Причиною відтермінування ринку добового балансування газу на 2 місяці  (з 1 серпня на 1 жовтня 2018 року) стали небаланси газу підприємств тепло-комунальної енергетики (ТКЕ), за допомогою яких НАК «Нафтогаз України» карає газорозподільні підприємства або інших постачальників, - заявила голова НКРЕКП Оксана Кривенко в своєму першому інтерв’ю пресі.  

Проте експерти галузі стверджують, що за лаштунками задекларованого ринку газу «Нафтогаз» намагається витиснути структури Фірташа і перебрати на себе їх функції з метою повного оволодіння ринком кінцевого споживача – саме там формуються потужні фінансові потоки з наших платіжок. Щоб загальмувати запуск ринку добового балансування, «Нафтогаз» відкрив, за висловом його керівника, «новий фронт», охрестивши ці штучно створені небаланси ТКЕ «несанкціонованим відбором газу» структурами Фірташа.

Чому і як створюються  небаланси газу підприємствами теплової комунальної  енергетики і яка ціна питання? З такими запитаннями автор звернулася до керівництва НАК «Нафтогаз України».

У 2015 році ухвалено Кодекс газотранспортної системи, а наприкінці 2017 були внесені зміни в цей Кодекс, згідно з якими в Україні з 1 серпня мало б розпочатися добове балансування газу. Керівник НКРЕКП Оксана Кривенко вважає, що запуск ринку блокує «Нафтогаз» нібито через те, що всі небаланси будуть йти на НАК «Нафтогаз». Розкрийте, будь-ласка, природу цих небалансів?

Компанія активно відстоює ідею імплементації в Україні регламенту (ЄС) 312/2014, яким затверджено мережевий кодекс балансування, і вважає, що перехід до системи добового балансування в Україні є можливим виключно після приведення Кодексу газотранспортної системи (ГТС) та інших регуляторних актів до вимог цього Регламенту.

Одним із завдань Регламенту є надання можливості усім користувачам ГТС ефективно управляти своїми подачами і відборами з/до ГТС без жодної дискримінації. Однак зміни до Кодексу ГТС, затверджені НКРЕКП у грудні 2017 року, в частині реєстрації споживачів за постачальниками допускають дискримінацію по відношенню до компанії як постачальника спеціальних обов’язків (ПСО) для підприємств ТКЕ, що недопустимо і може потенційно спричинити мільярдні збитки.

Щодо так званих «небалансів ТКЕ», компанія вважає, що насправді це обсяги несанкціоновано відібраного газу, тобто, обсяги, які постачальник (зокрема, компанія) не мала наміру постачати ТКЕ (у разі, якщо відсутній договір постачання або номінації на відповідні обсяги газу). Нагадуємо, що на компанію не покладено обов’язки безумовно постачати газ ТКЕ. Постачання газу для ТКЕ на пільгових умовах від компанії може відбуватися виключно за умови дотримання підприємствами ТКЕ низки вимог, встановлених Положенням про ПСО, затвердженим урядом.

Відповідальним за експлуатацію газорозподільних мереж (ГРМ) є її оператор (облгаз- Ред.). І саме він зобов’язаний контролювати, яким чином використовується газ у цій системі та вживати заходів для недопущення і припинення несанкціонованих відборів. Якщо оператор ГРМ не вживає таких заходів, він змушений нести фінансову відповідальність перед Оператором ГТС («Укртрансгаз») за обсяги допущеного несанкціонованого відбору (наразі у формі оплати за послуги балансування). Зараз компанія не володіє повною інформацією, чому несанкціонований відбір допускається оператором ГРМ.

Яка ціна питання через небаланси газу?

За даними АТ «Укртрансгаз», загальний обсяг заборгованості операторів ГРМ за послуги балансування, надані оператором ГТС через допущений несанкціонований відбір (включно з відповідними обсягами ТКЕ), на 01.07.2018 становив 24,76 млрд грн. Варто відзначити, що відповідно до змін до Кодексу ГТС, затверджених НКРЕКП у грудні 2017 року, фінансова відповідальність за несанкціоновані відбори у мережах операторів ГРМ буде перекладена з операторів ГРМ на інших добросовісних замовників послуг транспортування через механізм плати за нейтральність. Це може негативно вплинути на відносини між учасниками ринку газу та завдати їм додаткові збитки.

Чи є законні підстави для заборони відключення від газу підприємств ТКЕ компанією «Нафтогаз» в період опалювального сезону?

Заборона на відключення від газу підприємств ТКЕ в опалювальний сезон існувала у законодавстві України в минулому. Зокрема, стаття 6 Закону про теплопостачання визначала як один із принципів державної політики у сфері теплопостачання «заборону відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об’єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення». Однак вже у травні 2015 року ця заборона була скасована. Відповідно до пунктів 13, 14 глави II Правил постачання, постачальник має право залучити до заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачеві оператора ГРМ або вжити таких заходів самостійно.

Згідно зі статтею 11 закону "Про ринок природного газу", Кабінет Міністрів повинен визначити джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, а також суб’єкти ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих  витрат..... Як вирішується ця проблема?

Механізм компенсації суб’єктам господарювання зі спеціальними обов’язками досі не встановлений. У зв’язку з цим, компанія оскаржила незаконну бездіяльність Кабінету Міністрів щодо невстановлення механізму компенсації. Так постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 залишено без задоволення апеляційну скаргу КМ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017 року у справі №826/6066/17 за адміністративним позовом Компанії до Кабінету Міністрів України. Рішенням у справі №826/6066/17 було визнано протиправною бездіяльністью КМ щодо не визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, а також зобов’язано уряд виконати вимоги пункту 7 частини 4 статті 11 Закону. Після цього Компанія також зверталася до уряду і надавала свої пропозиції щодо впровадження механізму компенсації.

Керівництво «Нафтогазу» звинувачує уряд і НКРЕКП в тому, що влада покриває крадіжки газу нібито в інтересах Фірташа, Льовочкіна, Юрія Бойка та інших. Чи є  факти, які б свідчили про розкрадання?

У компанії є причини вважати, що природний газ із ресурсу компанії виділявся облгазами побутовим споживачам, які насправді не існують (так звані «мертві душі»). До прикладу, під час внутрішнього аудиту ВАТ «Кіровоградгаз», 51% акцій якого належить компанії і оперативний контроль акціонера над яким було отримано лише в липні 2017 року, виявлено, що на червень 2017 року до біллінгової системи ВАТ «Кіровоградгаз» було внесено 384 фіктивні адреси абонентів. У 2015 році 1,5% газу, що обліковувався «Кіровоградгазом» як спожитий господарствами, було віднесено на ці фіктивні рахунку, у 2016 – 2,6%, у січні-серпні 2017 року – 6%. На червень 2017 року на фіктивні особові рахунки було віднесено 9,8 млн куб м газу  вартістю 74,8 млн грн.

Більше того, в період, коли в Україні оператори газорозподільних систем були визнані відповідальними за визначення обсягів природного газу, використаного кожним споживачем, приєднаним до відповідної мережі, і закріплення такого обсягу за їх постачальником (в рамках процедури алокації) для забезпечення подальших розрахунків із споживачем і оператором ГТС (за послуги балансування), вони на практиці безконтрольно відносили на Компанію обсяги газу, використані споживачами, яким компанія не планувала і не постачала природний газ.

Які перепони на шляху вирішення проблеми небалансів ТКЕ?

Компанія вважає, що проблема несанкціонованого відбору газу підприємствами ТКЕ потребує комплексного вирішення, але першим кроком має стати механізм обліку обсягів несанкціонованого відбору. Так, ці обсяги не повинні включатися до загальної системи балансування, адже є незаконно відібраними із системи. Такий підхід відповідає Регламенту ЄС 312/2014, зокрема, статтям 3(2) і 21 (2). Водночас має бути запроваджено компенсацію за допущений несанкціонований відбір, як це було зроблено, наприклад, у Польщі. Такий підхід забезпечить прозорість і ясність у відносинах між усіма учасниками ринку. АТ «Укртрансгаз» розробило проект Кодексу ГТС, який передбачав відповідні положення, і був надісланий у вересні 2017-го на розгляд НКРЕКП. Але  всупереч Закону «Про ринок природного газу» регулятор відмовився його розглядати.

Наталка Прудка, для “Енергореформи”