця законодавча норма діє ще з 17 року. І тепер тарифи на тепло від котельних на біопаливі для населення вираховуються з пільгової вартості газу 7,42 грн/куб. м, але ж його виробники купують сировину за комерційними цінами. Економіки тут немає", – пояснив глава асоціації.

"Цей ОЗП котельні на біопаливі або в збитках, або простоюють, а натомість вмикають старі газові котельні, аби обігрівати бюджетні організації", – зазначив він.

Експерт висловив переконання, що штучно здешевлюючи природний газ, уряд дає неправильні сигнали всій економіці, тому він має відійти від такої практики.

"Ми звернулися до уряду з пропозиціями. Перша теза – вирівняти ціни на газ, а населенню і, можливо якоюсь мірою бюджетному сектору, допомагати, щоб вони могли оплачувати рахунки. Це буде менше фінансове навантаження, бо зараз фактично субсидуються всі споживачі, незалежно від достатку", – вважає глава асоціації.

За його словами, інша її пропозиція полягає в тому, щоб дати можливість виробникам тепла із біосировини купувати її на спецаукціонах за економічно обгрунтованими цінами.

"Насамперед спецаукціони можна було б зробити для деревної сировини, оскільки вона надходить від державних лісгоспів, і це в руках уряду. Нам самим не подобається пропозиція спецаукціонів, але ми не бачимо зараз іншого рішення. Конкурувати за таких умов у принципі неможливо. Один сектор просубсидіювали, пішов перекос в іншому", – пояснив він.

За словами Гелетухи, зараз виробники тепла з біомаси перебувають в гіршій ситуації, ніж виробники соціальних продуктів, для яких організували спецаукціони з купівлі газу.

Разом з тим він наголосив, що все-таки сектор біоенергетики сподівається на обіцяну урядом політику в найближчі два роки вирівняти ціни на газ для всіх категорій споживачів, що буде сприяти його заміщенню.

Натомість, його думку, субсидіювання цін на газ нівелює прагнення його заміщувати.

"Наприклад, для населення найдешевше паливо зараз це газ. Ніхто не зможе конкурувати з газом по 8 тисяч. Відповідно, ніхто не буде його й заміщувати. Виходить, що створивши субсидований газ для населення і бюджетників, ми відсікли всі альтернативи по його заміщенню, зробили невигідною термомодернізацію", – розмірковує глава БАУ.

Він сказав, що біоенергетика за останніми даними замістила приблизно 15% споживання природного газу, це більше 5 млрд куб. м по року.

"Ці 5 млрд куб. м могли б перетворитися в 10 млрд куб. м", – зауважив він.

При цьому він зазначив, що останнім часом більше всього нарощує споживання тепла з біосировини промисловість та комерційні організації, оскільки вони намагаються задіяти програми заміщення природного газу, але у попередні роки, коли, за його словами, "була більш виважена політика по газу для населення", зростання споживання спостерігалося у цій сфері та серед бюджетних організацій.

Експерт також уточнив, що біоенергетика виробляє тепло для всіх категорій споживачів, але частка населення і бюджетних організацій, яким вона зараз змушена продавати його в неконкурентних умовах, суттєва.

"Точної статистики немає, але якщо брати в цілому по споживанню, то приблизно половина споживачів це населення, а інша – комерційні, бюджетні структури та ЖКГ", – додав експерт.