Управляющий партнер компании UDP Renewables Сергей Евтушенко рассказал Энергореформе, как компания запускала в условиях карантина свой новый проект СЭС Терслав, на какие меры придется идти, если задолженность "Гарантированного покупателя" будет оставаться на высоком уровне, а также высказал свое мнение относительно антикризисных мер на рынке электроэнергии (укр.).

Днями UDP Renewables запустила СЕС "Терслав" на Дніпропетровщині. Вітання від Енергореформи, але поясність, як вдалося завершити проект в умовах карантину і невизначеності в галузі?

Дякую за привітання. Поясню. Станцію було збудовано в контурі ще у 2019 році, а цього року ми працювали над її приєднанням. Тобто об‘єкт був фактично завершений ще чотири місяці тому. Працювати в умовах карантину дуже важко, і це, мабуть, пояснює те, що затримка із введенням в експлуатацію об‘єкта все ж сталася, приблизно на місяць. Були певні проблеми з постачанням обладнання через закриття європейських кордонів.

Що стосується розвитку галузі, то не всі наші пригоди закінчилися. Ми ввели об‘єкт в експлуатацію, коли рівень розрахунків за вироблену відновлювану енергію впав до 5%. Такої "розкоші" цей об‘єкт не може собі дозволити, бо ми з першого дня платимо тіло кредиту і відсотки, а вони, повірте, не 5%. І якщо розрахунки залишаться 5%, то нам не вистачить навіть на обслуговування станції. Напевне, нам доведеться субсидіювати цю станцію. Можливо, будемо домовлятися про реструктуризацію кредиту або залучення акціонерної позики. Найгірший варіант – дефолт. Але про це навіть не хочеться думати. До речі, багато учасників ринку ВДЕ звернулося до банків з проханням про реструктуризацію, і маю сказати, що банки ставляться до цього питання з розумінням.

Скільки на сьогодні завинив "Гарантований покупець" іншим проєктам компанії?

Це вже борги в сотні мільйонів гривень, рівень розрахунків за квітень складає 5%, за березень – 10%. І це, відзначу, не бонуси, не якісь відсотки по депозиту, це розрахунки за поставлену продукцію.

Читайте также: Минэкоэнерго намерено подписать с инвесторами ВИЭ меморандум о снижении "зеленого тарифа"

Питання про зупинку проєкту не розглядалося минулого року?

Ми не могли зупинити, бо інвестиції були вкладені. 90% інвестицій надійшло у 2019 році, а в 20-му ми оплачували приєднання, закуповували обладнання, яке поставляється до півроку.

Розумію, до чого питання. Скажу одразу – в енергетиці дуже і дуже глибока криза, в основі якої лежить одне рішення – те, що електроенергія в Україні відпускається споживачеві в особі домогосподарств втричі дешевше від собівартості. Це головна причина. Все решта – похідні.

6,5-7 євроцентів – це середня собівартість електроенергії на ринку, а продаємо по 3. Згадайте, така ж історія була з газом, і МВФ працював з українським урядом 4 роки, щоб вирівняти цю цінову диспропорцію. В електроенергетиці досі прикриваються тим, що маємо дешеву атомну електроенергію по 2 центи. А хіба можна порівнювати вартість продукту, виробленого на амортизованому активі, з вартістю продукту з нового активу? Атомна станція окуповується 40-50 років, наш об‘єкт – 6,5-7 років за бізнес-планом. Хіба на 8-му році я буду говорити, що моя електроенергія коштує 2 центи і що вона найдешевша? На цьому маніпулюють сторони дискусії. Але причина одна-єдина – в Україні занижена вартість електроенергії, і це політичне рішення.

А це справді розкіш – постачати електроенергію на ринок нижче собівартості. Це якби ви виробляли воду, наприклад, і продавали її втричі нижче собівартості. Як довго ви б протягли? У 70-х роках вартість енергії була в 4 рази вищою відносно середніх доходів населення у цінах того часу.

Можна і необхідно підтримати тих, хто справді не може платити ринкову ціну, але не субсидіювати всіх споживачів.

На 10-15% підняти ціну – уже б зняло кризу. Не вирішило б проблему, але пом‘якшило б її.

Але якщо держава  не хоче, щоб ціну платив ринок, то залишається два варіанти: або емітувати облігації або просити для Укренерго кредит у ЄБРР під державні гарантії. Що, власне, зараз і пропонується.

Як оцінюєте пропозиції регулятора щодо змін умов підтримки ВДЕ на майбутнє? Найбільший резонанс викликала пропозиція про припинення будівництва нових проєктів до появи високоманеврових потужностей, що, на думку експертів галузі, фактично означає зупинку її розвитку роки на три?

Круглий стіл, де прозвучали ці пропозиції, був прикриттям для висловлення позиції НКРЕКП. Це кампанія, яка ведеться в інтересах бенефіціарів феросплавних заводів.

Говорять про те, що "Енергоатом" субсидує всю енергетику, але ніхто не говорить, які резерви треба сформувати для консервації блоків через 10-15 років.

Мій прогноз – атомна електроенергія не може довго бути дешевою, тому що нам доведеться консервувати блоки. І це вже зараз потрібно створювати фонд, куди щорічно вносити $1,5 млрд, щоб без проблем пережити перехідний період. 

А побудувати новий блок буде дуже дорого коштувати. Майже в 10 разів вище за ВДЕ. Якщо навіть зважити на коефіцієнт виробітку, все одно буде в рази дорожче. Та й держава зараз не зможе збудувати АЕС, і будьмо відверті, ніхто зараз не дасть грошей ні на АЕС, ні на ТЕС.

Читайте также: Партнер KyivStratPro Тарас Семенюк: невечный атом – что ждет энергетику Украины?

Тому за десять років атомні станції піднімуть ціни, бо треба буде консервувати, а ВДЕ-станції вже окупляться. І тоді буде навпаки, тоді  ми скажемо – що ж ви хочете будувати таку дорогу електроенергію, коли ми можемо давати дешеву. А це вже називається державна політика, коли чітко зрозуміло, на якому етапі, який сегмент енергоміксу дорожчий, бо він не окупився, а який дешевший, бо вже амортизований. І в яке десятиліття, хто кого буде субсидіювати. До речі, ВДЕ – найбільший платник податків за 2019 рік серед усіх сегментів вітчизняної енергетики. «Зелені» сплатили податків більше, ніж державний Енергоатом – 19,7 млрд проти 15.4 млрд грн.

І ще момент – наш сектор, на відміну від атомного, розвивається за приватні гроші. Хтось має думати наперед!

Читайте также: НКРЭКУ предлагает временно запретить строительство новых ВИЭ-мощностей