Старша партнерка ЮК Altelaw&Sempra Ольга Савченко: Нові правила для ринку біопалива та альтернативних видів із законом № 4963-IX

02.10.2026 17:50
нафтогаз

Старша партнерка ЮК Altelaw&Sempra Ольга Савченко в колонці для Енергореформи розповіла про нові правила на ринку альтернативних видів палива, які встановлює нещодано підписаний главою держави закон № 4963-IX.

25 вересня 2026 року президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» від 2 вересня 2026 року № 4963-IX (Закон).

Закон спрямований на імплементацію до національного законодавства Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (RED II) на виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Закон має комплексний характер і стосується як відновлюваної енергетики, так і ринку палива. У цій статті зосередимося на змінах до Закону України «Про альтернативні види палива», які докорінно змінюють регулювання біопалива, біорідин, палив з біомаси та біометану: від нової класифікації палив до європейської системи сталості, сертифікації та контролю.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Кабінет Міністрів України має протягом шести місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом – саме від цих актів (критеріїв сталості, правил підтвердження відповідності, порядку адміністрування обліку) залежатиме практичний запуск більшості описаних нижче механізмів.

Нова класифікація палив за стандартами RED II

Найбільший за обсягом блок змін до Закону України «Про альтернативні види палива» стосується понятійного апарату. Статтю 1 викладено в новій редакції, яка по суті відтворює систему визначень статті 2 RED II. Ці зміни мають не лише технічний характер: від того, до якої категорії належить паливо, залежить, які вимоги щодо сталості, сертифікації та звітності до нього застосовуються.

Змінено і преамбулу Закону. Замість застарілої мети - збільшення частки альтернативних видів палива до 20 відсотків загального обсягу споживання палива до 2020 року – Закон тепер спрямований на збільшення їхньої частки «у валовому кінцевому споживанні енергії для досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства».

Тобто показники використання альтернативних палив інтегровано в загальну систему цілей у сфері відновлюваної енергетики.

Нова класифікація: «відновлювані види палива»

Раніше Закон оперував широким поняттям «біологічні види палива (біопаливо)», яке охоплювало тверде, рідке та газове паливо з біомаси, і вужчим поняттям «рідке біопаливо». Тепер запроваджено родове поняття «відновлювані види палива», яке охоплює чотири категорії:

  • біопалива - рідкі палива, вироблені з біомаси, призначені для використання у галузі транспорту;
  • біорідини - рідкі палива з біомаси для інших енергетичних цілей, зокрема виробництва електричної енергії, теплопостачання та охолодження, крім транспорту;
  • палива з біомаси - тверді та газові палива (у тому числі скраплені та стиснені), вироблені з біомаси;
  • відновлювані палива небіологічного походження (RFNBO) - рідкі та газові палива, енергетичний вміст яких отримано з відновлюваних джерел, інших ніж біомаса (насамперед «зелений» водень та його похідні).

Окремо визначено палива з переробленого вуглецю - рідкі та газові палива, вироблені з невідновлюваних відходів, які не придатні для відновлення, або з газів, що утворюються як побічний продукт у промислових установках.

Сталість і сертифікація: нові поняття

Суттєво розширено сферу дії критеріїв сталості. Раніше «критерії сталості» застосовувалися лише до рідких біопалив і біогазу для транспорту, а для біометану діяв окремий понятійний ряд - «міжнародна схема сертифікації», «доказ сталості біометану», «сертифікат відповідності критеріям сталості біометану». Тепер ці режими уніфіковано:

  • критерії сталості та скорочення викидів парникових газів - вимоги, яким мають відповідати всі відновлювані види палива;
  • добровільна схема сертифікації - визнана Європейською Комісією система правил і процедур, яка застосовується до всіх суб’єктів господарювання у сфері альтернативних видів палива; поняття «міжнародна схема сертифікації» вилучено;
  • доказ сталості (Proof of Sustainability) - документ, що видається для кожної окремої партії альтернативного палива або сировини для його виробництва, містить унікальний ідентифікаційний номер і використовується для підтвердження простежуваності партії в ланцюгу постачання;
  • сертифікат відповідності - документ органу із сертифікації, який засвідчує відповідність суб’єкта господарювання, його виробничого майданчика та/або пункту збору сировини критеріям сталості щодо виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування чи торгівлі біопаливом, біорідинами, паливом з біомаси, біогазом, біометаном, RFNBO або паливом з переробленого вуглецю.

Запроваджено також поняття бази даних Європейського Союзу (Union database) - бази даних ЄС для відстеження рідких і газових відновлюваних палив та палив з переробленого вуглецю. Отже, сертифікація охоплює вже не окремий об’єкт виробництва, а весь ланцюг постачання - від заготівлі сировини до торгівлі паливом, що є передумовою визнання українських відновлюваних палив на ринку ЄС.

Сировина: понятійна база для обмежень RED II

До Закону додано групу визначень, що описують сировину: «залишок», «залишки лісового та сільського господарства, рибного господарства та аквакультури», «лігноцелюлозний матеріал», «лісова біомаса», «культури з високим вмістом крохмалю», «харчові та кормові культури», «земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’яною рослинністю». До визначення біомаси додано аквакультуру.

Ці терміни є «будівельними блоками» механізмів RED II: саме від походження сировини залежить, чи можна зарахувати паливо до цільових показників, чи підпадає воно під обмеження для палив з харчових і кормових культур і чи дозволено заготовляти сировину на певних землях. На рівні Закону ці наслідки ще не деталізовано: критерії сталості, правила підтвердження відповідності та перелік видів сировини має затвердити Кабінет Міністрів України.

Відходи

Власне визначення відходів, яке містив Закон («шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунальних та інших підприємств…»), вилучено. Тепер термін «відходи» вживається в значенні Закону України «Про управління відходами», «крім речовин, матеріалів і предметів, навмисно змінених або забруднених з метою відповідності цьому терміну». Це застереження дослівно відтворює RED II і спрямоване проти штучного «перетворення» сировини на відходи для отримання преференцій, передбачених для палив з відходів.

Загалом нова термінологія переводить регулювання альтернативних палив з національної моделі, орієнтованої на обов’язкове змішування біоетанолу з бензином, на європейську модель, у якій ключове значення мають походження сировини, сталість і простежуваність кожної партії.

Сталість і сертифікація: від документа на партію до всього ланцюга постачання

Доказ сталості на кожну партію замість сертифіката

Чи не найважливіша практична зміна стосується документального підтвердження сталості біопалива. Попередня редакція статті 84 з 1 червня 2025 року зобов’язувала суб’єктів господарювання надавати «сертифікат відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості на кожну партію такого палива». Така вимога суперечила самій логіці добровільних схем сертифікації: сертифікат видається суб’єкту господарювання (його виробничому майданчику) за результатами аудиту на певний строк, а не окремій партії товару.

Нова редакція усуває цю колізію: з 1 червня 2026 року суб’єкти господарювання, які виробляють та реалізують біопаливо (біокомпоненти) для транспорту, «зобов’язані надавати доказ сталості біопалива (біокомпонентів) щодо кожної окремої партії такого палива». Тобто сертифікат підтверджує статус учасника ланцюга, а доказ сталості (Proof of Sustainability) супроводжує конкретну партію й фіксує її характеристики, зокрема обсяг скорочення викидів парникових газів.

Саме так побудована європейська модель: у межах добровільних схем (ISCC EU, REDcert-EU, SURE, 2BSvs та інших) кожен сертифікований постачальник передає покупцю доказ сталості, а з 2024 року всі транзакції з біопаливом для транспорту та сировиною для нього реєструються в базі даних Європейського Союзу (Union Database, UDB), яка сама формує докази сталості.

Водночас звертає на себе увагу дата: 1 червня 2026 року передує набранню Законом чинності. Отже, на практиці виникатиме питання, якими документами підтверджується сталість партій, відвантажених між 1 червня 2026 року та днем набрання чинності Законом, і чи може до них застосовуватися нова вимога.

Критерії сталості: розширення сфери та делегування Уряду

Стаття 84 в новій редакції поширює вимоги щодо сталості та скорочення викидів парникових газів з рідкого біопалива і біогазу для транспорту на біопалива, біорідини та палива з біомаси – незалежно від місця вирощування сировини.

Відповідність критеріям є обов’язковою для двох цілей: розрахунку внеску в досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства, а також підвищення використання відновлюваних палив у транспорті.

Самі критерії, а також правила підтвердження відповідності, зокрема критерії низького ризику непрямої зміни цільового призначення земельних ділянок (ILUC), затверджуватиме Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України в межах Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію. Законом визначено мінімальний зміст таких правил:

  • енергетичний вміст палив;
  • правила розрахунку впливу біопалив, біорідин, палив з біомаси та порівнянних викопних палив на викиди парникових газів;
  • перелік видів сировини для виробництва біопалива для транспорту;
  • особливості підтвердження відповідності для лісової біомаси;
  • критерії сировини з високим ризиком ILUC та сертифікації палив з низьким ризиком ILUC.

Для енергетичних компаній важливо, що в ЄС критерії сталості для виробництва електричної та теплової енергії з палив з біомаси застосовуються не до всіх установок, а лише до тих, що перевищують пороги потужності: відповідно до RED III – від 7,5 МВт для твердих палив з біомаси та від 2 МВт для газоподібних. Закон таких порогів не встановлює, тож від підзаконного регулювання залежатиме, чи не поширяться вимоги щодо сертифікації на невеликі котельні та біогазові установки, для яких вартість аудиту може бути непропорційною.

Сертифікація: роль добровільних схем і органів сертифікації

Оновлено процедуру підтвердження відповідності. Суб’єкт господарювання подає інформацію незалежному аудитору у строки, визначені добровільною схемою сертифікації; така інформація має містити відомості про заходи із захисту ґрунту, води та атмосферного повітря, відновлення деградованих і малопродуктивних земель, уникнення надмірного споживання води в районах з дефіцитом водних ресурсів. За результатами аудиту орган сертифікації (а не аудитор, як раніше) видає сертифікат відповідності. Правила застосування добровільної схеми сертифікації затверджуватиме Держенергоефективності з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії.

Змінено й підхід до обліку в ланцюгу постачання. Виробники біомаси, які мають сертифікат відповідності, зобов’язані вести облік біомаси в порядку, встановленому добровільними схемами сертифікації, якщо таку біомасу використовують сертифіковані виробники біопалива чи біогазу.

Так само виробники біопалива ведуть облік виробленої продукції за правилами схеми, згідно з якою вони сертифіковані.

Водночас з цієї статті вилучено норму про те, що виробництво біоетанолу здійснюється за наявності ліцензії; втім, ліцензування зберігається на підставі спеціального Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Облік, який раніше мав здійснюватися за порядком Кабінету Міністрів України, переходить у площину стандартів сертифікаційних схем, що відповідає європейській практиці: Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2022/996 встановлює для схем єдині вимоги до аудитів, у тому числі обов’язковий первинний аудит на місці, та до обліку за принципом масового балансу.

Європейський досвід водночас демонструє і ризики такої моделі. У 2023 році німецькі органи повідомили Європейську Комісію про можливе шахрайство з імпортом «передового» біодизелю з Китаю. За результатами розгляду Комісія хоча й не підтвердила факт шахрайства, проте виявила системні недоліки у проведенні сертифікаційних аудитів.

Відтак ефективність української системи залежатиме не лише від норм закону, а й від того, наскільки дієвим буде державний нагляд за органами сертифікації та перехресна перевірка даних.

Адміністрування, звітність і контроль

Якщо нова термінологія та вимоги щодо сталості задають рамку, то зміни до статей 71, 8 та 14 Закону формують сам механізм: хто і про що звітує, хто перевіряє дані і хто несе відповідальність за порушення.

Загалом законодавець відходить від моделі, в якій держава перевіряє окремі документи, до моделі, у якій ключову роль відіграють бази даних, перехресна верифікація та сертифікація всього ланцюга постачання - так, як це працює в ЄС.

Дві бази даних і перехресна перевірка

Стаття 71 Закону в новій редакції суттєво розширює функції адміністратора обліку -центрального органу виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива (Держенергоефективності). Він:

  • отримує від виробників і продавців біопалива, що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів, інформацію про видані ними докази сталості;
  • отримує від виробників, імпортерів та оптових продавців пального інформацію про фактичний вміст біопалива в бензинах моторних і паливі моторному альтернативному, які вони вводять в обіг;
  • отримує від податкових, митних органів та визначених Кабінетом Міністрів України суб’єктів господарювання дані для перевірки наданої інформації;
  • створює та веде дві бази даних: суб’єктів ринку пального (з фактичними обсягами біокомпонентів та їх відповідністю критеріям сталості) та виробників і продавців біопалива (з виданими ними доказами сталості);
  • здійснює перерахунок об’ємної частки біокомпонентів на їх енергетичний вміст у пальному.
Фактично формується система, в якій заявлені постачальником пального обсяги біокомпонентів можна зіставити з доказами сталості, виданими виробниками біопалива, а також з даними податкових і митних органів про обіг пального. Розбіжності між цими масивами даних ставатимуть сигналом для контролю.

Аналогічний підхід давно застосовується в ЄС. У Німеччині, наприклад, докази сталості видаються та передаються лише через державну базу даних Nabisy, яку веде Федеральне відомство сільського господарства і продовольства (BLE), а виконання зобов’язань постачальників пального щодо квоти скорочення викидів перевіряє спеціалізований підрозділ митної служби. Тобто «зелений» статус палива підтверджується не паперовим документом, а записом у реєстрі, що простежується від виробника до постачальника, який вводить паливо в обіг.

Перенесення строків звітності

Строки звітування зміщено:

  • виробники, імпортери та оптові продавці пального надають адміністратору обліку інформацію про бензини автомобільні, введені в обіг, фактичний вміст біопалива та його відповідність критеріям сталості щороку, починаючи з 2028 року (у попередній редакції - з 2026 року), не пізніше 1 липня року, наступного за звітним;
  • виробники та продавці біопалива надають інформацію про видані ними докази сталості щороку, починаючи з 2027 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним.

Інформація постачальників пального формується на підставі копій сертифікатів відповідності та доказів сталості, які надають виробники чи постачальники біопалива. Отже, належне документальне оформлення кожної закупівлі біокомпонентів стає для нафтотрейдерів не формальністю, а умовою підтвердження виконання обов’язку.

Водночас нормативно визначена обов’язкова частка біопалива в бензинах застосовується вже з 1 липня 2026 року, а відповідальність за її недотримання, згідно з пунктом 15 Прикінцевих положень, не застосовувалася до цієї дати.

Отже, у 2026–2027 роках дотримання обов’язкової частки фактично контролюватиметься переважно засобами ринкового нагляду, а повноцінний контур річної звітності та верифікації даних запрацює пізніше.

Відповідальність: «кожний обсяг» і суб’єкт, що вводить пальне в обіг

Зміни до статті 14 Закону уточнюють як суть порушення, так і коло відповідальних осіб:

  • штраф для роздрібних продавців (сім прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів) застосовується за недотримання обов’язкової частки біопалива «у кожному обсязі бензину автомобільного», а не «у всіх обсягах відпуску»;
  • відповідальність оптового рівня покладено на суб’єктів господарювання, «які вводять в обіг пальне власного виробництва та/або імпортоване пальне та/або здійснюють оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним»;
  • форми постанов про накладення штрафу затверджуватимуть уповноважені органи, а справа розглядатиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розміри штрафів не змінилися.

Прив’язка відповідальності до суб’єкта, який вводить пальне в обіг, відповідає європейській моделі «зобов’язаної сторони» (obligated party), за якої обов’язок щодо частки відновлюваних палив покладається на постачальника, що вперше випускає пальне на ринок.

Формулювання «у кожному обсязі» водночас посилює вимогу: дотримання обов’язкової частки оцінюватиметься щодо кожного обсягу бензину, а не в середньому за звітний період.

Принципово важливим є перехід від «державного контролю» до ринкового нагляду: пальне розглядається як продукція, що вводиться в обіг, а Державна екологічна інспекція отримує інструментарій, притаманний ринковому нагляду, – перевірки характеристик продукції, відбір зразків, обмежувальні заходи.

Моніторинг виконання обов’язку «в цілому за рік» закріплено за Держенергоефективності. Узгоджено з цим і Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: з переліку сфер, у яких заходи державного нагляду (контролю) здійснюються з урахуванням особливостей, виключено контроль вмісту рідкого біопалива та його відповідності критеріям сталості.

Підсумовуючи, для нафтотрейдерів ключовим стає документальний ланцюг: кожна закупівля біокомпонентів має супроводжуватися доказом сталості, а дотримання частки оцінюватиметься щодо кожного обсягу.

Для виробників біоетанолу та інших біокомпонентів сертифікація за визнаною Єврокомісією схемою стає фактичною умовою доступу до внутрішнього ринку, а не лише до експорту.

Для виробників біометану стандартизація гарантій походження та підготовка до приєднання до Union Database наближають можливість повноцінної торгівлі з ЄС. Водночас значна частина механізму - критерії сталості, правила підтвердження відповідності, порядок адміністрування - залежить від підзаконних актів, тож реальний ефект змін визначатиметься якістю та своєчасністю рішень Уряду.

Окремої уваги потребує узгодженість нового регулювання. Стаття 85 Закону із «земельними» критеріями сталості не змінена і досі стосується лише транспорту, тоді як стаття 84 тепер охоплює також біорідини та палива з біомаси. Строки звітування зміщено на 2027-2028 роки, а вимога щодо доказу сталості з 1 червня 2026 року формально передує набранню Законом чинності.

Учасникам ринку варто вже зараз вибудовувати документальні ланцюги сталості для біопалива та біометану, обирати визнані Європейською Комісією схеми сертифікації та відстежувати ухвалення підзаконних актів Уряду.


Читайте також

НКРЕКП призначила УЕБ номінованим оператором ринку е/е в Україні

НКРЕКП призначила строком на чотири роки ТОВ "Українська енергетична біржа" ("УЕБ") номінованим оператором ринку електричної енергії (NEMO) в Україні, передає Енергореформа.

"Енергоатом" у 2027 році планує вийти на новий якісний рівень корпоративного управління та внутрішнього контролю

НАЕК "Енергоатом" з початку справи "Мідас" зосередилася на посиленні незалежного нагляду, доборі керівників на основі професійних якостей, а також спільній роботі з керівництвом та зовнішніми консультантами над удосконаленням механізмів контролю, передає Енергореформа.

НКРЕКП 17 листопада планує призначити УЕБ номінованим оператором ринку е/е в Україні

НКРЕКП на засіданні 17 листопада планує призначити ТОВ "Українська енергетична біржа" ("УЕБ") номінованим оператором ринку електричної енергії (NEMO) в Україні, передає Енергореформа.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию