Завдяки "зеленому" тарифу ринок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) почав стрімко розвиватися.

За сім років кількість домашніх сонячних електростанцій (СЕС) виросла з 21 до 40 000.

Однак пов’язана з пандемією економічна криза, а також низка політичних рішень призвели до нестабільності на ринку ВДЕ та заборгованостей за "зеленим" тарифом.

Разом з експертами галузі сонячної енергетики з’ясуємо, чого чекати від держави у новому 2022 році власникам сонячної генерації та тим, хто тільки планує встановити СЕС.

Чим був визначний 2021 рік для сонячної енергетики

"З точки зору статистики за останні три роки, цей рік був найменш результативним. Ми знову спостерігали багатократне скорочення приросту нових потужностей промислових СЕС та стрімке скорочення робочих місць. Зростання було тільки в одному сегменті – домашніх СЕС. Були серйозні виклики, з якими сонячний бізнес лишився сам на сам. Це наслідки коронавірусної кризи, зростання цін на сонячні фотомодулі та логістику, надмірне втручання держави в основи інвестиційної політики, непослідовна політика щодо гарантій виплат для власників СЕС, – зазначає директор Асоціації сонячної енергетики України Артем Семенишин.

Водночас, за його словами, розвинені держави запроваджували цільові субсидії на підтримку зеленої енергетики, змагалися за інвесторів та створювали найбільш сприятливі умови для будівництва сонячних електростанцій.

В результаті – понад 160 ГВт глобально доданих сонячних потужностей тільки у 2021 році, підкреслює Семенишин.

Разом з тим він акцентує, що в Україну в 2021 році прийшов новий тренд – СЕС під власне споживання.

Крім власного споживання, за його словами, почав також краще розвиватися експорт продукції. Українські компанії помітні на міжнародних виставках, і їх запрошують постачати обладнання та проєктувати станції в інших державах, де створений більш сприятливий бізнес клімат для відновлюваної енергетики.

"Досвід, який українські компанії отримали у 2018-19 роках під час інтенсивного росту ринку ВДЕ, виявився дуже потрібним за кордоном", –  стверджує Семенишин.

СЕС для власного споживання – це світовий тренд. Однак в Україні він набув популярності саме у 2021 році. Причина – стабільне підвищення цін на електроенергію, викликане низкою економічних та політичних чинників.

Свою роль зіграли інфляційна складова та зростання цін на енергоносії, зокрема, рекордна за 10 років ціна на вугілля та рекордна ціна на газ, яка на спотових ринках Європи днями вже перевищила 1400 доларів за тисячу м. куб.

Якщо побутові споживачі хоч слабо, але захищені інструментами соціальної політики, то бізнес – найбільш вразливий до підвищення тарифів.

Він змушений закладати високі витрати на енергетичні ресурси у вартість кінцевої продукції, що робить її дорогою для українського споживача та неконкурентною на іноземних ринках.

Тому власна сонячна генерація є вдалим вибором для підприємств, які хочуть зменшити операційні витрати на електроенергію.

Зображення з публікації ГО "Центр екологічних ініціатив "Екодія"

Чи буде вигідно мати СЕС у 2022 році

Очікується, що у найближчі кілька років збережеться тенденція на здорожчання компонентів сонячних панелей, таких як кремній та срібло, а також зростуть в ціні акумулятори.

Однак, навіть попри це, сонячна енергія залишається найдешевшою енергією у світі. Це пов’язане з удосконаленням технологій ВДЕ та збільшенням цін на інші енергоносії.

Вигода від СЕС для українських домогосподарств та бізнесів пов’язана з тим, що тариф на електроенергію росте, в той час, як генерувальне обладнання стає доступнішим.

Ця тенденція буде актуальна для наступного року, оскільки очікується подальше збільшення вартості електроенергії.

Так, першого грудня 2021 року НКРЕКП прийняла рішення підвищити тариф на передачу електроенергії на 17,6%. Тарифи зростатимуть і надалі, зокрема, через кризу на європейському енергетичному ринку, пов’язану з рекордним зростанням цін на газ.

За даними моделювання Держенергоефективності, використання СЕС з встановленою потужністю всього 2 кВт виключно для власних потреб типового приватного будинку площею 150 м2 у місті Києві здатне забезпечити економію 4 096 грн на рік.

Водночас станція потужністю 30 кВт з можливістю  реалізації електроенергії за "зеленим" тарифом забезпечує щорічний прибуток у сумі 130 944 грн.

Яких інструментів підтримки чекати у новому році

Є низка слабких місць в законодавстві, які стримують розвиток ВДЕ в Україні й пов’язані з ним інвестиції.

"Для розвитку ринку дуже важливо персоналізувати субсидії та вирівняти ціни на електроенергію для всіх категорій споживачів – бізнесу та громадян. Тобто створити прозору і справедливу систему субсидіювання незаможних верств населення. Крім цього, бізнес чекає на низку важливих змін до законодавства, зокрема, удосконалення системи аукціонів та встановлення правил гри на ринку допоміжних послуг (балансування мережі)", – зазначає засновник та генеральний директор компанії "Атмосфера", співзасновник та член правління АСЕУ Олексій Бадіка.

Він також зазначає, що ще одним важливим напрямком, якому обов’язково потрібно приділяти увагу, – це зростання обізнаності серед споживачів ВДЕ. Кілька десятиліть тому холодильник був чимось новим і незрозумілим, так само "зелені" енергетичні технології досі незвичні та овіяні різноманітними забобонами.

"Однак громадяни мають бути поінформовані про персональні вигоди та енергетичну безпеку країни, які ці технології здатні принести", – підкреслює Бадіка.

Важливий для ринку інструмент – запровадження системи видачі гарантій походження "зеленої" енергії. Цей документ підтверджує, що при виробництві певного товару була використана енергія з ВДЕ. Це особливо важливо для усунення потенційних митних бар’єрів з боку ЄС, які будуть поширюватися на товари, вироблені за допомогою "брудної" енергії. Розробка механізму видачі гарантій була доручена НЕК "Укренерго". Очікується, що цей інструмент запрацює вже у 2022 році.

Крім того, очікується старт проведення "зелених" аукціонів, нормативна база для яких була прийнята ще у 2019 році. Проведення першого пілотного аукціону прогнозують вже після прийняття законопроєкту щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах. Законопроєкт впроваджує систему Feed-in-Premium, тобто контракти на різницю для виробників з альтернативних джерел енергії. Крім того, законопроєкт містить також низку уточнень в аукціонну систему підтримки.

Зі свого боку, у Міненерго зазначають, що ведеться активна робота по напрацюванню механізмів підтримки відновлюваної генерації.

"Ми вбачаємо розвиток сегменту відновлюваної енергетики вже із застосуванням ринкових механізмів і більш сучасних моделей підтримки. Ми відходимо від "зеленого" тарифу і готуємо більш європейські, ринкові, сучасні механізми стимулювання розвитку відновлюваної енергетики", – наголосив голова департаменту електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електроенергії Міненерго Олександр Мартинюк на онлайн-форумі з подальшої інтеграції об'єктів ВДЕ в енергосистему України, організованому АСЕУ.

Він зазначив, що за структурою розвитку відновлюваної енергетики відулося перевиконання запланованих показників по розвитку СЕС приблизно втричі, суттєве перевиконання загалом і значне недовиконання в частині вітро- та біоенергетики.

При визначенні технологій для надання державної підтримки (аукціони) пріоритет має надаватися вітроенергетиці, біоенергетиці та гідроенергетиці. Об’єкти сонячної енергетики матимуть можливість для реалізації на ринкових умовах (корпоративні договори, гарантії походження, Net Billing), –  у презентації Міненерго.
 

 З презентації Олександра Мартинюка

"Ми сподіваємось на ухвалення Закону про системи накопичення енергії. Наразі цей законопроєкт прийнятий в першому читанні, й Асоціація подала до нього чимало важливих пропозицій, в тому числі й тих, які передбачають появу нового учасника ринку – агрегатора накопичувачів. Це дозволить задіювати на ринку системи накопичення, встановлені домогосподарствами. Прийняття цього законопроєкту створить можливості для інтеграції нових потужностей з ВДЕ та забезпечить стабільність роботи мережі за рахунок появи нових балансуючих потужностей", – зазначає Артем Семенишин.

Збільшення частки ВДЕ в енергобалансі не має технологічних обмежень. Це доводять успішні приклади таких країн як Німеччина, де частка ВДЕ становить 48%, а в окремі дні – всі 100%.

Дієві інструменти державної підтримки – це єдине, чого наразі не вистачає, щоб сонячна генерація та ВДЕ в цілому розвивалися і приносили прибутки в Україні так само динамічно, як у розвинених державах.