Виконавча директорка Асоціації експертів зі сталого розвитку (АSDE) Яна Коньок у колонці для Енергореформи розповідає про проблеми, які заважають розвитку зеленої енергетики в Україні та шляхи їхнього подолання.
Зелена енергетика набирає популярності не випадково. В умовах сучасних глобальних викликів, таких як зміни клімату та енергетична залежність від викопних ресурсів, цей сектор стає ключовим для сталого розвитку. Оскільки відновлювані джерела енергії можуть зменшити вплив на довкілля й забезпечити енергетичну незалежність, все більше країн, у тому числі й Україна, звертаються до зелених технологій як основи для свого майбутнього.
Для початку розберемо саме поняття. Зелена енергетика включає в себе різноманітні джерела енергії (сонячна, вітрова, гідроенергетика, біоенергетика та геотермальна енергія), які не завдають шкоди довкіллю і є відновлюваними, тобто тими, що дають нам можливість використовувати їх без страху виснаження. Однак розвиток цього сектору в Україні стикається з численними викликами, які необхідно вирішити для того, щоб реально скористатися його потенціалом.
Одним із таких викликів є питання недостатньої інфраструктури для підтримки стабільної роботи ВДЕ, що вимагають спеціалізованих потужностей для зберігання та ефективного розподілу енергії, зокрема у періоди, коли енергія не виробляється через відсутність вітру або сонячного світла.
Рішенням цієї проблеми можуть стати інноваційні технології зберігання енергії, які активно розвиваються в усьому світі.
Ще одна проблема – це фінансові труднощі розвитку ВДЕ. Існуюча інфраструктура та технічне забезпечення потребують великих інвестицій. І хоча іноземні інвестори зацікавлені в фінансуванні проектів ВДЕ, їм заважає відсутність чітких гарантій та механізмів підтримки на державному рівні.
Крім того, ще однією значною проблемою є великі борги в галузі ВДЕ, які зростають через низькі тарифи на відновлювану енергію та невчасні виплати з боку держави. ВДЕ-генерація зіштовхується з фінансовими труднощами насамперед через затримки виплат за "зеленим тарифом" – системою компенсацій для виробників відновлюваної енергії.
Затримки у виплатах і відсутність чітких гарантій з боку держави призводять до того, що приватні інвестори починають уникати нових проєктів у відновлюваній енергетиці, оскільки відчувають високі фінансові ризики.
Попри проблеми, Україна має великий інвестиційний потенціал для розвитку ВДЕ. Згідно з даними Міністерства енергетики, Україна може збільшити потужності вітрової генерації до 140 ГВт до 2050 року. Це може принести країні інвестиції на суму $134 млрд. Однак для цього необхідно зосередити зусилля на розвитку інфраструктури, вдосконаленні регуляційної політики та забезпеченні стабільного доступу до міжнародних фінансів.
Крім того, не забуваємо, що Україна на шляху до євроінтеграції та як частина європейського енергетичного простору, має адаптувати свою енергетичну політику до норм ЄС, зокрема до Європейського зеленого курсу, який передбачає скорочення викидів парникових газів і збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Цей курс ставить перед країнами-членами ЄС до 2030 року досягнення 32% частки відновлюваних джерел енергії в загальному енергетичному балансі.
Площина зеленої енергетики дуже важлива та перспективна в контексті залучення фінансування та наявності низки програм, грантів та спрощених кредитів. Сам ЄС дуже активно фінансує подібні проєкти в країнах, що прагнуть вступити до нього, тому Україна має великий потенціал отримати значні кошти через різноманітні програми фінансування, такі як Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) або Програма підтримки енергетичних реформ в Україні.
Ще одним способом залучення коштів є отримання спеціальних кредитів. Зокрема, такі послуги надає Фонд декарбонізації України. Метою діяльності фонду є збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, скорочення викидів вуглецю і стимулювання реалізації енергоефективних заходів.
Кредит на енергоефективні проєкти надається на вигідних умовах: ставка до 9% річних, фіксована протягом всього періоду, з терміном погашення до десяти років. Як забезпечення використовується обладнання, що бере участь у проєкті, а для місцевого самоврядування застави не вимагаються. Мінімальна сума кредиту – 120 000 грн, максимальна – 25 млн грн.
Зелені технології дозволяють країнам генерувати енергію без прив'язки до зовнішніх постачальників, знижуючи ризики, пов’язані з політичними чи економічними кризами в країнах-виробниках енергоносіїв. Це також означає більшу стабільність для споживачів, які більше не будуть залежати від коливань цін на міжнародних ринках.
Україна має значний потенціал для розвитку зеленої енергетики, і на цьому шляху країна може використовувати низку інноваційних рішень і технологій, які сприятимуть більш швидкому переходу до відновлюваних джерел енергії.
Одним із найбільших викликів для розвитку відновлюваних джерел енергії є їхня нестабільність: сонячні та вітрові електростанції виробляють енергію лише тоді, коли є відповідні природні умови. Для вирішення цієї проблеми активно розвиваються технології зберігання енергії, зокрема батарейні системи зберігання енергії (BESS), які дозволяють зберігати енергію, отриману вдень або під час сильного вітру, для її використання вночі або в моменти високого попиту.
В Україні з її потужним аграрним сектором, є великий потенціал для розвитку біоенергетики. Відходи сільського господарства (наприклад, солома), а також органічні залишки можуть бути використані для виробництва біогазу або біометану, що дасть змогу зменшити залежність від імпортованих енергоносіїв і водночас забезпечити сталий розвиток сільських територій.
Програми підтримки виробництва біоенергії з аграрних відходів можуть створити нові робочі місця в сільських регіонах та сприяти розвитку місцевої економіки. Біогазові установки можна інтегрувати в агропідприємства для забезпечення власних енергетичних потреб, а надлишки енергії можна постачати до загальної енергомережі.
Завдяки розвитку зеленої енергетики Україна отримує шанс зменшити залежність від імпорту енергоресурсів, створювати нові робочі місця та інвестиції, а також виконувати зобов’язання в рамках міжнародних угод, таких як Паризька угода. Розвиток цієї галузі відкриває нові економічні можливості, сприяючи економічному зростанню, і допомагає країні адаптуватися до змін клімату та зберегти природні ресурси для майбутніх поколінь.
Зелена енергетика – це не просто тренд чи тимчасова мода. Це стратегічний напрямок, який стає все більш актуальним і необхідним для України на шляху до сталого розвитку та особливо в умовах постійної енергетичної загрози.
Наглядова рада АТ "НАЕК "Енергоатом" на своєму черговому після липневої установчої зустрічі засіданні обрала її головою Ярека Неверовича, а заступником Майкла Елліотта Кірста, передає Енергореформа.
Партнер юридичної компанії "Альтело" Ольга Савченко проаналізувала для Енергореформи норми законопроєкту №9381, що вводить значні зміни у сфері енергетики, і за який Верховна Рада України проголосувала в цілому 14 січня.
Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, відтепер платитимуть повний тариф у 4,32 грн за кВт*год лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт у 2 тис. кВт*год, передає Енергореформа.