Індекс прозорості енергетики в 2023 році підвищився порівняно з першим воєнним індексом на 2 бали – до 41, але залишається на 22 бали нижчим ніж в останній довоєнний 2021 рік, передає Енергореформа.

Про це свідчать дані щорічного (з 2018 року) дослідження USAID та DiXi Group, презентованого у Києві 28 березня.

"Цікаво, що на відміну від попереднього року, коли по всім категоріям відбулося зниження прозорості, цього року ми побачили, що по двом категоріям – постачання, яке відбиває прозорість енергетичних ринків, і органи влади, відбулося достатньо помітне зростання прозорості", – зазначив старший аналитик DiXi Group Богдан Серебренніков під час презентації.

Він наголосив, що це підтвердило принципову можливість навіть в умовах війни забезпечувати певне, можливо, точкове і вибіркове, але покращення прозорості.

Втім, експерт звернув увагу, що всі вісім досліджуваних категорій все одно поки залишаютьсч в двох нижніх зонах шкалового індексу – неприйнятної або недостатньої прозорості.

Згідно зі звітом, в категорії постачання додалося 6 балів, а органи влади – 18 балів.
Інші чотири категорій відповідно втратили: баланси (статистика) – 6 балів, природні монополії – 5, звітність – 3 бали, політика – 1. Ще дві категорії залишилися без змін: споживання та надійнісь і безпека.

В формуванні індексу брали участь шість органів влади.
Згідно з його результатами, найбільший приріст прозорості в АМКУ – плюс 15 балів. Також позитив у НКРЕКП – плюс 6 балів.
Негативний результат у Міністерства енергетики – мінус 6 балів, Міндовкілля – мінус 4 бали, Держстату – мінус 2 бали, Держенергоефекивності – мінус 1 (у 2022 році всі продемонстрували падіння – ЕР).

"Закликаю не сприймати ці оцінки як форму критики. Навпаки, через це ми хочемо показати наявні резерви і можливості для покращення прозорості навіть під час воєнного стану. І тут ми дуже розраховуємо, що саме регулятор НКРЕКП та Міненерго, на яких припадає більшість індикаторів, стануть такими локомотивами реформ і відновлення розкриття даних", – зауважив старший аналітик DiXi.

Серебренніков також звернув увагу, що попри незначний загальний прогрес у прозорості, кількість "чорних скриньок" (індикатори індексу, по яким взагалі відсутні будь-які дані) у секторі продовжила зростати – з 34% у 2022 році до 36% у 2023 році.

Як прокоментував експерт, ключових факторів, які спричиняють падіння прозорості три: директивна заборона оприлюднювати ті чи інші дані, ініціативне рішення розпорядників даних, а також так званий "туман війни" – низка викликаних війною дестабілізуючих подій, які спричинили втрату спроможності розпорядниками даних збирати, систематизувати і оприлюднювати їх.

"Наше дослідження також виявило, що для понад третини індикаторів індексу, це 79 із 229 оцінюваних, зберігається законодавчі обмеження публічності. А для інших двох третин це було просто ініціативне рішення тих чи інших органів влади обмежити публічний доступ до даних", – пояснив Серебренніков.

За його словами, враховуючи це, ключовим фактором і драйвером відновлення інформаційної відкритості сектору по завершенню війни і навіть під час дії воєнного стану буде саме цей законодавчий і регуляторний фактор.

Що стосується індексу ринків, який визначався для п'яти з них, то по ринку електроенергії, енергетичному вугіллю і тепловій енергії відбулося подальше погіршення прозорості: мінус 4 та по мінус 1 балу відповідно.

Як зазначив експерт, ринок нафти і рідкого палива традиційно залишається найбільш інформаційно закритим – індекс без змін. І лише по ринку газу відбулося невеличке зростання прозорості – плюс 1 бал.

Серед факторів, які позитивно вплинули на рівень прозорості, в ході презентації називалися, зокрема, синхронізація енергосистем України та Європи, торгівля НАК "Нафтогаз" на прозорій біржі, публікація низки звітів. Негативними чинниками вказувалися, наприклад, непідготовлена передача "Нафтогазу" операторів ГРМ, закриття розділів веб-сайтів компаній з фінансовоб звітністю, неоприлюднення Національної енергетичної стратегії до 2050 року.

"Для нас як для представників громадського сектору, очевидний той факт, що відновлення прозорості ринків буде критично важливою умовою для їхнього повоєнного перезавантаження, для розвитку конкуренції, для повноцінної інтеграції з ринками ЄС. А також це надзвичайно важливо для періоду повоєнного відновлення і залучення інвестицій в сектор, особливо зовнішніх", – висловив переконання Серебренніков.

За його словами, уже зараз необхідно думати над відновленням прозорості та шукати способи покращення інформаційної відкритості ринків, способи мінімізації чутливості інформації, форми її подачі, а також розробити чіткі критерії оцінювання рівня загрозливості інформації.

Джерело: https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2024/03/energy-sector-transparency-index-2023_ua.pdf