Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ у 2018 році активно взялося за оновлення державних будівельних норм (ДБН), більшість із яких були прийняті ще у Радянському Союзі. Частина цих норм зачіпає питання енергоефективності — зокрема, теплоізоляції та освітлення.
Які саме зміни запроваджує міністерство і що вони означатимуть для споживачів — читайте в огляді.
Теплоізоляція
ДБН В.2.6-33:2018 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування»
Опублікований 30 серпня, набирає чинності 1 грудня 2018 року.
Документ встановлює, який вид теплоізоляції можна застосовувати на будівлях, залежно від їх висоти і призначення, а також вимоги до проектування і збирання конструкцій із фасадною теплоізоляцією. У міністерстві відзначили, що ДБН визначає "європейські вимоги до енергомодернізації фасадів", зокрема використання сучасних технологій, рішень та матеріалів.
"Завдяки таким змінам українці зможуть економити до 15% теплової енергії на ресурсах щороку. Загалом це близько 3 млрд грн економії за умови термомодернізації 3% всіх будівель щороку. І чим більше буде реконструюватися та будуватися таких будинків, тим більше зростатиме економія", — пояснив заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.
Крім економії тепла, теплоізоляція дозволить на 15-20% продовжити строк експлуатації будівель (якщо сьогодні приблизний строк експлуатації будинку складає 100 років, то він продовжиться ще на 20 років).
ДБН щодо теплоізоляції поширюється на проектування конструкцій зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією житлових, громадських і промислових будівель і споруд при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті (термомодернізації) з урахуванням вимог Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд та ДБН В.1.2-11-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії».
Енергоефективність шкіл та дитсадків
ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти»
Вступив у дію з 1 вересня.
ДБН В.2.2-4-2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти»
Вступив у дію з 1 жовтня.
Навчальні заклади при будівництві чи реконструкції відтепер мають обладнувати пристроями для автоматичного регулювання систем теплопостачання. Крім того, огороджувальні конструкції повинні мати теплозахисні властивості.
У міністерстві переконані, що ці норми дозволять забезпечити комфортну температуру у класах, економити 20-30% на енергоресурсах, а також, як і в житловій забудові, продовжити строк експлуатації будівель на 20%.
Нові ДБНи стосуються проектування нових і реконструкції існуючих садочків, груп короткотривалого перебування дітей, шкіл, училищ, коледжів та університетів, а також навчальних комплексів.
Скління балконів
ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»
Чинний з 1 жовтня 2018 року
Цей ДБН дозволяє скління балконів та лоджій вище 3-го поверху у житлових будинках при будівництві. Раніше це не допускалося, тож мешканці будинків робили це після вводу будівлі в експлуатацію самостійно, пояснили в міністерстві.
Мінрегіон вважає, що нові норми "запобігатимуть самовільному склінню балконів і покращать зовнішню естетику будинків".
Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих житлових будинків висотою до 25 поверхів. Норми не стосуються проектування інвентарних, мобільних житлових будинків і будинків з тимчасовим проживанням.
Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-28:201Х «Природне і штучне освітлення»
Буде прийнятий найближчим часом.
Цим ДБНом міністерство пропонує дозволити використання світловодів для природного освітлення у приміщеннях, де неможливо забезпечити освітлення за допомогою вікон — це може стосуватися приміщень без вікон або великих за площею приміщень, де природного світла замало.
"Такі технології вперше почали застосовуватися ще тисячі років тому в Давньому Єгипті. Саме єгиптяни придумали, як проводити світло у піраміди та інші споруди за допомогою світловідбиваючих матеріалів. Згодом за аналогічними принципами таке освітлення стало використовуватися у військовій справі для проведення світла у будівлі спецпризначення. Сьогодні світловоди широко застосовуються за кордоном у побуті, де не можна забезпечити природне освітлення звичайними вікнами", — пояснив Л.Парцхаладзе.
Спеціальні конструкції деяких світловодів дозволяють не тільки передавати світло, а й накопичувати його протягом світлового дня, щоб використовувати ввечері. Світловоди можна розміщувати як для бокового, так і для верхнього освітлення.
Згідно з проектом нового ДБН, світловоди можна буде проектувати у приміщеннях, де:
- немає можливості забезпечити належний рівень природного освітлення іншим способом (виробничі та інші приміщення);
- відсутнє денне освітлення, а проектування вікон неможливе (підвальні приміщення, закриті коридори, приміщення без зовнішніх стін тощо);
- є значний брак денного світла або немає можливості провести електрику;
- при енергозберігаючому та іншому будівництві.
Крім того, міністерство хоче у цьому ж проекті ДБН змінити поділ України на світлокліматичні зони. Як пояснив Л.Парцхаладзе, зараз територія України поділена на 2 зони: перша зона включає майже всю територію країни, окрім південних районів, а друга — Одеську область та Крим. Проте між західними і східними областями є досить суттєва різниця в світловому кліматі. Наприклад, у Харкові сонце заходить раніше на 2 години, ніж в Ужгороді. Відповідно, вимоги до освітлення приміщень на цих територіях мали б відрізнятися.
Тому Мінрегіон планує виділити 4 світлокліматичні зони:
Зона I — Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська, Львівська, Волинська області;
Зона ІІ — Закарпатська, Чернівецька, Вінницька, Київська, Чернігівська, Сумська області;
Зона ІІІ — Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська, Полтавська, Черкаська, Донецька, Луганська області;
Зона IV — Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим.
Такий поділ, на переконання міністерства, дасть змогу коректніше розраховувати необхідну мінімальну площу вікон у приміщеннях в різних регіонах України, щоб підвищити їх інсоляцію і комфорт.
ДБН щодо природного і штучного освітлення буде поширюватися на проектування освітлення приміщень у житлових, цивільних, промислових будівлях і спорудах, на територіях промислових та сільськогосподарських підприємств, зовнішнього освітлення населених пунктів, у тому числі, вулиць, доріг, парків, пляжів, фасадів будівель, прибудинкових територій, дитячих майданчиків тощо.
Нові ДБН і вартість житла
Очевидно, нові державні будівельні норми сприятимуть підвищенню енергоефективності, проте вони також вплинуть на ціну на житло. Наскільки ж зростуть ціни на житло у новобудовах, зведених за новими правилами?
За словами директора із розвитку NOVBUD (забудовник ЖК «Петрівський квартал») В’ячеслава Павлова, найбільш відчутним зростання буде в економ-сегменті, оскільки проекти цього класу реалізовувалися суто в межах чинних норм.
"За попередніми прогнозами експертів компанії NOVBUD, впровадження нових ДБН в частині теплоізоляції й скління вплине на збільшення вартості будівельно-монтажних робіт від 5 до 10%. Водночас зміни... в перспективі зменшать експлуатаційні витрати на 15-30 %", — зауважив В’ячеслав Павлов.
Водночас, експерт відзначив, що забудовники, які працюють на ринку не один рік, вже давно почали впроваджувати енергоефективні технології й енергозберігаючі матеріали під час будівництва житла. Тож ймовірно, значного зростання цін на житло вищого класу очікувати не варто.
Варто додати, що процес оновлення ДБН ще не завершений. Нормативна база, яка залишилась із минулого століття, досить велика, тож Мінрегіон працюватиме над її оновленням ще кілька років. Цілком можливо, що у найближчі рік-два з’являться нові вимоги до теплоізоляції чи освітлення.
Автор: Василина-Катерина Булик
Унаслідок масованої дронової атаки РФ цієї ночі в Тернопільській області були запроваджені аварійні відключення, попередні графіки застосування заходів обмеження там наразі не діють, передає Енергореформа.
Уряд Норвегії виділяє NOK1,5 млрд для забезпечення імпорту газу та електроенергії в Україну, передає Енергореформа.
Обсяг фінансування за урядовою програмою "5-7-9", який передбачається на відновлення пошкоджених російськими ударами ТЕС і ТЕЦ, складає 7,6 млрд грн, передає Енергореформа.