Либерализация розничного рынка э/э Украины произошла без Датахаба — платформы коммерческого учета, которая отвечает современным требованиям. В итоге обязанности по сбору и передаче данных временно возложили на операторов систем распределения (ОСР), а общие расчеты по-прежнему осуществляет госпредприятие "Энергорынок". При этом из-за существенного роста объемов обмена данными выполнение задач комучета осложнено, возникают ошибки, которые приводят к многочисленным перерасчетам почасовых оптовых цен.

Неготовность Датахаб некоторые вменяют в вину Национальной энергокомпании (НЭК) "Укрэнерго", которая по закону "О рынке э/э" является Администратором коммерческого учета. Однако в компании поясняют, что задержка с внедрением платформы произошла по объективным причинам. К тому же Датахаб не гарантирует решения всех проблем рынка, которые обусловлены множеством причин, следствием которых является в том числе и неготовность ОСР обмениваться данными с платформой.

О текущей ситуации с подготовкой к созданию Датахаба Энергореформе рассказал руководитель группы администрирования коммерческого учета НЭК "Укрэнерго" Александр Карпенко (укр.).

Яка поточна ситуація зі створенням Датахаб, чому "Укренерго" досі не забезпечило розробку програмного забезпечення?

НЕК "Укренерго" почало шукати фінансування для цього проекту ще у 2013 році, коли було прийнято закон України № 663-VII "Про засади функціонування ринку електричної енергії України". В грудні 2013 року Світовий банк висловив намір підтримати Україну у впровадженні нової моделі ринку та включив підкомпонент "Балансуючий ринок" до кредитної угоди з "Укренерго" — "Проект передачі електроенергії — 2". Протягом 2014-2016 років, паралельно з роботою над новою редакцією закону "Про ринок електричної енергії", компанія готувала та погоджувала техніко-економічне обґрунтування і тендерну документацію.

У 2017 році, маючи на руках проекти Правил ринку та Кодексу комерційного обліку, ми, враховуючи довгу процедуру закупівлі та укладання договорів, оголосили тендер на закупівлю двох платформ — MMS (для Балансуючого ринку) та Системи адміністратора комерційного обліку (Датахаб). На початку 2018 року після досить довгої та складної тендерної процедури, з великою кількістю запитань від потенційної учасників та кількома переносами, ми розкрили тендерні пропозиції. В результаті для платформи MMS постачальник визначився, а для Датахабу ми, на жаль, не отримали кваліфікованих пропозицій.

Певний час ми витратили на вивчення причин відсутності пропозицій, коригування тендерної документації та її повторне погодження з банком, адже все це було досить непросто з огляду на масштаб платформи. Наприкінці 2018 року почалася повторна тендерна процедура.

Розкриття пропозицій відбулося 5 квітня, за результатом цього визначено, що участь у тендері візьмуть Robotron Datenbank-Software GmbH (Німеччина), а також консорціум у складі Siemens AG (Австрия), "Сіменс Україна", Siemens AS (Немеччина), Omnetric GmbH (Норвегія) та IP Systems Informatikai Zartkoruen Mukuodo Reszvenytarsasag (Угорщина). Очікуємо, що цього разу ми зможемо обрати переможця відповідно до потреб країни.

А у чому проблема з виконавцями роботи?

Основні питання іноземних учасників пов’язані з високими ризиками країни. Також певні складнощі представляє чималий обсяг роботи. Наприклад, Датахаб в Данії налічує 3,3 млн точок комобліку, в Фінляндії — близько 3 млн, у Норвегії – 2,9 млн. Наш Датахаб — 21 млн разом з точками на окупованих териоріях, які ми також зобов'язані врахувати. Нашу систему можна порівняти з Нідерландами — там в компанії EDSN експлуатують Датахаб на 19 млн точок, але він включає ще й газовий ринок.

Саме через вищенаведені причини так довго іде тендерна процедура, багато питань у учасників, разом із Світовим банком ми знаходимо спільні рішення щодо їхнього врегулювання.

А сама платформа — це типове рішення, велосипед не треба винаходити?

Датахаб — рішення індустріального класу. Це досить серйозний продукт, який обробляє величезні масиви даних, зі збереженням усієї історії змін. Інтерфейси користувача Датадаб досить прості, однак всередині – складна логіка процесів підтримки реєстрів, обміну даними та потужний обчислювальний ресурс. Сьогодні в усьому світі небагато компаній, які займаються такими складними системами. Зі світових лідерів — SAP (має впроваджені проекти в Німеччині), CGI (який зробив платформи для Нідерландів та Данії), у Siemens є свій продукт (реалізовано в Норвегії).

Впровадження систем Датахаб — сучасна загальноєвропейська тенденція. Норвегія лише нещодавно запустила таку платформу, Фінляндія підписала минулого року контракт на реалізацію. Але там стан систем обліку на відміну від України, можна сказати, ідеальний, більшість  лічильників дозволяють знімати дані дистанційно.

"Укренерго" ж, враховуючи обмеженість пропозицій, намагається забезпечити максимальну кількість учасників на тендері. Ми дали можливість брати участь в торгах компаніям, які реалізували такі рішення і на ринку газу. Наше завдання — забезпечити максимальну конкуренцію і отримати найякісніше рішення для країни.

Деякі учасники ринку е/е звинувачують "Укренерго" у відсутності Датахабу, поточних і майбутніх негативних наслідках цього…

Коли в 2017 році ми розробляли проекти документів вторинного законодавства (Правила ринку, Кодекс систем передачі та Кодекс комерційного обліку) ми вже розуміли, що платформа комерційного обліку — складний проект. Його треба "їсти" шматочками. Тоді регулятор врахував нашу позицію, і в ст.7 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Кодексу комобліку електроенергії було передбачено перехідний етап — до запуску Датахаб функції з адміністрування реєстру точок комобліку, а також процесів зміни постачальників мають виконувати ОСР.

Тобто ОСР на своїй території збирають дані, агрегують і передають їх в "Укренерго". Ці самі функції обленерго виконували протягом останніх десяти років і виконують зараз в межах роботи оптового ринку е/е на базі ДП "Енергоринок". Перехідний період дає нам час, аби зробити якісний продукт, а ОСР — підготуватися до роботи з ним.

Для обробки даних з середини 2019 року в рамках нового ринку Укренерго буде використовувати модуль Адміністратора розрахунків платформи MMS. ОСР мають завантажувати в нього файли в такому ж форматі, в якому вони будуть це робити для Датахаб  (поки — по агрегованих віртуальних точках по групі певного постачальника, в майбутньому, звісно, дані слід буде надавати по кожному споживачу, у тому числі і побутовому).

Підкреслюю — у нового ринку не буде проблем через відсутність Датахаб. Усі необхідні для нового ринку розрахунки "Укренерго" в змозі здійснити в межах наявних ресурсів та систем. Запуск комерційного обліку нового ринку відбувається без затримок і у відповідності до вимог закону про ринок е/е та Кодексу комерційного обліку.

Одна з головних нових функцій майбутнього Датахаб — ведення реєстру точок обліку і адміністрування процесу зміни постачальника. Коли всі процеси сконцентровано в межах однієї компанії, яка ще вчора займалась одночасно розподілом і поставкою, зацікавленості та методів впливу для ускладнення зміни постачальника не бракує. Споживачу ж навпаки потрібно щоб  зміни у реєстр вносилися максимально швидко. В країнах з централізованими датахабами оператор мережі не має впливу на процес зміни постачальника. Так в Данії розподільча компанія навіть не знає, хто є постачальником у тій чи іншій точці обліку.

Так, в нашому випадку процеси зміни постачальників ще якийсь час будуть адмініструвати ОСР. Але ринок так працював 20 років... Єдина проблема — у розподільчих компаній після анбандлінгу збільшився обсяг роботи, оскільки зросла кількість постачальників та скоротився цикл передачі даних — старий ринок потребував дані в розрізі місяця, новий — щогодини.

Крім того, нам ще треба попрацювати над спрощенням процесу зміни постачальника. Це нормальна ситуація — країни ЄС постійно оптимізують процеси на ринках, роблять їх зручнішими для споживачів та гравців.

А коли з'явиться повноцінний Датахаб?

Ми очікуємо, що в базовому функціоналі платформа буде готова приблизно через рік після підписання договору з переможцем тендера. Хоча не так просто вкластися і в ці строки. Загалом на повноцінне впровадження платформи знадобиться від двох років.

Але хочу звернути увагу на те, що багато чого залежить не від "Укренерго", а від готовності учасників ринку. Якщо все робити як слід — а саме цього ми домагаємося — то будь-яка зміна лічильника, зміна постачальника має швидко вноситися в централізований реєстр. І це не лише питання програмного забезпечення "Укренерго". Потрібно, аби всі учасники мали певну організаційну дисципліну, та програмно-технічну базу.

Тобто створення платформи — це лише півсправи?

Датахаб не комунікує з лічильниками, обмін даними відбувається між програмою та програмою. У українських споживачів встановлено багато різних типів лічильників, з різними протоколами обміну. Не може одна компанія по всій Україні займатися комунікацією з "низовою" ланкою. Наше головне завдання – запровадити Датахаб, підтримувати цю базу даних і здійснювати на її основі розрахунки небалансів.

Решта завдань покладається на операторів обліку — це створення точок обліку, підтримання обладнання вузлів обліку в робочому стані, збір даних, формування звітів для передачі на верхній рівень.

На поточний момент в Україні фактичними операторами обліку є більша частина генерації і ОСР на яких ліг основний тягар. Із запуском роздрібного ринку та збільшенням потреби в обсягах даних їм зараз складно, адже ситуація з технічним забезпеченням обліку в Україні досить сумна. Наприклад, сьогодні близько третини лічильників в побуті вже не можна використовувати, оскільки терміни повірки минули або клас точності не відповідає сучасним стандартам. У багатьох непобутових споживачів АСКОЕ працюють нестабільно, стоять застарілі системи тощо.

Тому закон "Про ринок е/е" визначає, що послуги з комобліку надаються спеціальними сертифікованими компаніями — постачальниками послуг комобліку (ППКО). Ми очікуємо появи нових гравців, незалежних компаній, які будуть їх надавати на комерційній основі. ОСР також можуть сертифікуватися як ППКО і працювати як на своїй ліцензійній території, так і на інших.

Це - ефективний механізм, який може покращити ситуацію з обліком і стимулює ОСР рухатися в даному напрямку. Треба лише забезпечити, аби ППКО були стабільними компаніями й мали довіру учасників ринку.

Як будуть здійснюватися розрахунки за такої недосконалої системи обліку до того часу, як з'являться ППКО і наведуть лад?

Дані, що використовуються для розрахунків в поточній моделі ринку, важко назвати точними — неможливо на 15-ий день наступного місяця отримати дані з усіх лічильників обленерго щодо обсягу корисного відпуску е/е.

Система збору даних та цикл їх обробки всіх задовольняли, доки на початку 2019 року не пройшов анбандлінг обленерго – загальний котел технологічних втрат в мережах і корисного відпуску постачальників електроенергії було розділено між різними суб’єктами.

На поверхню вийшов цілий комплекс проблем: від неготовності  ОСР формувати нові великі обсяги даних, до недосконалості механізмів розрахунків в ОРЕ, що не дозволяють оперативно враховувати великі обсяги коригувань від учасників або отримувати данні з затримкою.

Правила нового ринку досконаліші — вони не вимагають завантаження точних даних з усіх лічильників на наступний день чи навіть протягом місяця. Правила передбачають, що в певні моменти часу ми використовуємо для розрахунків небалансів оціночні дані, а потім, по мірі надходження даних з лічильників починається так званий процес врегулювання (reconsiliation) – уточнення розрахунків між учасниками ринку відповідно до фактичних даних.

Ця модель більш адекватна. В Данії остаточний розрахунок "закривається" через 12 місяців, в Норвегії колеги можуть перерахувати небаланси учасників взагалі через 3 роки. Завдання не в тому, аби швидко щось порахувати головне здійснити розрахунок за фактичними даними.

А оперативні розрахунки небалансів яким чином будете здійснювати?

Приблизно так, як зараз це робиться за тимчасовим положенням ОРЕ.  Тільки наразі розрахунок відбувається за результатами місяця, а ми будемо рахувати на наступний день, за фактом споживання попередньої доби.

Добове споживання треба розкласти на 24 години відповідно до графіка споживання (профілю), сформувати небаланс і його вартість для конкретного постачальника. Для цього ми будемо використовувати найпростішу і найнадійнішу модель  так званого "залишкового" профіля. Від загального обсягу споживання віднімаються втрати мереж, фактичне споживання абонентів за погодинним обліком, і маємо залишковий профіль. Його розподіляють серед решти споживачів відповідно до їх оціночного обсягу споживання. 

Головне – забезпечити виконання цього процесу для всіх споживачів за однаковими правилами. Наразі це виконується багатьма компаніями в різних системах, тому подекуди виникають ситуації з дивними для споживачів обсягами кВт-год в платіжках. Завдання Датахаб — забезпечити ринок єдиним неупередженим механізмом формування оціночних даних.

Тобто ми створимо єдині правила, за якими всі оператори обліку надають певні моделі, оціночний обсяг споживання за рік, або місячне споживання, плюс інформація про залишковий профіль (профіль області), а потім Датахаб, виходячи з цих даних, автоматично здійснює розрахунки.

У Адміністратора комерційного обліку (АКО) немає ніякої зацікавленості втручатися в процес. Тобто це незалежний арбітр, що акумулює дані та здійснює розрахунки по всій Україні.

Стратегічне завдання Датахаб — єдина платформа обміну даними, єдині реєстри точок та споживачів, єдина база достовірних даних комобліку, у всіх учасників процесу уніфіковані інтерфейси. Наприклад, зараз, аби постачальник міг працювати у кількох областях, він має комунікувати з різними системами обліку кожного з обленерго.  Датахаб значно спростить роботу ринку, покращить його прозорість.

Як обиралася модель процесів комобліку для нового ринку е/е?

Ми разом з НРКЕКП вивчали світові тенденції і вирішили, що краще використовувати стандартизовані рішення. В результаті ми вийшли на уніфіковані рішення процесів Ebix (European forum for energy Business Information eXchange) – організації, яка більше 15 років займається стандартизацією на енергетичних ринках. Фактично усі європейські Датахаби організовують свої системи відповідно до цього стандарту.

Рольова модель взаємодії всіх учасників ринку як роздрібного, так і оптового, яку використовує ENTSO-E, — це їхня розробка. Ми, до речі, минулого року вступили до Ebix й отримали доступ до їхньої експертизи.

При формуванні моделі даних для балансуючого ринку завдяки саме Ebix ми пішли  загальноєвропейським шляхом.