Інтерв’ю Energy Club партнера юридичної фірми AVELLUM, керівника практики нерухомості та інфраструктури, співкерівника енергетичної практики Максима Максименка.

Публікується з дозволу Energy Club в скороченому вигляді за матеріалами аудіо-інтерв’ю з Андрієм Куликовим.

Візитка від Energy Club: Максим Максименко понад 20 років працює з масштабними проєктами в енергетиці, інфраструктурі, будівництві. За цей час допоміг реалізувати більше 1650 проєктів – від супроводів індустріальних парків до розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності. Серед його клієнтів: ДТЕК, Укренерго, Metinvest, Elementum Energy, Ferrexpo та багато інших ключових гравців галузі. Також Максименко бере участь у формуванні державної політики через робочі групи при Верховній Раді, урядових структурах та профільних міністерствах.

Куликов: Коли ми говоримо про енергетику, то замість досягнення часто говоримо виклики, але і подолання цих викликів може бути досягненням. Як робота AVELLUM пов’язана з ключовими викликами енергетики, які у вас тут є досягнення?

Максименко: Хороше питання. Ми допомагаємо залучати інвестиції та фінансування в енергетичні проєкти, надаючи послуги як іноземним гравцям, включаючи міжнародні фінансові організації, так і українським компаніям.

Якщо говорити про типи послуг, які допомагають долати виклики, то зазвичай це юридичне структурування, підготовка різних видів регуляторних документів, проведення аудитів, в тому числі Vendor due diligence, укладення, підписання будь-яких типів проєктних договорів у сфері енергетики, переговори, а також оформлення всіх дозвільних документів. Тобто все, що необхідно клієнту для того, аби успішно реалізувати свій проєкт.

Викликів у сфері енергетики насправді багато. Я для себе виділяю основні два: атаки на енергетичну інфраструктуру й її пошкодження, а також необхідність покращення нашого регуляторного поля.

AVELLUM супроводжує клієнтів у будівництві відновлюваних джерел енергії, Battery energy storage, допомагає клієнтам в участі на балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг.

Щодо регуляторного поля, то дійсно, ми беремо участь у робочих групах профільних асоціацій з пріоритетних напрямків, основний з яких – адаптація українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Ми готуємо клієнтів до законодавчих змін, показуємо, як вони вплинуть на їхні бізнеси.

Куликов: Коли я чую про юридичний супровід, у мене виникає образ дбайливого дядька, який ледь не за руку веде клієнта. Це справді так? Чи ви просто перебуваєте поруч, може, на пів кроку вперед, а може, трохи позаду вашого клієнта? Як ви це робите?

Максименко: Насправді це залежить від типів клієнтів. Є такі, яких дійсно потрібно вести за руку, бо вони не з цього сектора, не з цієї індустрії, вперше щось роблять, і ти займаєшся, по суті, всеосяжним піклуванням і забезпеченням. Є більш навчені клієнти, є такі, що набагато краще за тебе розбираються у специфічних деталях галузі, і вони потребують підтримки в якихось екзотичних речах: неочевидних, або неврегульованих, або у важких переговорах, або у переговорах з англійського права. І в такому випадку, так, моя роль змінюється залежно від запиту і від типу клієнтів.

Куликов: Які найбільш успішні проєкти для енергетичного сектору ви і ваша команда допомогли реалізувати в Україні?

Максименко: Я тут, напевно, розділю на дві групи. Практику енергетики ми очолюємо разом зі старшим партнером фірми Глібом Бондарем. У частині фінансового права Гліб супроводжував такі важливі для ринку проєкти, як випуск зелених бондів ДТЕК Renewables, Metinvest, Укренерго. І відповідною реструктуризацією.

Якщо говорити про мою дотичність, то це будівництво ВДЕ. Ми супроводили майже 20 проєктів загальною потужністю 2 ГВт: 15 ВЕС, 5 СЕС. І при цьому працювали як на стороні позичальників, а це були і великі міжнародні гравці, як ЄБРР, як Black Sea Trade and Development Bank (BSTDB), Proparco, так і на стороні проєктних компаній, які, власне, реалізовували відповідні проєкти.

Ми допомагали одному з найбільших агрохолдингів українського ринку побудувати перший біогазовий завод в Україні. Проводили аудит і повністю супроводжували угоду з придбання великого графітного кар’єру Wolf Resort Limited (Wolf Systembau) –  австралійською компанією, яка торгується на австралійській біржі. Я супроводжував перемогу англо-американської компанії ALPHA-ENERGY в тендері на укладення угоди про розподіл продукції на видобуток газу і нафти на півночі України, а потім супроводжував весь процес переговорів з урядом, з міжвідомчою комісією Міністерства енергетики і укладення відповідного договору.

Зараз ми допомагаємо переможцям спеціальних аукціонів на допоміжні послуги на РПЧ залучати фінансування і будувати БЕС.

Куликов: Як змінилося регуляторне середовище в енергетичній галузі останнім часом? Які закони та ініціативи найбільше вплинули на галузь?

Максименко: Останнім часом регуляторне поле змінюються у зв’язку з напрямком України на вступ до ЄС і, відповідно, виконанням Україною своїх зобов’язань з адаптації свого законодавства, в тому числі в енергосекторі. І ми маємо розуміти, що багато чого у цих змінах закладено як умови фінансування.

Наприклад, Ukraine Plan, на підставі якого Єврокомісія затверджувала на початку 2024 року Ukraine Facility на 50 млрд євро підтримки України: більша половина першого траншу у 38 млрд євро – підтримка енергетичної сфери. Але це передбачає конкретні кроки, які Україна має робити, і конкретні нормативно-правові акти, які має приймати для того, щоб отримати відповідне фінансування.

На мою думку, останнім часом відбулися такі основні законодавчі зміни.

Перша – затвердження Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року, який визначив нашу державну стратегію з декарбонізації та підтвердив наш курс для всіх міжнародних партнерів.

Друга – запровадження REMIT: прийнято закон про запобігання зловживанню на оптових ринках електроенергії та природного газу, який встановив правила поводження з інсайдерською інформацією, правила розкриття такої інформації, відповідальність за недотримання відповідних положень.

Третя – основний законодавчий акт, який істотно змінив регуляторне поле: закон про "зелену" трансформацію енергосистеми України №3220-IX.

Він передбачає п’ять серйозних нововведень. Механізм ринкової премії, за яким ДП "Гарантований покупець" може компенсувати або виробникам ВДЕ, які перебували на "зеленому" тарифі (ЗТ), або тим, які будують нові проєкти ВДЕ і отримали підтримку на аукціонах, компенсувати від’ємну різницю між ЗТ  або аукціонною ціною і тією ринковою ціною, за якою фактично відбудеться продаж електроенергії. Своєю чергою, виробники зобов’язані компенсувати таку різницю "ГарПоку", але це дає передбачуваність ціни і зменшує фінансове навантаження на нього.

Прогресивність цього акту нівелюється фактичною економічною ситуацією в Україні і можливостями "ГарПока" реально сплачувати і не накопичувати нові борги.

Друге нововведення закону №3220-IX – це механізм самовиробництва, за яким непобутовим споживачам дозволили продавати надлишок електроенергії в мережу. Тут є деякі обмеження: якщо установка 1 МВт плюс, то не можна випускати в мережу більше ніж 50% свого річного споживання та понад 50% від своєї встановленої договірної потужності. Механізм дозволяє не те, щоб замінити виробника активним споживачем, а досягти можливості зарахувань між постачальником електроенергії та споживачем в контексті величин, які вони один одному за результатами року мають оплатити.

Третій важливий момент закону – це гарантії походження енергії, які офіційно з’явилися в Україні, можливість підтвердження, що енергія виробляється з відновлюваних джерел, маркувати товари і послуги виробникам, які придбають відповідні гарантії походження енергії як еко-френдлі.

На мою думку, визнання наших гарантій в Європі – процес, який зараз відбувається – допоможе із залученням фінансування, а також допоможе українським виробникам відповідних товарів і послуг більш вдало заходити на європейські ринки.

Крім того, законом №3220-IX запроваджено діючий механізм контрактів на різницю – фінансовий інструмент, який дозволяє як виробникам, так і споживачам електроенергії без фактичної торгівлі між собою страхувати ризики по майбутній ціні продажу чи купівлі. Тобто, сторони домовляються про ціну, і якщо виробник продає дорожче, сплачує різницю споживачу, якщо споживач купує дешевше, сплачує різницю виробнику, і вони страхують один одного.

Останнім моментом, який варто відзначити по закону № 3220-IX, є зняття аукціонного обмеження для виробників альтернативної енергії. Тобто, вони мають можливість вийти з балансуючої групи "ГарПока" і на власний ризик, на ринкових умовах, не претендуючи на підтримку по механізму ринкової премії, не укладаючи контракти на різницю, торгувати енергією. Раніше такого не було, як і можливості повернутися на ЗТ, якщо вони передумають.

Нововведенням, яке суттєво пожвавило ринок, є проведення спеціальних аукціонів на допоміжні послуги на РПЧ. Враховуючи, що цей ринок запрацював, оформлюються дозвільні документи, будуються БЕС, це дуже цікаво як для потенційних кредиторів, так і для потенційних гравців, які хочуть спільно з українськими переможцями реалізувати ці проєкти в Україні. Оскільки йдеться про відкладення надання послуг на 1-3 роки по проведеним аукціонам, це певна передбачуваність платежів на 5 років.

Куликов: Судячи з того, що вживаєте багато англомовних термінів, вам доводиться мати справу з людьми, які послуговуються англійською мовою. Наскільки складно пояснити їм наші реалії? Чи ви працюєте з тими, хто вже добре знається на обстановці в Україні, в тому числі за останні три роки?

Максименко: Насправді, якщо ми говоримо про спільну роботу з партнерами з міжнародних юридичних фірм, які розбираються в тематиці відповідного напрямку в сфері енергетики, вони, можливо, не знають певних законодавчих нюансів, але знають приклади регулювання.
І для них це більше накладення українських відмінностей на загальну картину в світі. І це працює. Якщо ми говоримо про клієнта у відповідному секторі, то він добре розуміє бізнесові аспекти, а регуляторне поле для нього Terra Incognita, і йому доводиться пояснювати набагато більше.

Щодо інвесторів, то зазвичай вони більше схожі на партнерів з міжнародних юридичних фірм – у них є знання і досвід укладення угод. Дуже рідко буває, що людина займалася одним, а потім вирішила видобувати газ, і їй треба все пояснювати з нуля. Але ми говоримо не лише про інвесторів.
При вході в український ринок постає питання, як створити компанію, відкрити банківський рахунок, кого призначити директором, як виводити дивіденди, яке буде оподаткування, чи потрібно отримувати дозвіл Антимонопольного комітету. І коли ці всі моменти разом, то так, ти дуже багато маєш пояснювати.

Куликов: Які перспективи з видобування критичних мінералів в Україні ви бачите, враховуючи потреби енергетичного переходу та європейські ініціативи?

Максименко: Енергетичний перехід і такі зростаючі галузі як аерокосмічна, електромобільна, ІТ і телекомунікації, збільшують попит на критичні та рідкоземельні мінерали. За даними Міжнародного енергетичного агентства, попит на критичні мінерали до 2030 року збільшиться чотирикратно: із теперішніх 7 млн тонн до 28 млн тонн на рік. Україна пріоритизує розвиток критичних мінералів для залучення інвестицій.

Наша країна володіє від 5 до 10% всіх світових запасів різних мінералів і половиною мінералів, які визначені як критичні США, ЄС, Великою Британією.
На мою думку, основні можливості в Україні пов’язані з такими мінералами як титан, цирконій, літій, графіт і рідкоземельними мінералами. Наразі у нас є приблизно 30 активних спецдозволів на розробку відповідних родовищ, ще приблизно 30 вакантних, які можна придбати, і потенційно майже 400 родовищ, які можна розвідати і організувати видобуток. З 2022 року Уряд збирається надати право на розробку 7 таких родовищ по критичним мінералам через тендери на укладення УРП.

Під час війни ми не проводимо розробки, відповідно, терміни, щоб отримати більш цікаві інвестиційні зобов’язання від потенційних інвесторів, збільшуються. Коли закінчиться війна, вартість цього зросте.

Для покращення інвестиційної привабливості сектору нам потрібно проводити геологічну розвідку відповідно до міжнародних стандартів. Вона має враховувати не лише обсяги запасів, а й економічну доцільність здійснення розробки і видобування мінералів. Нам потрібно знімати грифи секретності з декотрих запасів, видів критичних мінералів, бо інакше ми не зможемо підсвітити зацікавленим інвесторам, що там взагалі є. Треба вдосконалювати законодавство, адаптувати його в сфері угод про розподіл продукції у відповідності до практик більш розвинених юрисдикцій, і створювати додаткові пільги та можливості для проєктів з видобування критичних мінералів, і в індустріальних парках, і в рамках проєктів зі значними інвестиціями.

Щодо ініціатив Єврокомісії, то дійсно, Європа прийняла перелік з 47 проєктів у сфері критичних мінералів, і основна ідея полягає у тому, що вони хочуть забезпечити незалежність свого видобування у своїх ланцюжках постачання і виробництва, щоб не залежати по критичних мінералах від країн, які знаходяться поза межами ЄС.

Україна за такими мінералами, як графіт, літій, рідкоземельні мінерали, дійсно може допомагати Європі досягати цих показників. Це показники не стовідсоткової незалежності. По акту про критичну сировину ЄС прописані параметри у відсотках в залежності від типу діяльності до 2030 року. Україна рухається в ЄС, можливо, на якомусь етапі ми Європі дуже добре з цими критичними мінералами можемо допомогти.

Наш законодавець прийняв правила, за якими право на розвідку критичних мінералів в Україні можуть отримати тільки країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку. По суті, це усі країни ЄС, за невеликим винятком. Або таке право може набути країна, з якою Україна підписала пряму угоду про співробітництво щодо розвідки та видобутку критичних мінералів.

Куликов: Кількість критичних мінералів вичерпна. А є безкінечні ресурси – відновлювані джерела енергії. Ваш погляд на перспективи розвитку ВДЕ в Україні в умовах війни і післявоєнного відновлення. Які юридичні виклики при цьому постають?

Максименко: Перспективи величезні. Якщо вірити найбільш амбітним цифрам, які озвучуються по ВДЕ, то в України є потенціал на 89 ГВт сонця, понад 430 ГВт материкового вітру і ще приблизно 250 ГВт вітру, побудованого на воді.

Потенціали по біометану – якщо говорити про найбільш амбітні цифри, ми можемо повністю замінити обсяг постачання природного газу, який транспортувався через Україну в країни ЄС своїм біометаном, таким чином замінивши до 20% потреби біометанового ринку ЄС.

Ці перспективи підсилює енергетичний перехід. Враховуючи теперішній рівень пошкодження енергосистеми, те, що за останньою офіційною інформацією, до повномасштабного вторгнення 50% попиту на електроенергію формували комерційний та промисловий сектори, мені здається, великі перспективи і є в БЕС – установках зберігання енергії.

В рамках реформи публічних закупівель, якою зараз займається наш уряд спільно з міжнародними партнерами, створюючи організації, які будуть допомагати готувати проєкти для фінансування.

В усіх цих проєктах публічних інвестицій є вимога про пріоритезацію проєкту – тобто, той проєкт, який за різними критеріями набирає найвищу пріоритетність, фінансуватиметься в першу чергу. Однією з вимог є використання при експлуатації такого проєкту відновлюваної енергії.

Юридичними викликами я б назвав продовження адаптації до законодавства ЄС. Навіть якщо брати основні акти, які нам треба привести у відповідність, то їх майже 70.
І це дійсно велика робота. Ми маємо не забувати про те, що ті речі, які у нас частково імплементовані, теж потрібно докручувати і відповідати на зауваження європейських органів та європейського регулятора з приводу того, що запровадили не в той спосіб, не тією мірою або взагалі неправильно. Це все треба переробляти.
Це буде серйозний юридичний виклик. Для держави, для гравців, для інвесторів я бачу комерційні можливості, для юридичних консультантів – можливість якісно обслуговувати клієнтів у секторі ВДЕ.

Куликов: Докручувати гайковим ключем, викруткою чи, може, просто взяти молоток, гахнути – і воно увійде, куди треба?

Максименко: Мені здається, що тут краще комбінувати викрутку і гайковий ключ з точки зору юридичної частини цього рівняння. А от з точку зору її практичної реалізації – без молотка в Україні, на жаль, поки що обійтися важко.

Куликов: Враховуючи це, які енергетичні проєкти найпривабливіші і в які складніше залучати інвестиції з-за кордону?

Максименко: Найпривабливіші – це ВДЕ та БЕС, що відповідає трендам і політикам міжнародних фінансових організацій з фінансування проєктів. І це мені дуже імпонує: я люблю природу.

Куликов: Окрім очевидного ризику війни, які інші ризики ви найчастіше бачите в енергетичних проєктах в Україні і як їх можна мінімізувати?

Максименко: Якщо ми ставимо війну за дужки, то наступна категорія – це, напевно, економічні ризики. І якогось чарівного рецепту, яким чином їх можна мінімізувати на рівні інвестора, немає. У нас є борги "ГарПока", крос-субсидіювання сектору, у нас низькі тарифи та цінові стелі.

Це все зменшує інвестиційну привабливість, це потрібно змінювати, але потрібно приймати важкі політичні рішення і дотримуватися їх.

Але економічний запит будь-якого інвестора – це передбачуваність. Він має розуміти, що продасть за зрозумілими цінами, які вписуютья в його бізнес-модель, і потім отримає розрахунок, або потім отримає розрахунок боржник, якому він надав кошти, або буде грошовий потік, який буде забезпечувати погашення відповідних запозичень, чи він зможе потім взагалі вивести ці інвестиції з України, в якому розмірі і з якими ризиками.

Відповідно, це більш загальне і широке питання. Якщо на цьому етапі ми не можемо підвищувати ціни чи тарифи, значить, нам потрібно випускати якісь боргові зобов’язання. Бо інакше ми свою репутацію все більше і більше псуємо, й інвестори будуть просто або приймати, або не приймати відповідний ризик.

Так, вони бачать перспективу і можливості, так, вони можуть ризикнути. Але таких гравців на ринку енергетики, у яких є натхнення до ризику, тобто, якщо немає ризику, вони в проєкт не йдуть, я бачив дуже мало в агросфері, у сфері нерухомості. В енергетиці це працює зазвичай трішки інакше.

Куликов: (…) Що ви можете порадити українським компаніям, які шукають міжнародне фінансування для енергетичних проєктів?

Максименко: Я би радив обирати серед пріоритетних проєктів, моніторити існуючі програми та умови надання підтримки. Для середніх гравців я би радив проводити попередню юридичну підготовку перед тим, як починати спілкуватися або з потенційними міжнародними позичальниками, або партнерами.

Тобто, треба спочатку будувати зрозумілу корпоративну структуру, прибирати непривабливі з репутаційної точки зору судові, кримінальні, податкові та інші спори, і вже з цим заходити в переговори.

Якщо ми говоримо про великих гравців, які багато чого знають, багато чого зробили, багато вміють, тут єдина моя, напевно, порада – розширювати потенційне коло партнерів, з яким вони можуть реалізовувати проєкти, спільно мати від цього вигоду, використовуючи допомогу юристів, у яких є контакти по всьому світу і які забезпечать тобі партнерів краще, ніж інвестиційний банкір чи консультант.