Бліц-інтерв’ю проєкту агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики Енергореформа директора департаменту розвитку та підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євгена М’ячина

- Як ви прогнозуєте, чи збільшиться і наскільки фінансування Ощадбанком саме енергетичних проєктів цього року порівняно з минулим?

- Ощадбанк в сегменті корпоративного бізнесу тільки за півтора місяці цього року має в підписаних кредитних угодах по енергопроєктах вже 40 млн євро, що майже стільки, як за весь минулий рік – 45 млн євро.

Тому вже видно чітку тенденцію до зростання обсягу фінансування енергетичних проєктів. І зараз у нас в роботі дуже багато проєктів саме по енергетиці.

Це й газопоршнева генерація, яка минулоріч була лідером по фінансуванню – 59% всіх кредитів, і ВЕС, портфель яких склав майже 40%, і СЕС (дані Ощадбанку за 9 міс. 2024 року).

Цього року в роботі з'явилися також великі проєкти з будівництва установок збереження електроенергії.

- Уже йдеться про фінансування перших проєктів?

- Перший проєкт з фінансування УЗЕ на фінальній стадії. Думаю, невдовзі ми ухвалимо рішення і профінансуємо. Не буду поки що розголошувати, ми вийдемо з комунікацією. Це дуже цікавий кейс. Там достатньо велика потужність, це не маленький проєкт.

- Банку, мабуть, теж цікаві нові проєкти?

- Так, цікаві нові проєкти. Раніше основні проєкти були в напрямках сонячної енергетики, вітрової, біогазу, а зараз – нові моделі, нові технології, нові умови роботи на ринку, і вони стимулюють нас навчатися.

- Ощад, я так розумію, готовий задовольнити всі проєкти в енергетиці, які вважатиме кредитоспроможними, чи є якийсь ліміт на річний обсяг коштів?

- Ліквідності достатньо для реалізації проєктів і великих, і маленьких, ми готові фінансувати всі ініціативи. Але є граничний відсоток від портфелю, на обсяг якого ми можемо фінансувати окрему галузь. Для енергетики наразі у нас він збільшений, з огляду на поточну ситуацію. Коли є необхідність, насамперед, для стійкості держави, в реалізації тих чи інших проєктів, то ми можемо додатково внутрішні ліміти змінювати.

- Все частіше піднімається питання страхування воєнних ризиків, говорять про те, що його відсутність дуже гальмує фінансування проєктів з боку закордонних банків, партнерів, МФО. Як ви у банку вирішуєте це питання?

- Це було складне питання на початку військових дій, але зараз, коли почали реалізовувати проєкти, банки до цього більш-менш спокійно ставляться. Так, на жаль, сьогодні інструментів абсолютного страхування немає. Це ризик, який в проєкті приймає і клієнт, і банк. Як і в довоєнні часи, ми беремо майно у заставу.

Для малих і середніх підприємств, а по окремих програмах – і для корпоратитвного бізнесу, добре працює механізм ризик-шерингу, коли міжнародні фінансові організації додатково за кредитом гарантують повернення 30-50% кредиту. Це як додатковий комфорт-фактор.

При фінансуванні масштабних проєктів великого бізнесу додатковою перевагою є можливість клієнта забезпечити обслуговування кредиту за рахунок додаткового грошового потоку від альтернативних бізнес-напрямків. Тож, банк тут комплекс факторів враховує.

- До речі, ризик-шеринг, чия, насамперед, ініціатива – позичальників, банку чи МФО?

- Тут треба віддати належне нашим міжнародним партнерам, які пропонують допомогу.

І в рамках Ukraine Facility, пакету допомоги Україні, передбачені різні механізми підтримки, в тому числі ризик-шеринг.

Це робиться для стимулювання банків кредитувати такі проєкти, тобто вони беруть ризики за фінансуванням, щоб банки не боялися, а фінансували бізнес, аби економіка працювала і розвивалась.

- Чи були у ваших клієнтів пошкодження профінансованих проєктів в енергетиці? Як це впливає на погашення кредитів?

- Так, є такі приклади. Є станції, які залишилися в окупації, є пошкодження обєктів на контрольованій території, наприклад, сонячних панелей чи розподільних станцій. Це й малі клієнти, і великий бізнес. Щодо ТОТ можуть бути різні варіанти – наприклад, погашення кредитів за рахунок альтернативного бізнесу чи відстрочка на певний період, чи реструктуризація.

Щодо відновлення пошкоджених об’єктів на контрольованих Україною територіях, то, як правило, клієнти відновлювали все досить оперативно самостійно, й не доводилося переглядати умови кредитування.

Може скластися така ситуація, що клієнту, об’єкт якого був пошкоджений, не вистачає коштів на відновлення, і тоді ми можемо дофінансувати його, аби об’єкт продовжив свою роботу.

- А банку доводилося відмовляти клієнту тільки через те, що немає механізму страхування воєнних ризиків?

- Правильніше буде сказати, що інколи клієнти не приходять за кредитом через відсутність такого механізму страхування воєнних ризиків. Це їх більше стримує, ніж банки.

Але, попри те, що банки, як я вже розповів, знаходять варіанти забезпечення своїх коштів, запровадження механізму страхування, який напрацьовується за лідерства НБУ, дозволить їм більш впевнено фінансувати і ба більше – наближатися до активнішого фінансування нагальних проєктів в зоні високих воєнних ризиків.