Интервью Энергореформе экс-заместителя Госэнергоэффективности Юрия Шафаренко о перспективах развития рынка биометана в Украине (подается на украинском языке).
Закон про розвиток ринку біометану, який ви готували ще під час роботи в Держенергоефективності, прийнято і підписано президентом України. Оскільки ви дуже добре знаєте цей закон, скажіть, що відбуватиметься далі? Які перспективи його реалізації?
Так, президент підписав Закон, і це ще один важливий крок, який відкриває ринок біометану для бізнесу та нові перспективи для розвитку країни в цілому.
Якщо не враховувати процес погодження законопроекту, коли він був урядовим, то з моменту реєстрації його народним депутатом Андрієм Жупаниним та підписання президентом пройшло 6 місяців – це досить швидко для таких законів.
Наступний крок – підготовка підзаконних актів.
Одне з найважливіших завдань зараз – затвердити порядок функціонування реєстру біометану. Він визначатиме порядок верифікації біометану, видачі гарантії його походження, а також проведення незалежного аудиту виробництв. Розробку цього порядку покладено на Держенергоефективності.
Зазначу, що певною мірою він уже готовий. Адже ми займались цим питанням ще тоді, коли я працював в агентстві, не чекаючи підписання закону та реалізації інших процедурних механізмів.
В законі зазначено, що порядок функціонування реєстру біометану має бути розроблений в шестимісячний термін після набрання його чинності. Тож орієнтовно уже до кінця весни наступного року цей порядок має затвердити Кабінет Міністрів України. Але, на мою думку, його можна затвердити й раніше. Все залежить від зусиль уряду.
Зазначу, що реєстр має відповідати європейським нормам у сфері виробництва та споживання біометану. Якщо ми будемо постачати цей газ не тільки на внутрішній ринок, але й експортувати в інші країни, то маємо надати відповідні документи, зокрема, щодо його походження. Покупці мають бути впевнені, що купують саме біометан – той продукт, використання якого сприяє декарбонізації економіки.
Отже, на початку наступного року можемо говорити про ухвалення всіх необхідних рішень, які відкриють нові можливості для інвестування у виробництво українського біометану.
Що зараз робити бізнесу, зацікавленому зайняти місце в майбутньому ринку біометану?
Моя порада – не потрібно чекати, поки буде розроблено реєстр та запущено весь механізм для того, щоб в Україні можна було виробляти і транспортувати біометан. Уже сьогодні інвестор може працювати над тим, щоб створювати умови для його виробництва. Адже цей процес займає значний проміжок часу та непростий з точки зору реалізації. І зараз саме той період, коли інвестор може спокійно планувати будівництво потужності з виробництва біометану. Це дозволить йому після затвердження реєстру і повноцінного запуску механізму бути одним із перших, хто транспортуватиме біометан споживачу.
Хто насамперед може бути зацікавлений у розвитку такого напрямку як виробництво біометану?
Найбільш зацікавлені ті, хто має сировину для виробництва біометану, – агрохолдинги!
Будь-який вид органічної сировини має потенціал виробництва біогазу, а це насамперед відходи рослинництва та тваринництва.
Загальний потенціал виробництва біометану в Україні складає 7,8 млрд м3 у рік. Це дорівнює більше 50% річного обсягу імпорту природного газу та понад 25% його загального річного споживання.
За розрахунками Біоенергетичної асоціації України, потенціал охоплює біометан з:
На фото біометанова установка компанії NAWARO, Німеччина, 2017 рік.
Сьогодні в Україні діє 55 біогазових установок загальною встановленою потужністю 116 МВт: 30 (87 МВт) з яких встановлено на сміттєвих полігонах, а ще 25 (29 МВт) працюють на відходах сільського господарства.
Потенційно їх можна перевести на виробництво біометану. Біогаз, по суті, це той продукт, з якого методом очистки отримують біометан. У результаті він за своїми фізико-хімічними властивостями відповідає природному газу. І може абсолютно спокійно транспортуватись газотранспортною системою (ГТС) України.
Отже, інвесторам, у яких вже є побудовані потужності з виробництва біогазу, звісно, простіше. Вони ставлять абсорбційні установки для очищення біогазу і подають біометан в ГТС.
У виробництві біометану також зацікавлена і державна компанія - Оператор ГТС. Загроза припинення транзиту газу через територію України має негативні наслідки не лише у фінансовому плані, а й технічному. Через відсутність тиску деякі споживачі можуть залишитися без газу. Кожен додатковий обсяг газу власного виробництва зменшує цю загрозу.
Тож держава має спільно з бізнесом активно працювати у напрямку розвитку біометану, який додатково наповнить трубу, стане внутрішнім паливом, залишатиме кошти всередині країни та сприятиме економічному розвитку.
У чому сенс переходити з виробництва електроенергії за "зеленим" тарифом з біогазу на виробництво біометану?
Головний аргумент – вартість імпортованого природного газу!
Україна поки є енергозалежною країною. У 2020 році загальний річний обсяг споживання природного газу склав понад 28 млрд м3, з яких імпорт – близько 50% від цього обсягу (15,9 млрд м3).
Враховуючи реалії сьогодення, коли ціна природного газу на європейських біржах вже більша за 1000 $/тис.м3, то за необхідний для всіх споживачів обсяг газу маємо сплатити понад 15 млрд $. Фактично інвестувати в економіку іншої країни (знаєте, про яку країну йде мова).
При такій вартості природного газу стає економічно вигідно заміщувати його біометаном, вартість якого, за розрахунками БАУ, становить до 700 $ за тис. м3. А для підприємств, які вже мають потужності з біогазу та використовують власну сировину, вартість виробництва біометану може бути ще набагато меншою.
Ще один аргумент на користь біометану – додатковий дохід від реалізації теплової енергії.
Зараз більшість біогазових установок виробляють біогаз і вже з нього електричну енергію. Розташовані такі біогазові установки поряд з джерелами сировини, де відсутні споживачі теплової енергії, тому значна кількість теплової енергії втрачається.
Цю проблему вирішує виробництво біометану, який можна закачувати в ГТС та виробляти з нього одночасно електричну та теплову енергії у місцях, де є гарантоване споживання.
Взагалі, можливість закачувати та транспортувати біометан в ГТС відкриває багато можливостей, зокрема і експорт цього екологічного продукту в інші європейські країни.
Ви буваєте на бізнес-форумах, конференціях, спілкуєтеся з підприємцями. Наскільки ви відчуваєте інтерес з боку бізнесу до розвитку біометану?
Інтерес відчувається. А ціни на природний газ його ще більше посилюють.
Я знаю компанії, які вже зараз займаються тим, щоб побудувати заводи з виробництва біометану. МХП, наприклад. Також розглядають можливість виробництва біометану на своїх біогазових установках – група компаній "Кліар Енерджи".
Варто зазначити, що в Україні за 9 місяців 2021 року біогазовими установками було вироблено 214 млн м3 біогазу, з якого потенційно можна отримати 110 млн м3 біометану.
Так, це невелика цифра, але я впевнений, що динаміка збільшення обсягів виробництва біогазу/біометану буде стрімко зростати.
Які країни чи іноземні компанії зацікавлені в нашому ринку?
Думаю, насамперед Німеччина, яка є лідером у Європі з виробництва біогазу і біометану. У цій країні 13 тисяч (!) біогазових установок, тоді як у нас 55, і 232 – біометанових, коли у нас, поки, жодної.
Якщо говорити про виробництво біометану в інших країнах, то у Франції 123 таких установок, Великобританії – 99, Швейцарії – 70, Нідерландах – 51.
Дуже цікавий досвід німецької компанія "NAWARO", який наші українські підприємці можуть взяти до уваги.
Компанія на своїх потужностях одночасно розвиває три напрямки: з частини біогазу виробляє електроенергію, яку використовує для власних потреб та реалізовує в мережу, одночасно з електроенергією виробляє тепло, яке необхідне для виробничого процесу, а решту біогазу очищує до біометану та закачує у внутрішню ГТС для продажу.
Таким чином, компанія повністю закриває свої енергетичні потреби і є на 100 відсотків енергонезалежною. Крім того, має додатковий дохід від реалізації електроенергії з біогазу і продажу біометану. Таких компаній у Німеччині та інших перелічених країнах багато. Впевнений, такі підприємства мають бути і в Україні.
Закон про розвиток виробництва біометану відкриває для компаній нові можливості.
Але одного цього закону мало. Як щодо інших напрацьованих ініціатив, їхнього значення?
Так, як я уже зазначив, Україна є енергетично залежною державою. І це погано. Одночасно наша країна має потенціал власних ресурсів для того, щоб стати енергонезалежною. Головне – вміло скористатися цим потенціалом. У цьому нам допоможе відновлювана енергетика, яка виробляє енергію з місцевих видів палива та використовує енергію сонця, вітру, води, яка дарована природою
Про це мало хто говорить, але будівництво "Північного потоку-2" та вартість природного газу також сприятимуть переходу на виробництво власних енергетичних ресурсів та, відповідно – енергонезалежності України.
Можу впевнено сказати, що Україна за 5-10 років Україна може повністю відмовитися від імпорту газу. Для цього, крім прийняття Закону про біометан, потрібно прийняти ще низку законопроектів, які цьому сприятимуть, зокрема:
Важливо, що всі ці законопроекти вже розроблені та фактично готові до розгляду Верховною Радою України.
Прийняття зазначених законопроектів відкриє ще ряд можливостей для інвестування в нові, цікаві для бізнесу проекти. Проекти, які роблять Україну енергонезалежною.
Інтерв'ю Енергореформі керівника напрямку декарбонізації Регіональної газової компанії Ігоря Гоцика.
Ексклюзивне інтерв’ю міністра енергетики України Германа Галущенка агентству "Інтерфакс-Україна" (публікується на партнерських засадах).
Інтерв'ю гендиректора ДТЕК ВДЕ Олександра Селищева EUreporter