Інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" засновника групи компаній "Еко-Оптіма" та "Західнадрасервіс" Зіновія Козицького (публікується в Енергореформі як проєкті агентства з енергетики).

Текст: Ніна Яворська

- Розпочнімо з відновлюваної енергетики. Які найближчі плани в "Еко-Оптіми"?

- Наш професійний фокус – це проєкти, які працюють для енергетичної стійкості регіону та України. Спробую коротко окреслити заплановане на найближчий час. На початок наступного року ми виходимо на завершальний етап у будівництві Сокальської ВЕС 40 МВт і, сподіваюся, добудуємо ГЕС потужністю 1 МВт.

Цього року розпочали будівництво установки зберігання енергії 44 МВт та 130 МВт*год ємності. Отримали технічні умови, маємо проєкт і відведену землю, працюємо над залученням фінансування.

На 2026 рік заплановано проєкт ВЕС Белз потужністю 100 МВт. Це прикордоння з Польщею, і там сприятливий вітер. Наразі ведемо переговори з кількома українськими банками та ЄБРР щодо залучення фінансування, проте кінцевого рішення ще не маємо.

Також маємо намір реалізувати ще дві ВЕС – потужністю 62 і 80 МВт. На мою думку, будівництво займе до двох років часу. Тож за чотири роки маємо намір подвоїти наш вітропарк.

Паралельно запланували будівництво сонячної станції потужністю 20 МВт, оскільки вітер і сонце добре працюють в комплексі.

- Хочу уточнити щодо ВЕС Белз. Так багато електроенергії на прикордонні означає, що ви орієнтуєтесь на її експорт?

- Ні, ми орієнтуємося на розвиток Львівщини. Якщо б орієнтувалися на експорт, поїхали б будувати в Польщу. Але ми залишилися вдома. На моє переконання, потрібно розвивати галузь в Україні. Природній ресурс у нас дійсно значний. Є можливість генерувати і з вітру, і з сонця, і використовувати водний потенціал.

До речі, розвиток гідроенергетики особливо важливий сьогодні для балансування електромережі, коли різко змінюються споживання або генерація. Також це добрий інструмент корекції повеней.

- Скільки відновлюваної потужності ви вже маєте?

- Річне виробництво електроенергії групою компаній складає 450млн кВт*год, що співрозмірно до споживання Самбірського та Золочівського районів у Львівській області разом взятих і дозволяє покрити річну потребу в електроенергії для 187 тис. приватних домогосподарств.

Зараз у нас приблизно 246 МВт: 93 МВт вітру, 128 МВт сонця, 25,5 МВт газопоршневої генерації, 4 ТЕЦ і гідростанція на підході.

Але ці цифри – це не просто цифри, це наша енергетична безпека і економічна стабільність. Головне, що мають знати люди: для мене важливо, щоб кожен відчував стабільність і безпеку.

На початку діяльності ми вирішили: потрібно використовувати те, що дає природа – сонце, вітер, воду.

- То це ви виграли зелений аукціон з 0,9 МВт ГЕС?

- Так, це ми.

Хочу підкреслити, що маємо також значний потенціал у сфері водневої енергетики.

- Розкажіть про кроки в цьому напрямку?

- У 2020 році ми організували у Львові велику міжнародну конференцію і запросили представників RAG Austria AG, німецькі логістичні компанії та операторів газопроводів і газосховищ Австрії, Словаччини, України. Було підписано меморандум між "Еко-Оптіма" та RAG Austria AG про налагодження виробництва зеленого водню і транспортування його діючими газопроводами до Австрії. Цей меморандум чинний і перейшов у наступний етап реалізації.

У 2021 році німецьким фондом H2 Global було оголошено перший для України тендер на проєкт з виробництва 100 МВт зеленого водню. Ми подалися, підготували майданчик на 40 га під цей проєкт. На жаль, у зв’язку із повномасштабним вторгненням процес призупинився.

Цього року, на Українсько-австрійському економічному форумі підписали Меморандум з європейськими операторами газотранспортних систем та підземних сховищ газу. З боку України документ завізували "Нафтогаз", "Укртрансгаз" та "Еко-Оптіма".

Це масштабний проєкт, який передбачає мережеве міжнародне промислове партнерство з метою розширення ринку "зеленого" водню в Центральній Європі.

Загалом наш партнер RAG активний в цьому питанні. У них є свої підземні газосховища, вони досліджують дію водню в трубах. Тому що молекула водню значно менша від молекули природного газу і здатна проникати у метал й спричиняти водневу корозію, тому газопроводи – потенційні зони ризику. В цьому сенсі є потреба незначної модернізації. Попередньо водень можна було б змішувати з природним газом.

До слова, RAG має пробний проєкт. Вони запустили маленький газопровід на одне підприємство з Верхньої Австрії у Баварію. Ми ж плануємо стартувати в 2027-2028 роках. Маємо генерацію, локацію, поруч енергетична та газова інфраструктура, зокрема для експорту водню на Словаччину.

- З яким із банків Ви працюєте?

- Розвиваємо партнерство з різними банками. Насамперед з "Укрексімбанком", тому що він наш гарний партнер і профінансував будівництво Сколівської ВЕС 59 МВт.

До речі, саме на цей об’єкт ми замовили установку зберігання енергії на 20 МВт*год і плануємо запустити її у березні 2026 року.

Сокальську ВЕС будуємо з "Ощадом" і з ним, зокрема, ведемо переговори на кредитування будівництва ВЕС Белз. Розглядаємо варіант залучення до реалізації проєкту не одного, а двох банків.

- Який обсяг коштів потрібен для 240 МВт вітру, 44 МВт energy storage, 20 МВт сонячної енергії?

- Приблизно EUR370 млн.

Скажу більше: у нас є глобальні наміри. У майбутньому плануємо будівництво малого модульного атомного блоку. Оце насправді перспективна річ! Вже два роки ми цією темою займаємося, їздили на конференції в США, спілкуємося з General Electric & Hitachi. Найближчим часом плануємо інвестувати у проєкт 300 МВт.

- Ви рахували, в які терміни окуповується малий модульний блок?

- Поясню просто: в залежності від моделі й потужності ММР. Якщо говоримо про 300 МВт, окуповується до 5 років. Це добра перспектива, і це безпечно.

Плюс у нас розвинена атомна енергетика, є багато кваліфікованих фахівців, зокрема, із Запорізької АЕС, які виїхали з тимчасово окупованої території. Це потенціал, який потрібно використовувати.

- Газотурбінні, газопоршневі установки вас же теж цікавлять?

- Так, цікавлять. Ми виграли аукціон "Укренерго" на надання допоміжних послуг на 24 МВт. Першою в НЕК сертифікували саме одну з наших ГПУ – на 4 МВт.

Крім того, ми змонтували 17 газопоршневих установок біля наших установок підготовки газу і поставили там акумуляцію. Всі установки під’єднані й генерують електричну енергію. Це потужні проєкти, тому що розподілена генерація дуже потрібна Україні.

- Стосовно вітротурбін, ви й надалі будете купувати їх у Nordex?

- Ми розглядаємо різні варіанти, робимо внутрішні тендери. Сколівську ВЕС ввели в експлуатацію у партнерстві з Nordex. Я насправді зацікавлений, щоб була співпраця і з українськими компаніями, зокрема щодо закупівлі вітротурбін.

Наприклад, вітчизняна компанія Френдлі Вінд Технолоджі має зараз свої проєкти і хоче насамперед забезпечити себе. Ми не можемо чекати, потрібно будувати вже. Тому Сокальська ВЕС теж за Nordex. У кого будемо замовляти обладнання на ВЕС Белз, ще не знаємо, побачимо, з якими пропозиціями вийдуть компанії-виробники.

Але тут є ще одне питання. На Сокальській ВЕС турбіна має 6 МВт, а ми б хотіли встановлювати вітротурбіни потужністю 7 МВт. Проте це вже значно більші габарити, складніша логістика.

Якщо українські компанії будуть робити більш потужні вітряки, в подальшому можна пробувати працювати з ними.

Я вважаю, що першочергово потрібно інвестувати в розвиток України. Тому всі наші проєкти – це про довгострокову енергетичну безпеку та економічну стабільність держави.